РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань відстрочення, розстрочення виконання, зміни чи встановлення
способу і порядку виконання судового рішення
23 серпня 2023 року Р і в н е№460/17306/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді В.В. Щербаков, розглянувши заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом
Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одек"
про застосування заходів реагування, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одек" про застосування заходів реагування.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року, зміненим постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду позов задоволено частково.
Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "Одек" за адресою: вул.Заводська,9, смт.Оржів, Рівненський район, Рівненська область шляхом опечатування вхідних дверей та відключення від системи електрозабезпечення, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Виконання рішення покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області.
До суду надійшла заява позивача про зміну способу виконання судового рішення. Зокрема позивач просить покласти контроль за виконанням рішення суду на Товариство з обмеженою відповідальністю "Одек".
Вказана заява обґрунтована тим, що на виконання рішення у справі позивачем здійснювалось інформування відповідача щодо необхідності виконання рішення суду та можливість відновлення роботи лише після усунення виявлених порушень, що є неефективним.
Заяву призначено до розгляду.
До суду надійшли письмові заперечення відповідача, в якому він просив відмовити в задоволенні заяви позивача.
У відповідності до норм статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Тому суд вважає можливим розгляд заяви здійснювати у відсутності позивача, представника заявника та відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання у справі не здійснюється.
Розглянувши заяву позивача та заперчення відповідача та надані сторонами доказами, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Тобто, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
Разом із тим, зміна, на підставі статті 378 КАС України, способу чи порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не можуть змінювати рішення по суті та поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Отже, висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Однак, дослідивши зміст рішення суду від 29.09.21 суд зауважує, що воно є чітким, зрозумілим, додатково зміни способу і порядку виконання, відмінного від первинно визначеного у рішенні, не потребує.
При цьому, суд наголошує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту повного усунення відповідачем усіх порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
В резолютивній частині суд поклав на ГУ ДСНС у Рівненській області обов`язок щодо забезпечення виконання даного судового рішення.
З цього питання суд зазначає, що звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 КЦЗ України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об`єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.
Так, Верховний Суд в постанові від 05.06.2019 у справі №809/421/17 дійшов висновку, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Управління ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них обов`язок виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема, контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом України "Про виконавче провадження"), а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.
Окрім того, частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.
Отже, у контексті спірних правовідносин, обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни.
Враховуючи викладене, заява позивача задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 248, 256, 294-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви - відмовити
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 23 серпня 2023 року
Суддя В.В. Щербаков
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2023 |
Оприлюднено | 25.08.2023 |
Номер документу | 112996193 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
В.В. Щербаков
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Коваль Роман Йосипович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні