Постанова

від 08.05.2023 по справі 240/897/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/897/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

08 травня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Пулинському районі Житомирської області, третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хорошівське об`єднане управління Пенсійного фонду України про стягнення коштів на відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Пулинському районі Житомирської області, третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Хорошівське об`єднане управління Пенсійного фонду України про стягнення коштів на відшкодування шкоди. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України 112243,41 грн на користь позивача на відшкодування шкоди, заподіяної законом, що визнаний неконституційним.

Судове рішення набрало законної сили 07.08.2020, а 15.10.2020 позивачу надіслано виконавчий лист.

22.12.2022 до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення, в якій він просить змінити спосіб і порядок виконання рішення у справі №240/897/20 та викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Пулинському районі Житомирської області, третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хорошівське об`єднане управління Пенсійного фонду України про стягнення коштів на відшкодування шкоди. Стягнути з Управління Державної казначейської служби України у Пулинському районі Житомирської області шляхом безспірного списання з відповідного рахунку бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів суддів", в строк, який не перевищуватиме 1 місяць з моменту постановлення цієї ухвали, 112243,41 грн на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди, заподіяної законом, що визнаний неконституційним". Видати новий виконавчий лист у справі.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про зміну способу та порядку виконання рішення у справі.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Інші учасники процесу не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За змістом ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 КАС України).

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Суд зазначає, що необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.

Тобто, суд лише за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

Таким чином, положення КАС України визначають умови, виконання яких є обов`язковим для задоволення заяви про зміну способу або порядку виконання рішення.

Зі змісту заяви про зміну способу і порядку виконання рішення у даній справі слідує, що на виконання положень постанови КМУ №845 від 03.08.2011 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" вищевказаний виконавчий лист був направлений до Державної казначейської служби України де і був поставлений на облік з 10.11.2020. Після цього процес виконання судового рішення зупинився повністю. Казначейство на численні запити щодо статусу виконання судового рішення відповідало, що державним бюджетом на 2020 рік не передбачено видатків та порядку відшкодування шкоди, завданій фізичній особі в результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним та скасований. Така ж відповідь була отримана у 2021 році (лист №5-06-06/3013 від 08.02.2021). До цієї заяви додаю лист від Казначейства №5-06-06/17701 від 08.12.2022 який був надісланий у відповідь на адвокатський запит представника позивача. Як і в попередніх листах, Казначейство повідомляє, що відсутність спеціального джерела та порядку відшкодування шкоди унеможливлює виконання рішення суду.

Стосовно нового способу виконання рішення суду, то представник позивача зазначає, що на даний момент існує спеціальна бюджетна програма 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів суддів". Розпорядником цієї бюджетної програми є Державна судова адміністрація України.

Оскільки ОСОБА_1 є суддею у відставці, що підтверджується постановою Верховної ради України від 15.03.2007 "Про звільнення суддів", то зважаючи на особливий правовий статус позивача "суддя у відставці" та на наявність спеціальної бюджетної програми 0501150, яка призначена для виконання рішень суду на користь суддів, виконання рішення у даній справі може бути реалізоване саме за рахунок цієї бюджетної програми.

З даного приводу колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що мета зміни способу та порядку виконання рішення суду полягає у тому, щоб забезпечити його виконання шляхом усунення обставин, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Водночас, з листів Державної казначейської служби України від 08.02.2021 №5-06-06/3013 та від 08.12.2022 №5-06-06/17701 вбачається, що Державна казначейська служба України вживає заходи для виконання рішення суду у справі №240/897/20. Зокрема, розпорядником спеціальної бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів суддів" є Державна судова адміністрація України, вимоги до якої не заявлялись, і яка не була учасником у справі №240/897/20 ні як відповідач, ні як третя особа.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зміна способу і порядку виконання рішення суду на стягнення з Управління Державної казначейської служби України у Пулинському районі Житомирської області шляхом безспірного списання з відповідного рахунку бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів суддів", в строк, який не перевищуватиме 1 місяць з моменту постановлення цієї ухвали, 112243,41 грн на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди, заподіяної законом, що визнаний неконституційним не узгоджуються з приписами ст.378 КАС України, оскільки, така вимога не заявлялась позивачем та не була предметом розгляду у суді першої інстанції.

Тобто, у поданій заяві позивач фактично просить змінити саме рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2020, що є недопустимим.

Варто вказати, що у справі №21-506а14 Верховного Суду України у постанові від 24.11.2014 року дійшов висновку, що як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Подібної позиції й дотримується Верховний Суд, зокрема у постановах від 16.07.2020 року у справі №130/2176/17, від 07.03.2018 року у справі № 456/953/15-а, від 11.11.2020 року у справі №817/628/15, від 17.02.2021 року у справі №295/16238/14-а, від 17.02.2021 року у справі № 295/16238/14-а

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції, що встановлення порядку виконання рішення суду у спосіб, запропонований представником позивача, змінить суть рішення суду і порушуватиме процесуальний закон.

За таких обставин, суд апеляційної погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява позивача про зміну способу виконання рішення є безпідставною та необґрунтованою.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення заяви позивача.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст.325 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.