Ухвала

від 08.05.2023 по справі 908/2093/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/107/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.05.2023 Справа № 908/2093/22

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Концур Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-ЛТД» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2023 у справі № 908/2093/22

за позовом: Акціонерного товариства «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» (номер державної реєстрації (ідентифікаційний код) 83588, реєстраційний номер в Торгівельній палаті м. Анкара 37/1796, дата реєстрації у палаті 20.08.1991 року), що знаходиться за адресою: квартал Мустафа Кемал, просп. 2118, корпус В, апартам. № 4В/118, Чанкая/Анкара, Турецька Респубілка, що діє в Україні через Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» (вул. Б. Хмельницького, буд. 212, корп. 2, м. Львів, 79037)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-ЛТД», ідентифікаційний код юридичної особи 40446823 (вул. Поштова, 27/29, оф. 45, м. Запоріжжя, 69063)

про стягнення 600 000 грн 00 коп.

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Мальований В.М., довіреність від 11.01.2023

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.03.2023 у справі № 908/2093/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-ЛТД», ідентифікаційний код юридичної особи 40446823 (вул. Поштова, 27/29, оф. 45, м. Запоріжжя, 69063) на користь Акціонерного товариства «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» (номер державної реєстрації (ідентифікаційний код) 83588, реєстраційний номер в Торгівельній палаті м. Анкара 37/1796, дата реєстрації у палаті 20.08.1991 року), що знаходиться за адресою: квартал Мустафа Кемал, просп. 2118, корпус В, апартам. № 4В/118, Чанкая/Анкара, Турецька Респубілка, що діє в Україні через Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» (вул. Б. Хмельницького, буд. 212, корп. 2, м. Львів, 79037) 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн 00 коп. грошових коштів та 765 (сімсот шістдесят п`ять) грн 00 коп. судового збору. Відмовлено у позові щодо стягнення 549 000 грн 00 коп. грошових коштів та 8 235 грн 00 коп. судового збору.

21.04.2023 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2023 (підписане 27.03.2023) у справі № 908/2093/22, яке набрало законної сили 18.04.2023, видано наказ про примусове стягнення.

27.04.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява від 05.04.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-ЛТД» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2023 у справі № 908/2093/22 на один рік з дати набрання рішенням у даній справі законної сили.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.04.2023 заяву визначену для розгляду судді-доповідачу у справі № 908/2093/22 Науменку А.О.

Відповідно до ст. 160 ГПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього кодексу.

Згідно зі ст. 331 ГПК України:

1. За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

2. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

3. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

4. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

5. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

6. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

7. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання на 08.05.2023 о 12 год. 00 хв., про що всі учасники судового провадження повідомлені належним чином.

08.05.2023 до суду електронною поштою з КЕП від позивача у справі надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В судовому засіданні 08.05.2023 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу Акорд.

В судовому засіданні був присутній Мальований В.М. Інші представники сторін в судове засідання не з`явились.

Неявка інших учасників провадження, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, не перешкоджають її розгляду.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав подану заяву, просив суд надати відстрочку виконання рішення суду у даній справ на один рік з дати набрання рішенням законної сили, враховуючи зупинення діяльності підприємства, у зв`язку з війною та відсутністю будь-яких доходів.

Стаття 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

З системного аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Питання про задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника і для стягувача.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

На підтвердження своїх доводів, заявником надано довідку Ощадбанку від 30.03.2023 про відсутність коштів на рахунках ТОВ «Моноліт-ЛТД» за період з 01.10.2022 по 30.03.2023, фінансову звітність малого підприємства (баланс) на 31.01.2023 та звіт про фінансові результати за 2022 рік.

Розглянувши заяву щодо відстрочення виконання рішення, проаналізувавши надані заявником докази та письмові пояснення в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду про стягнення 51 000 грн 00 коп. з 600 000 грн 00 коп. заявлених до стягнення згідно позову, на один рік, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, беручи до уваги відсутність виключних обставин, для надання відповідної відстрочки незначної суми (суми, що складає менше 10% від заявленої до стягнення) боргу, та які відповідач отримав ще у 2020 та у 2021 роках, та за цей час не повернув.

При постановленні даної ухвали суд враховує у т.ч. дотримання балансу інтересів обох сторін, наявність інфляційних процесів у економіці держави та не доведення відповідачем винятковості відповідної міри.

До того ж, відповідачем не доведено неможливість виконання рішення суду на даний час, враховуючи надання доказів про відсутність доходів за жовтень 2022-березень 2023 року та 2022 рік, а також можливість виконання рішення суду саме через один рік.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-ЛТД» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2023 у справі № 908/2093/22 відмовити.

Відповідно до ст. ст. 235, 255, 256 ГПК України ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів до Центрального апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.05.2023.

Cуддя А.О. Науменко