Ухвала

від 06.11.2023 по справі 908/2238/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/166/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.11.2023 Справа № 908/2238/22

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши заяву державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом за вих. від 19.10.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.23 у справі № 908/2238/22

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ЕНЕРГОТЕХЦЕНТР (просп. Мануйлівський, буд. 11, приміщення 32, м. Дніпро, 49023)

до відповідача державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032) в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)

про стягнення 3 276 409,22 грн

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.04.23 у справі № 908/2238/22 позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено стягнути з ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом на користь ТОВ НВП ЕНЕРГОТЕХЦЕНТР 2 842 330,80 грн основного боргу, 57 469,59 грн 3 % річних, 376 608,83 грн інфляційних втрат та 49 146,14 грн судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.23 апеляційну скаргу ДП НАЕК Енергоатом на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.23 у справі № 908/2238/22 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.23 у справі № 908/2238/22 без змін.

16.10.23 Господарським судом Запорізької області на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.23 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.23 у справі № 908/2238/22, видано відповідний наказ.

19.10.23 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд надійшла заява державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом за вих. від 19.10.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.23 у справі №908/2238/22 до 25.04.24.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 23.10.23 № П-672/23, у зв`язку з перебуванням судді Левкут В.В. у відпустці у період з 25.10.23 по 19.11.23, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.23 заяву передано на розгляд судді Господарського суду Запорізької області Корсуну В.Л.

Ухвалою від 24.10.23 судом призначено заяву ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 19.10.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.23 у справі № 908/2238/22 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 06.11.23 об 11 год. 30 хв.

01.11.23 на електронну адресу суду від ТОВ НВП ЕНЕРГОТЕХЦЕНТР надійшли:

- письмові заперечення на заяву за вих. від 01.11.23 № 01/11/23-1, в яких представник позивача заперечує проти заяви відповідача щодо відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.23 у справі № 908/2238/22 та просить суд відмовити відповідачу в задоволені вказаної заяви;

- клопотання за вих. від 01.11.23 № 01/11/23-2, в якому представник позивача просить суд провести розгляд заяви , призначений на 06.11.23 за відсутності уповноваженого представника позивача.

Представники сторін в судове засідання 06.11.23 не з`явились. Про дату, час та місце повідомлені належним чином у відповідності до законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи обмежений строк розгляду заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення, суд вважає за можливе розглянути заяву ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 19.10.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.23 у справі № 908/2238/22 за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 19.10.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.23 у справі № 908/2238/22, суд дійшов до висновку про наступне.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що (дослівно):

«… У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні запроваджений воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався. 04 березня 2022 року місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом» (ВП ЗАЕС) були захоплені збройними силами російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації.

Енергодарська міська територіальна громада, у якій розташована ВП ЗАЕС, віднесена до тимчасово окупованих російською федерацією територій України з 02.03.2022 згідно із переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

З моменту окупації ВП ЗАЕС працює в екстремальних умовах, на початку захоплення атомна станція працювала на мінімальних потужностях, а вже з вересня 2022 відпуск електричної енергії у мережу зі станції не здійснюється. Разом з цим, для підтримання життєздатності атомних блоків живлення станції відбувається за рахунок виробленої електричної енергії іншими атомними станціями України.

В структурі електроенергії, виробленої відокремленими підрозділами ДП «НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації військовими російської федерації найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме ВП ЗАЕС, оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України 6 енергоблоків належать ВП ЗАЕС.

Таким чином, на теперішній час Компанією втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Поряд з цим, ДП «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу ВП ЗАЕС, не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу.

Зокрема, зазначені втрати виробничих потужностей в край негативно вплинули на фінансовий стан Компанії. Так, за період 2022 року ДП «НАЕК «Енергоатом» отриманий збиток в розмірі 6,75 млрд грн, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2022 рік (розділ І, код рядка 2355 «Чистий фінансовий результат»).

За таких обставин, через втрату Компанією значної частини своїх виробничих потужностей, було розбалансовано фінансовий стан державного підприємства. Крім того, постійні ракетні атаки російської федерації на енергетичну інфраструктуру України також безпосередньо та значно впливають на роботу інших атомних електростанцій України. Через зниження частоти в енергосистемі України на енергоблоках спрацьовує система аварійного захисту, внаслідок чого енергоблоки автоматично відключаються та працюють у проєктному режимі, без генерації у вітчизняну енергосистему.

Виконуючи функції експлуатуючої організації (оператора) атомних електростанцій, ДП «НАЕК «Енергоатом», відповідно до статті 33 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», зобов`язане першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок. Підвищення та дотримання досягнутого рівня безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій має найвищий пріоритет у діяльності експлуатуючої організації.

Питання забезпечення безпеки є пріоритетним над економічними, технічними, науковими та іншими цілями діяльності. Відповідно, наявні ресурси, в тому числі грошові кошти, ДП «НАЕК «Енергоатом» спрямовує в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС.

ДП «НАЕК «Енергоатом» з початку роботи нової моделі ринку електричної енергії України (1 липня 2019 року), введеної відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», виконує спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільного інтересу (ПСО), а саме доступності електричної енергії для побутових споживачів, покладених на нього Державою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» (зі змінами).

Протягом 2019 2023 років діяли декілька моделей виконання ПСО, а саме товарна та фінансова моделі, при цьому кожна з таких моделей передбачає потужне фінансове навантаження на державне підприємство, і на жаль, станом на поточний момент ДП «НАЕК «Енергоатом» за жоден з років виконання ПСО не отримало компенсацію, передбачену положеннями законодавства (ч. 5 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пунктом 16 Положення «Про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії»). До 1 жовтня 2021 діяла товарна модель ПСО, яка передбачала продаж Відповідачем встановленого обсягу електричної енергії ДП «Гарантований покупець» за фіксованими цінами, що нижчі за ринкові.

При цьому, з починаючи з лютого 2020 року почалося швидке накопичення заборгованості ДП «Гарантований покупець» за електроенергію. Зазначене підтверджується довідкою щодо виконання ДП «НАЕК «Енергоатом» товарного ПСО за період 2019-2021 роки, з якою вбачається загальний обсяг проданої електричної енергії ДП «НАЕК «Енергоатом» за кожен з років (колонка 6) та обсяг проданої електричної енергії саме ДП «Гарантований покупець» на виконання ПСО (колонка 6, за рік та з розбивкою по місяцях), вартість проданої електричної енергії ДП «Гарантований покупець» з розбивкою по місяцях зазначеного вище періоду (колонка 8) , суми оплат, що надійшли від ДП «Гарантований покупець» з розбивкою по місяцях (колонка 9) та суми заборгованості на кінець кожного з місяців за період 2019- 2021 років (колонка 10). Внаслідок цього у ДП «НАЕК «Енергоатом» виник довгостроковий дефіцит платіжного балансу, який негативно вплинув на можливість виконувати зобов`язання по сплаті платежів, у тому числі по сплаті таких першочергових платежів як податки, збори та інші платежі до державного бюджету, постачання ядерного палива тощо.

З 1 жовтня 2021 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 859 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 483 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» запроваджено нову модель ПСО «Фінансову». Метою фінансової моделі є покриття за рахунок виробників електричної енергії, на яких покладаються спеціальні обов`язки, різниці між ринковою вартістю та вартістю електричної енергії, спожитої побутовими споживачами у розрахунковому періоді за фіксованими цінами.

За 2022 рік витрати на виконання ПСО для ДП «НАЕК «Енергоатом» склали 87,643 млрд грн (включено до рядка 2150 фінансового звіту «витрати на збут», та підтверджуються розшифровкою таких витрат код рядка 5.14), тоді як загальний валовий прибуток Компанії (рядок 2090 у звіті про фінансовий результат (який формується як дохід від реалізації продукції (рядок 2000 фінансового звіту) мінус собівартість продукції (рядок 2050 фінансового звіту)) у 2022 становив 86,615 млрд грн. Таким чином, витрати ДП «НАЕК «Енергоатом» на виконання фінансової моделі ПСО на мільярд гривень більші, ніж весь дохід Компанії від реалізації електричної енергії. ДП «НАЕК «Енергоатом» фактично забезпечує покриття основного фінансового навантаження, необхідного для реалізації загальносуспільного інтересу, та зазнає надзвичайно великих фінансових витрат у межах його виконання, за відсутності джерела та механізму компенсації за виконання таких спеціальних обов`язків.

За офіційними даними ДП «НАЕК «Енергоатом», обсяг реалізованої електричної енергії за 9 місяців 2022 року знизився на 19,61%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Поряд з цим, ДП «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу ВП ЗАЕС (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об`єктів тощо), не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу.

Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан Відповідача. Так, за 2022 рік ДП «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік).

Слід зазначити, що правовідносини між Позивачем та Відповідачем, які розглядались у рамках справи № 910/1441/22, та за якою з Відповідача стягнуто суму заборгованості у цій справі, нерозривно пов`язані з об`єктами ВП ЗАЕС, що забезпечували втрачені ДП «НАЕК «Енергоатом» виробничі потужності та отримання значної частини доходу. …

… В такий складний для всієї країни період, в зв`язку з проведенням активних бойових дій на території міста Енергодар, один з найбільших стратегічних об`єктів України знаходиться під значним впливом загрозливих для ядерного об`єкту факторів, а саме: обстрілів технічних споруд та будівель, ядерних блоків та самого міста Енергодар, що становить небезпеку для всього світу.

Станом на дату направлення заяви про відстрочку виконання рішення суду № 908/2238/22, повністю зупинена робота шести енергоблоків ВП ЗАЕС (перебування в режимі холодного зупинення внаслідок ворожих обстрілів).

При цьому, в Україні спостерігається загальне зниження рівня оплати електричної енергії, що тягне за собою неповний розподіл коштів ДП «НАЕК «Енергоатом».

Отже, ДП «НАЕК «Енергоатом» знаходиться в скрутному фінансовому стані, внаслідок військової агресії з боку російської федерації та введенням воєнного стану в Україні.

В зв`язку із складною ситуацією на ринку електричної енергії, зокрема, в зв`язку зі зниженням рівня оплати електричної енергії, дефіцитом коштів за відпущену електроенергію, нерегулярністю та в неповному обсязі розрахунків з ДП «НАЕК «Енергоатом», тривалим перебуванням ВП ЗАЕС в умовах тимчасової окупації, перебоями постачання електроенергії, Відповідач позбавлений можливості виконати зобов`язання в частині оплати стягнутої рішенням Господарського суду Запорізької області № 908/2238/22. …».

На підтвердження доводів, викладених у заяві за вих. від 19.10.23, заявником не надано жодного доказу.

Позивач проти заяви відповідача за вих. від 19.10.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2238/22 заперечив у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях на заяву за вих. від 01.11.23 № 01/11/23-1.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із нормами ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ч. 1). Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у 10-денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2). Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5). Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення … постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7).

Відповідно до п. 7. 1. 1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Згідно із п. 7.2 наведеної вище постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та ін. обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення (розстрочення), можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Обов`язковою умовою надання розстрочки (відстрочки) виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до вимог ст. 74 ГПК України. При цьому, рішення про відстрочку (розстрочку) виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. А для юридичних осіб суд зобов`язаний врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 ГПК України унормовано такий принцип господарського судочинства, як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … (який діє станом на час постановлення цієї ухвали).

Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:

- засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні;

- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Розглянувши заяву, проаналізувавши надані представником заявника докази та письмові пояснення, судом прийнято до уваги, що відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. А у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що заявником (відповідачем) не надано жодного доказу у цій справі, який би надавав суду можливість пересвідчитись, що:

- ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом знаходиться в скрутному фінансовому становищі (Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід));

- чим підтверджується загальне зниження рівня оплати електричної енергії та інше.

З урахуванням викладеного, судом відмовляється в задоволені заяви ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 19.10.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.23 у справі № 908/2238/22.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 18, 24, 42, 46, 74, 76, 77, 78, 80, 233-235, 240, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволені заяви ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 19.10.23 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.23 у справі № 908/2238/22.

Екземпляр ухвали надіслати учасникам по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 14.11.23 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

СуддяВ.Л. Корсун