Рішення

від 04.05.2023 по справі 909/268/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/268/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання - за дорученням судді помічник судді Павлюк У. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕКОІНВЕСТ",

відповідач: Державний професійно-технічний навчальний заклад "Отинійський професійний ліцей енергетичних технологій"

про стягнення 453 326, 76 грн заборгованості за поставлену теплову енергію в січні 2023 року,

за участю:

представника позивача Драча М.М.,

представника відповідача Іванківа П. С.,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. ТОВ "Промекоінвест" звернулось з позовом до Отинійського професійного ліцею енергетичних технологій про стягнення 453 326, 76 грн заборгованості за поставлену теплову енергію в січні 2023 року.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 27.03.2023).

За клопотанням відповідача суд ухвалив здійснювати розгляд справи з повідомленням сторін (ухвала від 18.04.2023).

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов.

3.1. Позовна заява від 17.03.2023 №1 (вх.№3398/23 від 21.03.2023).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у період з 1 до 29 січня 2023 року поставив, а відповідач спожив 108 Гкал теплової енергії, проте її оплату не здійснив. Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 193 ГК України, ст. 509, 599-601, 604-609, 625 ЦК України, ст. 173, 202 - 205 ГК України, ст. 9, 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", ст. 19, 20 ЗУ "Про теплопостачання".

3.2. Позиція відповідача, викладена у письмових поясненнях від 10.04.2023 №140 (вх.№5566/23 від 10.04.2023), від 25.04.2023 №156 (вх.№6331/23 від 25.04.2023)

Відповідач не заперечує, що навчальний заклад отримував теплову енергію у січні 2023 року в обсязі 119 Гкал, з яких 11 Гкал оплатив. Проте він не погоджується з тим, що саме ТОВ "Промекоінвест" надало послуги з виробництва та постачання водяної пари і гарячої води навчальному закладу, оскільки позивач тільки 26.01.2023 отримав ліцензію на право проведення такої діяльності.

Зазначає, що тариф, встановлений відповідно до рішення Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області від 30.01.2023 № 1/2023 у розмірі 4 197, 47 грн/Гкал застосовується з 30.01.2023, про що зазначено у вказаному рішенні.

Не заперечує щодо стягнення заборгованості за отриману теплову енергію за тарифом в розмірі 2 477 грн/Гкал. Вказану ціну обґрунтовує тим, що вона була передбачена у попередньому договорі на постачання теплової енергії від 25.01.2023 №1, укладеному між відповідачем та ФОП ОСОБА_1 , який припинив свою дію до січня 2023 року. Договір на постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем був укладений тільки в лютому 2023 року.

3.3. Аналогічні пояснення представники сторін дали в судовому засіданні. Представник позивача також пояснив неможливість застосування неринкового тарифу з огляду на його податкові зобов`язання. Представник відповідача вказав на відсутність між сторонами договору у спірний період постачання теплової енергії, а також зауважив особливості фінансування таких витрат з бюджету.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Відповідно до договору №1 від 25.01.2022 відповідач отримував у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 послуги теплопостачання у січні - грудні 2022 року за тарифом 2 477 грн за 1 Гкал без ПДВ.

Такий тариф був встановлений на опалювальний сезон 2021-2022 років згідно з рішенням Отинійської селищної ради №462-14/2021 від 05.11.2021.

ФОП ОСОБА_2 листом № 48 від 17.11.2022 повідомила відповідача про відмову Отинійської селищної ради встановити економічно обґрунтований тариф, про припинення вказаного договору і відсутність можливості укласти договір на теплопостачання з 01.01.2023.

4.2. Надалі ФОП ОСОБА_2 передала позивачу за договором суборенди майна від 30.12.2022 № 01-12 частину цілісного майнового комплексу котельні, що знаходяться по АДРЕСА_1 , площею 450 м.кв для виробництва теплової енергії. Сторони узгодили дію цього договору з моменту його підписання до 31.12.2023 і передали майно відповідно до акту приймання - передачі від 31.12.2022.

ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Промекоінвест" врегульовували свої правовідносини шляхом укладення додаткової угоди від 20.02.2023 про дострокове розірвання договору суборенди майна від 30.12.2022 №01/12 з 22.01.2023 та укладення договору суборенди майна від 23.01.2023 № 01-12. Було змінено визначення об`єкта суборенди на цілісний майновий комплекс котельні, що знаходяться по АДРЕСА_1 , площею 505 м.кв.

4.3. Право позивача на провадження діяльності з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії підтверджується ліцензією №331270 серія АВ від 23.11.2010, ліцензією №580645 серія АВ від 12.10.2012 та ліцензією №580646 серія АВ від 12.10.2012 .

4.4. Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 від 14.01.2010 позивач зареєстрований як платник ПДВ.

4.5. Між позивачем та відповідачем договір про надання послуг з теплопостачання був укладений 06.02.2023 за №1. Сторони узгодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 15.04.2023, та домовились, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови цього договору застосовуються до відносин між ними з 26.01.2023.

Цим договором ціна за 1 Гкал теплової енергії визначена в розмірі 4 197, грн за 1 Гкал з ПДВ.

Такий тариф на теплову енергію встановлено для позивача згідно з рішенням Отинійської селищної ради від 30.01.2023 №1/2023, і передбачено, що він діє з 30.01.2023.

4.6. Відповідач спожив у січні 2023 року 119 Гкал теплової енергії, з яких 11 Гкал оплатив, а 108 Гкал теплової енергії - не оплачено.

Ці обставини сторони визнають, а тому в силу приписів ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

4.7. З огляду на те, що ФОП ОСОБА_2 з 31.12.2022 передала котельню в суборенду позивачу (п. 4.2. рішення), постачання теплової енергії відповідачу в січні 2023 року здійснював позивач.

4.8. Позивач направив відповідачу акт приймання-передачі теплової енергії №2/01 від 06.02.2023, рахунок - фактуру № 3 від 06.02.2023 на оплату 108 Гкал теплової енергії по тарифу 4 197, 47 грн на загальну суму 453 326, 76 грн, а також претензію від 03.03.2023 №2 про сплату вказаної заборгованості.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Відносини пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії регулюються ЗУ "Про теплопостачання", ЗУ "Про житлово- комунальні послуги" (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин).

Постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії, яка здійснюється на підставі договору; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу (ст. 1 ЗУ "Про теплопостачання").

Під житлово-комунальними послугами розуміється результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (ст. 1 ЗУ "Про житлово- комунальні послуги").

Однак відсутність договору на постачання теплової енергії само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією є надання послуг та їх отримання споживачем. Споживачі зобов`язані оплатити житлово - комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними і відсутність договору про надання житлово - комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуг з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу температури та величини тиску. Відтак, постачальник зобов`язаний поставити споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язаний оплатити спожиту теплову енергію.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.03.2019 у справі №210/5796/16-ц, яка належить до застосування згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України.

5.2. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ч. 5 ст. 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги").

Тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (ст. 1 ЗУ "Про теплопостачання").

Тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про теплопостачання").

Відповідно до ст. 13 ЗУ "Про теплопостачання" встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) належить до основних повноважень органів місцевого самоврядування.

5.3. Суд встановив, що тариф на теплову енергію у спірній період органом місцевого самоврядування - Отинійською селищною радою встановлений не був, оскільки тариф в розмірі 2 477 грн за 1 Гкал без ПДВ встановлений на опалювальний сезон 2021 - 2022 років (рішення Отинійської селищної ради №462-14/2021 від 05.11.2021), а тариф у розмірі 4 197, 47 грн за Гкал застосовується з 30.01.2023 (рішення Отинійської селищної ради від 30.01.2023 № 1/2023).

Тому належить виходити з положень ч. 1 ст. 189 ГК України, відповідно до яких ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

5.4. Тарифи на теплову енергію для суб`єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення встановлюються на рівні 90 відсотків діючого для суб`єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб`єкта господарювання встановленого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення тарифи на теплову енергію встановлюються на рівні 90 відсотків середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів (ч. 4 ст. 20 ЗУ "Про теплопостачання").

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, щокварталу, до 25 числа останнього місяця кожного кварталу, розраховує та оприлюднює середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії (ч. 9 ст. 20 ЗУ "Про теплопостачання").

Середньозважений тариф на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету від 23.12.2022 становив по Івано-Франківській області на рівні 3 886, 55 грн за 1 Гкал (без ПДВ) (http://saee.gov.ua/uk/content/serednozvazheni-taryfy).

Таким чином, по Івано-Франківській області тариф на теплову енергію відповідно до ч. 4 ст. 20 ЗУ "Про теплопостачання" мав становив 3 497, 89 грн за 1 Гкал (без ПДВ), що з урахування ПДВ становить 4 197, 47 грн за 1 Гкал.

Саме такий тариф і був встановлений згідно з рішенням Отинійської селищної ради від 30.01.2023 № 1/2023.

5.5. За приписами ст. 19 ЗУ "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Відповідач оплату за спожиту теплову енергію в сумі 453 326, 76 грн не здійснив.

6. Висновок суду.

6.1. Враховуючи викладене, позов належить до задоволення - з відповідача на користь позивача належить стягнути 453 326, 76 грн - заборгованості з постачання водяної пари і гарячої води за державні кошти за січень 2023 року

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 6 799, 90 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 17.03.2023 № 2286.

Інших судових витрат сторони не заявили.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 6 799, 90 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу "Отинійський професійний ліцей енергетичних технологій" (вул. Січових Стрільців, буд. 10, смт Отинія, Коломийський район, Івано-Франківська обл., 78223, ідентифікаційний код 02544230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕКОІНВЕСТ" (вул. Розметенці, буд. 7, смт Отинія, Коломийський район, Івано-Франківська обл., 78223, ідентифікаційний код 36732581) 453 326, 76 грн (чотириста п`ятдесят три тисячі триста двадцять шість гривень сімдесят шість копійок) заборгованості з постачання водяної пари і гарячої води за державні кошти за січень 2023 року, а також 6 799, 90 грн (шість тисяч сімсот дев`яносто дев`ять гривень дев`яносто копійок) судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.05.2023.

Суддя О. В. Малєєва