Ухвала

від 19.04.2023 по справі 2-243/11

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/111/23

ун. № 2-243/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Журибеда О.М.

за участю секретаря судових засідань Багінської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа по цивільній справі №2-243/11,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Амбрелла» звернулося до суду з вищевказаною заявою. Заява мотивована тим, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28.02.2011 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором, в розмірі 990678, 60 грн., судовий збір в розмірі 1700, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120, 00 грн., а всього стягнуто 992498, 60 грн. 27.06.2019 року укладено договір купівлі-продажу права вимоги №1526/к, за яким право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №11332711000 від 11.04.2018 року та всімапохідними договорами було відступлено ПАТ «Дельта Банк» на користь ТОВ «ФК «Довіра тагарантія», та в подальшому 28.06..2019 року, відступлено на користь ТОФ «ФК «Амбрелла». Одним із кредитних договорів, які були складовою придбаного портфелю та за яким товариство має право вимоги є кредитний договір №11332711000 від 11.04.2008 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 29.11.2021 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва було замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» у вищезазначеній справі. В якості забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором між банком та боржником був укладений договір іпотеки від 11.04.2008 №82745, предметом якого є належне боржнику на праві власності нерухоме майно, а саме житлове приміщення (квартира), загальною площею 43.10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яку приватним виконавцем Ігнатенко К.Е. було реалізовано через СЕТАМ та 02.07.2019 року платіжним дорученням №398 кошти від реалізації нерухомого майна ОСОБА_2 в сумі 712877, 27 грн. було нараховано на користь ПАТ «Дельта Банк». ПАТ «Дельта Банк» помилково було отримано 02.07.2019 року кошти в сумі 712877, 27 грн. у зв`язку з реалізацією нерухомого майна ОСОБА_2 , іпотекодержатилем якого було вже ТОВ «ФК «Амбрелла», які підлягають поверненню. 12.08.2022 року між приватним виконавцем Ігнатенко К.Е. та приватним виконавцем Кошарним О.В. укладений договір №1 про заміщення приватного виконавця діяльність якого зупинено. ТОВ «ФК «Амбрелла» має на меті звернутися до приватного виконавця Кошарного О.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження та наданням депозитного рахунку ПАТ «Дельта Банк» для повернення коштів. 19.02.2023 року ТОВ «ФК «Амбрелла» отримало на свою заяву, що повернути виконавчий лист не можливо, оскільки він відсутній. Виконавче провадження було завершено приватним виконавцем 04.01.2019 року та виконавчий лист спрямовано на адресу ПАТ «Дельта Банк». Підставою для надання реквізитів ПАТ «Дельта Банку» ініціатором платежу в даному випадку приватним виконавцем Кошарним О.В., який заміщує Ігнатенко К.Е. , може бути лише відкрите виконавче провадження про стягнення кредитної заборгованості із боржника ОСОБА_2 . У зв`язку з цим ТОВ «ФК «Амбрелла» звертається до суду про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строк удля пред`явлення його до виконання.

Представник заявника в судове засідання не з`явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заяву підтримав, просив задовольнити.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явились з невідомих суду причин.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28.02.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11332711000 від 11.04.2008 року у сумі 990678, 60 грн., сплачений судовий збір у сумі 1700, 00 грн., і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120, 00 грн.

28.09.2011 року Святошинським районним судом м. Києва видані два виконавчих листа по вищевказаній справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31.01.2018 року замінено сторону у виконавчому провадженні за виконавчим листом №2-243/11, а саме первісного стягувача - ПАТ «Укрсиббанк» на його правонаступника - ПАТ «Дельта Банк» та видано дублікат виконавчого листа.

24.08.2018 року Святошинським районним судом м. Києва напавлено 2 дубліката виконавчих листів у вказаній справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.11.2021 року замінено стягувача з виконання рішення №2-243/11 з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Амбрелла».

За ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 15 та ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання.Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 12 частини 1-4 цього ж Кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 13 ч.ч. 1,2 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 42 ч.1 п. 2 цього ж Кодексу визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

З приписів ст. 76, ст.77 ч.ч. 1, 2, ст. 78- 80 ч. 2, ст. 81 ч.ч. 1, 5, 6, ст. 83 ч. 1ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 95 ч.1 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як зазначалося вище рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості було ухвалено 28.02.2011 року, копія рішення по справі та виконавчі листи були видані банку 28.09.2011 року, а в подальшому 24.08.2018 року було видано дублікати виконавчих листів.

Відповідно до вимог п. 17.4. Перехідних положень ЦПК України, суд може видати дублікат виконавчого документа лише у тому разі якщо стягувач або держаний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зі змісту вищезазначеної статті вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання.

Разом з тим, відповідно дост. 22 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції на моменти видачі виконавчих листів - виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) виконавчі листи та інші судові документи-протягом трьох років; 3)посвідчення комісійпо трудовихспорах - протягомтрьох місяців; 4) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 5) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.

Окрім цього, відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року № 8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах", при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою, заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Такий правовий висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року по справі № 2-824/2009 провадження № 61-5388св18.

Разом з тим, заявником не надано до заяви належних та допустимих доказів втрати оригіналу виконавчого листа, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання давно минув.

Відповідно до ч. 1ст. 433 ЦПК Україниу разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно позиції ВСУ від 26.09.2012 року №6-85 цс12, та від 04.11.2015 року №6-1486 цс15 поважними причинами пропуску строку є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій. Та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції «пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на доказі, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти росії»).

Так, в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» Суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.

В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).

Європейський суд зазначає, якщо звичайний строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Заявник у поданій заяві про видачу дублікату виконавчого листа просить визнати поважною причиною пропущеного строку та поновити строк пред`явлення його до виконання. Разом з тим, жодним чином не аргументує обставини пропуску такого строку, не наводить жодної причини, що перешкоджали вчасному пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Отже, вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку на його пред`явлення, суд виходить із того, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа через більш ніж рік після заміни сторони, протягом цього часу заявник не реалізовував свої процесуальні права під час виконання рішення суду у межах виконавчого провадження, виконавчим провадженням не цікавився, та, звертаючись із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, не надав суду доказів його втрати, в тому числі, при його пересилці чи інших обставинах.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання.

Керуючись ст. 433, п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа по цивільній справі №2-243/11- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.М. Журибеда