Ухвала

від 13.09.2023 по справі 240/897/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 240/897/20

13 вересня 2023 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Шидловський В.Б., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Пулинському районі Житомирської області, третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хорошівське об`єднане управління Пенсійного фонду України про стягнення коштів на відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 вересня 2023 року залишив апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України без руху.

12 вересня 2023 року представником позивача подано до суду апеляційної інстанції заяву про виправлення описки в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Відповідно, описка у розумінні ст. 253 КАС України - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні, описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 800/520/16.

Однак, зі змісту заяви про виправлення описки визначається, що представник позивача шляхом виправлення описки, просить повернути апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України, оскільки у апелянта відсутня адміністративна процесуальна дієздатність.

На переконання суду, наведені у заяві мотиви є недопустимим при вирішенні питання про виправлення описки в ухвалі суду, оскільки стосуються оцінки обґрунтованості доводів апеляційної скарги особи, яка не брали участі у справі, апеляційне провадження по якій ще навіть не відкрито.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що заява представника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.243, 253, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про виправлення описки відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Шидловський В.Б.