Рішення

від 18.04.2023 по справі 709/50/23

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

709/50/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2023 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

секретаря судового засідання - Дем`яненко Н.М.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорнобаївської селищної ради, державного реєстратора виконавчого комітету Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Бабенко Л.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування рішення державного реєстратора та припинення речового права, визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувсядо судуз позовомдо Чорнобаївськоїселищної ради,державного реєстраторавиконавчого комітетуВасютинської сільськоїради Чорнобаївськогорайону Черкаськоїобласті БабенкоЛ.В. про скасування рішення державного реєстратора та припинення речового права, визнання права власності на нерухоме майно. Мотивує позов тим, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51228873 від 20.02.2020 року, прийнятим державним реєстратором Виконавчого комітету Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Бабенко Л.В., було зареєстровано право приватної власності та розмір частки 1 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за громадянином України ОСОБА_4 . Вважає дане рішення безпідставним, оскільки даний будинок належав колгоспному двору і мав кілька співвласників. У всіх спадкоємців та співвласників колгоспного двору виник спір щодо вищевказаного домоволодіння, а тому зверталися до суду. Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 червня 2021 року у справі №709/59/21 про визнання права власності на частину домоволодіння йому було відмовлено в задоволенні позовних вимог в зв`язку з тим, що не скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на дане будинковолодіння за покійним ОСОБА_4 . Також він звертався до державного реєстратора Виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області із заявою про державну реєстрацію прав на частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 , виданого 21.07.1992 року Чорнобаївською районною радою народних депутатів Чорнобаївського району, та зареєстрованого в Чорнобаївському відділку Бюро технічної інвентаризації 21 липня 1992 року за №19, де зазначено, що домоволодіння належить колгоспному двору. 25.10.2021 рішенням № 61113308 йому було відмовлено в реєстрації права власності на підставі того, що зазначений об`єкт нерухомого майна вже зареєстровано за громадянином України ОСОБА_4 , подані документи заявником не дають змоги встановити набуття права власності на нерухоме майно.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №202727369 від 03.03.2020 вбачається, що реєстрація права власності на даний житловий будинок з надвірними спорудами відбулась 17.02.2020 за номером 35574908. Рішення державного реєстратора прийняте пізніше, а саме 20.02.2020, що свідчить про незаконність такої реєстраційної дії.

На момент здійснення державної реєстрації правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , є свідоцтво про право власності колгоспного двору, а тому державний реєстратор не мав права реєструвати одноособове право власності за ОСОБА_4 .

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що реєстрація права власності на майно відбулась за покійним ОСОБА_4 через тринадцять років після його смерті. Чинним законодавством не передбачено здійснення реєстрації права власності за особою, яка вже померла на момент здійснення такої реєстрації.

Також позивач зазначає, що реєстрація права власності відбулась за заявою ОСОБА_5 , особи, яка до даного майна не має ніякого відношення.

Таким чином, реєстраційна дія порушує право позивача та права інших співвласників майна та містить ознаки незаконної зміни правового статусу майна, що не відповідає вимогам Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2023 року відкрито провадження по даній справі, постановлено проводити розгляд в порядку загального позовного провадження. (а.с. 69-70).

Згідно з відзивом державного реєстратора ОСОБА_6 (станом на момент прийняття оспорюваного рішення - державного реєстратора Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, на даний час реєстратор виконавчого комітету Іркліївської сільської радиЗолотоніського району Черкаської області), 17.02.2020 року до неї звернулась ОСОБА_7 , спадкоємиця померлого ОСОБА_4 , щоб зареєструвати право власності згідно п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1127 від 25.12.2015 року. 20.02.2020 вона прийняла рішення № 51228873 про державну реєстрацію права власності на спірний житловий будинок. На підставі довідки про присвоєння адреси №68 від 13.02.2020, виданої виконавчим комітетом Новожиттівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, вона зареєструвала право власності за померлим ОСОБА_4 03.03.2020 до неї звернувся ОСОБА_2 зі свідоцтвом про право власності на домоволодіння

АДРЕСА_2 від 21.07.1992 року, виданим Чорнобаївською районною Радою народних депутатів Чорнобаївського району, зареєстрованим в Чорнобаївському відділку Черкаського об`єднаного Бюро технічної інвентаризації 21 липня 1992 року за № 19 для виправлення правовстановлюючого документа права власності, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 17.02.2020 року за № 35574908.

Згідно ч. 13 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав. У свідоцтві про право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 від 21.07.1992 року, виданому Чорнобаївською районною Радою народних депутатів Чорнобаївського району, зареєстрованому в Чорнобаївському відділку Черкаського об`єднаного Бюро технічної інвентаризації 21 липня 1992 року за № 19, зазначено одного власника без визначення спільної власності, що не дає підстав для реєстрації речових прав за іншими особами. Відповідно до п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1127 від 25.12.2015 року (далі Порядок) державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи. Особу ОСОБА_7 та ОСОБА_2 вона встановила на підставі їхніх паспортів. Згідно вже зазначеного п. 66 Порядку, подання додаткового документа (наприклад, довіреності тощо), що підтверджує діяти від імені іншої особи, не передбачається. Заяви від ОСОБА_5 , як зазначається в позовній заяві, до неї не надходило. Реєстрація права власності за померлим передбачає подальше звернення спадкоємця(ів) до нотаріуса для подальшого оформлення своїх спадкових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор просила відмовити в частині позовних вимог щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та щодо припинення речового права ОСОБА_4 на спірний житловий будинок з надвірними спорудами. В частині позовних вимог щодо визнання права власності на 7/24 частин на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_1 просила вирішити на розсуд суду. Судові витрати залишити за позивачем.

Також досуду надійшоввідзив Чорнобаївськоїселищної ради.У відзиві зазначено,що селищнарада непідтримує позовнівимоги вповному обсязіз оглядуна наступне.На запитЧорнобаївської селищноїради відЧорнобаївського відділкукомунального підприємства«Черкаське обласнеоб`єднане бюротехнічної інвентаризації»надійшла інформаціяпро те,що свідоцтвопро правовласності від21липня 1992року №17видавалось напідставі довідкиНовожиттівської сільськоїради.Також доданойого копію,в якійвказано,що цілийжилий будинокз приналежнимидо ньогобудівлями таспорудами,який розташованийв АДРЕСА_1 дійсно належитьгромадянину ОСОБА_4 на правіособистої власності.Свідоцтво,видане напідставі рішеннявиконкому Чорнобаївськоїрайонної радинародних депутатів№16від 23.01.1992року тазареєстроване вЧеркаському об`єднаномубюро технічноїінвентаризації направо особистоївласності за ОСОБА_4 та записанев реєстровукнигу №121липня 1992року зареєстровим №19.Інше свідоцтвона правовласності нажитловий будинокза цимномером ідатою невидавалось.Виходячи зінформації такопії документів,наданих Чорнобаївськимвідділком КПЧООБТІ,оригіналу свідоцтвапро правовласності надомоволодіння виданогона російськіймові №17від 21.07.1992року взагаліне існує,його ЧООБТІне виготовлялота невидавало.Даний доказне можебути приєднанимдо матеріалівсправи.Єдиним свідоцтвом,яке видавалось ОСОБА_4 ,є свідоцтвопро правовласності нажитловий будиноквід 21липня 1992року за№ 17,в якомувказано щожитловий будинокпо АДРЕСА_1 перебуваєв особистійвласності ОСОБА_4 .Дане свідоцтвовидавалось напідставі рішеннявиконкому Чорнобаївськоїради народнихдепутатів №16від 23.01.1992року.Пунктом другимцього рішеннязазначено дослівно«Бюро технічноїінвентаризації оформитиправо особистої власності надомоволодіння,згідно п.1цього рішенняз видачеюсвідоцтва найого реєстрацію»,тобто врішенні чітковказано оформитиправо особистоївласності,а неспільної сумісноївласності,як домоволодінняколгоспного двору.Також врахованодовідку виконкомуНовожиттівської сільськоїради,в якійзазначено,що жительс.Тарасівка ОСОБА_4 являється головоюдвору проживаєпо АДРЕСА_3 напідставі погосподарської книги№2,лицьовий рахунок№ 7.В довідціне вказано,що вінявляється головоюколгоспного двору,а будинокналежить колгоспномудвору.З цьогоможна зробитивисновок щоспірний житловийбудинок перебувавв особистійвласності ОСОБА_4 .Державним реєстраторомвчинено правомірнідії ізареєстровано правоособистої власностіза ОСОБА_4 ,яке неможе бутискасованим.Позивач впозовній заявівказує нате,що вінпісля смертійого матері ОСОБА_3 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,прийняв їїспадщину,але цезавідомо неправдивівідомості.Відповідно додовідки,виданої Новожиттівськимстаростинським округомЧорнобаївської селищноїради ОСОБА_1 ,1985року народження,дійсно зареєстрованийв АДРЕСА_1 ,але заданою адресоюне проживаєз 2003року,а проживаєпостійно вм.Черкаси.Так як відповідно до довідки Новожиттівського старостинського округу Німчин В.В. з 2003 року постійно не проживав разом із спадкодавцем його матір`ю ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що не прийняв спадщину. На частку домоволодіння як члену колгоспного двору позивач не має права, так як згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 21 липня 1992 року право особистої власності на спірний житловий будинок має одноособово ОСОБА_4 , інших осіб в свідоцтві не зазначено і про майно колгоспного двору взагалі нічого не прописано.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , подали до суду пояснення, в яких позовні вимоги визнали, просили позов задовольнити, розгляд справи провести за їхньої відсутності.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідачі та треті особи в судові засідання не з`являлись, про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином.

Державний реєстратор виконавчого комітету Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Бабенко Л.В у відзиві просила судові засідання по справі проводити без її присутності.

Представник Чорнобаївської селищної ради Лисенко Л.І. у відзиві просила справу розглядати без її участі.

Виходячи з приписів ст.ст.43,223 ЦПКсуд ухвалив слухати справу за відсутності учасників, які не з`явилися.

Суд, заслухавши позивача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

17.02.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Бабенко Л.В. була проведена державна реєстрація права приватної власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за одноособовим його власником ОСОБА_4 . Підставою виникнення права власності зазначено довідка Новожиттівської сільської ради № 68 від 13.02.2020, номер запису про право власності: 35574908 (а.с. 139-156).

З матеріалів реєстраційної справи вбачається, що з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо спірного будинку зверталась ОСОБА_7 , дружина померлого ОСОБА_4 , спадкоємець першої черги за законом (а.с. 139). 20.02.2020 державним реєстратором ухвалено рішення №51228873 провести державну реєстрацію права власності спірного будинку за ОСОБА_4 (а.с. 150). У витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №201033809 від 20.02.2020 в інформації про власника, крім іншого, містяться ідентифікаційні відомості свідоцтва про його смерть, вказано, що особа померла (а.с. 151).

Відповідно до абз. 1, 2 п. 66 Порядку, для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбаченістаттею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу. Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведеннядержавної реєстраціїправ власностіна індивідуальні(садибні)житлові будинки,садові,дачні будинки,господарські (присадибні)будівлі іспоруди,прибудови доних,що булизакінчені будівництвомдо 5серпня 1992року тарозташовані натериторіях сільських,селищних,міських рад,якими відповіднодо законодавстваздійснювалося веденняпогосподарського обліку,і щодозазначених об`єктівнерухомості ранішене проводиласядержавна реєстраціяправ власності,подаються: 1)виписка ізпогосподарської книги,надана виконавчиморганом сільськоїради (якщотакий органне створений-сільським головою),селищної,міської радиабо відповідноюархівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Враховуючи вищевказане, посилання позивача на те, що документи для реєстрації права власності реєстратору були подані неналежною особою, реєстрація права власності за померлою особою є порушенням норм законодавства, і реєстратор не мала права реєструвати одноособове право власності за ОСОБА_4 є безпідставними.

Разом з тим, слід зазначити наступне.

Спадкоємці ОСОБА_4 зверталися до суду щодо визнання права власності на нерухоме майно, предмет спору - . домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 червня 2021 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання права власності на майно відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про визнання права власності на частку в будинку і надвірних споруд відмовлено. В задоволенні позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в будинку і надвірних споруд відмовлено (а.с. 27-35).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року апеляційні скарги всіх учасників справи залишено без задоволення, а рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 червня 2021 року залишено без змін (а.с. 36-42).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищевказаним судовим рішенням встановлено, що членами колгоспного двору, які не втратили право на частку у його майні до 15.04.1991 були голова двору ОСОБА_4 , його дружина ОСОБА_7 , дочка ОСОБА_3 , зять ОСОБА_3 , онук ОСОБА_1 , онук ОСОБА_2 .

Суд виходив з того, що згідно пункту 4 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України положення зазначеного Кодексу застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини виникли до набрання новим Кодексом чинності, то суд при вирішенні спору керується положеннями ЦК 1963 року.

Відповідно до частини першої статті 120 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі - ЦК Української РСР), майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Виходячи зі змісту цієї статті, кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь в його придбанні. Нетривале перебування працездатного члена колгоспного двору у складі двору або незначна участь працею та коштами у веденні господарства можуть бути підставою для зменшення його частини.

Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 року у справі № 688/21/17-ц, від 08 квітня 2020 року у справі № 454/1187/17-ц.

Частиною першою статті 112ЦК УкраїнськоїРСР передбачено, що майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.

Згідно з частиною другою статті 123ЦК УкраїнськоїРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

15 квітня 1991 року набув чинності Закон України від 07 лютого 1991 року № 697-XII «Про власність», яким було передбачено право спільної власності громадян, гарантії захисту права власності, правомірності володіння майном.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Отже, всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22 січня 2019 року у справі

№ 713/1310/17-ц.

Тобто будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є майном колишнього колгоспного двору і всі члени колгоспного двору мають право на вказане майно.

Тобто кожен з них, зокрема і ОСОБА_1 , має право на 1/6 частину будинку.

Отже, належність та допустимість свідоцтва проправо власностіколгоспного дворуна домоволодіннявід 21.07.1992№17(російськоюмовою)підтверджується також законодавством чинним на час виникнення правовідносин.

Таким чином, з огляду на чинне на час виникнення правовідносин законодавство та на те, що суд визнає належним доказом свідоцтво про право власності на домоволодіння від 21.07.1992 №17 (російською мовою), відповідно до якого спірний будинок належить колгоспному двору, рішення державного реєстратора підлягає скасуванню, речове право ОСОБА_4 підлягає припиненню. Заперечення Чорнобаївської селищної ради в цій частині є необґрунтованими.

Щодо вимог позивача про визнання права власності на частину будинку суд зазначає наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , батько матері позивача, тобто його дід по материнській лінії рідства (а.с. 23).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 (а.с. 25).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 , мати матері позивача, його баба по материнській лінії рідства (а.с. 24).

Родинні відносини вказаних осіб встановлені в судовому рішенні від 22 червня 2021 року (а.с. 27-35).

Позивачем до позовної заяви додано відповідь Чорнобаївської державної нотаральної контори №58/02-16 від 19 березня 2020 року на запит позивача, зокрема, щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на частку спірного будинку після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . З матеріалів спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями, які прийняли спадщину є ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Документів, що підтверджують право власності спадкодавця на заявлене майно надано не було (а.с. 26).

Отже, позивачу відмовлено у видачі документів про право власності на спадкове майно не з причин неприйняття ним спадщини після матері, а у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця на заявлене майно.

Статтею 1218ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Обов`язковою умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

Відповідно дост.1216ЦК Україниспадкуванням єперехід правта обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 є день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною 3 цієї статті Кодексу встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, зокрема, на належну йому як члену колгоспного двору 1/6 частину спірного домоволодіння. Спадщину після померлого ОСОБА_4 прийняли ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , що підтверджується листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори №58/02-16 від 19 березня 2020 року (а.с. 26).

Тобто ОСОБА_3 прийняла спадщину свого батька, в тому числі і 1/12 частину спірного будинку.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на частину будинку (1/6 частина власна частка, 1/12 частка успадкована після смерті ОСОБА_4 ).

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (інформація Чорнобаївської державної нотаріальної контори №10/02-14 від 10 січня 2023 року, а.с. 104). Вказане спростовує посилання Чорнобаївської селищної ради про те, що позивач не є спадкоємцем своєї матері, оскільки не проживав з нею за однією адресою.

Тобто ОСОБА_1 після смерті матері успадкував 1/8 частину спірного будинку.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених главою 29 ЦК України.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року, справа N 463/6829/21-ц.

Відповідно дост.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлені судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на 7/24 частин спірного майна (1/6 власна частина як члена колгоспного двору та 1/8 успадкована після смерті матері).

Відповідно до частини першої статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Враховуючи викладені обставини, ґрунтуючись на вищезазначених нормах права, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач має право на частку майна як член колгоспного двору, крім того, він прийняв спадщину матері у встановлений законом спосіб та строки.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 10, 11, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Чорнобаївської селищної ради, державного реєстратора виконавчого комітету Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Бабенко Л.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування рішення державного реєстратора та припинення речового права, визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Бабенко Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 лютого 2020 № 51228873, згідно якого за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2035418971251, розмір частки 1.

Припинити речове право (право власності) ОСОБА_4 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/24 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду .

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач-1: Чорнобаївська селищна рада, код в ЄДРПОУ 26424714, адреса: Черкаська область, Золотоніський район, смт Чорнобай, вулиця Центральна, 154;

Відповідач-2: державний реєстратор виконавчого комітету Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (на даний час - державний реєстратор виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області) Бабенко Л.В., адреса: Черкаська область, Золотоніський район, с. Іркліїв, вулиця Соборності, 2;

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Третя особа: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя І.М.Кваша