Ухвала

від 08.05.2023 по справі 160/9541/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

08 травня 2023 р.Справа №160/9541/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю В - ПЛЮС про забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю В - ПЛЮС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «В - ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення начальника Правобережного відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у дніпропетровській області від 17.03.2023 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

Одночасно з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити дію рішення начальника Правобережного відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у дніпропетровській області від 17.03.2023 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що оскаржуване рішення дає змогу відповідачу виконати його без звернення до суду на всю суму боргу, яка ним нарахована. Заявник зазначає, що вказане рішення є, на його думку, очевидно незаконним та безпідставним та у разі його виконання призведе до порушення нормальної роботи аптечного закладу і неможливості нормального функціонування господарської діяльності у подальшому, адже позивач буде позбавлений можливості сплачувати поточні податки, заробітну плату та здійснювати поточні закупівлі у виробників лікарських засобів та організацій оптової торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення. Заявник акцентує увагу, що виконання оскаржуваного рішення може паралізувати всю його господарську діяльність, що матиме незворотні наслідки.

Також, в обгрунтування поданої заяви заявник вказує, що зупинення дії оскаржуваного рішення до закінчення розгляду справи не призведе до дестабілізації діяльності органу державної влади (органу податкової служби), адже вказане рішення прийняте на стягнення боргу, що фактично виник через спір щодо чинності податкового повідомлення-рішення №0023435241 від 22.05.2019.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).

Згідно зі ст.151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів задля створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача (заявника).

Зазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача (заявника) та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

У зв`язку з цим, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач (заявник), співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 та від 25.04.2019 у справі №826/10936/18.

У контексті співмірності суди також повинні перевіряти не тільки співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, а й надавати оцінку порушеному праву позивача, про захист якого він просить.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Так, у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/16509/18 щодо "очевидності" ознак протиправності дій та порушення прав позивача заначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.

Суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх та обгрунтованих доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Суд звертає увагу заявника на те, що саме припущення того, що оскаржуване рішення є протиправним, порушує права позивача та, як зазначає заявник, «дає змогу відповідачу виконати його» ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Будь-яких доказів того, що відповідач вчиняє заходи на виконання оскаржуваного рішення, заявником не надано.

З огляду на предмет спору, викладене свідчить про недоведеність доказами необхідності застосування заходів забезпечення позову, а, отже, відсутні підстави для їх застосування.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а відтак заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.77, 150-154, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «В - ПЛЮС» про забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «В - ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 КАС України.

Суддя О.В. Маковська