Рішення

від 25.04.2023 по справі 908/2238/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/166/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2023 справа № 908/2238/22

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕНЕРГОТЕХЦЕНТР" (просп. Мануйлівський, буд. 11, приміщення 32, м. Дніпро, 49023)

до відповідача державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)

про стягнення 3276409,22 грн.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Балацький Я.А., виписка з ЄДР (в режимі відеоконференції)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕНЕРГОТЕХЦЕНТР" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" 3276409,22 грн., з яких: 2842330,80 грн. основного боргу за договором поставки товару №53-121-01-21-10782 від 19.10.2021, 57469,59 грн. 3% річних та 376608,83 грн. інфляційних втрат.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2022 справу № 908/2238/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/2238/22, присвоєно справі номер провадження 18/166/22, підготовче засідання призначено на 07.12.2022. Ухвалою від 07.12.2022 підготовче засідання відкладено на 15.02.2023. Ухвалою від 15.02.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 22.03.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Левкут В.В. з 13.03.2023 по 27.03.2023 на лікарняному, судове засідання, призначене на 22.03.2023 не відбулося.

Ухвалою від 28.03.2023 з розгляду справи по суті призначено на 25.04.2023 о 09:40.

В судовому засіданні 25.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач представника у судове засідання 25.04.2023 не направив. В наданому на електронну адресу суду 24.04.2023 клопотанні позивач просив розгляд справи провести за відсутності його представника за наявними матеріалами, про результати судового розгляду повідомити позивача на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1. Суд клопотання позивача задовольнив.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору № 53-121-01-21-10782 від 19.10.2021 щодо оплати вартості отриманого товару. За доводами позивача, на виконання умов договору відповідачу відвантажено товар на загальну суму 2842330,80 грн., вартість якого, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, відповідач не оплатив, що є підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Посилаючись на ст.ст. 525, 526, 610, 611, 612, 712 ЦК України та ст.ст. 174, 193, 265, 216-218, 230 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Від відповідача 16.01.2023 на електронну адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив поновити відповідачу 15-денний строк подання відзиву, з урахуванням поважності причин його пропуску, підготовче засідання 15.02.2023 провести за відсутності представника відповідача, продовжити процесуальні строки розгляду справи до остаточного закінчення або скасування воєнного стану в Україні.

Ухвалою від 15.02.2023 клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву задоволено; у задоволенні клопотання відповідача про продовження процесуальних строків розгляду справи до остаточного закінчення або скасування воєнного стану в Україні суд відмовив.

У відзиві на позов відповідач підтвердив наведені позивачем обставини щодо поставки товару за умовами Договору на загальну суму 2842330,80 грн., але зазначив, що 28.02.2022 - останній 60-й календарний день виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати частини вартості товару за договором в розмірі суми без ПДВ (2368609,00 грн.), відповідно до умов договору (п. 3.2) та в розумінні норм частини 1 статті 530 ЦК України. Строк/термін виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ (473721,80 грн.) умовами договору (п. 3.3) не встановлений, відповідно, в розумінні норм частини 2 статті 530 ЦК України це грошове зобов`язання має бути виконане відповідачем у 7-денний строк від дня пред`явлення вимоги (претензії №07/10/22-1 від 07.10.2022), тобто в жовтні 2022 року. Також відповідач відзначив, що позивач нарахував три проценти річних за 246 днів прострочення (період з 01.03.2022 по 02.11.2022) та інфляційні втрати (з використанням показників індексу інфляції за повні місяці: квітень - вересень 2022 року) на загальну суму грошового зобов`язання, не врахувавши того, що в частинні оплати вартості товару в розмірі суми ПДВ це грошове зобов`язання мало бути виконане не 28.02.2022, а в жовтні 2022 року. Відповідно, на суму грошового зобов`язання: 473721,80 грн. (оплата вартості товару в розмірі суми ПДВ) безпідставно нараховані три проценти річних за 244 дні прострочення (період з 01.03.2022 по 31.10.2022), а також інфляційні втрати за весь період: квітень - вересень 2022 року. Відповідач просив в позові відмовити.

Від позивача на електронну адресу суду 20.01.2023 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив доводи відповідача та зазначив, що строк оплати поставленого за Договором товару визначено п. 3.2 договору - протягом 60-ти календарних днів з дати поставки повного обсягу товару і умова договору про те, що оплата частини вартості товару в розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від позивача податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПП, не змінює встановленого договором строку для оплати товару. Позивачем податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановленому ПК України порядку, що підтверджується наданими до суду копіями документів. За доводам позивача, визначення строку виконання зобов`язання та розрахунки 3% річних і інфляційних витрат є правильними.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕНЕРГОТЕХЦЕНТР" (Постачальником, позивачем у справі) та державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (Покупцем, відповідачем у справі) 19.10.2021 укладений договір поставки товару № 53-121-01-21-10782 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити товар: (згідно з наведеною у зазначеному пункті договору таблицею) на загальну суму 2888328,00 грн. з ПДВ.

За умовами п. 1.3 Договору, строк поставки: листопад-грудень 2021 року.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість договору становить 2406940,00 грн., крім того ПДВ - 481388,00 грн., всього 2888328,00 грн.

Згідно із п. 3.2 Договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного п. 1.1 даного договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (п. 3.3 Договору).

Поставка товару відбувається згідно з Правилами ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDР м.Енергодар, Вантажоодержувач: ЗВ ВП "Складське господарство" ДП НАЕК «Енергоатом» склад № 3, вул. Промислова, 133, м. Енергодар, Запорізька обл. (п. 4.1 Договору).

У пункті 4.3 Договору сторони обумовили, що товар, який поставляється, повинен супроводжуватись наступними документами: а) видаткова накладна - 3 шт.; б) документація згідно із вимогами «Технічних специфікацій до предмета закупівлі» (невід`ємні додатки №№1-4 до договору).

Згідно з п. 10.2 Договору досудовий порядок врегулювання спору між сторонами є обов`язковим.

Відповідно до п. 12.1 Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з дати його підписання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу передбачений Договором товар на суму 2842330,80 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними:

-№ 1 від 01.12.2021 на суму 361368,00 грн. з ПДВ;

-№ 2 від 07.12.2021 на суму 779760,00 грн. з ПДВ;

-№ 3 від 10.12.2021на суму 608694,00 грн. з ПДВ;

-№ 4 від 15.12.2021 на суму 475360,80 грн. з ПДВ;

-№ 5 від 30.12.2021 на суму 617148,00 грн. з ПДВ.

Видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін без зауважень.

Податкові накладні за відповідними поставками зареєстровані позивачем у ЄРПН 28.12.2021, 11.01.2022.

Грошове зобов`язання з оплати отриманого товару відповідачем не виконано. Заборгованість за відвантажений позивачем товар складає 2842330,80 грн.

У зв`язку з наявністю заборгованості позивачем на адресу відповідача 07.10.2022 направлено претензію № 07/10/22-1 від 07.10..2022 з вимогою сплатити 2842330,80 грн. боргу, 51395,57 грн. 3% річних та 316635,65 грн. інфляційних втрат.

У відповідь на претензію відповідач листом вих. № 28-23/13512 від 31.10.2022 повідомив позивача, що через складну ситуацію на ринку електричної енергії, зокрема, у зв`язку із зниженням рівня оплати електричної енергії, дефіцитом коштів за відпущену електроенергію, нерегулярно та не в повному обсязі розрахунків з ДП «НАЕК «Енергоатом», на даний час у ВП ЗАЕС відсутня можливість виконати зобов`язання в частині оплати за поставлений товар у строк, встановлений умовами договору № 53-121-01-21-10782 від 19.10.2021. Після розподілу коштів зі сторони ДП "НАЕК "Енергоатом" відповідні платежі будуть здійснені.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

При цьому, підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Виходячи з умов п. 3.2 Договору оплата за поставлену за продукцію - 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару.

Отже, враховуючи дату останньої поставки 30.12.2021, строк оплати товару - 28.02.2022 (останній день виконання зобов`язання).

Відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, оплату вартості отриманого товару у визначений у Договорі строк не здійснив, що відповідачем не заперечується.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем вартості отриманого товару у визначений Договором строк є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, матеріалами справи доведено, що відповідач не виконав умови Договору в частині оплати вартості поставленого товару у визначений строк, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 2842330,80 грн.

Доводи відповідача про неправильне визначення позивачем строку виконання Покупцем зобов`язання з оплати товару з огляду на не визначення строку сплати ПДВ суд визнав необґрунтованими з огляду на наступне.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Електронна адреса для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.

Надання позивачем податкових накладних на поставлену продукцію відповідачем не заперечується. Доказів звернення відповідача до позивача з питанням щодо не надання податкових накладних суду не надано.

Зазначення в п. 3.3 Договору, що оплата Покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку, не змінює строку щодо оплати в частині суми ПДВ. В даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної та надання її Покупцю, в разі чого покупець повинен здійснити повну оплату отриманого товару з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку - 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару.

Відповідно до абз. 6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Позивачем реєстрація податкових накладних на відвантажений товар здійснювалась за фактом відвантаження.

В електронному кабінеті платника податків, розміщеному на офіційному веб-порталі Державної податкової служби України (доступ за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/) кожен платник податків має змогу відслідковувати в режимі реального часу всі зареєстровані на його користь податкові накладні.

Відтак, з моменту реєстрації позивачем податкових накладних відповідач мав змогу їх відслідковувати та встановлювати факт їх реєстрації з метою формування у відповідача податкового кредиту з ПДВ, як це передбачено чинним податковим законодавством. Податковий кодекс не визначає іншого порядку обміну інформацією стосовно зареєстрованих податкових накладних, окрім як через засоби Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН).

Строк оплати за товар за договором купівлі-продажу (поставки) визначається спеціальною нормою ст. 692 ЦК і на такі правовідносини не можуть поширюватись правила ч. 2 ст. 530 ЦК. Така правова позиція викладена, зокрема, у Оглядовому листі ВГСУ від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 (що є чинним), відповідно до якої строк виконання грошового зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

Факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (постанова Вищого господарського суду України від 20.09.2012 № 12/5026/556/2012).

Враховуючи викладене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 2842330,80 грн. основного боргу за отриманий за Договором товар заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

За порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 57469,59 грн. 3% річних та 376608,83 грн. інфляційних втрат.

Відповідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 01.03.2022 по 02.11.2022, суд визнав розрахунок правильним. Вимога про стягнення з відповідача 3% річних задовольняється судом в заявленій сумі 57469,59 грн.

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала наступні роз`яснення:

- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця;

- якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці;

- методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

1) час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

2) час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем загальний період: березень 2022 року - вересень 2022 року, суд встановив, що за заявлений позивачем період сума інфляційних втрат складає 376608,83 грн., як і визначено позивачем. Вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат задовольняється судом в заявленій сумі.

Доводи відповідача, що нарахування передбачених ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат на суму ПДВ не відповідає умовам договору, суд відхиляє як необґрунтовані.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, заявляючи вимогу щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат з простроченої суми боргу, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

При цьому, в даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної, у разі чого покупець повинен здійснити повну оплату отриманого товару з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку - 60-ти календарних днів з дати поставки товару у повному обсязі. Відповідно до п. 7.6 договору, лише у випадку неотримання Покупцем в строк, визначений чинною редакцією ПКУ, електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН, Покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену п. 1.1 та п. 3.1 договору на суму ПДВ від вартості товару, за якою допущене таке порушення. Товар у повному обсязі поставлений відповідачу 30.12.2021, відтак кінцевим строком оплати товару з ПДВ є 28.02.2022.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач визнані судом обґрунтованими вимоги позивача не спростував та не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов`язань за договором щодо оплати вартості отриманого товару у визначений договором строк.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕНЕРГОТЕХЦЕНТР" (просп. Мануйлівський, буд. 11, приміщення 32, м. Дніпро, 49023; ідентифікаційний код 41623455) 2842330,80 грн. (два мільйони вісімсот сорок дві тисячі триста тридцять грн. 80 коп.) основного боргу, 57469,59 грн. (п`ятдесят сім тисяч чотириста шістдесят дев`ять грн. 59 коп.) 3% річних, 376608,83 грн. (триста сімдесят шість тисяч шістсот вісім грн. 83 коп.) інфляційних втрат та 49146,14 грн. (сорок шість тисяч сто сорок шість грн. 14 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку із знаходженням судді Левкут В.В. 05.05.2023 у відпустці, повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 08.05.2023.

Суддя В.В. Левкут