Ухвала

від 09.05.2023 по справі 147/160/23

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/160/23

Провадження № 1-кс/147/151/23

У Х В А Л А

09 травня 2023 року смт Тростянець

Слідчий суддя Тростянецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , вивчивши клопотання прокурора Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023020120000014 від 21.01.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України,

в с т а н о в и в :

До Тростянецького районного суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12023020120000014 від 21.01.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України. В даному клопотанні прокурор просить з метою забезпечення збереження речового доказу, а також проведення судових експертиз із визначенням розміру шкоди завданим кримінальним правопорушенням, накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0524181800:01:001:0347 площею 1,6891 га, яка знаходяться у власності ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер НОМЕР_2 , виданий 13.10.1998, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (м.н.т. НОМЕР_3 ) та перебуває в оренді у ТОВ «АКВАВІКА - Т», юридична адреса: с. Ілляшівка, вул. Садова, 2, Гайсинського району Вінницької області на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.09.2017 цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва із забороною відчужувати, передавати будь-яким фізичним особам, товариствам, установам, організаціям, підприємствам у власність, користування, в оренду, а також ведення будь-якої діяльності на земельній ділянці не за цільовим призначенням. Встановити заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, приватним та державним виконавцям вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, аукціони, торги.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно з ч.2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим,третіми особамитаким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що прокурор просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0524181800:01:001:0347 площею 1,6891 га власником якої є ОСОБА_3 та яка перебуває в оренді у ТОВ «АКВАВІКА - Т» (код ЄДРПОУ - 39856406 ).

Однак, як вбачається з інформаційної довідки №331194058 від 04.05.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером 0524181800:01:001:0347 площею 1,6891 га, перебуває в оренді ТОВ «АКВАВІКА» (код ЄДРПОУ - 34004920).

Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року вказувалося на порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи викладене вище, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання прокурора Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023020120000014 від 21.01.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України - повернути для усунення вказаних в ухвалі недоліків прокурору Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_2 , для чого встановити строк сімдесят дві години.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1