Постанова

від 18.07.2023 по справі 909/268/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2023 р. Справа №909/268/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

представники сторін:

позивача: керівника Драча М.М.,

відповідача: керівника Іванків П.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Державного професійно-технічного навчального закладу "Отинійський професійний ліцей енергетичних технологій" б/н б/д (вх. суду від 26.05.2023 №01-05/1661/23)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2023, повний текст рішення складено 09.05.2023 (суддя Малєєва О.В., м. Івано-Франківськ)

у справі № 909/268/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕКОІНВЕСТ", смт.Отинія Коломийського району Івано-Франківської області

до відповідача: Державного професійно-технічного навчального закладу "Отинійський професійний ліцей енергетичних технологій", смт. Отинія Коломийського району Івано-Франківської області

про стягнення 453 326, 76 грн заборгованості за поставлену теплову енергію в січні 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

У березні 2023року ТОВ «ПРОМЕКОІНВЕСТ» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу "Отинійський професійний ліцей енергетичних технологій" (далі-ліцей) про стягнення 453 326, 76 грн заборгованості за поставлену теплову енергію в січні 2023 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у період з 1 до 29 січня 2023 року позивач поставив, а відповідач спожив 108 Гкал теплової енергії, яку відповідач не оплатив. При цьому, позивач зазначає, що протягом періоду споживання теплової енергії (з 01.01.2023 по 29.01.2023) письмового договору між сторонами щодо надання послуг з теплопостачання не було, такий підписаний 06.02.2023 та застосовуються до відносин сторін, що виникли з 26.01.2023.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2023 у справі №909/268/23 позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 453 326, 76 грн заборгованості з постачання водяної пари і гарячої води за державні кошти за січень 2023 року, а також 6 799, 90 грн судових витрат.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не заперечує факт споживання у січні 2023року 119 Гкал теплової енергії, з яких він не оплатив 108Гкал. Встановивши, що тариф на теплову енергію у спірній період органом місцевого самоврядування - Отинійською селищною радою встановлений не був, оскільки тариф в розмірі 2 477 грн за 1 Гкал без ПДВ встановлений на опалювальний сезон 2021 - 2022 років (рішення Отинійської селищної ради №462-14/2021 від 05.11.2021), а тариф у розмірі 4 197, 47 грн за Гкал застосовується з 30.01.2023 (рішення Отинійської селищної ради від 30.01.2023 № 1/2023), суд на підставі ч. 1 ст. 189 ГК України, ст. 20 ЗУ «Про теплопостачання» вказав, що середньозважений тариф по Івано-Франківській області становив 3 497, 89 грн за 1 Гкал (без ПДВ), що з урахування ПДВ становить 4 197, 47 грн за 1 Гкал, і саме такий тариф позивач використав під час розрахунку спожитої відповідачем теплової енергії.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Ліцей (відповідач) не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що протягом січня 2023року між позивачем та відповідачем не існувало жодних договірних відносин щодо поставки теплової енергії, тому вимоги позивача є безпідставними. Скаржник вказує, що стягнення заборгованості є можливим тільки на користь реального постачальника, водночас позивач не надав жодних належних доказів на підтвердження того, що саме він здійснював поставку, а також, що на момент постачання в нього були чинні ліцензії на виробництво теплової енергії. Крім того, зазначає, що позивач користувався приміщеннями котельні на вул. Свободи, 1а в смт. Отинія на підставі договору суборенди, укладеного з ФОП Драч А.М. (орендодавцем) за відсутності згоди первинного орендодавця Отинійського комбінату комунальних підприємств, а тому апелянт вважає такий договір суборенди котельні недійсним.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

Позивач вказує, зокрема, що за результатами проведеної у грудні 2022року наради за участю голови Коломийської РДА, директора Отинійського комбінату комунальних підприємства, представників позивача та ФОП Драч А.М. було вирішено передати частину приміщень котелень позивачу з метою запобігання зриву опалювального сезону. Позивач вказує, що оскільки відповідач не був стороною договорів оренди та суборенди котельні, йому не відомо, чи було отримане погодження. Зазначає, що апелянт не надав суду підписаного з іншим постачальником акту спожитих послуг, починаючи з 01.01.2023 чи доказів оплати спожитих послуг чи рахунків іншого постачальника. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що споживач був відключений від централізованого теплопостачання з 01.01.2023. Щодо доводів апелянта про відсутність у позивача чинних ліцензій позивач зазначає, що згідно з ст. 21 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що на день набрання чинності цим законом є чинними, продовжують діяти.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі № 909/268/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача.

Ухвалою від 30.06.2023 призначено розгляд справи в судовому засіданні 18.07.2023.

У судовому засіданні 18.07.2023 представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача заперечив щодо апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

21.08.2019 Отинійський комбінат комунальних підприємств (орендодавець) та ФОП Драч А.М. уклали договір оренди №62/19 цілісного майнового комплексу котельні на вул. Свободи, 1 у м. Отинія (том 1,а.с. 60-63).

25.01.2022 ФОП Драч Г.М. та Державний професійно-технічний навчальний заклад "Отинійський професійний ліцей енергетичних технологій" уклали договір №1 про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води за державні кошти(том 1,а.с. 101-105).

Відповідно до п.2.2, 3.1 договору постачання здійснюється в опалювальний період безперервно, ціна за 1 Гкал - 2 477 грн без ПДВ.

Строк поставки теплової енергії січень-грудень 2022року(п.5.1 договору).

ФОП Драч А.М. листом № 48 від 17.11.2022 повідомила ліцей, що через відмову Отинійської селищної ради встановити економічно обґрунтований тариф, договір на теплопостачання з 01.01.2023 не буде укладеним (том 1,а.с. 106).

На підставі договору суборенди майна від 30.12.2022 № 01-12 ФОП Драч А.М. передала ТОВ «Промекоінвест» частину цілісного майнового комплексу котельні, що знаходяться по Свободи,1, площею 450 м.кв для виробництва теплової енергії. Сторони узгодили дію цього договору з моменту його підписання до 31.12.2023 і передали майно відповідно до акту приймання - передачі від 31.12.2022(том 1,а.с. 48-52).

Додатковою угодою від 20.02.2023 ФОП Драч А.М. та ТОВ «Промекоінвест» розірвали договір суборенди майна від 30.12.2022 №01/12 з 22.01.2023.

23.01.2023 ФОП Драч А.М. та ТОВ «Промекоінвест» уклали договір суборенди майна від № 01-12, відповідно до умов якого об`єктом суборенди є цілісний майновий комплекс котельні, що знаходяться по вул. Свободи,1, площею 505 м.кв, строк оренди до 28.04.2023(том 1,а.с. 55-58).

В матеріалах справи наявні видані Івано-Франківською обласною держадміністрацією

ліцензії ТОВ «Промекоінвест» на виробництво теплової енергії №331270 серія АВ від 23.11.2010(терміном до 23.11.2015), №580645 серія АВ від 12.10.2012(терміном до 12.10.2017) та №580646 серія АВ від 12.10.2012(терміном до 12.10.2017) (том 1,а.с. 43-45).

26.01.2023 Івано-Франківська ОВА видала розпорядження №25, яким ТОВ «Промекоінвест» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (том 1,а.с. 115).

Згідно з рішенням Отинійської селищної ради від 30.01.2023 №1/2023 ТОВ «Промекоінвест» встановлено тариф на теплову енергію у розмірі -4 197, грн за 1 Гкал з ПДВ, і передбачено, що він діє з 30.01.2023(том 1,а.с. 66).

06.02.2023 ТОВ «Промекоінвест» та Державний професійно-технічний навчальний заклад "Отинійський професійний ліцей енергетичних технологій" уклали договір про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води за державні кошти за №1(том 1,а.с. 69-74).

Цим договором ціна за 1 Гкал теплової енергії визначена в розмірі 4 197, грн за 1 Гкал з ПДВ(п.3.2 договору).

Строк постачання теплової енергії січень-квітень 2023року (п.5.1 договору).

Сторони узгодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 15.04.2023, та домовились, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови цього договору застосовуються до відносин між ними з 26.01.2023.

Відповідно до наданого відповідачем витягу з журналу кількості використаної теплової енергії споживачу Отинійського ПЛЕТ станом на 31.12.2022 показник лічильника становив 3725 Гкал, станом на 31.01.2023 3844Гкал.

Позивач направив відповідачу акт приймання-передачі теплової енергії №2/01 від 06.02.2023, рахунок - фактуру № 3 від 06.02.2023 на оплату 108 Гкал теплової енергії по тарифу 4 197, 47 грн на загальну суму 453 326, 76 грн, а також претензію від 03.03.2023 №2 про сплату вказаної заборгованості(том 1,а.с. 78-80).

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Як зазначено вище, предметом даного спору є вимоги ТОВ «ПРОМЕКОІНВЕСТ» до Державного професійно-технічного навчального закладу "Отинійський професійний ліцей енергетичних технологій" про стягнення 453 326, 76 грн заборгованості за поставлену теплову енергію в січні 2023 року.

Відносини пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії регулюються ЗУ "Про теплопостачання", ЗУ "Про житлово- комунальні послуги" (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії, яка здійснюється на підставі договору; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Під житлово-комунальними послугами розуміється результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (ст. 1 ЗУ "Про житлово- комунальні послуги").

Відповідно до ст. 12 «Про житлово- комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з ч. 7 ст. 21 ЗУ «Про житлово- комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 7 вказаного закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуг з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу температури та величини тиску.

Згідно з ст. ст. 19 ЗУ "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Однак відсутність договору на постачання теплової енергії само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією є надання послуг та їх отримання споживачем. Споживачі зобов`язані оплатити житлово - комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними і відсутність договору про надання житлово - комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.

Відтак, постачальник зобов`язаний поставити споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язаний оплатити спожиту теплову енергію ( аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 та підтримана в подальшому у постановах Верховного Суду України від 26.08.2018 у справі № 18.03.2019, у справі №210/5796/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі N 712/8916/17).

З матеріалів справи вбачається, зокрема, з відзиву на позовну заяву, що відповідач не заперечує, що протягом січня 2023 року він спожив 119 Гкал, з яких оплачені лише 11 Гкал.

З урахуванням наведеного апеляційний суд відхиляє твердження апелянта, що через відсутність укладеного з відповідачем договору у спірний період (з 01.01.2023 по 29.01.2023) він не зобов`язаний оплачувати надані йому послуги з постачання теплової енергії.

Також суд не приймає до уваги посилання апелянта, що позивач не надав належних доказів, що саме він був постачальником теплової енергії у спірний період, так як доказів отримання таких послуг у січні 2023року від іншого постачальника (договору чи актів-приймання таких послуг) відповідач не надав. Договір з попереднім постачальником ФОП Драч А.М. передбачав поставку теплової енергії протягом січня-грудня 2022року та, як вбачається з матеріалів справи, не був продовжений.

Щодо посилань скаржника на відсутність у позивача відповідних ліцензій на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії суд зазначає, що в матеріалах справи наявні видані позивачу Івано-Франківською ОДА ліцензії №331270 серія АВ від 23.11.2010(терміном до 23.11.2015), №580645 серія АВ від 12.10.2012(терміном до 12.10.2017) та №580646 серія АВ від 12.10.2012(терміном до 12.10.2017) на виробництво теплової енергії.

28.06.2015 набрав чинності ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», відповідно до ч. 6 ст.21 якого, ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що на день набрання чинності цим Законом є чинними, продовжують діяти.

Ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону:

види господарської діяльності яких звужені, підлягають переоформленню, що здійснюється органом ліцензування у триденний строк безкоштовно;

які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата, переоформлені відповідним органом ліцензування безкоштовно у тижневий строк.

За змістом ст. 7 цього Закону виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії входить до переліку видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню.

26.01.2023 Івано-Франківська ОВА видала розпорядження №25, яким ТОВ «Промекоінвест» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії.

В подальшому, 06.02.2023 ТОВ «Промекоінвест» та ліцей уклали договір про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води за державні кошти за №1, умовами якого сторони узгодили, що він застосовуються до відносин між ними з 26.01.2023.

Посилання апелянта на недійсність договорів суборенди, за якими позивачу передано в користування котельню на вул. Свободи,1, апеляційний суд відхиляє, враховуючи приписи ст. 204 ЦК України, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Водночас будь-яких доказів визнання недійсними таких договорів у передбаченому законом порядку відповідач не надав.

Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач також вказує, що для розрахунку вартості наданих послуг підлягав застосуванню тариф 2 477грн за 1 Гкал без ПДВ.

Водночас, такі доводи відповідача суд також відхиляє, враховуючи наступне.

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ч. 5 ст. 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги").

Тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (ст. 1 ЗУ "Про теплопостачання").

Тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про теплопостачання").

Відповідно до ст. 13 ЗУ "Про теплопостачання" встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) належить до основних повноважень органів місцевого самоврядування.

Як встановив суд першої інстанції, тариф на теплову енергію у спірній період органом місцевого самоврядування - Отинійською селищною радою встановлений не був, оскільки тариф в розмірі 2 477 грн за 1 Гкал без ПДВ встановлений на опалювальний сезон 2021 - 2022 років (рішення Отинійської селищної ради №462-14/2021 від 05.11.2021), а тариф у розмірі 4 197, 47 грн за Гкал застосовується з 30.01.2023 (рішення Отинійської селищної ради від 30.01.2023 № 1/2023).

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Тарифи на теплову енергію для суб`єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення встановлюються на рівні 90 відсотків діючого для суб`єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб`єкта господарювання встановленого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення тарифи на теплову енергію встановлюються на рівні 90 відсотків середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів (ч. 4 ст. 20 ЗУ "Про теплопостачання").

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, щокварталу, до 25 числа останнього місяця кожного кварталу, розраховує та оприлюднює середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії (ч. 9 ст. 20 ЗУ "Про теплопостачання").

Відповідно до даних з офіційного сайту Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України середньозважений тариф на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету від 23.12.2022 становив по Івано-Франківській області на рівні 3 886, 55 грн за 1 Гкал (без ПДВ) (http://saee.gov.ua/uk/content/serednozvazheni-taryfy).

Таким чином, по Івано-Франківській області тариф на теплову енергію відповідно до ч. 4 ст. 20 ЗУ "Про теплопостачання" становив 3 497, 89 грн за 1 Гкал (без ПДВ) (90% від 3 886, 55 грн), що з урахування ПДВ становить 4 197, 47 грн за 1 Гкал.

Саме такий тариф і був встановлений згідно з рішенням Отинійської селищної ради від 30.01.2023 № 1/2023 та використаний позивачем при розрахунку позовних вимог - 108Гкал*4 197, 47 грн = 453 326, 76 грн.

З урахуванням наведеного вище, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів здійснення відповідачем оплати фактично отриманої у січні 2023року теплової енергії, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення 453 326, 76 грн заборгованості.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2023 у справі № 909/268/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного професійно-технічного навчального закладу "Отинійський професійний ліцей енергетичних технологій" б/н б/д (вх. суду від 26.05.2023 №01-05/1661/23) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2023 у справі № 909/268/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 21.07.2023

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець