ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/17306/21 пров. № А/857/1287/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕК» Україна на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року (прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м. Рівному суддею Щербаковим В. В.) в адміністративній справі № 460/17306/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕК» Україна про застосування заходів реагування,
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі також - ГУ ДСНС у Рівненській області, позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просило застосувати заходи реагування у виді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕК» Україна (далі також - ТзОВ «ОДЕК» Україна, Товариство, відповідач) за адресою: вул. Заводська, 9, смт. Оржів, Рівненський район, Рівненська область, шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що співробітниками ГУ ДСНС у Рівненській області, з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснено позапланову перевірку відповідача. За результатами проведеного заходу державного нагляду складено акт, яким встановлено порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, тому подальша експлуатація будівлі створює загрозу життю та здоров`ю людей.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року позов задоволено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ТзОВ «ОДЕК» Україна, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом застосовано заходи реагування, що не відповідають обсягам потенційної небезпеки. Звертає увагу на те, що позивач зазначає, що виявлені порушення створюють загрозу для життя і здоров`я людей, проте обмежується лише зазначенням недоліків у забезпеченні пожежної безпеки та не вказує, яким чином ці недоліки створюють загрозу для життя та/або здоров`я людей. Крім того, ним здійснені заходи щодо усунення більшої частини виявлених під час попередньої перевірки порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Також, ним вживаються інші заходи ніж ті, які зазначені позивачем для уникнення пожежної небезпеки.
Звертає увагу апеляційного суду на допущені судом першої інстанції процесуальні порушення, зокрема вказує на те, що суд першої інстанції фактично вийшов за межі позовних вимог, задовольнивши позов, шляхом повного зупинення роботи будівлі ТзОВ «ОДЕК» Україна за адресою: вул. Заводська, 9, смт. Оржів, Рівненський район, Рівненська область, оскільки позивач просив зупинити роботу будівлі цеху ДВП за адресою: вул. Заводська, 9, смт. Оржів, Рівненський район, Рівненська область. Вважає, що ця обставина дає змогу вільно трактувати рішення першої інстанції і заходи реагування можуть бути застосовані крім будівлі цеху ДВП до будь-якої іншої будівлі, що буде виходом за межі позовних вимог та грубим порушенням законних прав Товариства.
Також звертає увагу на те, що підставою для застосування заходів реагування позивачем зазначається тільки те, що приміщення цеху ДВП не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією та автоматичною системою пожежогасіння. При цьому зазначає, що будівля цеху побудована задовго до впровадження таких вимог до будівель, тобто введення в дію ДБН В.2.5-56:2014. Оскільки реконструкції чи капітального ремонту цеху ДВП не здійснювалося, то відповідно до цієї будівлі не повинні застосовуватися ці вимоги.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують його доводів, викладених у позовній заяві, та оскаржуваного рішення суду першої інстанції; жодних доказів в обґрунтування порушенням судом першої інстанції при ухваленні цього рішення норм матеріального та процесуального права відповідачем при поданні апеляційної скарги не надано.
Вказує на те, що за результатами перевірки відповідача, позивачем складено акт перевірки, в якому зафіксовано порушення, що створювали загрозу життю та здоров`ю людей. Цей акт відповідач підписав без зауважень, чим фактично визнав наявність усіх зафіксованих порушень. При цьому відповідачем навіть на час апеляційного розгляду ці порушення повністю не усунуті. Звертає увагу, що не усунення відповідачем хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю чи здоров`ю людей вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення роботи будівель чи приміщень.
Щодо відсутності підстав застосування до будівлі цеху ДВП вимог щодо обладнання автоматичної системи пожежної сигналізації та пожежогасіння зазначає, що до введення в дію ДБН В.2.5-56:2014 діяли ДБН В.2.5-56:2010, які теж передбачали аналогічні вимоги до будівель.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ГУ ДСНС у Рівненській області у період з 02.12.21 по 08.12.21, з метою перевірки виконання припису № 38 від 07.06.2021, на підставі наказу від 30.11.21 №247 та посвідчення від 01.12.2021 № 129, провело плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки ТзОВ "ОДЕК", розташованого за адресою: вул. Заводська, 9, смт. Оржів, Рівненський район, Рівненська область.
За результатами проведення планового заходу складено Акт від 08.12.21 № 342, у якому зафіксовано порушення відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні, затвердженихнаказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - Правила № 1417), Кодексу цивільного захисту України та інших нормативно-правових актів, зокрема:
- пункту 1.4 глави 1 розділу V (сигнал від приймально-контрольного приладу автоматичних систем протипожежного захисту не виведено на пульт централізованого спостереження пожежної охорони)
- пункту 1.4 глави 1 розділу V ( не заключено договір на технічне обслуговування наявної автоматичної системи пожежогасіння з спеціалізованою організацією, яка має дозвіл на виконання даних робіт)
- пункту 1.2 глави 1 розділу V (приміщення цеху ДВП не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією)
- пункту 2.3. глави 1 розділу ІІІ (допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах )двері, які розділяють фанерний цех та побутові приміщення не змінено на протипожежні)
Виявлені порушення вимог законодавства несуть ризик настання пожежі, загрози здоров`ю людей, понесення збитків власникам (користувачам) майна та/або третім особам.
Враховуючи наведене, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що підставою для звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування позивачем зазначається тільки те, що приміщення цеху ДВП не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією та автоматичною системою пожежогасіння.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що виявлені позивачем порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Відповідач не надав суду доказів усунення всіх порушень, вказаних в акті перевірки, через що дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V(далі - Закон № 877-V),Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI(далі -КЦЗ України)
Відповідно до абзацу першого частини п`ятоїстатті 4 Закону № 877-Vвиробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Згідно із частиною сьомоюстатті 7 Закону № 877-Vна підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановленізаконом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Частина перша статті 67 КЦЗ України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення.
Згідно ізстаттею 70 КЦЗ Українипідставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Згідно з частиною другою цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З наведеного видно, що застосування заходів реагування у виді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Відповідно до пункту 2 Розділ І Правил пожежної безпеки, затв.наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п.4 Розділ І вказаних Правил).
Як видно з матеріалів справи, під час проведення перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу здоров`ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері пожежної безпеки.
При цьому колегія суддів апеляційного суду враховує, що порушення вимог пожежної безпеки є довготриваючими та пропонувались до усунення ще 24.02.2020 згідно припису № 54, а також згідно припису № 38 від 07.06.2021.
Зазначені приписи відповідачем не оскаржувалися і є обов`язковими до виконання у повному обсязі виявлених порушень.
Враховуючи наведене, колегія суддів не приймає до уваги доводи про те, що до будівлі цеху ДВП не застосовуються вимоги щодо необхідності обладнання системою пожежної сигналізації та пожежогасіння, оскільки такі порушення зазначені у приписах позивача, відповідачем не оскаржені, а тому підлягають усуненню.
Щодо доводів відповідача про те, що він усунув більшість виявлених порушень, колегія суддів зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.
Отже, у спірному випадку не усунута загроза здоров`ю людей та, як наслідок, і надалі існують підстави для застосування відповідних заходів реагування.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.10.2019 у справі № 826/7292/18.
Також, суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі цеху ДВП, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 815/6378/17.
З огляду на те, що порушення позивачем виявлені на Товаристві, де вже були випадки пожежі, зокрема 23.07.2019, для гасіння якої було залучено 5 одиниць техніки та 17 працівників особового складу позивача, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ймовірне виникнення загрози життю та/або здоров`ю людей є реальним, тому з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду враховує доводи скаржника про те, що суд першої інстанції задовольнив позов шляхом повного зупинення роботи будівлі ТзОВ «ОДЕК» Україна за адресою: вул. Заводська, 9, смт. Оржів, Рівненський район, Рівненська область, проте позивач просив зупинити роботу будівлі цеху ДВП ТзОВ «ОДЕК» Україна за адресою: вул. Заводська, 9, смт. Оржів, Рівненський район, Рівненська область, що може привести до вільного трактування рішення першої інстанції і заходи реагування можуть бути застосовані крім будівлі цеху ДВП до будь-якої іншої будівлі, що призведе до порушення законних прав Товариства.
Наведене дає підстави для зміни рішення суду, шляхом викладення резолютивної частині в редакції позовної вимоги із зазначенням про повне зупинення роботи будівлі цеху ДВП ТзОВ «ОДЕК» Україна за адресою: вул. Заводська, 9, смт. Оржів, Рівненський район, Рівненська область.
Згідно зістаттею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті, проте у зв`язку із невірним викладом резолютивної частини, зазначене відповідно до статті 317 КАС України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст.229,308,310,315,317,321,322,325,328 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕК» Україна задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року в адміністративній справі № 460/17306/21 змінити, виклавши другий абзац його резолютивної частини в такій редакції: «Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі цеху ДВП Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕК» Україна за адресою: вул. Заводська, 9, смт. Оржів, Рівненський район, Рівненська область - шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки».
У решті Рівненського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року в адміністративній справі № 460/17306/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятоїстатті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2023 |
Оприлюднено | 11.05.2023 |
Номер документу | 110740475 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Коваль Роман Йосипович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні