Ухвала

від 03.05.2023 по справі 127/20664/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/20664/22

Провадження 2/127/2658/22

У Х В А Л А

03 травня 2023 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря Мельник В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Спільна справа» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання майнових прав, -

в с т а н о в и в :

03.05.2023 року до початку з`ясування обставин у даній справі представник відповідача ОСОБА_2 заявив клопотання про закриття провадження у даній справі, оскільки вважає, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Так, на підставі договору від 29.10.2020 року між ОК «Житлово-будівельний кооператив «Спільна справа» та ОСОБА_1 , останній є учасником і асоційованим членом кооперативу. Відповідно до Закону України «Про кооперацію» члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між членами і кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням тощо є корпоративними, тому на підставі ст. 20 ГПК України, спір підлягає розгляду господарським судом. 03.05.2023 року також зареєстроване письмове клопотання представника відповідача про закриття провадження.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 заперечив щодо закриття провадження у справі. На підставі договору від 29.10.2020 року ОСОБА_1 сплачував внески (паї) на будівництво житла і спір виник саме майновий, щодо невиконання кооперативом своїх обов`язків та безпідставного розірвання договору, а не корпоративний. Жодних спорів, пов`язаних з діяльністю, управлінням або припиненням діяльності кооперативу не було.

Вислухавши пояснення учасників справи, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

14.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Спільна справа» про визнання незаконним та скасування рішення про розірвання договору, визнання майнових прав на незавершену будівництвом квартиру. Провадження у справі відкрите 28.09.2022 року.

Тобто, сторонами у даній справі є позивач ОСОБА_1 як фізична особа, учасник і асоційований член кооперативу і обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Спільна справа» як юридична особа, замовник і організатор будівництва. Предметом спору є незаконність рішення відповідача про розірвання договору, за яким ОСОБА_1 вніс пайові внески за будівництво об`єкта нерухомості з метою набуття у власність житла і визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК). Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК).

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав. Одними із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (ст. 16 ЦК України).

У пунктах 3, 4 частини першоїстатті 20 Господарського процесуального кодексу Українипередбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Особливості ведення господарської діяльності кооперативами визначеніЗаконами України «Про кооперацію»таГосподарським кодексом України.

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цьогоКодексу, інших законодавчих актів. З метою здійснення господарської діяльності на засадах підприємництва громадяни можуть утворювати виробничі кооперативи (кооперативні підприємства) (стаття 94 ГК України).

За змістом положень статей2,6,9 Закону України «Про кооперацію»кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу; пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки (стаття 2 Закону України «Про кооперацію»).

У частині другійстатті 8 цього Законупередбачено, що статут кооперативу повинен містити, зокрема, такі відомості як склад його засновників; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.

Основні права та обов`язки члена кооперативу визначені устатті 12 Закону України «Про кооперацію». Це, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Натомість асоційоване членство в кооперативі визначене устатті 14 вказаного Законудля осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

За змістом положеньстатті 167 ГК Україникорпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин справи.

Згідно статуту обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Спільна справа" предметом діяльності кооперативу є забезпечення житлом та/або нежитловими приміщеннями членів (асоційованих членів) кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва житлових будинків за кошти членів (асоційованих членів) кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління житловими будинками.

Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з даним позовом, вважав, що його права порушені , оскільки він повністю вніс свій пайовий внесок на будівництво житла з метою отримання у власність квартири.

Спір, що виник між сторонами у цій справі, стосується реалізації прав члена кооперативу на отримання у власність житла, позивач ОСОБА_1 обґрунтовував свої позовні вимоги, посилаючись на незаконність розірвання договору і безпідставне позбавлення його права отримати у власність житло, а тому зазначений спір має приватноправовий характер і не пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності кооперативу як юридичної особи, тому не містить ознак корпоративних за змістом правовідносин.

Твердження представника відповідача про те, що позивач ОСОБА_1 як асоційований член кооперативу вносив пайові внески, а тому спір є корпоративним, суд також вважає необґрунтованим. Тлумачення норм Закону України «Про кооперацію» і ГК України дає підстави для висновку, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б відповідали ознакам поняття корпоративних прав, а тому спори між ними та кооперативом не є такими, що виникають з корпоративних правовідносин.

Крім того, суд враховує, що відповідач не подав відзив на позов і не виклав свою позицію щодо предмета позову. Слід зазначити, що зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, а також питання про те, чи були і ким порушені права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, будуть вирішені судом при ухваленні рішення (ст.ст. 264, 265 ЦПК України).

Відповідна позиція щодо юрисдикції спорів між асоційованим членом кооперативу і кооперативом була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 01.02.2022 року у справі № 750/319/18 (провадження 14-10цс22), де за наведених обставин колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 24квітня 2019року усправі 509/577/18(провадження14-170цс19),від 29травня 2019року усправі №592/2083/15-ц(провадження№ 14-165цс19),шляхом їхконкретизації тавизначення,що асоційованийчлен обслуговуючогокооперативу ненаділений правомочностями,які бвідповідали ознакампоняття корпоративнихправ,а томуспори міжасоційованим членомта обслуговуючимкооперативом неє такими,що виникаютьз корпоративних відносин.

Тому суд дійшов висновку, що клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 197, 200 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні заяви представника відповідача адвоката Записного Дениса Юрійовича про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала суду складена 08.05.2023 року.

Суддя: