Постанова
від 04.05.2023 по справі 702/80/17
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року

м. Черкаси

справа № 702/80/17 провадження № 22-ц/821/328/23 категорія 301030500

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів:Карпенко О.В., Василенко Л.І.

секретар: Ярошенко Б.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача адвокат Кравченко Роман Михайлович

відповідач: ОСОБА_2

представник відповідача адвокат Барська Тетяна Миколаївна

третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кравченка Романа Михайловича на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 05 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування шкоди, завданої незаконним будівництвом.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

30 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування шкоди, завданої незаконним будівництвом.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7123410100:01:001:0658, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями, що належить їй на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 08 січня 2004 року Монастирищенською міською радою.

Також позивачу належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, яка також знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Поряд домоволодінням ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_2 , відповідачем ОСОБА_2 було придбане домоволодіння за договором купівлі - продажу від 24 червня 2015 року, розташоване на земельній ділянці розміром 0,1 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також відповідач орендував земельну ділянку площею 0,0439 га, цільове призначення якої, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка також розташована за вищевказаною адресою.

Після купівлі зазначеного домоволодіння, ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Монастирищенської міської ради від 29 липня 2015 року демонтував житловий будинок, який був розташований на земельній ділянці розміром 0,1 га та самовільно, без відповідних дозволів, побудував станцію технічного обслуговування автомобільного транспорту (далі СТО).

Позивач та інші судіди відповідача заперечували проти будівництва СТО

Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, приписами №113 від 31.08.2015 та №137 від 02.11.2015 було визначено, що будівництво ведеться всупереч ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та є самовільним, і на відповідача був покладений обов`язок припинити будівництво, усунути порушення вимог закону та накладено адміністративний штраф.

Однак, 31 липня 2015 року рішенням № 31-6 сесії Монастирищенської міської ради надано дозвіл на розробку проекту детального плану території обмеженої вулицями Шевченка та Івана Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище, а 16 вересня 2015 року рішенням № 32-27 сесії Монастирищенської міської ради було надано дозвіл на продаж відповідачу вищевказаної земельної ділянки площею 0,0439 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та в подальшому укладено договір купівлі - продажу та рішенням за № 110 виконкому Монастирищенської міської ради від 30 вересня 2015 року було затверджено детальний план території обмеженої вулицями Шевченка та Івана Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище.

30 червня 2016 року рішенням № 7-4 сесії Монастирищенської міської ради, затверджено проект зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 7123410100:01:001:1954 площею 0,1439 га, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 , з цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.

Позивач зазначила, що впроцесі незаконних робіт щодо будівництва станції технічного обслуговування автомобілів, відповідачем проводилися будівельні роботи з застосуванням важкої техніки на відстані 13 метів від будинку позивача, що призвело до руйнування несучих конструкцій будинку будинку, який належить їй, а саме часткове просідання фундаменту з появою тріщин на стінах та стелі, про що вона неодноразово зверталась до відповідача та контролюючих органів.

Крім того, відповідач для обігріву СТО облаштував приміщення з печами в яких систематично спалюють відходи гуми, два димарі від яких виходять прямо на вхідні двері до її будинку і вона постійно відчуває сморід горілої резини. Також, споруда СТО знаходиться на відстані одного метра від її ділянки з південно - західної сторони, висота приміщення якої складає більше 6,5 метра, що суттєво впливає на затінення її земельної ділянки і крім того відходи гуми, що не згорають, вилітають через димохід і осідають на її земельній ділянці.

Відповідач створив такі умови, які завдають їй найбільше незручностей (затінюється її ділянка, утворюються неприємні запахи від каналізації та димарів, постійний гуркіт), що призводить до дрижання віконного скла та стін.

На вимоги виправити вказані порушення відповідач не реагує.

З огляду на вищевикладене, вважає, що діями відповідача їй завдано матеріальну шкоду, яку вона оцінює в сумі 118 000 грн, яка складається зі шкоди, заподіяною її будинку та земельній ділянці.

Моральну шкоду вона оцінює в сумі 10 000 грн., тому що дії відповідача щодо незаконного будівництва та експлуатації пункту технічного обслуговування автомобілів призвели до суттєвого погіршення її здоров`я та морально-психологічної подавленності, вона перебуває в стані постійного стресу.

Позивач просила стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 118 000 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.; зобов`язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкод в користуванні земельною ділянкою, житловим будинком та господарськими будівлями розташованими на ній, шляхом демонтажу самовільно збудованих об`єктів та об`єктів, що збудовані з порушенням державних будівельних норм на земельній ділянці по АДРЕСА_2 та стягнути судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 05 січня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем під час розгляду справи позивачем не доведено, що будівництво по АДРЕСА_2 є самочинним.

За результатами проведеного дослідження дату/період та причини виникнення пошкодження на будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , що був побудований у період з 1992 - 2003 році, визначити не вбачається можливим в зв`язку з відсутністю відповідних судово-експертних методик.

Тому, суд врахувавши, що позивачем не доведено наявність такої шкоди, не доведено протиправність діяння її заподіювача чи наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, прийшов до висновку, що у задоволенні позовної вимоги в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід відмовити.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про знесення самовільно збудованих об`єктів та об`єктів, що збудовані з порушень будівельних норм, суд дійшов висновку що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову в цій частині, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах у справі, які доводять наявність існування порушень чи реальної небезпеки порушень з боку відповідача права власності чи законного володіння позивача, створюють для позивача перешкоди у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном та підлягають відновленню в порядку встановленому законом, відсутні достатні докази порушення відповідачем будівельних норм і правил, а у разі порушення неможливості перебудови спірного об`єкта відповідно до норм і правил, визначених державними правилами і санітарними нормами або відмови відповідача від такої перебудови, наявності вини відповідача у спричиненні майнової шкоди відповідачу, в чому саме вона полягає та її розміру.

Також, суд звернув увагу на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі, передбачені законодавством України, заходи щодо реагування та притягнення винних осіб до відповідальності. Разом з тим, матеріали справи не містять таких даних, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Кравченко Р.М. просить скасувати рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 05 січня 2023 року як незаконне та прийняти нову простанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скрага мотивована тим, що під час розгляду справи суд не врахував, що відповідач здійснював будівництво станції СТО без відповідних дозвільних документів та проектів на будівництво. Приписами Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області від 31 серпня 2015 року та від 02 листопада 2025 року на відповідача був покладений обов`язок припинити будівництво, однак такі приписи були залишені без реагування. Крім того, вважає сумнівний висновок експерта у даній справі, оскільки експертом під час проведення експертизи було порушено вимог інструкції про проведення судових експертиз та експертних досліджень від 08 жовтня 1998 року № 53/5 так як експерт вийшов за межі своїх повноважень здійснюючи припущення щодо стану грунтів у своєжму висновку, хоча ґрунтознавча експертиза не призначалася і експерт, що проводив будівельно-технічну експертизу не являється експертом у дослідженні грунтів.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ОСОБА_2 адвоката Барської Т.М. зазначено, що доводи апеляційної скарги є необгрунтвоаними і не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду. Поислання в апеляційній скарзі на приписи щодо припинення будівництва є неправильними, оскільки вказаними приписами було зупинено, а не припинено будівництво. Крім того, посилання на сумнівність висновку експерта також є неправильним, оскільки експертиза була проведена у відповідності до вимог інструкції і кірм того, під час розгляду справи в судовому засіданні було допитано та вислухано експерта, який надлав пояснення по всіх суперечливих питаннях. Суд повністю дослідив всі матеріали справи, з`ясував обставини та прийняв законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції повністю відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 78065314 від 13 січня 2017 року (а.с. 9-10 Т.1).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 77077519 від 27 грудня 2016 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7123410100:01:001:0658, площею 0,1 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 із цільовим призначенням: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» (а.с. 11-12 Т.1).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 77074926 від 27 грудня 2016 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7123410100:01:001:0659, площею 0,0686 га, яка розташована АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням: «для ведення особистого селянського господарства» (а.с. 13-14 Т.1).

Звертаючись до суду з позовом, позивачем було заявлено вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування шкоди, завданої незаконним будівництвом.

Розглядаючи спір та відмовляючи в задоволенні позовної вимоги в чатсині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено в судовому засіданні тієї обставини, що будівництво по АДРЕСА_2 проведено з порушеннями та є самочинним.

Статтею 41 конституції Українивстановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За змістом статей 316, 317 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За правилами ч. 1 ст. 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК Українивстановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статей 15 і 16 ЦК ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), серед способів захисту речових прав цивільне законодавства виокремлює усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України). Вказаний спосіб захисту може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Захист речового права шляхом пред`явлення позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (негаторного позову) є можливим носієм речового права і передбачає доведення позивачем наступних обставин:

1) належність позивачу речового права, з приводу захисту якого він звертається до суду;

2) порушення цього права, його невизнання чи оспорювання;

3) вчинення цих дій саме відповідачем.

Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 вказувала, що незаконним та самовільним будівництвом пункту технічного обслуговування їй чиняться перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження майном.

Оскільки ЦК Українине містить понять «незаконне будівництво» та «самовільне будівництво» до зазначених правовідносин суд застосовує положення ЦК України, що регулюють правовідносини у сфері самочинного будівництва.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 376 ЦК Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК Українипозивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Отже, за змістом статті 376 ЦК Українивимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Такий висновок узгоджується з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України та статті 3 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ч. 1 ст. 376 ЦК Українисамочинне будівництво визначається через ознаки, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо:

1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту;

3) об`єкт нерухомості збудовано з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК Україниознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах: від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17-ц (провадження № 61-39346св18), від 20 березня 2019 року у справі № 202/3520/16-ц (провадження № 61-16770св18), від 17 серпня 2022 року у справі № 745/342/19 (провадження № 61-11746св21).

Збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України, а саме: якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; якщо така забудова порушує права інших осіб; якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

Розглядаючи позови про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості відповідно до вимог статті 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»та положень частини сьомої статті 376 ЦК України, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкта та чи відмовляється ця особа від такої перебудови.

Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Про правильність застосування даних норм права свідчить постанова Верховного суду від 12 січня 2022 року у справі № 295/4154/18, провадження № 61-20763св19.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 103 ЗК Українивласники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Згідно ст. 104 ЗК Українивласники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Частиною 2 статті 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України, ст. 38 ЗК «Про регулювання містобудівної діяльності»право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції врахував, що листом Монастирищенської міської ради Черкаської області № 397 від 28 жовтня 2015 року заяву ОСОБА_1 стосовно пред`явлення позову до Монастирищенського районного суду про знесення за його рахунок об`єкта самочинного будівництва-капітальної споруди станції технічного обслуговування автомобілів в АДРЕСА_2 міська рада повідомила, що в ході перевірки документів, наявних у ОСОБА_2 виявлено, що відповідно до протоколу № 9 архітектурно - містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Черкаської облдержадміністрації, яка відбулася 22 вересня 2015 року, погоджено детальний план території обмеженої вулицями Шевченка і І.Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м.Монастирище Черкаської області. У даному плані передбачається розташування споруди ПТО (пункт технічного обслуговування) на три пости для легкових автомобілів з підйомниками та одного посту по обслуговуванню автобусів з оглядовою ямою, з прибудовою приміщень теплогенераторної та санвузлів для персоналу та клієнтів, які об`єднуються навісом з існуючою господарською спорудою, яка буде реконструйована під шиномонтаж, гараж на один автомобіль та побутові приміщення для персоналу. На відстані 15-ти метрів передбачається на місці зруйнованого житлового будинку реконструкція споруди під майстерню по ремонту автомобільного електрообладнання та складу автозапчастин. Детальний план території виконаний відповідно до чинних норм, правил і стандартів. Міська рада не вбачає підстав для звернення з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва - капітальної споруди станції технічного обслуговування автомобілів в м. монастирище, по АДРЕСА_2 (а.с. 114 Т.1).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що об`єкти, по АДРЕСА_2 є самовільно збудованими та збудовані з порушенням державних будівельних норм.

На підтвердження своєї позиції позивачем надано докази неодноразового звернення в різні державні органи, зокрема, в Державну архітектурно - будівельну інспекцію України, сектору регіонального розвитку, містобудування та архітектури, Монастирищенської міської ради, Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області, управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Черкаській області, Державної інспекції сільськогосподарського господарства в Черкаській області з приводу законності, дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час проведення будівельних робіт по АДРЕСА_2 .

Надаючи оцінку вказаним доводам позовної заяви, суд першої інстанції, аналізуючи матеріали справи надав оцінку наступним доказам.

Так, відповідно до листа Державної архітектурно - будівельної інспекції України (Держархбудінспекція України) № 40-204-19/9603 від 26 жовтня 2015, 31 серпня 2015 року проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою АДРЕСА_2 та встановлено, що ОСОБА_2 розпочав будівництво господарської будівлі. В процесі перевірки встановлено, що будівельні роботи виконувались без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, чим було порушено вимоги статті 34 Закону України. За результатами перевірки складено акт проведення перевірки від 31 серпня 2015 року. ОСОБА_2 одночасно надано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припис про зупинення виконання будівельних робіт. За виявлені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (постанова від 31 серпня 2015 року № 89) передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП (а.с. 89-90, 104-105 Т.1).

Відповідно до відповіді Управління Державного архітектурно - будівельної інспекції у Черкаській області № 1023-3ів-1.14-С/445 від 05 листопада 2015 року проведена позапланова перевірка щодо виконання припису № 113 від 31 серпня 2015 року. На час перевірки припис № 113 від 31 серпня 2015 року не виконаний, що є порушенням ч. 4 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»та абзацу 2 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановвою КМ України № 553 від 23 травня 2011 року.

По факту складено акт, протокол № 140 про адміністративне правопорушення, накладено штраф, що становить 6 800 грн., видано припис № 137, в якому наказано негайно зупинити виконання будівельних робіт, усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до 30 листопада 2015 року (а.с. 15 Т.1).

Згідно листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України (Держархбудінспекція України) № 40-212-19/90-9/702 від 03 лютого 2016 року стосовно дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час проведення будівельних робіт по АДРЕСА_2 надано відповідь аналогічну змісту листу № 40-204-19/9603 від 26 жовтня 2015 року. Разом з тим, даним листом додатково повідомлено, що 02 листопада 2015 року проведено позапланову перевірку щодо виконання вимог припису про зупинення виконання будівельних робіт та встановлено, що вимоги припису не виконано, будівельні роботи продовжено, про що було складено акт проведення перевірки, одночасно ОСОБА_2 надано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припис про зупинення виконання будівельних робіт. За виявлені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (постанова від 04 листопада 2015 року № 110).

Позаплановою перевіркою 10 листпоада 2015 року посадовими особами Управління встановлено, що вимоги припису про зупинення виконання будівельних робіт виконуються, будівельні роботи зупинено.

Крім цього, посадовими особами Управління 21 січня 2016 року було здійснено позапланову перевірку за вказаною адресою з залученням завідуючого сектору регіонального розвитку, містобудування та архітектури Монастирищенської міської та встановлено, що ОСОБА_2 виконує будівельні роботи з будівництва господарських будівель і гаражів на підставі будівельного паспорту, виданого сектором регіонального розвитку, містобудування та архітектури Монастирищенської міської ради від 09 грудня 2015 року № 25 на земельній ділянці, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 0.1439 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Під час перевірки будівельні роботи не виконуватись. Порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не встановлено(а.с. 91-93, 101-103 Т.1).

Згідно листа Управління Державного архітектурно - будівельної інспекції у Черкаській області № 1023-3ів-1.14-С/445 від 23 жовтня 2015 року щодо неправомірності будівництва станції технічного обслуговування автомобілів, який знаходиться за адресою: повідомляють, що відповідно до даних єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок, виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта експлуатації та виданих сертифікатів, повернутих декларацій та відмов у видачі таких дозволів, сертифікатів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 92 відсутня інформація про наявність дозвільних документів об`єкту будівництва за вказаною адресою.

31 серпня 2015 року проведеною перевіркою встановлено факт самочинного будівництва, а саме: ОСОБА_2 розпочав будівництво господарської будівлі без правової та технічної документації, з порушенням встановленого чинним законодавством та порядком виконання будівельних робіт, чим порушив ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

За наслідками перевірки, забудовника притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (постанова № 89 від 31 серпня 2015 року) та надано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення виконання будівельних робіт (а.с. 159 Т.1).

Відповідно до листа Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області № С-12вих від 12 березня 2016 року стосовно можливого порушення земельного законодавства м. Монастирище інспекція повідомляє, що Монастирищенська міська рада рішенням від 16 вересня 2015 року № 32-27 продала земельну ділянку ОСОБА_2 площею 439 кв.м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 . Зазначене рішення приймалось відповідно доУказів Президента України «Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності» від 12 липня 1995 року № 608/95, «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення»від 19 січня 1999 року № 32/99, які на момент прийняття рішення втратили чинність згідноУказу Президента України від 20 липня 2007 року № 650/2007. Таким чином, рішення Монастирищенської міської ради від 16 вересня 2015 року № 32-27 прийняте з порушенням вимог законодавства. Інспекція внесла до Монастирищенської міської ради клопотання про приведення у відповідність до чинного законодавства зазначеного рішення.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області приписами № 113 від 31 серпня 2015 року та № 137 від 02 листопада 2015 року було встановлено, що будівництво по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 виконувалось без документів, що надають право на виконання будівельних робіт, рішення щодо продажу земельної ділянки у власність відповідача прийняте з порушенням вимог законодавства, тобто будівництво що здійснювалось ОСОБА_2 станом на 02 листопада 2015 року мало ознаки самочинного будівництва.

Однак, судом першої інстанції встановлено, що в подальшому ОСОБА_2 усунув вказані порушення та 11 грудня 2015 року за № ЧК 062153450623зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт та отримав дозвіл на розробку проекту детального плану території обмеженої вулицями Шевченка і І.Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області.

Тому, станом на 21 січня 2016 року (дату проведення чергової перевірки Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області) робота по будівництву, що відведена для цієї мети, проводилась забудовником на законних підставах. Порушення вимог ДБН щодо розташування зазначених будівель та при будівництві не виявлено.

Дана обставина підтверджується листом Державної архітектурно - будівельної інспекції України (Держархбудінспекція України) № 1023-1-1.14-В/90 від 14 березня 2016 року щодо виключення з єдиного реєстру повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 11 грудня 2015 року № ЧК 062153450623 повідомлено, що станом на 12 березня 2016 року є відомості щодо зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ЧК 062153450623 від 11 грудня 2015 року на об`єкт «Будівництво господарських будівель і гаражів за адресою: АДРЕСА_2 », замовник будівництва ОСОБА_2 , відомості щодо прийняття в експлуатацію даного об`єкта в єдиному реєстрі відсутні.

Відповідно до відповіді Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області № Ко-151/04-18 від 03 листопада 2015 року щодо неправомірного будівництва станції технічного обслуговування автомобілів, повідомлено, що ОСОБА_2 виготовлено детальний план території, обмеженої вулицями Шевченка та І.Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області. Розробник документації КП «Облархбюро» м. Черкаси. Детальний план розглянуто на містобудівній раді в м. Черкаси 22 вересня 2015 року та затверджено рішенням виконкому Монастирищенської міської ради від 30 вересня 2015 року № 110, оприлюднено на сайті Монастирищенської РДА 08 жовтня 2015 року (а.с. 107 108 Т.1).

Згідно рішення Монастирищенської міської ради № 33-18 від 13 жовтня 2015 року «Про внесення змін до рішення Монастирищенської міської ради від 16 вересня 2015 № 32-27 «Про продаж ОСОБА_2 земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 » внесено зміни до констатуючої частини рішення Монастирищенської міської ради від 16 вересня 2015 року № 32-27 «Про продаж ОСОБА_2 земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 ».

Викладено констатуючу частину рішення Монастирищенської міської ради від 16 вересня 2015 року № 32-27 «Про продаж ОСОБА_2 земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 » в наступній редакції: «Відповідно до ст.13,14,142,143 Конституції України, ст.127,128,132,134 Земельного кодексу України,ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",ст. 9 Закону України «Про оренду землі», п.1ст. 632 Цивільного кодексу України, враховуючи місце розташування земельної ділянки, благоустрій, взявши до уваги середньостатистичний рівень інфляції, а також те, що експертна грошова оцінка використовуються для встановлення стартової, ринкової ціни продажу, яка може бути більшою, ніж вартість земельної ділянки, яка визначена експертом, розглянувши звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 11 вересня 2015 року загальною площею 439 кв.м по АДРЕСА_2 , яка перебуває в оренді ОСОБА_2 , з метою сприяння соціального розвитку міста, міська рада» (а.с. 96 Т.1).

Крім того, відповідно до листа сектору регіонального розвитку, містобудування та архітектури Монастирищенської районної державної адміністрації № 27/11-14-1 від 06 жовтня 2015 року на заяву ОСОБА_1 від 15 вересня 2015 року за № 8 щодо непогодження дозволу до зміни цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_2 повідомлено, що у власності громадянина ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка загальною площею 0,1га з цільовим призначенням «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», та орендована земельна ділянка загальною площею 0,0439 га з цільовим призначенням «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». На подачі звернення ОСОБА_2 замовив проект детального плану території, обмеженої Шевченка та Івана Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів. Дану документацію розробляє КП «Облархбюро» м. Черкаси. Що стосується зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , то ОСОБА_2 за наданням висновку по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, у сектор регіонального розвитку, містобудування та архітектури не звертався (а.с. 160 Т.1).

У 2015 році комунальним проектно - виробничим архітектурно - планувальним підприємствам «Облархбюро» було виготовлено детальний план території обмеженої вулицями Шевченка і І.Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області. Даний план 25 вересня 2015 року було погоджено головним інспектором Монастирищенського районного сектору УДСНС України в Черкаській області (а.с. 115 139 Т.1).

З аналізу детального плану вбачається, що в ньому міститься рішення Монастирищенської міської ради № 31-6 від 31 липня 2015 року «Про надання дозволу на розробку проекту детального плану території обмеженої вулицями Шевченка і Івана Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області».

Згідно змісту даного рішення, а саме п. 1, 2, 3 надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку детального плану території обмеженої вулицями Шевченка і І. Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області, замовником розроблення містобудівної документації, визначеної у п. 1 даного рішення, визначено виконавчий комітет Монастирищенської міської ради. Фінансування робіт розроблення проекту детального плану території обмеженої вулицями Шевченка і Івана Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище здійснює власник ОСОБА_2 (а.с. 120 Т.1).

Таким чином, зі змісту даних листів судом першої інстанції було правильно встановлено, що відповідач розпочав будівництво господарської будівлі, без правової та технічної документації, за що йому виносились приписи та відповідача було двічі притягнуто до адміністративної відповідальності. Разом з тим, відповідачем в подальшому усувались недоліки, які були зазначені в приписах, було виготовлено Детальний план території обмеженої вулицями Шевченка і Івана Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області.

Згідно з повідомленням про початок виконання будівельних робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт № ЧК 062153450623 від 11 грудня 2015 року ОСОБА_2 11 грудня 2015 року повідомив Управління державної архітектурно - будівельну інспекцію у Черкаській області про початок виконання будівельних робіт, визначених державними будівельними нормами, стандартами і правилами, а саме: будівництво господарських будівель і гаражів, поштова/будівельна адреса: АДРЕСА_2 , вид будівництва: нове будівництво (а.с. 107 108 Т.3).

Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації об`єкта, який належить до І - ІІІ категорії складності № ЧК 142163481724 від 13 грудня 2016 року ОСОБА_2 повідомив Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Черкаській області про готовність об`єкту: «Будівництво пункту технічного обслуговування автомобілів з реконструкцією господарської будівлі (І черга - будівництво корпусу «А», реконструкція корпусу «Б») по АДРЕСА_2 » (а.с. 109 113 Т.3).

Відповідно до акту Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Черкаській області перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 березня 2017 року, будь - яких порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил ОСОБА_2 по об`єкту будівництва «Будівництво пункту технічного обслуговування автомобілів з реконструкцією господарської будівлі (І черга - будівництво корпусу «А», реконструкція корпусу «Б»; ІІ черга - будівництво корпусу «В») по АДРЕСА_2 » виявлено не було (а.с. 190-191 Т.1, а.с. 114-115 Т.3).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 62531508 від 01 липня 2016 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7123410100:01:001:1954, площею 0,1439 га, із цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій за адресою АДРЕСА_2 . Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 13 жовтня 2015 року, видавник: Реєстраційна служба Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер 7-4, виданий 30 червня 2016 року, видавник: Монастирищенська міська рада (а.с. 188 Т.1, а.с. 118 Т.3).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 76524421 від 21 грудня 2016 року ОСОБА_2 є власником пункту технічного обслуговування автомобілів, що за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності: 10168052, дата державної реєстрації 24 червня 2015 року, підстава виникнення права власності: договір купівлі - продажу, серія та номер: 1171, виданий 24.06.2015, видавник: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Монастирищенського районного нотаріального округу Черкаської області (а.с. 189 Т.1).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 233491662 від 20 листопада 2020 року: ОСОБА_2 є власником: земельної ділянки кадастровий номер 7123410100:01:001:1954, площею 0,1439 га, із цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій за адресою АДРЕСА_2 . Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 13 жовтня 2015 року, видавник: Реєстраційна служба Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер 7-4, виданий 30 червня 2016 року, видавник: Монастирищенська міська рада та пункту технічного обслуговування автомобілів, що за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності: 10168052, дата державної реєстрації 24 червня 2015 року, підстава виникнення права власності: договір купівлі - продажу, серія та номер: 1171, виданий 24.06.2015, видавник: Горбунова М.І., приватний нотаріус Монастирищенського районного нотаріального округу Черкаської області (а.с. 116-117 Т.3).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 241226482 від 21 січня 2021 року ОСОБА_2 є власником пункту технічного обслуговування автомобілів, що за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності: 10168052, дата державної реєстрації 24 червня 2015 року. Підстава виникнення права власності: договір купівлі - продажу, серія та номер: 1171, виданий 24 червня 2015 року, видавник: Горбунова М.І., приватний нотаріус Монастирищенського районного нотаріального округу Черкаської області, декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та № ЧК 101201230179, видавник: Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Черкаській області, документ отримано з ЄРД (а.с. 239 Т.3).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 45553411 від 13 жовтня 2015 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 7123410100:01:001:1954, площею 0,1439 га, із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 119 Т.3).

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що після початку будівництва по АДРЕСА_2 черкаської області, яке мало ознаки самочинного будівництва та будувалось без дозвільних документів, ОСОБА_2 11 грудня 2015 року за № ЧК 062153450623 зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт «Будівництво господарських будівель і гаражів в м. Монастирище Черкаської області», в ході перевірки Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області станом на 21 січня 2016 року фактів виконання будівельних робіт, які не відповідають вимогам будівельного паспорту не виявлено; відповідно до протоколу № 9 від 22 вересня 2015 року архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Черкаської облдержадміністрації погоджено детальний план території обмеженої вулицями Шевченка і Франка технічного пункту обслуговування автомобілів у м. Монастирище,відповідачем у встановленому законом порядку оформлено право власності на спірний об`єкт - пункт технічного обслуговування автомобілів, а тому даний об`єкт як на момент звернення до суду так і на час розгляду справи не є самочинним будівництвом.

Позивач як на підставу задоволення позову в цій частині, посилається на незаконність рішень Монастирищенської міської ради:№ 31-6 від 31 липня 2015 року«Про надання дозволу на розробку проекту детального плану території обмеженої вулицями Шевченка та Івана Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище»,№ 32-27 від 16 вересня 2015 року«Про надання дозволу на продаж земельної ділянки площею 0,0439 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд»,№ 110 від 30 вересня 2015 рокувиконкому Монастирищенської міської ради «Про затвердження детального плану території обмеженої вулицями Шевченка та Івана Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище» та№ 7-4 від 30 червня 2016 року«Про зміну цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 7123410100:01:001:1954».

Аналізуючи вказні доводи, суд першої інстанції дав їм належну оцінку, з якою погоджується й апеляційний суд, а саме те, що рішенням Монастирищенської міської ради від31 липня 2015 року № 31-6надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку детального плану території обмеженої вулицями Шевченка та Івана Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище, відповідно до протоколу № 9 архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Черкаської облдержадміністрації від 22 вересня 2015 року погоджено детальний план території обмеженої вулицями Шевченка та Івана Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області.

Доказів скасування даного рішення матеріали справи не містять.

Як встановлено судом вище, у рішенні Монастирищенської міської ради від16 вересня 2015 року № 32-27«Про продаж ОСОБА_2 земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 » була допущена технічна помилка, яка виправлена рішенням № 33-18 від 13 жовтня 2015 року.

Доказів скасування даного рішення матеріали справи також не містять.

Крім того, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі № 702/1384/16-а скасовано рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від30 вересня 2015 року № 110«Про затвердження детального плану території обмеженої вулицями Шевченка та Івана Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище». (а.с. 91 - 94, 97 103 Т.2, а.с. 120 123 Т.3).

Так, підставою для скасування рішення № 110 від 30 вересня 2015 року виконкому Монастирищенської міської ради, стало те, що рішення прийнято не уповноваженим органом на затвердження Детального плану території, а саме виконавчим комітетом Монастирищенської міської ради, а не Монастирищенською міською радою; не забезпечено доступу до цієї інформації громадськості, не оприлюднено проєкт Детального плану території, не забезпечено належної процедури проведення громадських слухань щодо проєкту вказаного детального плану, тобто було порушено процедуру прийняття та затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Шевченка та Івана Франка, з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду Монастирищенського міською радою в газеті «Зоря» від 11 січня 2019 року розміщено повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості з проекту містобудівної документації «Детальний план території обмеженої вулицями Шевченка та Івана Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області», в якому зокрема, роз`яснено щодо строку подання пропозицій та зауважень з даного питання (а.с. 124 Т.3).

На сайті Монастирищенської міської ради було оприлюднено Детальний план «Детальний план території обмеженої вулицями Шевченка та Івана Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області», що підтверджується скриншотом із офіційного сайту Монастирищенської міської ради (а.с. 125 Т.3).

Відповідно до рішення Монастирищенської міської ради № 30 - 77 від 05 квітня 2019 року «Про затвердження детального плану території обмеженої вулицями Шевченка та І.Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області», вирішено затвердити Детальний план території обмеженої вулицями Шевченка та І.Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області (а.с. 126 Т.3).

Згідно з рішенням Монастирищенської міської ради № 33-20 від 09 липня 2019 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 », вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,1439 га для розміщення експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг допоміжних операцій у м. Монастирищев рахунок приватизованої земельної ділянки; змінено категорію землі із «землі житлової та громадської забудови» на «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» та цільове призначення із «для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на «для розміщення та експлуатації будівель, споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій»» земельної ділянки площею 0,1439 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 7123410100:01:001:1954), яка перебуває увласності ОСОБА_2 (а.с. 127 Т.3).

Відповідно до постанови апеляційного суду Черкаської області від 04 грудня 2018 року у справі № 702/964/17 рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Монастирищенської міської ради,треті особи: ОСОБА_2 , приватне підприємство «Автотрейд - Сервіс» про скасування рішення органу місцевого самоврядування - задоволено. Визнано незаконним та скасованорішення № 7-4сесії Монастирищенської міської ради від 30 червня 2016 рокупро затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,1439 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій в АДРЕСА_2 за рахунок приватизованої земельної ділянки та про зміну категорії землі із «землі житлової та громадської забудови» на «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» та цільове призначення із «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій» земельної ділянки площею 0,1439 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 7123410100:01:001:1954), яка перебуває у власності ОСОБА_2 (а.с. 105 112 Т.2).

Однак, згідно постанови Верховного суду від 26 січня 2022 року постанову апеляційного суду Черкаської області від 04.12.2018 скасовано. Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21.09.2018 змінено, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. (а.с. 61-67 Т.5).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судом першої інстанції достовірно встановлено, що доказів того, що рішення№ 31 - 6 від 31 липня 2015 року,№ 32 - 27 від 16 вересня 2015 року,№ 110 від 30 вересня 2015 року,№ 7 - 4 від 30 червня 2016 року є незаконними матеріали справи не містять, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками районного суду про те, що відсутні підстави вважати, що будівництво було проведено без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належного затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Посилання позивача щодо не внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме на виконання рішення Монастирищенської міської ради від 09 липня 2019 року № 33-20 щодо реєстрації в місячний термін права власності в порядку ст.ст. 125-126 ЗК України, відповідно до даного рішення замість скасованого рішення 7-4 не є самостійною підставою для задоволення позовних вимог.

Отже, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 24 червня 2015 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбав житловий будинок з господарськими спорудами, що по АДРЕСА_2 та оформив у власність земельну ділянку площею 0,1 га за вказаною адресою з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, крім того, уклав договір оренди з Монастирищенською міською радою земельної ділянки площею 0,0439 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка межує із переданою у власність земельною ділянкою.

Рішенням Тридцять першої сесії Монастирищенської міської ради від 31 липня 2015 року № 31-6 надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку Детального плану території, обмеженої вулицями Шевченка та Івана Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище», замовником розроблення містобудівної документації визначено виконавчий комітет Монастирищенської міської ради; 08 грудня 2016 року виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок, пункт технічного обслуговування автомобілів на АДРЕСА_2 , замовником якого був відповідач ОСОБА_2 , інвентаризаційна справа 72, рішенням тридцятої сесії Монастирищенської міської ради № 30-77 від 05 квітня 2019 року затверджено Детальний план території частини житлової забудови обмеженої вулицями Шевченка і Івана Франка з розміщенням пункту технічного обслуговування автомобілів у м. Монастирище Черкаської області, рішенням тридцять третьої сесії Монастирищенської міської ради № 33-20 від 09 липня 2019 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,1439 га для розміщення експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг допоміжних операцій у АДРЕСА_2 в рахунок приватизованої земельної ділянки, змінено категорію землі із «землі житлової та громадської забудови» на «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» та цільове призначення із «для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на «для розміщення та експлуатації будівель, споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій»» земельної ділянки площею 0,1439 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 7123410100:01:001:1954), яка перебуває у власності ОСОБА_2 та 24 червня 2015 року та 25 вересня 2015 року зареєстрував право власності на пункт технічного обслуговування автомобілів та земельну ділянку, кадастровий номер 7123410100:01:001:1954, право власності на яке набув у встановленому законом порядку.

Отже, висновок районного суду про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 в чатсині визнання будівництва самочинним є правильним.

Колегія суддівпогоджується такожі звисновокм районногосуду вчатсині відмовипозовних вимогщодо порушення права власності позивача та про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Так, відповідно дост. 386 ЦК Українидержава здійснює рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобіганню такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ст. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог щодо завдання шкоди будівництвом ПТО надано висновки спеціаліста-будівельника № 21/08-16 БУД від 25 серпня 2016 року та № 14/10-15/БУД від 25 жовтня 2015 року.

Оцінивши вказані висновки, суд першої інстанції правомірно зазначив, що вони є неналежними доказами, окільки складені спеціалістом-будівельником Ленером В.І., тобто особою, яка не є судовим експертом, а особа, яка надала висновки, не є спеціалістом в розумінні норм процесуального закону, адже відповідно до ст. 74 ЦПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів.

Подані висновки спеціаліста можуть вважатись письмовими доказами у справі та відповідно до статті 89 ЦПК Українибули оціненісудом окремо з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також в сукупності з іншими доказами з точки зору достатності і взаємного зв`язку доказів.

Із зазначених висновків вбачається, що вони не містять достатніх відомостей щодо того, яким способом та які саме об`єкти дослідження отримав спеціаліст, які методи та джерела він використовував, і фактично такі висновки є не більш, ніж висловленням суб`єктивної думки особи, яка може мати певні знання та досвід роботи у сфері будівництва. Відтак, вони не можуть бути покладені судом в основу прийнятого рішення, тим більше за відсутності інших доказів, які в сукупності з висновками могли б вважатись більш вірогідними на підтвердження наведених у висновках обставин, ніж докази, надані на їх спростування.

За клопотанням сторони позивача у справі судом призначена судова будівельно - технічна експертиза.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 843/18-23, № 1028-1029/19-23 від 09 серпня 2019 року причини виникнення пошкодження на будинку та господарських будівлях, що розташовані по АДРЕСА_1 , що був побудований у період з 1992-2003 році та чи є ці пошкодження в причинному зв`язку з будівництвом ПТО, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 і належить ОСОБА_2 визначити не вбачається можливим.

Так, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи № 843/18-23, № 1028-1029/19-23 від 09 серпня 2019 року керуючись п. 5.1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5(у редакції наказу Міністерства юстиції України від 27 липня 2015 року № 1350/5)для вирішення питань щодо визначення технічного стану (ступеня фізичного зношення), аварійності, групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості об`єкта нерухомого майна, а також визначення пошкоджень та руйнувань об`єкта ійого конструктивних елементів та причин їх виникнення експерту необхідно надати проектну документацію на будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 та матеріали технічної інвентаризації на час виникнення пошкоджень.

Проектна документація на будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 та матеріали технічної інвентаризації на час виникнення пошкоджень в матеріалах справи відсутні.

За результатами проведеного дослідження дату/період та причини виникнення пошкодження на будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , що був побудований у період з 1992 - 2003 році, визначити не вбачається можливим в зв`язку з відсутністю відповідних судово-експертних методик.

Негативні фактори, що могли сприяти порушенню сформованого напружено-деформованого стану конструкцій будинку АДРЕСА_1 , як наслідок поява тріщин, можливо віднести: низька здатність ґрунтів; неоднорідність основи; неоднакове або неоднозначне навантаження фундаментів; динамічна дія на ґрунт основи; зміна рівня ґрунтових вод в процесі експлуатації; надмірне зволоження та розрідження ґрунту під час прориву води з напірних трубопроводів в ґрунт; тип фундаменту, клас ґрунту та стан ґрунту в основі будівлі, особливості та стан конструкції будівлі та відстань, на якій знаходиться джерело вібрації, тощо.

За результатами проведеного дослідження причини виникнення пошкодження на будинку та господарських будівлях, що розташовані по АДРЕСА_1 , що був побудований у період з 1992 - 2003 році та чи є ці пошкодження в причинному зв`язку з будівництвом ПТО, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 і належить ОСОБА_2 визначити не вбачається можливим.

За результатами проведеного дослідження дату/період та причини виникнення пошкодження на будинку що розташований по АДРЕСА_1 , що був побудований у період з 1992-2003 році, визначити не вбачається можливим в зв`язку з відсутністю відповідних судово-експертних методик.

Негативні фактори, що могли сприяти порушенню сформованого напружено-деформованого стану конструкцій будинку АДРЕСА_1 , як наслідок поява тріщин, можливо віднести вібраційне навантаження в межах зони впливу автомобільної дороги; тип фундаменту, клас ґрунту та стан ґрунту в основі будівлі, особливості та стан конструкції будівлі та відстань, на якій знаходиться джерело вібрації, тощо.

Встановлення наявності матеріальної шкоди завданої ОСОБА_1 , пошкодженням її житлового будинку відноситься до правових питань та виходить за межі вирішуваних питань будівельно- технічної експертизи (а.с. 114-128 Т.2).

Ставлячи під сумнів висновок експерта в апеляційній скарзі сторона позивача посилається на те, що висновок експерта є неповним, та при виконанні висновку експерта експерт вийшов за межі своїх повноважень, оскільки зазначив, що серед негативних факторів, які могли сприяти порушенню стану конструкцій можливо віднести низьку здатність ґрунтів, неоднорідність основи, динамічну дію на ґрунт основи, тощо, що не відносяться до завдань будівельно-технічної експертизи, а є ґрунтознавчим дослідженням, спеціальність за даним напрямом експерт не має.

Дані обґрунтування апеляційної скраги спростовуються слідуючими фактами.

Відповідно до п. 5.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначеннясудових експертиз та експертних досліджень від 08 жовтня 1998 року № 53/5 основними завданнями будівельно-технічної експертизи євизначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів, а тому визначаючи негативні фактори, що могли сприяти порушенню стану конструкції будинку, серед яких, експертом зазначено низьку здатність ґрунтів, неоднорідність основи, динамічну дію на ґрунт основи, тощо експерт зазначив можливі причини пошкоджень будинку та при цьому не вийшов за межі своїх повноважень, а тому доводи апеляційної скраги в цій частині є необґрунтованими.

Щодо дослідження експертом проєктної документація на ПТО яка була надана відповідачем всупереч клопотанню експерта, який витребовував копію технічного та будівельного паспорта ПТО та, на думку особи, що подає апеляційну скаргу, дані докази отримані експертом самостійно, то дані заперечення є недоречними, оскільки даний документ надавався за клопотанням експерта через суд який призначив експертизу.

Порядок проведення та оформлення відповідних висновків/результатів проведення експертиз визначений Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року, з наступними змінами.

Згідно з п. 4.12. Інструкції висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки).

Згідно з п. 4.15. Інструкції, висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експертної установи і підписується експертом (експертами), який (які) проводив(ли) дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків. Якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення, схеми, діаграми тощо, вони також підписуються експертом (експертами); підписи засвідчуються відбитком печатки експертної установи.

Зазначеним вимогам висновок експерта відповідає. Як вбачається з матеріалів справи, експертне дослідження проведене відповідно до ЗУ «Про судову експертизу»кваліфікованим судовим експертом, який має відповідну кваліфікацію.

Висновок експерта від 09 черпня 2019 року № 843/18-23, № 1028-1029/19-23 містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані висновки з поставлених запитань, є повним, та ясним.

Таким чином, апеляційний суд вважає даний доказ належним та допустимим.

Інших належний та допустимих доказів наявності шкоди матеріали справи не містять, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком районного суду про те, що позивачем не надано доказів причин виникнення пошкодження на будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , що був побудований у період з 1992 - 2003 році та чи є ці пошкодження в причинному зв`язку з будівництвом ПТО, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 і належить ОСОБА_2 та наявності спричинення даним будівництвом будь-якої шкоди.

За таких обставин, доказів того, що спірне будівництво, яке здійснив відповідач ОСОБА_2 не відповідає встановленим законом нормам та стандартам, та доказів, що таке будівництво порушує права позивача суду не надано.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно ч. 1 , п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до вимог п.5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, оскільки позивачем не доведено наявність такої шкоди, не доведено протиправність діяння її заподіювача чи наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у задоволенні позовної вимоги в цій частині слід відмовити.

Крім того, надаючи аналіз мотивам позовної заяви ОСОБА_1 про знесення самовільно збудованих об`єктів та об`єктів, що збудовані з порушенням державних будівельних норм, суд першої інстанції правильно зазначив у своєму висновку про те, що позивач порушує питання про знесення самочинно збудованого відповідачем нерухомого майна, з підстав визначених частиною четвертою статті 376 ЦК України. При цьому, правильно зазначено, що позивачем не доведено, що таке будівництво є самочинним, порушує його права та причинно-наслідковий зв`язок між завданням шкоди самочинним будівництвом.

Крім цього, згідно змісту позовної заяви та її резолютивної частини ОСОБА_1 , зокрема, просила не чинити їй перешкод в користуванні земельною ділянкою, житловим будинком та господарськими будівлями розташованими на ній, шляхом демонтажу самовільно збудованих об`єктів та об`єктів, що збудовані з порушенням державних будівельних норм на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , разом з тим ні в змісті позовної заяви, ні в її резолютивній частині не визначено (не зазначено), які об`єкти, що підлягають демонтажу є самочинними, а які збудовані з порушенням державних будівельних норм, як і не надано відповідних доказів, що в свою чергу позбавило суд можливості перевірити всі обставини справи, а відповідно до ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, та межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Враховуючи наведене, районний суд правильно встановив, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення її позовних вимог в цій частині, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах у справі, які доводять наявність існування порушень чи реальної небезпеки порушень з боку відповідача права власності чи законного володіння позивача, створюють для позивача перешкоди у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном та підлягають відновленню в порядку встановленому законом, відсутні достатні докази порушення відповідачем будівельних норм і правил, а у разі порушення неможливості перебудови спірного об`єкта відповідно до норм і правил, визначених державними правилами і санітарними нормами або відмови відповідача від такої перебудови, наявності вини відповідача у спричиненні майнової шкоди відповідачу, в чому саме вона полягає та її розміру.

Також, суд правомірно звернув увагу на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі, передбачені законодавством України, заходи щодо реагування та притягнення винних осіб до відповідальності. Разом з тим, матеріали справи не містять таких даних, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За наведених обставин, позивач не довела факту порушення внаслідок самочинного будівництва (реальної можливості порушення) її прав, свобод чи інтересів, а сам по собі факт розташування відповідачем споруди, яка на час розгляду справи не є самочинним будівництвом не є достатньою підставою для задоволення позову.

Частиною першою статті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини третьоїстатті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною першоюстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Європейський суд з прав людининаголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Суд першої інстанції правильно встановив, що доводи позовної заяви є повністю необґрунтовані, відповідач їх спростував належними та допустимими доказами, а відтак рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог відповідає як нормам процесуального так і нормам матеріального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в його рішенні.

Керуючись ст.ст. 367,368,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кравченка Романа Михайловича залишити без задоволення.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 05 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування шкоди, завданої незаконним будівництвом залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 08 травня 2023 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді О.В. Карпенко

Л.І. Василенко

СудЧеркаський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення04.05.2023
Оприлюднено10.05.2023
Номер документу110710470
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої майну фізичних або юридичних осіб

Судовий реєстр по справі —702/80/17

Постанова від 15.11.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Ухвала від 01.11.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Ухвала від 28.06.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Ухвала від 14.06.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Постанова від 04.05.2023

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Бородійчук В. Г.

Постанова від 04.05.2023

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Бородійчук В. Г.

Ухвала від 04.05.2023

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Бородійчук В. Г.

Постанова від 04.05.2023

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Бородійчук В. Г.

Постанова від 04.05.2023

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Бородійчук В. Г.

Ухвала від 04.05.2023

Цивільне

Черкаський апеляційний суд

Бородійчук В. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні