Рішення

від 08.05.2023 по справі 320/11764/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2023 року Київ справа № 320/11764/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства агропромишленної фірми "МРІЯ" до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Мале приватне підприємство агропромишленна фірма "МРІЯ" з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому з урахуванням заяви про усунення недоліків просить суд:

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 21.07.2022 № 7094231/31476386 про відмову у реєстрації поданої Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" податкової накладної від 28.11.2021 № 28;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та подану Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" податкову накладну від 28.11.2021 № 28 датою фактичного подання 13.12.2021;

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 18.11.2022 № 7667014/31476386 про відмову у реєстрації поданої Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" податкової накладної від 14.01.2022 № 2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та подану Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" податкову накладну від 14.01.2022 № 2 датою фактичного подання 28.01.2022;

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 18.11.2022 № 7667018/31476386 про відмову у реєстрації поданої Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" податкової накладної від 24.01.2022 № 8;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену та подану Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" податкову накладну від 24.01.2022 № 8 датою фактичного подання 02.02.2022.

Ухвалою суду від 30.12.2022 позовну заяву Малого приватного підприємства агропромишленної фірми "МРІЯ" до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.01.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що 28.11.2021 позивач виписав податкову накладну № 28 на загальну суму 433 560,54 грн; 14.01.2022 податкову накладну № 2 на загальну суму 86 744,04 грн; та 24.01.2022 податкову накладну № 8 на загальну суму 139 347,60 грн, реєстрація яких у Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючий орган сформулював висновок про те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанціях запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію. Позивач подав на контролюючого органу пояснення із документами на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, однак контролюючий орган прийняв рішення про відмову у реєстрації податкових накладних із підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Позивач зазначає, що контролюючим органом не підкреслено конкретних документів, які не надано, як того вимагає встановлена форма. У розділі "Додаткова інформація" спірного рішення взагалі нічого не вказано. Не погоджуючись із такими рішеннями, позивач подав скарги, які були залишені без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін. Позивач вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних були прийняті формально, без дослідження усіх наявних документів. Вважаючи протиправними оскаржувані рішення, просить суд зареєструвати податкові накладні в ЄРПН датами їх подання на реєстрацію.

09.02.2023 до суду від представника Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, та ДПС України надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що позивачем надано до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, але надані первинні документи не підтверджують дійсність господарських операцій враховуючи галузеву специфіку позивача. Відповідно до наданих копій документів позивач не надав документів щодо матеріально-технічної бази або документів з підряду, які б розкривали спроможність виконувати транспортні послуги з перевезення зерна, пояснення ненадане. Таким чином, вказані вище факти свідчать про відсутність реальних правовідносин між позивачем та його контрагентом, а тому висновки контролюючого органу є обґрунтованими, позаяк фактичне здійснення господарських операцій та їх виконання з метою провадження господарської діяльності не підтверджені належними доказами. Подані позивачем документи не відповідають вичерпному переліку (пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в ЄРПН). Проаналізувавши числену практику Верховного Суду відповідачі звертають увагу, що договір не є первинним документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) у майбутньому, а не про їх фактичне виконання, у той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг. Більше того, зазначено, що господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а сам договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Заявлена позивачем позовна вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладу в обхід порядку формальної перевірки ГУ ДПС у Київській області документів для такої реєстрації та повноважень ДПС України щодо прийняття рішення про реєстрацію є порушенням дискреційних повноважень податкового органу щодо подання відповідачу висновку щодо реєстрації податкових накладних. Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідачі звернули увагу суду, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсної необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дефіцит державного бюджету, постійним ухилянням від сплати податків суб`єктами господарювання та те, що кожна справа є на сьогодні бюджетоутворюючою та важливою для забезпечення інтересів держави та суспільства. Звернуто увагу суду на судову практику застосування норм права у подібних правовідносинах.

08.03.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що доводи відповідачів не спростовують аргументів позивача. Щодо поданих відповідачами витягів з протоколів засідання комісії регіонального рівня, то зазначені протоколи не містять підстави, з якої позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних. Це підтверджує, що жодні з поданих позивачем документів не були розглянуті ні у спірних рішеннях, ні у протоколах засідання комісії, не зазначено мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено якої саме інформації/документів, окрім наданої позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Відповідачами також не доведено, що позовна вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати подані податкові накладні є порушенням дискреційних повноважень податкового органу. Також позивач заперечив проти поданого клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 08.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотанні про розгляд справи з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, заявленого відповідачами у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.

Мале приватне підприємство Агропромишленна фірма "Мрія" (МПП Агропромфірма "Мрія") є юридичною особою, ідентифікаційний код 31476386, що зареєстроване 10.04.2001 за юридичною адресою: Київська область, м. Славутич, Бакинський квартал, буд. 1, кв. 17. Керівником підприємства є Дмитрук Олександр Володимирович.

Видами діяльності підприємства є: 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 16.10 лісопильне та стругальне виробництво, 43.11 знесення, 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.21 електромонтажні роботи, 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.29 інші будівельно-монтажні роботи, 43.31 штукатурні роботи, 43.33 покриття підлоги й облицювання стін, 43.34 малярні роботи та скління, 43.39 інші роботи із завершення будівництва, 43.91 покрівельні роботи, 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 45.11 торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 45.19 торгівля іншими автотранспортними засобами, 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 49.39 інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., 49.41 вантажний автомобільний транспорт, 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів, 41.10 організація будівництва будівель, 77.39 надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., 77.33 надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів, 77.32 надання в оренду будівельних машин і устатковання, 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 52.24 транспортне оброблення вантажів, 52.10 складське господарство, 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду), 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 43.32 установлення столярних виробів (том 1, а.с.236-237).

01.09.2021 між МПП Агропромфірма "Мрія" (виконавець) та СТОВ "Дружба-Нова" (замовник) укладено договір про надання послуг з перевезення вантажів № ПВ 01/09/2021-141 (далі договір № ПВ-141) (том 1, а.с.32-43).

Згідно з пунктом 1.1 договору № ПВ-141 у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (згідно із товарно-транспортною накладною форма № 1-ТН або іншої форми, яка містить всі обов`язкові реквізити визначені законодавством для ТТН надалі перевізний документ) з місця відправлення до пункту призначення за маршрутом, вказаним замовником, видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується "вантажоодержувач"), а замовник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажу.

Відповідно до пункту 1.3 договору № ПВ-141 виконавець має право залучити до надання послуг третіх осіб, з якими він уклав відповідні договори, при цьому залишаючись відповідальним перед замовником за будь-які дії та/або бездіяльність (включаючи, але не обмежуючись, порушення вимог чинного податкового законодавства), залучених до виконання перевезень третіх осіб, як за власні. Витрати виконавця на оплату послуг третіх осіб не включаються у вартість наданих замовнику виконавцем послуг.

Згідно з пунктом 1.3 договору № ПВ-141 вартість послуг за цим договором, визначена у відповідних додатках, що є невід`ємними частинами цього договору. Орієнтовно загальна сума договору становить 10 000 000,00 грн з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 1.4 договору № ПВ-141 виконавець зобов`язується виконати обумовлені цим договором перевезення власною автомобільною технікою (далі техніка та/або автомобільний транспорт та/або автомобіль) чи технікою третіх осіб як це передбачено п. 1.2 цього договору. В будь-якому випадку, техніка, якою надаються послуги, має бути технічно справною. Найменування, модель, кількість техніки, державний номер та вантажепід`ємність техніки зазначаються в додатку № 1 до договору.

Термін надання послуг з 01.09.2021 до 31.03.2022.

Згідно з пунктом 3.2 договору № ПВ-141 оплата послуг за цим договором здійснюється замовником протягом 15-ти робочих днів після підписання сторонами акта прийому-передачі наданих послуг та реєстрів ТТН, а також надання виконавцем замовнику рахунка-фактури та документів, що підтверджують фактичне надання послуг, перелік яких наведений у п. 2.4 цього договору. Датою оплати є дата списання грошових коштів з поточного рахунка замовника.

Відповідно до пункту 4.1 договору № ПВ-141 протягом дії даного договору, замовник встановлює на автотранспорт виконавця спеціальне обладнання GPS трекери з метою відслідковування переміщення автотранспорту виконавця. Трекер пломбується сигнальним пристроєм до не відокремлюваних елементів кабіни автомобіля, номер сигнального пристрою зазначається в акті прийому-передачі спеціального обладнання. Для електронної ідентифікації автомобільного транспорту та водіїв замовник видає виконавцю електронні картки ідентифікації (на автомобіль, причеп, водія).

Згідно з пунктом 8.1 сторони домовилися визнавати (готувати, підписувати, пересилати та отримувати) документи, які складені в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі ЕЦП) та які передаються між сторонами засобами спеціальних програмних комплексів, що підтримують електронний документообіг.

01.09.2021 між сторонами укладено додаток № 1 до договору № ПВ-141, у якому сторони визначили реєстр автомобілів, які виконавець надає замовнику для надання послуг з перевезення вантажів: Renault Magnum вантажопід`ємністю 35 т (державний номер автомобіля: НОМЕР_1 , державний номер причепа: НОМЕР_2 ), Renault Magnum вантажопід`ємністю 35 т (державний номер автомобіля: НОМЕР_3 , державний номер причепа: НОМЕР_4 ), Renault Magnum вантажопід`ємністю 35 т (державний номер автомобіля: НОМЕР_5 , державний номер причепа: НОМЕР_6 ), Renault Premium вантажопід`ємністю 35 т (державний номер автомобіля: НОМЕР_7 , державний номер причепа: НОМЕР_8 ) (том 1, а.с.44).

01.09.2021 між сторонами укладено додаток № 2 до договору № ПВ-141, у якому сторони узгодили такі розцінки на перевезення пізніх зернових (кукурудзи та соняшника): за відстань до 10 км 8,7 грн/т-км з ПДВ, від 10,1 до 20 км 7,7 грн/т-км з ПДВ, від 20,1 до 30 км 6,66 грн/т-км з ПДВ, від 30,1 до 40 км 5,94 грн/т-км з ПДВ, від 40,1 до 50 км 5,22 грн/т-км з ПДВ, від 50,1 до 60 км 4,96 грн/т-км з ПДВ, від 60,1 до 70 км 4,57 грн/т-км з ПДВ, від 70,1 до 80 км 4,34 грн/т-км з ПДВ, від 80,1 до 90 км 4,10 грн/т-км з ПДВ, від 90,1 до 100 км 3,85 грн/т-км з ПДВ, від 100,1 до 125 км 3,67 грн/т-км з ПДВ, від 125,1 до 150 км 3,61 грн/т-км з ПДВ, від 150,1 до 175 км 3,29 грн/т-км з ПДВ, від 175,1 до 200 км 3,11 грн/т-км з ПДВ, від 200,1 до 250 км 2,96 грн/т-км з ПДВ та від 250,1 до 999 км 2,70 грн/т-км з ПДВ (том 1, а.с. 45).

28.11.2021 сторони підписали акт № ДН000039448 прийому-передачі виконаних робіт за договором № ПВ-141, відповідно до якого загальна вартість робіт з перевезення вантажів (кукурудзи (2021)) склала 433 560,54 грн, у тому числі ПДВ 72 260,09 грн.

28.11.2021 позивач виставив рахунок № 28 на оплату послуг з перевезення вантажів згідно з актом № ДН000039448 на суму 433 560,54 грн з ПДВ (том 1, а.с. 50).

До акта виконаних робіт також було складено реєстр товарно-транспортних накладних щодо наданих послуг за договором № ПВ-141 (том 1, а.с. 54-57).

07.12.2021 СТОВ "Дружба-Нова" відповідно до платіжного доручення № 40465 сплатило 12 319,58 грн за договором № ПВ-141 та 361 300,45 грн відповідно до платіжного доручення № 40200, що підтверджується банківською випискою по рахунку (том 1, а.с. 51-53).

На підставі акта № ДН000039448 на загальну суму 433 560,54 грн, у тому числі ПДВ 72 260,09 грн позивач склав і направив на реєстрацію податкову накладну від 28.11.2021 № 28, складену за правилом першої події (том 1, а.с. 23-24).

Суд встановив, що на підтвердження господарської операції з перевезення вантажів (кукурудзи), відповідно до якої складена податкова накладна від 28.11.2021 № 28, позивач надав такі копії первинних документів: договору № ПВ-141 та додатків до нього, акта прийому-передачі від 28.11.2021 № ДН000039448, рахунку на оплату від 28.11.2021 № 28, платіжних доручень від 07.12.2021 № 40465 та № 40200, банківської виписки за 07.12.2021, реєстру ТТН до акта виконаних робіт, товарно-транспортних накладних.

13.12.2021 сформовано квитанцію (реєстраційний номер 9378608268), відповідно до якої податкову накладну від 28.11.2021 № 28 прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Додатково повідомляємо: показник "D"=28.5080%, "P"=20478.12 (том 1, а.с. 25).

У зв`язку з зупиненням реєстрації податкової накладної від 28.11.2021 № 28, позивач 24.02.2022 надав контролюючому органу пояснення № 1, у яких зазначено: просимо зареєструвати податкову накладну, складену на операцію з перевезення вантажу. надаємо підтверджувальні документи щодо перевезення вантажу, розрахунки за надані послуги, первинні документи, банківські виписки з особового рахунку, договір, рахунок. До пояснень надано 28 додатків (том 1, а.с. 26).

21.07.2022 головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН прийнято рішення № 7094231/31476386 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.11.2021 № 28 у ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити) (том 1, а.с. 27-28).

Не погодившись із таким рішенням, 02.08.2022 позивач подав скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН. До скарги додано 4 документи (том 1, а.с.29).

15.08.2022 головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН прийнято рішення № 32343/31476386/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.11.2021 № 28 у ЄРПН, скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня від 21.07.2022 № 7094231/31476386 без змін, з підстав: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси (том 1, а.с.31).

04.01.2022 між МПП Агропромфірма "Мрія" (виконавець) та ТОВ "Танак" (замовник) укладено договір перевезення вантажів № 1/22 (далі договір № 1/22) (том 1, а.с.158-159).

Відповідно до статті 1 договору № 1/22 виконавець в рамках цього договору бере на себе зобов`язання здійснювати перевезення піску зі складу біля урочища "Турець" до м. Чернігів вантажними автомобілями. Виконавець здійснює перевезення зі складу піску за такими адресами: м. Чернігів, вул. Любецька, буд. 60 та м. Чернігів, вул. Інструментальна, буд. 22-Г. Обсяги перевезення вантажу узгоджуються між сторонами з подальшим відображенням фактичних обсягів перевезень у тоннах в актах прийому-передачі надання послуг.

Згідно з статтею 2 договору № 1/22 виконавець здійснює перевезення вантажу в обсягах замовлення протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту прийняття від замовника заявки (письмової або озвученої в телефонному режимі), якщо між сторонами не будуть узгоджені інші терміни поставки. Орієнтовна загальна сума договору становить 800 000,00 грн з урахуванням податку на додану вартість. Одиниця виміру послуги - обсяг перевезень у тоннах. На момент укладення договору, ціна постачання одиниці обсягу перевезень у тоннах складає 265,00 грн без урахування податку на додану вартість та розмір податку на додану вартість (20%) складає - 53,00 грн. вартість послуг з перевезення може змінюватися за обопільною згодою сторін, у зв`язку з підвищенням цін на паливно-мастильні матеріали.

За статтею 3 договору № 1/22 виконавець забезпечує перевезення вантажів із використанням власної та/або орендованої техніки, керування та обслуговування якої здійснюється працівниками виконавця та/або власниками техніки. Приймання-передача послуг здійснюється на основі підписаних товарно-транспортних накладних шляхом підписання сторонами актів прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору № 1/22 оплата згідно з договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунку. Замовник оплачує за послуги в такому порядку: 100% шляхом оплати у строк 15 (п`ятнадцять) банківських днів з моменту виставлення рахунку.

14.01.2022 сторони підписали акт № 2 прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого загальна вартість перевезення піску зі складу біля урочище "Турець" до м. Чернігів вантажними автомобілями у кількості 272,78 т становить 72 286,70 грн, ПДВ 14 457,34 грн (том 1, а.с.123).

14.01.2022 позивач виставив рахунок № 2 на оплату послуг з перевезення піску зі складу біля урочище "Турець" до м. Чернігів вантажними автомобілями (обсяг 272,78 т) на суму 86 744,04 грн з ПДВ (том 1, а.с.122).

12.10.2022 ТОВ "Танак" сплатило 86 744,04 грн відповідно до платіжного доручення № 542 за перевезення піску зі складу біля урочище "Турець" до м. Чернігів вантажними автомобілями згідно з рахунку від 14.01.2022 № 2, що підтверджується банківською випискою по рахунку (том 1, а.с. 125-126).

До акта прийому-передачі надання послуг від 14.01.2022 № 2 було складено реєстр товарно-транспортних накладних щодо послуг з перевезення піску у кількості 15 штук на загальну вагу 272,78 т піску (том 1, а.с.127).

На підставі акта прийому-передачі надання послуг від 14.01.2022 № 2 на загальну суму 86 744,04 грн, у тому числі ПДВ 14 457,34 грн позивач склав і направив на реєстрацію податкову накладну від 14.01.2022 № 2, складену за правилом першої події (том 1, а.с.112).

Суд встановив, що на підтвердження господарської операції з перевезення піску, відповідно до якої складена податкова накладна від 28.11.2021 № 28, позивач надав такі копії первинних документів: договору № 1/22, акта прийому-передачі від 14.01.2022 № 2, рахунку на оплату від 14.01.2022 № 2, накладної від 14.01.2022 № 1, платіжного доручення від 12.10.2022 № 542, банківської виписки за 12.10.2022, реєстру ТТН до акта прийому-передачі наданих послуг, товарно-транспортних накладних із відомостями про параметри транспортного засобу.

28.01.2022 сформовано квитанцію (реєстраційний номер 9012163557), відповідно до якої податкову накладну від 14.01.2022 № 2 прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Додатково повідомляємо: показник "D"=35.4918%, "P"=545.56 (том 1, а.с. 114).

У зв`язку з зупиненням реєстрації податкової накладної від 14.01.2022 № 2, позивач 15.11.2022 надав контролюючому органу пояснення № 1, у яких зазначено: направляє для розблокування податкової накладної первинні підтверджувальні документи: рахунок, акт про надання послуг, накладна на відпуск/відвантаження продукції, договір, виписка банку про зарахування плати за відпущену продукцію, платіжне доручення про оплату, реєстр товарно-транспортних накладних та товарно-транспортні накладні (том 1, а.с.115).

18.11.2022 головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН прийнято рішення № 7667014/31476386 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.01.2022 № 2 у ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити) (том 1, а.с. 117).

Не погодившись із таким рішенням, 19.11.2022 позивач подав скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. До скарги додано 11 документів (том 1, а.с. 119).

30.11.2022 головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН прийнято рішення № 67155/31476386/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.01.2022 № 2 у ЄРПН, скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня від 18.11.2022 № 7667014/31476386 без змін, з підстав: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (том 1, а.с.121).

На виконання договору № 1/22 сторони також підписали акт прийому-передачі наданих послуг від 24.01.2022 № 8, відповідно до якого загальна вартість перевезення піску зі складу біля урочище "Турець" до м. Чернігів вантажними автомобілями у кількості 438,2 т становить 116 123,00 грн, ПДВ 23 224,60 грн (том 1, а.с. 174).

24.01.2022 позивач виставив рахунок № 8 на оплату послуг з перевезення піску зі складу біля урочище "Турець" до м. Чернігів вантажними автомобілями (обсяг 438,20 т) на суму 139 347,60 грн з ПДВ (том 1, а.с. 173).

12.10.2022 ТОВ "Танак" сплатило 139 347,60 грн відповідно до платіжного доручення № 543 за перевезення піску зі складу біля урочище "Турець" до м. Чернігів вантажними автомобілями згідно з рахунку від 24.01.2022 № 8, що підтверджується банківською випискою по рахунку (том 1, а.с. 178-179).

До акта прийому-передачі надання послуг від 24.01.2022 було складено реєстр товарно-транспортних накладних щодо послуг з перевезення піску у кількості 24 штуки на загальну вагу 438,20 т піску (том 1, а.с.180).

На підставі акта прийому-передачі надання послуг від 24.01.2022 № 8 на загальну суму 139 347,60 грн, у тому числі ПДВ 23 224,60 грн позивач склав і направив на реєстрацію податкову накладну від 24.01.2022 № 8, складену за правилом першої події (том 1, а.с.162).

Суд встановив, що на підтвердження господарської операції з перевезення піску, відповідно до якої складена податкова накладна від 28.11.2021 № 28, позивач надав такі копії первинних документів: договору № 1/22, акта прийому-передачі від 24.01.2022 № 8, рахунку на оплату від 24.01.2022 № 8, накладної від 24.01.2022 № 7, платіжного доручення від 12.10.2022 № 543, банківської виписки за 12.10.2022, реєстру ТТН до акта прийому-передачі наданих послуг, товарно-транспортних накладних із відомостями про параметри транспортного засобу.

02.02.2022 сформовано квитанцію (реєстраційний номер 9015700718), відповідно до якої податкову накладну від 24.01.2022 № 8 прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Додатково повідомляємо: показник "D"=35.4918%, "P"=6165.52 (том 1, а.с.164).

У зв`язку з зупиненням реєстрації податкової накладної від 14.01.2022 № 2, позивач 15.11.2022 надав контролюючому органу пояснення № 2, у яких зазначено: направляє для розблокування податкової накладної первинні підтверджувальні документи: рахунок, акт про надання послуг, накладна на відпуск/відвантаження продукції, договір, виписка банку про зарахування плати за відпущену продукцію, платіжне доручення про оплату, реєстр товарно-транспортних накладних та товарно-транспортні накладні (том 1, а.с.166).

18.11.2022 головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН прийнято рішення № 7667018/31476386 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.01.2022 № 8 у ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити) (том 1, а.с.168).

Не погодившись із таким рішенням, 18.11.2022 позивач подав скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. До скарги додано 13 документів (том 1, а.с.170).

30.11.2022 головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН прийнято рішення № 67192/31476386/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.01.2022 № 8 у ЄРПН, скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня від 18.11.2022 № 7667018/31476386 без змін, з підстав: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (том 1, а.с.172).

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями контролюючого органу від 21.07.2022 № 7094231/31476386, від 18.11.2022 № 7667014/31476386 та від 18.11.2022 № 7667018/31476386 про відмову в реєстрації податкових накладних від 28.11.2021 № 28, від 14.01.2022 № 2 та від 24.01.2022 № 8, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу матеріалів справи суд встановив, що між сторонами виник спір щодо правомірності зупинення реєстрації податкових накладних від 28.11.2021 № 28, від 14.01.2022 № 2 та від 24.01.2022 № 8 у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) з підстав ненадання позивачем належних і достатніх копій первинних документів щодо постачання послуг для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію поданих податкових накладних.

Спірні правовідносини врегульовано Конституцією України, Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 р. № 2755-VI (далі ПК України), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 р. № 520.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктами а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її у ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 у ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, що надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі Порядок № 1246) податкова накладна електронний документ, що складається платником податку на додану вартість згідно з вимогами Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми передбачені підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, що не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку.

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Згідно з пунктами 4, 5 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з абзацом 1 пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Зокрема у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Відтак підтвердженням продавцю про прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Як встановив суд, відповідно до отриманих квитанцій про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН від 13.12.2021, від 28.01.2022 та 02.02.2022 підставою для зупинення реєстрації податкових накладних від 28.11.2021 № 28, від 14.01.2022 № 2 та від 24.01.2022 № 8 контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкових накладних коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник "D" = 28.5080% та 35.4918%, а показник "P" = 20478.1; 545.56 та 6165.52 відповідно.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку № 1165.

Відповідно до пункту 1 Додатку № 3 до Порядку № 1165 до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації у Реєстрі, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

При цьому зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

З аналізу надісланих позивачу квитанцій, останні містять пропозицію про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначених у ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН. Разом з цим, контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 р. № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних у ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої у ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (у тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації у ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Водночас суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого (конкретного) переліку документів, які платник податків має надати контролюючому органу. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого контролюючим органом зроблено не було.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію варто надати обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає спірна операція, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних від 13.12.2021, від 28.01.2022 та 02.02.2022 зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарських операцій до відповідного критерію, визначеного пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що контролюючим органом не зазначено обґрунтування того, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначених у податкових накладних, які подано для реєстрації у ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України таких товарів/послуг (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України таких товарів, зазначених з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідних товарів/послуг, зазначених у податкових накладних, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Відтак квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від 13.12.2021, від 28.01.2022 та 02.02.2022 не відповідають вимогам, що встановлені пунктом 11 Порядку № 1165 у частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі яких зупинено реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Також, у квитанціях не зазначено конкретного переліку документів, які необхідно надати платнику податків та щодо яких саме обставин необхідно надати пояснення для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам пункту 11 Порядку № 1165.

Разом з цим у оскаржуваних рішеннях комісії ГУ ДПС у Київській області про відмову у реєстрації податкових накладних 28.11.2021 № 28, від 14.01.2022 № 2 та від 24.01.2022 № 8 зазначено загальні підстави про ненадання копій первинних документів.

Суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що зазначена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Суд критично оцінює твердження відповідачів про те, що позивачем не надано документів щодо матеріально-технічної бази або документів з підряду, які б розкривали спроможність виконувати транспортні послуги з перевезення зерна, пояснення ненадане, що свідчить про відсутність реальних правовідносин між позивачем та його контрагентом, позаяк контролюючим органом не було чітко визначено конкретного переліку документів, що мав би надати позивач для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Разом з цим суд зазначає, що відсутність визначених у відзиві на позовну заяву документів не виключають настання першої події (обставини, що обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати таку у ЄРПН) зокрема оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (відвантаження товару) із визначних пунктом 187.1 статті 187 ПК України.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Варто зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної, а не реальність і товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом(ами).

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

Суд зазначає, що форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної через ненадання платником податку копій документів документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З матеріалів справи суд встановив, що у спірних рішеннях Комісії ГУ ДПС у Київській області як підстава для відмови в реєстрації податкових накладних було зазначено про ненадання платником податку загальної норми щодо первинних документів, зокрема : постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Проте матеріали справи свідчать про те, що під час реєстрації податкових накладних від 28.11.2021 № 28, від 14.01.2022 № 2 та від 24.01.2022 № 8 такі документи були надані позивачем контролюючому органу на власний розсуд, у зв`язку з не конкретизацією які саме документи варто надати позивачу до контролюючого органу договори, акти прийому-передачі, рахунки на оплату, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-XIV (далі Закон № 996) є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 996 можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону № 996 та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Відповідно до пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі Правила № 363) основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів у паперовому та/або електронному вигляді.

Суд урахував, що первинним документом, що підтверджує факт перевезення вантажу (кукурудзи та піску) від МПП Агрофірма "Мрія" до контрагентів СТОВ "Дружба-Нова" та ТОВ "Танак" відповідно до договорів № ПВ-141 та № 1/22 є товарно-транспортні накладні, що містять необхідні реквізити та інформацію.

Зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від 28.11.2021 № 28, від 14.01.2022 № 2 та від 24.01.2022 № 8.

Податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, що на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. Свобода розсуду податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Аналіз змісту оскаржуваного рішення дає підстави для висновку, що комісія ГУ ДПС у Київській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій, не зазначила мотивів неврахування поданих позивачем документів та/або визначення конкретного переліку який саме документів не вистачає.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами такий обов`язок не виконано, не надано суду жодних доказів щодо чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій відповідно до пункту 1 Критеріїв. Незважаючи на подані позивачем разом із поясненнями копій документів про підтвердження здійснення операції за податковими накладними від 28.11.2021 № 28, від 14.01.2022 № 2 та від 24.01.2022 № 8, реєстрація яких зупинена, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані позивачем документи належним чином не розглянуто.

Суд встановив, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.

Надаючи оцінку твердженню відповідача про дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень щодо реєстрації податкових накладних, суд відхиляє як необґрунтоване та зазначає, що податковим законодавством передбачений обов`язок податкового органу про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію податкової накладної.

Згідно з частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 28.11.2021 № 28, від 14.01.2022 № 2 та від 24.01.2022 № 8 датою фактичного подання відповідно до пункту 28 Порядку № 117, пунктів 19, 20 Порядку № 1246, абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Кодексу № 2755.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Оцінивши наявні в справі докази і аргументи сторін сукупно, суд дійшов висновку, що відповідачем Головним управлінням ДПС України у Київській області не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень, у зв`язку із чим адміністративний позов належить задовольнити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

З аналізу пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15.

При цьому згідно з частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява № 34884/97, пункт 30). У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Під час визначення суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, варто виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі № 520/1849/19.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 р. № 5076-VI (далі Закон № 5076) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 5076).

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону № 5076).

Згідно з статтею 19 Закону № 5076 визначено, зокрема такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 02.12.2022 між Тарабаньком Дмитром Миколайовичем (адвокат) і МПП Агрофірмою "Мрія" (клієнт) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № б/н (далі договір з адвокатом), відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу, а саме: скласти позовну заяву до Київського окружного адміністративного суду до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії із податковими накладними клієнта, в реєстрації яких було відмовлено, а саме: податкова накладна від 28.11.2021 № 28, від 14.01.2022 № 2 та від 24.01.2022 № 8 (всього за 3 накладними) та здійснити представництво інтересів клієнта в судових органах (у разі необхідності).

Згідно з пунктом 4.2 договору з адвокатом розмір гонорару є договірною ціною сторін. За правову допомогу, передбачену в п. 1.1 договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у такому розмірі: 10 000,00 грн без ПДВ за складання позовної заяви; 12 000,00 грн без ПДВ за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції (у разі необхідності).

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 05.12.2022 адвокат надав, а клієнт прийняв такі послуги: склав позовну заяву до Київського окружного адміністративного суду до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії із податковими накладними клієнта, в реєстрації яких було відмовлено, а саме: податкова накладна від 28.11.2021 № 28, від 14.01.2022 № 2 та від 24.01.2022 № 8 (всього за 3 накладними). Загальна вартість наданих послуг становить 10 000,00 грн (том 1, а.с.233).

Згідно з платіжною інструкцією від 05.12.2022 № 10 позивач сплатив адвокату за надані послуги 10 000,00 грн (том 1, а.с.235).

Відповідачі у відзиві на позовну заяву щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу звернули увагу суду, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсної необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на викладене, проаналізувавши належним чином матеріали справи та долучені представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що витрати на складання позовної заяви на суму 10 000,00 грн не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та є явно завищеними.

З урахуванням наданих позивачем документів, враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 КАС України, суд вважає, що виходячи з критерію пропорційності розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачів, становить 5 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 7 443,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.12.2022 № 9 (том 1, а.с. 22).

Отже, загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, становить 12 443,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. № 5-А, код ЄДРПОУ: 44096797), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 21.07.2022 № 7094231/31476386 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.11.2021 № 28 та рішення від 18.11.2022 № 7667014/31476386 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.01.2022 № 2 та рішення від 18.11.2022 № 7667018/31476386 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.01.2022 № 8, поданими Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" (місцезнаходження: Київська область, м. Славутич, Бакинський квартал, буд. № 1, кв. № 17, код ЄДРПОУ: 31476386).

Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: м. Київ, Львівська площа, буд. № 8, код ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені Малим приватним підприємством агропромишленною фірмою "МРІЯ" (місцезнаходження: Київська область, м. Славутич, Бакинський квартал, буд. № 1, кв. № 17, код ЄДРПОУ: 31476386) та подані податкові накладні: від 28.11.2021 № 28 датою фактичного подання 13.12.2021, від 14.01.2022 № 2 датою фактичного подання 28.01.2022 та від 24.01.2022 № 8 датою фактичного подання 02.02.2022.

Стягнути на користь Малого приватного підприємства агропромишленної фірми "МРІЯ" (місцезнаходження: Київська область, м. Славутич, Бакинський квартал, буд. № 1, кв. № 17, код ЄДРПОУ: 31476386) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. № 5-А, код ЄДРПОУ: 44096797) судові витрати у загальній сумі 6 221,50 грн (шість тисяч двісті двадцять одної гривні 00 копійок), що складаються із судового збору у сумі 3 721,50 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2 500,00 грн.

Стягнути на користь Малого приватного підприємства агропромишленної фірми "МРІЯ" (місцезнаходження: Київська область, м. Славутич, Бакинський квартал, буд. № 1, кв. № 17, код ЄДРПОУ: 31476386) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: Львівська площа, буд. № 8, м. Київ, код ЄДРПОУ: 43005393) судові витрати у загальній сумі 6 221,50 грн (шість тисяч двісті двадцять одної гривні 00 копійок), що складаються із судового збору у сумі 3 721,50 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2 500,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяБасай О.В.