Постанова

від 04.05.2023 по справі 523/17386/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2023 року м. Одеса

справа № 523/17386/21

провадження № 22-ц/813/4883/23

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий:Бездрабко В.О. (суддя-доповідач),

судді: Кутурланова О.В., Приходько Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про повернення помилково перерахованих коштів,

встановив:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про повернення помилково перерахованих коштів, в якому просила стягнути з відповідача на її користь помилково перераховані кошти у загальному розмірі 6403,13 грн. та пеню у розмірі 10 % від суми переказу у розмірі 640 грн.

Позовна заява мотивована тим, що позивач у касі відділення Южного ГРУ АТ КБ «Приватбанк» у м.Одесі 10 січня, 25 та 26 лютого 2019року здійснила переказ коштів у загальному розмірі 6403,12 грн. платіжними дорученнями наданими касиру для правильного введення платіжної інформації щодо отримувача платежів в особі ТОВ «Берег-Ярд», проте кошти помилково були направлені на рахунок неналежного отримувача - ТОВ «Спецбудкомплект». Вважає, що неправильні перекази коштів сталися із-за вини касиру, яка допустила помилку та неправильно зазначила реквізити отримувача.

На неодноразові звернення позивача у добровільному порядку відповідач відмовився повернути помилково перераховані кошти, у зв`язку з чим позивач була змушена звернутися з позовом до суду.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалено стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 помилково перераховані кошти за платіжними документами: від 10 січня 2019 року на суму 2172,26 грн. та комісію банку у розмірі 21,72 грн.; від 25 лютого 2019 року на суму 2299,77 грн. та комісію банку у розмірі 23,00грн.; від 25 лютого 2019 року на суму 1931,10 грн., а всього на загальну суму 6403,13 грн. та комісію банку на загальну суму 64,03 грн. на її розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , а також стягнуто пеню у розмірі 10% від суми переказу у розмірі 640 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що помилкові переказиза платіжнимидорученнями №148від 30листопада 2018року,№ 162від 31грудня 2018року та№ 11від 31січня 2019року наданимипозивачем назагальну суму6403,13грн.стався череззбіг номеріврозрахункових рахунківналежного отримувачаТОВ«Берег-Ярд»та неналежногоотримувача ТОВ«Спецбудкомплект». При цьому касир банку не ідентифікував отримувача за іншими реквізитами, а саме за кодом ЄДРПОУ та МФО, що призвело до помилкового перерахування коштів на рахунок ТОВ «Спецбудкомплект». Враховуючи наведене, суд вважав, що помилковий переказ стався з вини банку, оскільки позивачка надала платіжні доручення із правильно зазначеними реквізитами отримувача коштів.

Оскільки банк після виявлення помилкового переказу не повернув платежі за рахунок власних коштів, тому суд вважав за необхідне стягнути на підставі ст.1212 ч.1 ЦК України з банку-порушника помилково перераховані кошти на загальну суму 6403,13 грн., з урахуванням комісії банку за здійснення переказу у розмірі 64,03 грн. та пеню у розмірі 10% від суми переказу у розмірі 640 грн.

В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк», пославшись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить ухвалене у справі рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вказав, що саме на клієнта покладається обов`язок перевірити правильність заповнення реквізитів одержувача, зазначених в касових документах. Позивач підтвердив правильність заповнення реквізитів особистим підписом у квитанціях на переказ коштів. В ході розгляду справи не було доведено, що відповідач допустив помилку в проведені платежів, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та помилки допущені відповідачем при проведенні грошових платежів за наданими нею платіжними документами.

Згідно ч. 1 ст.368ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості визначені у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до частини першої наведеної норми права, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із частиною тринадцятоюстатті 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною (ст.19 ч.6 п.1 УПК України), її розгляд здійснений в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

10 січня 2019 року позивач за платіжним дорученням № 148 від 30 листопада 2018 року на оплату послуг постачальника ТОВ «Берег-Ярд» через касу відділення Южного ГРУ АТ КБ «ПриватБанк» здійснила переказ грошових коштів на суму 2172,26 грн. за реквізитами: отримувач платежу: ТОВ «Берег-Ярд», п/р НОМЕР_2 , банк отримувача: АБ «Південний», МФО 328209, вул. Набережна, 19, м. Чорноморськ, код ЄДРПОУ 32334172.

Відповідно до виданої квитанції № 0.0.1233983602 від 10 січня 2019 року отримувачем грошових коштів був ТОВ «Спецбудкомплект», код отримувача: 30744537, з таким самим розрахунковим рахунком НОМЕР_2 , МФО отримувача: 313399, банк отримувача: Запорізьке РУ АТ КБ ПриватБанк, в графі квитанції від 10 січня 2019 року «перевірив та підтверджую правильність зазначених реквізитів» має місце підпис платника клієнта ОСОБА_1 (а.с. 6).

25 лютого 2019 року позивач за платіжними дорученнями № 162 від 31 грудня 2018 року та № 11 від 31 грудня 2019 року на оплату послуг постачальника ТОВ «Берег-Ярд» через касу відділення Южного ГРУ АТ КБ «ПриватБанк» здійснила переказ грошових коштів на суму 2299,77 грн. та 1931,10 грн. за реквізитами: п/р НОМЕР_2 , банк отримувача: АБ «Південний», МФО 328209, вул. Набережна, 19, м. Чорноморськ, код ЄДРПОУ 32334172.

Відповідно до виданих квитанцій № 0.0.1278668729.1 та № 0.0.1278667152.1 від 25 лютого 2019 року отримувачем грошових коштів був ТОВ «Спецбудкомплект», код отримувача: 30744537, з таким самим розрахунковим рахунком НОМЕР_2 , МФО отримувача: 313399, банк отримувача: Запорізьке РУ АТ КБ ПриватБанк, в графі квитанцій від 25 лютого 2019 року «перевірив та підтверджую правильність зазначених реквізитів» мають місце підписи платника клієнта ОСОБА_1 (а.с. 7, 8).

06 березня 2019 року позивач зверталася до відповідача, а також до Національного банку України із заявою про повернення помилково перерахованих коштів за вищезазначеними платіжними документами з рахунку ТОВ «Спецбудкомплект» (а.с. 9, 13), у відповідь на які відповідач АТ КБ «Приватбанк» листами від 20 березня 2019 року, 05 червня 2019 року, 05 лютого 2020 року відмовив у поверненні коштів, пославшись на те, що саме клієнт повинен був перевірити правильність заповнення реквізитів платіжного документа, не відходячи від каси, рекомендував звернутися із заявою до отримувача коштів (а.с. 10, 11, 12), а також повідомили, що АТ КБ «Приватбанк» направив 11 квітня 2019 року та 12 квітня 2019 року ТОВ «Спецбудкомплект» звернення про повернення помилково перерахованих коштів, які залишилися без відповідей (а.с. 25, 27, 28). Аналогічна позиція вбачається і у відповідях Національного банку України від 10 червня 2019 року, від 03 лютого 2020 року (а.с. 14, 15-16).

Матеріали справи свідчать, що 02 березня 2020 року ОСОБА_1 зверталася до ТОВ «Спецбудкомплект» із заявою про перерахування помилкових платежів на користь ТОВ «Берег-Ярд» (а.с. 23), яка залишена адресатом без відповіді.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права

За положеннями ст. ст. 12, 13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. При цьому, суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно п.1.24 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Помилковим переказом є рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

Відповідно до п.1.23 ст.1 цього Закону неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Статтею 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» регламентовано відповідальність банків при здійсненні переказів. Підпунктом 32.3.1 пункту 32.3 наведеної норми передбачено, що у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов`язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу.

Пунктом 32.3 ст.32 Закону визначено, що банки зобов`язані виконувати доручення клієнта, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів.

Згідно п.107 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2018року, №103, клієнт заповнює касові документи від руки чи за допомогою технічних засобів або банк (філія, відділення) за згодою клієнта заповнює касові документи із застосуванням технічних засобів чи системи автоматизації банку (САБ).

Правильність заповнення банком (філією, відділенням) реквізитів касового документа із застосуванням технічних засобів або САБ клієнт засвідчує своїм власноручним підписом або електронним підписом.

Пунктом 33.2 ст.33 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

Відповідно до п.2.5.1.1 Умов та правил наданням банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», в редакції на час проведення платежів, при здійсненні касових операцій у відділеннях банку клієнт зобов`язаний перевіряти правильність реквізитів, зазначених на касових документах, не відходячи від каси.

Як зазначалося вище, позивач ОСОБА_1 10 січня 2019 року та 25 лютого 2019 року через касу відділення Южного ГРУ АТ КБ «ПриватБанк» здійснила три перекази грошових коштів на загальну суму 6403,13грн. за реквізитами отримувача - ТОВ «Спецбудкомплект» (код ЄДРПОУ: 30744537, р/р НОМЕР_2 , МФО отримувача: 313399). Згідно квитанцій на переказ коштів клієнт перевірила та підтвердила правильність зазначення реквізитів отримувача, засвідчивши їх підписом у платіжних документах.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не встановив фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, не звернув уваги на наведені норми матеріального права, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, та не надав належної правової оцінки діям позивача, на якого покладається обов`язок щодо перевірки правильності заповнення реквізитів касових документів.

Отже, аналізуючи викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи не встановлено вини АТ КБ «ПриватБанк», за наявності якої закон покладає на відповідача обов`язок здійснити повернення суми переказу за рахунок власник коштів та сплатити штрафні санкціє за здійснення помилкового переказу.

Доводи позивача про наявність помилки при здійсненні перерахунку коштів, яка сталася саме з вини відповідача, колегія суддів оцінює критично з огляду на їх недоведеність.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2022року постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та неправильному застосуванні судом норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що права позивача, як особи, яка вважає себе власником майна (носія іншого цивільного права), підлягають захисту шляхом звернення з позовними вимогами до володільця (набувача майна) в особі ТОВ «Спецбудкомплект» з використанням правового механізму, визначеного ст.1212 ЦК України, у разі наявності цивільних відносин безпосередньо між власником та володільцем майна.

Щодо судових витрат

Згідно ст.141 ч.13 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За частиною 2 наведеної норми права у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Оскільки при подачі апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» сплачений судовий збір у розмірі 1362,00грн. (а.с.102), понесені відповідачем витрати слід стягнути на користь банка з ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 141, 367-369, 374, 376, 381-384, 389-391ЦПК України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2022 року скасувати, ухвалити нову постанову.

У задоволенніпозову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про повернення помилково перерахованих коштів, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 1362,00грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст.389ч.3 п. а)-г)ЦПК України.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: О.В. Кутурланова

Л.А. Приходько