Рішення

від 16.11.2023 по справі 160/9541/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року Справа № 160/9541/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «В-ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «В-ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення начальника Правобережного відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Холявченко В. Л. від 17.03.2023 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платників податків.

В обгрунтування позовних вимог зазначено про безпідставність прийняття контролюючим органом рішення про стягнення готівки, оскільки воно грунтується на заборгованості, яка виникла на підставі списаних відповідачем коштів, які призначались на оплату поточних податків, та враховуючи те, що такі списання були призначені на виконання неузгодженого зобов`язання, що виникло на підставі ППР від 22.05.2019 №002343524, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки платник податків має борг по ПДВ у розмірі 226856,40 грн., що виник в результаті несплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «В-ПЛЮС» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як платник ПДВ. Основний вид діяльності роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.73).

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом 22.05.2019 прийнято ППР №0023435241, яким до позивача застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на загальну суму 246 755,60 грн., яке оскаржене платником в судовому порядку.

Так, постановою Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №160/8628/19 касаційну скаргу ТОВ ТПК «В-ПЛЮС» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №160/8628/19 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 про відмову в задоволенні позову та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №160/8628/19, залишено без змін.

Судом встановлено, що 15.10.2020 (під час процедури судового оскарження ППР від 22.05.2019 №0023435241) позивач звернувся до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з заявою про виконання вимог ст. 58 Конституції України та застосування закону, який пом`якшує відповідальність платника податків. Відповідно до умов вказаної заяви ТОВ ТПК «В-ПЛЮС» просив відповідача «застосувати до ТОВ ТПК «В-ПЛЮС» вимоги ст. 58 Конституції України та пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, в порядку ст. 60 Податкового кодексу України сформувати нове податкове повідомлення-рішення, відкликавши податкове повідомлення-рішення від 22.05.2019 №0023435241».

Як зазначає позивач, станом на день звернення з позовом, позивачем не отримано відповідь на вказану заяву.

В той же час, позивачем отримано податкову вимогу від 08.10.2020 №9771-13 на суму 246 381,62 грн. та рішення ГУ ДПС У Дніпропетровській області №9771-13 про опис майна у податкову заставу.

Оскільки вказана заява про перерахунок штрафу відповідачем не розглянута, а також не погодившись з вимогою про сплату боргу та рішенням про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся до суду.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі №160/15095/20 позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що виразилась у нездійсненні перерахунку суми штрафу, передбаченого податковим повідомленням-рішенням №0023435241 від 22.05.2019 в сумі 246755,63 грн. щодо ТОВ ТПК «В-Плюс» відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити перерахунок суми штрафу 246 755,63 грн. щодо ТОВ ТПК «В-Плюс», передбаченої податковим повідомленням-рішенням №0023435241 від 22.05.2019 відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 08.10.2020 №9771-13 на суму податкового боргу з податку на додану вартість 246 381,62 грн.

Визнати протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 08.10.2020 №9771-13 про опис майна у податкову заставу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №160/15095/20 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №160/15095/20 відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ ТПК «В-ПЛЮС» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі № 160/15095/20.

Станом на час розгляду даної справи, Верховним Судом справа №160/15095/20 не розглянута.

В подальшому, 01.11.2022 контролюючим органом прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, яке також позивачем оскаржено до суду.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №160/461/23 визнано протиправним та скасовано рішення від 01.11.2022 №60087/6/04-36-13-05-10 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у №160/461/23.

Крім того, контролюючим органом 17.03.2023 прийнято Рішення про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків, в якому зазначено, що погашення суми податкового боргу шляхом стягнення готівки здійснюється відповідно до пункту 95.5. статті 95 Податкового кодексу України.

В обгрунтування неправомірності такого Рішення позивач зазначив, що зобов`язання, яке виникло на підставі ППР від 22.05.2019 в сумі 246755,63 грн. не є узгодженим, а тому подальші дії відповідача щодо списання коштів з рахунку позивача не можуть розцінюватись, як сплата позивачем боргу.

Не погодившись з таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/ або Митним кодексом України.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як визначено пунктами 95.1 95.5 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету або до державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а в разі використання платником податків єдиного рахунку - на такий рахунок, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість за задекларованими до сплати податковими зобов`язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що 23.05.2020 набули чинності положення Закону України від 16.01.2020 №466 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон №466), яким доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 73.

Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу 11 пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Отже, наведеними приписами закону, платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України умов.

Так, у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Таким чином, станом на час розряду даної справи чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах, а саме: щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року за наведених у цій же нормі умов.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за загальним правилом, відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаться грошові зобов`язання з дня набрання рішенням законної сили.

В Законі №466 (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню, як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до пункту 56.18 статті 56 ПК України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов`язань.

Отже, застосування загальної дефініції, визначеної пунктом 56.18 статті 56 ПК України, для реалізації права, визначеного пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, законодавцем не передбачено.

Законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 сатті 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено.

Період, за яким у платника податків є право на перегляд застосування штрафних санкцій, розпочинається з 01.01.2017 і закінчується 23.05.2020 (датою набрання чинності Законом №466).

Вказана норма поширюється на випадки, коли грошові зобов`язання неузгоджені станом на 23.05.2020

Аналогічні висновки викладено Верховним судом у постанові від 10.08.2020 у справі №640/6528/19.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскільки станом на 23.05.2020 справа №160/8628/19 (щодо оскарження ППР від 22.05.2019 №002343524) перебувала на розгляді в суді касаційної інстанції, то податкове зобов`язання до 03.06.2021 (дата прийняття Верховним судом постанови у справі №160/8628/19) не було узгодженим, а тому не набуло статусу податкового боргу.

Таким чином, суд доходить висновку про безпідставність прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу та зарахування коштів відповідачем у період до 03.06.2021 на погашення податкового боргу є безпідставним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «В-ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.03.2023 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платників податків.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «В-ПЛЮС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська