Постанова

від 05.03.2024 по справі 160/9541/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/9541/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Щербака А.А., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 р. (суддя Маковська О.В.) в адміністративній справі №160/9541/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «В-ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «В-ПЛЮС» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення начальника Правобережного відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Холявченко В. Л. від 17.03.2023 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платників податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про безпідставність прийняття контролюючим органом рішення про стягнення готівки, оскільки воно ґрунтується на заборгованості, яка виникла на підставі списаних відповідачем коштів, які призначались на оплату поточних податків, та враховуючи те, що такі списання були призначені на виконання неузгодженого зобов`язання, що виникло на підставі ППР від 22.05.2019 №002343524.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказує на те, що ППР, яким визначено грошове зобов`язання на суму 246755,63 грн. не перебувало в судовому оскарженні, оскільки предметом спору в межах справи № 160/15095/20 є бездіяльність контролюючого органу та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу. На момент ухвалення рішення в межах справи № 160/9541/23 грошове зобов`язання по вищевказаній ППР було узгодженим.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Позивач стверджує про пов`язаність справ №160/15095/20, №160/461/23 та №160/9541/23, тому відповідач протиправно прийняв спірне рішення. Також, 04.01.2024 в електронному кабінеті позивача, як платника податків, були скасовані за рішенням контролюючого органу на підставі ч. 2 п. 55.1 ст. 55 ПКУ донараховані штрафні санкції по акту №206/04-36-04-07-07 від 04.01.2024 по податковому повідомленню-рішенню №0023435241 від 22.05.2019, а також погашена пеня на Рішення керівника ОДФС про скасування рішення №206/04-36-04-07-07 від 04.01.2024. Позивач також надав постанову Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 160/15095/20.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 березня 2023 р. начальник Правобережного відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 прийняв рішення про здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія «В-ПЛЮС» (а.с.11).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Податковим кодексом (ПК) України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.5 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29 грудня 2010 р. "Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України".

Пунктом 2 цього Порядку (в редакції станом на 17.03.2023 - день прийняття відповідачем спірного рішення) передбачено, що вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.5 статті 95 Податкового кодексу України.

У випадках, передбачених пунктами 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

У випадку, передбаченому пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3.

Спірне рішення прийнято відповідачем на підставі пункту 95.5 статті 95 ПК України, тобто без звернення до суду, тому воно має відповідати наведеним у цій же нормі умовам, а саме: - наявність податкового боргу; - підстава виникнення податкового боргу (несплата грошових зобов`язань, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках); несплата такого податкового боргу протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати. Прийняттю рішення про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків у відповідності до пункту 95.5 статті 95 ПК України має передувати вручення платнику податків податкової вимоги за 30 календарних днів.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що підставою для прийняття ним спірного рішення був податковий борг, який виник у зв`язку із несплатою позивачем самостійно задекларованих зобов`язань.

При цьому, жодних доказів на підтвердження такої обставини відповідачем суду не надано. Не повідомлено ним також і про те, коли була сформована і вручена позивачу податкова вимога, що є обов`язковою умовою для прийняття рішення про стягнення коштів за рахунок готівки.

Податкова вимога №9771-13 від 08 жовтня 2020 р. на суму податкового боргу з податку на додану вартість 246381,62 грн. була скасована рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 р. у справі №160/15095/20, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 15 червня 2023 р.

Колегія суддів звертає увагу, що після скасування податкової вимоги в судовому порядку відповідач мав самостійно вжити заходи, спрямовані на дотримання процедури стягнення коштів за рахунок готівки з метою погашення податкового боргу. Обставина скасування податкової вимоги судом після прийняття відповідачем спірного рішення не легітимізує останнє і унеможливлює його реалізацію.

Відсутність доказів наявності податкового боргу станом на 17 березня 2023 р., підстави його виникнення, доказів несплати позивачем протягом, визначеного пунктом 95.5 статті 95 ПК України, періоду є достатніми підставами для визнання спірного рішення протиправним, зважаючи на ігнорування відповідачем приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 р. в адміністративній справі №160/9541/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 05 березня 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяА.А. Щербак

суддяО.О. Круговий