Справа № 420/9145/23
У Х В А Л А
08 травня 2023 рокум. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до 1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) та до НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинення певних дій,
встановила:
До суду звернувся адвокат Дмитрієв Анатолій Павлович, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) із позовною до 1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі відповідач-1) та 23 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (далі відповідач-2), в якій просить:
- визнати протиправними дії НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.03.2022, без врахування щорічної зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- визнати протиправними дії 1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.04.2022 по 29.08.2022, без врахування щорічної зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також щодо нездійснення перерахунку і виплати при звільненні з військової служби ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 29.08.2022 з врахуванням щорічної зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- зобов`язати 1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з 01.01.2021 по 29.08.2022, з урахуванням посадового окладу, визначеного шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, встановленого станом на 01 січня 2021 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» і станом на 01 січня 2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 р. № 704, та з урахуванням окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 і Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, представник позивача просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити такий строк, обгрунтовуючи положеннями ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції, чинній з 19.07.2022 року) щодо тримісячного строку звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, який обраховується з дня одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільнення. Представником зазначено, що позивач ніколи не отримував письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а відтак тримісячний строк звернення до суду у справі про виплату всіх сум, що належать при звільненні не міг сплинути. Враховуючи, що позивачем отримано від відповідачів письмові відомості про нараховане і сплачене грошове забезпечення лише 21 березня 2023 року і 4 квітня 2023 року відповідно, а звертається він до суду у квітні 2023 року, тобто в межах трьохмісячного строку, передбаченого Законом №2352-ІХ, то слід вважати, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з позовом або наявні підстави для поновлення строку звернення до суду.
Вирішуючи дане питання, суддя вказує про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції від 19 липня 2022 року), із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Оскільки предметом позову є питання обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за певні періоди часу, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 233 КЗпП України, з врахуванням положень п.1 Прикінцевих положень КЗпП України, якими передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року №928 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України встановлено карантин, термін якого продовжено до 30 червня 2023 року.
З огляду на викладене, строк звернення до суду з даним позовом не є пропущеним, а тому відсутні підстави для його поновлення та відповідно для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви (ч. 8 ст. 171 КАС України).
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частини 1 та 6 ст. 120 КАС України).
Зазначений спір згідно із ст. 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, відсутні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених в ч. 4 цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін).
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 262 КАС України).
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, судом встановлено, що позивачем пред`явлено вимоги, які згідно з ч. 6 ст. 12 КАС України належать до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12 КАС України), а тому відповідно до ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи предмет і підстави позову, суд дійшов висновку про можливість призначити розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Таким чином, визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 120, 171, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалила:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до 1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) та до 23 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.
До відзиву додаються:
1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, відповідач зобов`язаний одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів надіслати позивачу
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз`яснити сторонам, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив (ст. 163 КАС України), а відповідач - заперечення (ст. 164 КАС України) протягом п`ятиденного строку, відлік якого починається, відповідно: для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, а для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.
Відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС України.
У разі подання відповіді на відзив або заперечення до них необхідно додати:
1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються викладені у них заперечення, якщо такі докази не надані іншою стороною;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив або заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
У порядку ч. 4. ст. 9, ч. 1 та ч. 3 ст. 77 КАС України запропонувати позивачу надати суду протягом п`яти днів з дати отримання даної ухвали:
- всі наявні документи та пояснення, які на думку позивача мають значення для розгляду даної справи та підтверджують доводи позивача, крім тих, що вже надані з позовною заявою.
Звернути увагу учасників справи, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 79 КАС України).
Надати сторонам строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а саме: відповідачу - в строк для подання відзиву, позивачу - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Зобов`язати 23 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) разом з відзивом на позовну заяву надати до суду належним чином засвідчені копії документів (у разі їх ненадання позивачем), а саме:
- накази про зарахування позивача до списків особового складу та звільнення його з військової служби та виключення зі списків особового складу;
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А Дубровна
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2023 |
Оприлюднено | 11.05.2023 |
Номер документу | 110734136 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Дубровна В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні