Постанова

від 08.05.2023 по справі 640/28045/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2023 року

м. Київ

справа №640/28045/20

адміністративне провадження № К/990/31013/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №640/28045/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "АРІКС" до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Концепт Плаза", на стороні відповідача - Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу в частині, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ТОВ "Концепт Плаза" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Василенка Я.М., суддів: Ганечко О.М., Мельничука В.П.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

10.11.2020 ТОВ "АРІКС" (далі-позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-відповідач, Департамент), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Концепт Плаза", Міністерство культури та інформаційної політики України, в якому позивач просив:

визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини міста Києва" від 22.09.2020 № 46 в частині пункту 2 додатку до наказу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.09.2020 № 46, яким до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва занесено будинок Осипа Родіна, розташований за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Олеся Гончара, 71.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу норм Закону України "Про охорону культурної спадщини", Порядку визначення категорії пам`яток, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 452, Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2021 позов ТОВ "АРІКС" задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено наявності у об`єкта "Будинок Осипа Родіна" автентичності, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, даних історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань відповідно до Порядку №158 (№501), а також ознак притаманних об`єктам культурної спадщини, історичним об`єктам культурної спадщини та об`єктам архітектури у розумінні статей 1, 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини", а тому у відповідача були відсутні правові підстави для занесення зазначеного об`єкта до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , громадська організація "Рух "Справедлива Україна", громадська організація "Мапа реновації", Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Офіс Генерального прокурора звернулись із апеляційними скаргами.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2021 повернуто заявнику.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 апеляційні скарги громадської організації "Рух "Справедлива Україна", громадської організації "Мапа реновації", Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Офісу Генерального прокурора - залишено без задоволення; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2021 змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови; в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2021 - залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, послався на відсутність у відповідача повноважень щодо прийняття оскаржуваного наказу, оскільки рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження уповноваженим органом, яким є районна державна адміністрація, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, а делегування таких повноважень не узгоджується з нормам законодавства.

Постановою Верховного Суду від 27.07.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021, справу направлено до апеляційного суду для продовження розгляду.

Касаційні скарги громадської організації "Мапа реновації", Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заступника Генерального прокурора задоволено частково. Скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, поновлено дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2021.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021, зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про неналежне обґрунтування ОСОБА_1 права щодо звернення з апеляційною скаргою як особи, що не брала участі у справі. Скасовуючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021, суд касаційної інстанції зазначив, що Департамент охорони культурної спадщини, як структурний підрозділ, створений з метою реалізації функцій Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері охорони культурної спадщини, наділений повноваженням щодо прийняття рішення про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини. Ураховуючи наведене, колегія судів Верховного Суду не погодилась з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у Департаменту повноважень щодо прийняття оскаржуваного наказу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2022 прийнято до свого провадження справу за апеляційними скаргами громадської організації "Рух "Справедлива Україна", громадської організації "Мапа реновації", Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2021.

Також, ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2022 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2021 та призначено її до розгляду у відкрите судове засідання.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 апеляційні скарги ОСОБА_1 , громадської організації "Рух "Справедлива Україна", громадської організації "Мапа реновації", Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Офісу Генерального прокурора - задоволені.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2021 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову ТОВ "АРІКС" відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Департамент, як структурний підрозділ, створений з метою реалізації функцій Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері охорони культурної спадщини, наділений повноваженнями щодо прийняття рішення (наказу) про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини.

Суд апеляційної інстанції також врахував, що підставою прийняття оскаржуваного у цій справі рішення слугувало звернення громадської організації "Мапа Реновації" до Департаменту щодо занесення будинку на вул. Олеся Гончара, 71 у Шевченківському районі м. Києва до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва, до якого додана історична довідка щодо спірного будинку з обґрунтуванням його історико-архітектурної цінності, а також фотофіксація об`єкта.

Апеляційний суд також зазначив, що при розгляді цієї справи суд має обмежитись оцінкою дотримання відповідачем процедури при прийнятті рішення щодо занесення спірного будинку до Переліку, тоді як суд не наділений повноваженнями та спеціальними знаннями в області історії та архітектури, у зв`язку з чим не може досліджувати та надавати оцінку наявності або відсутності історичної та архітектурної цінності будинку ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

08.11.2022 від ТОВ "КОНЦЕПТ ПЛАЗА" до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій третя особа просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 скасувати, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2021 залишити без змін.

В касаційній скарзі заявник покликався на те, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права. Як підставу оскарження зазначив відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (статей 1, 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини", пункту 6 Розділу ІІ Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158).

Крім того заявник послався на Експертний висновок Київської міської організації Українське товариство охорони пам`яток історії та культури щодо історико-культурної цінності щойно виявленого об`єкту культурної спадщини "Будинок Осипа Родіна" за адресою: вулиця Олеся Гончара, 71 у Шевченківському районі міста Києва, відповідно до якого відсутні підстави для визначення його щойно виявленим об`єктом культурної спадщини за видом історії. Об`єкт не має історико-меморіальної цінності, втіленої в його матеріально-технічній структурі. Відсутній зв`язок об`єкта з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток культури міста Києва. Крім цього, зазначено, що надбудова третього поверху є свідченням того, що об`єкт зазнав змін в частині силуету та об`ємно-просторового рішення, декоративного оздоблення фасадів та не відповідає первісному проекту В. Ніколаєва.

Офіс Генерального прокурора та Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подали відзиви на касаційну скаргу третьої особи, відповідно до яких заперечують проти її задоволення.

Крім того, Офіс Генерального прокурора подав письмові пояснення, у яких акцентує увагу на тому, що під час вирішення питання про присвоєння будівлі статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини не передбачено отримання додаткових висновків та інформації від інших організацій, зокрема Київської міської організації Українського товариства охорони пам`яток історії та культури. Отже, як зазначає Офіс Генерального прокурора, висновки цієї організації не відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності, оскільки не входять до предмета доказування. Також поза увагою скаржника залишилося те, що на сьогодні є три установи з однаковою назвою "Київська міської організації Українського товариства охорони пам`яток історії та культури" - громадська організація, благодійна організація та громадська спілка. Вказані юридичні особи не мають жодного стосунку до громадської організації "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури" (код ЄДРПОУ 03922197), до повноважень якої в силу положень статті 14 Закону належить подання пропозицій щодо занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Експертні висновки, на які посилається заявник, складені саме благодійною організацією, матеріали справи не містять доказів на підтвердження кваліфікації осіб, які їх підписали.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21.11.2022 №1752/0/78-22 на підставі службової записки судді-доповідача щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з відрядженням судді Бучик А.Ю., з метою дотримання строків розгляду справ, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду за допомогою автоматизованої системи здійснено заміну судді Бучик А.Ю.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Рибачук А.І., Стеценко С.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2022 касаційну скаргу ТОВ "КОНЦЕПТ ПЛАЗА" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі № 640/28045/20 залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків шляхом надання документу на підтвердження доплати судового збору.

На виконання вказаної ухвали заявник надіслав документ про сплату судового збору у визначені в ухвалі від 25.11.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "КОНЦЕПТ ПЛАЗА".

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно Договору №79/13 купівлі-продажу нежитлових приміщень від 30.12.2013, укладеному між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) і ТОВ "АРІКС", позивач придбав нежитлові приміщення групи нежитлових приміщень №4, №5 (в літ. "А") за адресою: м.Київ, вул. Гончара Олеся, 71.

За договором купівлі-продажу від 04.03.2015, укладеним між ТОВ "СВН МЕНЕДЖМЕНТ" і ТОВ "АРІКС", позивач придбав 28/100 частки нежитлових приміщень групи нежитлових приміщень №1, №2, №3, №6 (в літ "А") за адресою: м.Київ, вул. Гончара Олеся, 71.

Згідно Договору купівлі-продажу від 04.03.2015, укладеному між ТОВ "СВН МЕНЕДЖМЕНТ" і ТОВ "АРІКС", позивач придбав 72/100 частки нежитлових приміщень групи нежитлових приміщень №1, №2, №3, №6 (в літ "А") за адресою: м.Київ, вул. Гончара Олеся, 71.

Зазначені об`єкти об`єднано в один об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю (багатофункціональний комплекс), літ. "А" загальною площею 494,1 кв.м за адресою: м.Київ, вул.Олеся Гончара, 71, площа земельної ділянки під забудовою 511 кв.м, що підтверджується висновком ТОВ "Бюро технічної інвентаризації оформлення землі та нерухомості" від 24.04.2019 №240419, Технічним паспортом від 24.04.2019, Довідкою ТОВ "Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна" від 29.07.2019, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №176435262 від 06.08.2019.

Отже, ТОВ "АРІКС" є власником об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі за адресою: м.Київ, вул.Олеся Гончара, 71.

У липні 2020 року на адресу Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло звернення Громадської організації "Мапа реновації" від 01.07.2020 б/н щодо занесення будинку на вул. Олеся Гончара, 71 у Шевченківському районі до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва.

До звернення долучено історичну довідку, фотоматеріали, копії дипломів кандидатів наук.

Розглянувши вищевказані документи, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видав Наказ №46 від 22.09.2020 "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва" яким вирішено занести до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва (далі - Перелік) об`єкти згідно з додатком.

У пункті 2 Додатку до Наказу №46 від 22.09.2020 до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва внесений об`єкт з наступними характеристиками: найменування: ОСОБА_3 ; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності): ТОВ "АРІКС"; місцезнаходження: Шевченківський район, вул. Олеся Гончара, 71; дата утворення: 1882 р., поч. ХХ ст.; вид: архітектура, історія; автентичність (збережено, збережено частково): збережено; цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду): Будинок зберіг свою автентичність (матеріально-технічну структуру) в загальному об`ємі та в архітектурному і декоративному оздобленні фасадів. Є витвором відомого архітектора В.Ніколаєва. Будівля є цінним та невід`ємним елементом забудови кварталу.

Вважаючи своє право порушеним та не погоджуюсь з діями та наказом відповідача, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1 частини другої статті 2 КАС України).

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України від 08.06.2000 № 1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон № 1805-III).

Відповідно до частини першої статті 3 цього Закону державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

За змістом частини першої статті 14 Закону №1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки.

При цьому об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини. Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини (частина друга статті 14 Закону №1805-III).

Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за № 528/23060, затверджено Порядок обліку об`єктів культурної спадщини (далі), відповідно до пунктів 1, 4 розділу II якого взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини; рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.03.2018 N381 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2020 N771) затверджено Положення про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до пункту 5.26 якого цей Департамент приймає рішення (видає накази) про затвердження переліку об`єктів культурної спадщини, розташованих на території міста Києва, та про занесення об`єктів культурної спадщини до цього переліку в установленому порядку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.09.2020 Департаментом, за результатами звернення Громадської організації "Мапа реновації", Департамент видав Наказ від 22.09.2020 № 46 "Про занесення об`єктів культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва", згідно з пунктом 2 Додатку якого до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва внесено об`єкт: ОСОБА_3 ; власник - ТОВ "АРІКС", місцезнаходження: Шевченківський район, вул. Олеся Гончара, 71; дата утворення - 1882, поч. ХХ ст.; вид - архітектура, історія, автентичність - збережено; цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду - будинок зберіг свою автентичність (матеріально-технічну структуру) у загальному об`ємі та в архітектурному і декоративному оздобленні фасадів, є витвором відомого архітектора В. Ніколаєва, будівля є цінним та невід`ємним елементом забудови кварталу.

За приписами абзаців 3 та 4 частини першої статті 1 Закону № 1805-III об`єктом культурної спадщини є визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 1805-III за видами об`єкти культурної спадщини поділяються, зокрема, на:

історичні - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов`язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;

об`єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів.

За правилами статті 2 Закону № 1805-III об`єкти культурної спадщини поділяються за типами, зокрема на: споруди (витвори) - це твори архітектури та інженерного мистецтва, твори монументальної скульптури та монументального малярства, археологічні об`єкти, печери з наявними свідченнями життєдіяльності людини, будівлі або приміщення в них, що зберегли автентичні свідчення про визначні історичні події, життя та діяльність відомих осіб (частини перша);

та видами, зокрема на об`єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів (частина друга).

Згідно із частиною першою статті 13 Закону № 1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання (частина перша статті 14 Закону № 1805-III).

Частиною другою статті 14 Закону № 1805-III передбачено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Отже, взяття на облік об`єкта культурної спадщини шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини - це перший етап у процедурі державної реєстрації об`єктів культурної спадщини.

Будинок Осипа Родіна включений до Переліку об`єктів культурної спадщини за видами: архітектура, історія.

Розділ II Порядку № 158 регламентує механізм взяття на облік об`єкта культурної спадщини, згідно із пунктом 1 якого взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік).

Якщо об`єкт розміщений на території двох або більше адміністративно-територіальних одиниць, взяття на облік забезпечується спільним рішенням відповідних уповноважених органів.

Уповноважений орган розглядає питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань (пункт 2 Порядку № 158).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 158 питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:

фотофіксації об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);

історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 158 історичну довідку підписує особа, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам`яткознавство" або таких наук:

мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва;

архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;

історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.

До історичної довідки додаються копії документів, що підтверджують науковий ступінь особи, що її підписала, якщо вимоги до наявності наукового ступеню встановлені цим Порядком.

Верховний Суд розглядав справу №460/1864/20, спірні правовідносини у якій є подібними з цією справою та у постанові від 02.05.2023 сформував правовий висновок, відповідно до якого «…питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку вирішується на підставі вичерпного переліку документів, а саме: фотофіксації об`єкта; історичної довідки або витягу із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

При цьому, обов`язковою вимогою до складання історичної довідки законодавець визначає її підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам`яткознавство" або архітектури - для об`єктів архітектури та загальні вимоги щодо її змісту стосовно інформації, яка має міститись у ній в залежності від класифікації об`єктів культурної спадщини.»

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 6 розділу II Порядку №158 в занесенні об`єкта культурної спадщини до Переліку за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань може бути відмовлено у разі неподання документів, передбачених пунктом 3 цього розділу, або відсутності в історичній довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Відмова уповноваженого органу не перешкоджає повторному поданню документів з врахуванням зауважень уповноваженого органу.

У справі №460/1864/20 Верховний Суд також виклав правовий висновок про те, що оцінка історичним та архітектурним цінностям об`єкта має надаватись на стадії вирішення питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру. Оцінюючи правомірність рішення про включення об`єкта до Переліку, суд має перевірити чи вчинені такі дії уповноваженим органом, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто виключно щодо дотримання уповноваженим органом процедури занесення об`єкту до Переліку.

Отже, при наданні оцінки рішенню уповноваженого органу про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку, перевірці підлягали: 1) повнота та відповідність документів, передбачених пунктом 3 цього розділу; 2) наявність в історичній довідці інформації про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, даних історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань; 3) підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за відповідною спеціальністю в залежності від класифікації об`єктів культурної спадщини.

Суд першої інстанції, перевіряючи правомірність оскаржуваного у цій справі рішення відповідача, визнав необґрунтованими відомості, викладені в історичній довідці, яка слугувала підставою прийняття такого рішення. Поряд із цим, судом досліджений та врахований зміст експертного висновку Українського товариства охорони пам`яток історії та культури щодо історико-культурної цінності щойно виявленого об`єкту культурної спадщини. Оцінивши такі докази у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що будинок Осипа Родіна, розташований за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Олеся Гончара, 71, не містить ознак притаманних об`єктам культурної спадщини у розумінні статей 1, 2 Закону № 1805-III.

Суд апеляційної інстанції також дослідив звернення громадської організації "Мапа Реновації" щодо занесення вказаного будинку до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва, до якого надані історична довідка, підписана кандидатом історичних наук ОСОБА_4 та кандидатом архітектури ОСОБА_5 , а також фотографії об`єкта, дійшовши висновку про належність і достатність саме вказаних документів для прийняття рішення про занесення будинку ОСОБА_2 до Переліку об`єктів культурної спадщини. Крім того, апеляційний суд зауважив, що суд першої інстанції не наділений повноваженнями та спеціальними знаннями в області історії та архітектури, у зв`язку з чим не може досліджувати та надавати оцінку наявності або відсутності історичної та архітектурної цінності будинку ОСОБА_2 .

Як було зазначено вище, у відповідності до пункту 6 Порядку визначення категорій пам`яток, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 452 (далі-Порядок №452) відповідність об`єктів культурної спадщини ознакам, передбаченим пунктами 3 і 4 цього Порядку, встановлюється під час їх внесення до Реєстру в установленому законодавством порядку.

Отже, слушними є висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності у суду спеціальних знань, а, відтак, і повноважень для встановлення факту відповідності чи невідповідності будинку критеріям, визначеним у Порядку № 452.

Крім того, відповідність чи невідповідності критеріям, визначеним у Порядку № 452, а отже і оцінка історичним та архітектурним цінностям об`єкта має надаватись на стадії вирішення питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, через що такі обставини та факти не підлягають і судовій перевірці при оскарженні рішення щодо включення об`єкту культурної спадини до Переліку.

За цих же підстав, у межах розгляду цієї справи, є необґрунтованими і заперечення позивача факту належності будинку до об`єктів культурної спадщини, за встановленими законодавством критеріями, на підтвердження чого ним надані експертні висновки Київської міської організації Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, підписані Головою Ради, кандидатом історичних наук ОСОБА_6 та Членом головної Ради, професором, доктором архітектури Дьоміним М.М., а також звіт ТОВ "Декарт Груп" про проведення візуального обстеження технічного стану несучих конструкцій будівлі за адресою: вул. Гончара, 71 у м. Києві.

Суд апеляційної інстанції проаналізував та надав оцінку саме історичній довідці та додатків до неї, що входять до обов`язкового переліку документів до звернення про включення об`єкта до Переліку, з точки зору відповідності Порядку № 158, дійшовши обґрунтованого висновку про відповідність оспорюваного у цій справі наказу відповідача критеріям, визначеним статтею 2 КАС України.

Таким чином, касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду апеляційної інстанції. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів та щодо яких не наведено мотивів відхилення кожного з аргументів.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Плаза" - залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 по справі №640/28045/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко