Постанова

від 24.10.2024 по справі 420/9145/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/9145/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2024 року (суддя Дубровна В.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 05.02.2024) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

26.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 в якому просив:

- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.03.2022 без врахування щорічної зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.04.2022 по 29.08.2022 без врахування щорічної зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також щодо нездійснення перерахунку і виплати при звільненні з військової служби ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 29.08.2022 з врахуванням щорічної зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з 01.01.2021 по 29.08.2022, з урахуванням посадового окладу, визначеного шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, встановленого станом на 01 січня 2021 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" і станом на 01 січня 2022 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. №704, та з урахуванням окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 і Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 року по 02.03.2022 року включно без врахування щорічної зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та зобов`язано здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2020 по 02.03.2022 включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з Додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, та з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 03.03.2022 по 29.08.2022, а також виплат належних при звільненні, без врахування щорічної зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та зобов`язано здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, а також відповідних виплат при звільненні за період з 03.03.2022 по 29.08.2022 включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з Додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, та з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідачі подали апеляційні скарги, у яких, посилаючись на порушення норм матеріального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

На обґрунтування апеляційної скарги в/ч НОМЕР_2 зазначається, що Верховний Суд в постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18 погодився із тим, що обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, а в таких випадках слід застосовувати положення Закону України №1774-VIII.

Згаданий висновок також наведений в постанові Верховного Суду у справі №480/5496/20 від 10.09.2021, що є більш новою практикою Верховного Суду ніж протилежний висновок по справі №160/8324/19, на який посилається суд першої інстанції.

Разом з тим у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.05.2021 у справі №520/5794/2020 зазначено, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_1 висловлюється думка, що Постанова №704 з викладеним у первісної редакції на дату прийняття пунктом 4 (розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14), не набирала чинності, а набрала чинності саме з пунктом 4 у новій редакції (установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14".). З огляду на викладене апелянт стверджує про те, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Позивач своїм правом подати відзиви на апеляційні скарги не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданих скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 у період з 22.04.2015 по 02.03.2022 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2 , у період з 03.03.2022 по 28.08.2022 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .

Наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.08.2022 року №264-ОС "Про особовий склад", ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення позивача у зв`язку зі звільненням з військової служби у відставку відповідно до підпункту "б" (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", без надання права носіння військової форми одягу згідно наказу командира НОМЕР_3 загону морської охорони від 28.08.2022 №263-ОС.

31.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_1 із заявами про поновлення прав на належне і достатнє грошового забезпечення (з урахуванням щорічних змін прожиткового мінімуму для працездатних осіб), в якій у разі неправильного нарахування і виплати головному корабельному старшині ОСОБА_1 протягом 2020-2022 років грошового забезпечення повідомити про готовність здійснити відповідне донарахування і виплату йому грошового забезпечення (з урахуванням щорічних змін прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 2020 - 2022 роки), з урахуванням раніше проведених виплат, та надати певну інформацію і відомості стосовно позивача.

Листом командира в/ч НОМЕР_2 від 04.04.2023 за №11/Д-9ПГ-23-Вих заявника було повідомлено, що нарахування та виплата грошового забезпечення за 2020-2022 роки проводилося відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558 "Про затвердження інструкції про порядок виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницькою складу та деяких інших осіб", якою визначено, що, зокрема, розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт. Враховуючи зазначене, підстави для здійснення, донарахувань та виплати грошового забезпечення з урахуванням щорічних змій прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 2020-2022 роки, відсутні.

Військова частина НОМЕР_1 повідомила листом від 20.04.2023 №11/1059-23-Вих, що ОСОБА_1 проходив військову службу в НОМЕР_3 загону Морської охорони (в/ч НОМЕР_1 ) з 03.03.2022 року по 29.08.2022 року, а у ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ) з квітня 2015 року по березень 2022 року. Тобто, з 01.01.2020 року по 03.03.2022 року (період за який він просить провести перерахунок грошового забезпечення) проходив службу та перебував на грошовому забезпеченні у НОМЕР_4 загоні Морської охорони (в/ч НОМЕР_2 ).

Вважаючи дії військових частин щодо обчислення та виплати грошового забезпечення у періоди з 29.01.2020 по 29.08.2022 без врахування щорічної зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що з 01.01.2020 у позивача виникло право на обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 в первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступного.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України".

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.

Згідно з частиною другою статті 23 Закону України "Про Державну кримінально виконавчу службу України" умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною п`ятою статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Суспільні відносини з винагороди за працю військовослужбовця додатково деталізовані приписами статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Згідно з Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній на момент прийняття постанови), розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1 та 14 до Постанови №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

З огляду на примітку 1 Додатку 1 до Постанови №704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт

Так, відповідно до пункту 4 цієї Постанови у редакції, що була чинною до 24 лютого 2018 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З 24 лютого 2018 року набула чинності Постанова №103, пунктом 6 якої пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.

Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.

Частина друга статті 265 КАС України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.

Колегія суддів наголошує на неможливості виконання положення нормативно-правового акту, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом.

Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені Постановою №103, зокрема, до пункту 4 Постанови №704 були визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначено Законом України від 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017-III), згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під "умовами" слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Так, зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.

Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01.01.2018 підлягав врахуванню у цілях обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців за 2018 - 2019 роки, що випливає з приписів Законів України про Державний бюджет на 2018 та 2019 р. відповідно.

У свою чергу, Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік, Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік, Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, не містить.

Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного суду, викладеними зокрема в постановах від 05.04.2023 у справі №340/3604/22, від 14.09.2022 у справі №500/1886/21.

Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 (адміністративне провадження №К/9901/43174/21).

Доцільно зазначити, що порівнюючи Закони України про Державний Бюджет України на 2020, 2021, 2022 та 2023 вбачається, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня кожного року починаючи з 01.01.2020 зростає.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірний період грошове забезпечення позивача слід нараховувати та виплачувати виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнт.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, висловлених, зокрема, у постановах від 15 листопада 2023 року у справі №120/965/22-а, від 19 жовтня 2022 року у справі №400/6214/21 та від 15 червня 2023 року у справі №380/13603/21.

При цьому колегія суддів зауважує, що під час вирішення спорів у подібних правовідносинах суди мають враховувати саме останній правовий висновок Верховного Суду (алогічні правові висновки містяться у її постановах Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, від 10.11.2021 у справі №825/997/17, від 08.08.2023 у справі №910/8115/19).

Отже, доводи апеляційних скарг спростовуються вищенаведеними висновками, а тому не приймаються судом як необґрунтовані.

Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи. Суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційні скарги відповідачів задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов