Постанова

від 09.05.2023 по справі 754/2152/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/2152/22 Головуючий в суді І інстанції Саламон О.Б.

Провадження № 22-ц/824/6891/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(у порядку письмового провадження)

09 травня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року, занесену до протоколу судового засідання, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, 01 березня 2023 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Старовойтова Д.А., подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила цю ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує зокрема на те, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Крім цього, вказує, що суд першої інстанції не врахував, що заява про збільшення позовних вимог не є за своєю суттю позовною заявою, оскільки нею змінюється лише предмет або підстава позову, разом з тим, подання заяви, якою одночасно змінюється підстава та предмет позову, фактично, є пред`явленням нового позову, а тому до такої заяви застосовуються вимоги процесуального закону як до позовної заяви.

Колегія суддів перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відмовляючи протокольною ухвалою у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13 червня 2022 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду.

В підготовчому судовому засідання від 20 лютого 2023 року позивач подала заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог у зв`язку з її необґрунтованістю.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Пунктами 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

За приписами частини шостої статті 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржена.

Зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України, на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Відповідно до вимог ст.260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Отже, враховуючи вищенаведені правові висновки та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вказаного не врахував та допустив такі порушення норм процесуального права, що призвело до необґрунтованої відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, оскільки ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року, занесена до протоколу судового засідання, не обґрунтована та не вмотивована, а тому колегія суддів позбавлена можливості перевірити її в апеляційному порядку по суті.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не заявляла вимог щодо вирішення судом апеляційної інстанції її заяви про збільшення позовних вимог по суті, колегія суддів вважає необхідним оскаржувану ухвалу скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 20 лютого 2023 року, занесену до протоколу судового засідання, скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Судді: