Постанова

від 09.05.2023 по справі п/811/1396/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року

м. Київ

справа № П/811/1396/16

касаційне провадження № К/9901/38014/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 (суддя - Момонт Г.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 (головуючий суддя - Шлай А.В., судді - Прокопчук Т.С., Чабаненко С.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, третя особа: Підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення Інспекції від 23.08.2012 № 245 про опис майна Підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" (далі - ПІІ ТОВ "Кіровоград-Нафта") в податкову заставу; зобов`язати Інспекцію звільнити з податкової застави нерухоме майно ПІІ ТОВ «Кіровоград-Нафта», яке перебуває в заставі та іпотеці у позивача, яке описано у податкову заставу на підставі актів опису майна від 02.04.2013 № 31, від 22.04.2015 №16, а саме: нежитлове приміщення, що розташоване у м. Олександрія, вул. Червоного Козацтва, 47 (записи про обтяження: №9558337 від 05.05.2015; №759003 від 12.03.2013); офісне приміщення, яке знаходиться у м. Кіровоград, вул. Корольова академіка, 25/6 (запис про обтяження: №9558836 від 05.05.2015); офісне приміщення, яке знаходиться у м. Кіровоград, вул. Генерала Жадова, 23 (запис про обтяження: №9557325 від 05.05.2015).

Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що майно ПІІ ТОВ «Кіровоград-Нафта», яке перебуває в іпотеці та у заставі позивача, що було включене до актів опису майна не може бути використано як джерело погашення податкової заборгованості, а тому не могло бути включено у зазначені акти. Позивач наголошує на тому, що має пріоритет на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки (застави) переважно перед іншими особами. Зазначає, що про порушення свого права дізнався 30.05.2016 із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №60202528.

Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 30.11.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017, у задоволенні позову відмовив у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що перебування нерухомого майна в іпотеці чи заставі саме по собі не є перешкодою для застосування стосовно такого майна податкової застави, однак підлягає врахуванню при вирішенні питання щодо звернення стягнення на майно, яке перебуває в податковій заставі з дотриманням законодавчо встановленого періоду обтяжень.

Позивач, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, а саме: пункту 87.3 статті 87, пунктів 89.2, 89.3 статті 89, пункту 90.1 статті 90Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Зазначає про неврахування судами, що Товариство набуло права вимоги до ПІІ ТОВ "Кіровоград-Нафта" за кредитними договорами, договором застави та договором іпотеки, які забезпечують належне виконання цих договорів, а тому майно, яке перебуває у заставі неможливо використати як джерело погашення податкового боргу, відтак включення такого майна до акта опису майна у податкову заставу є незаконним та суперечить положенням пункту 87.3 статті 87 та пункту 89.3 статті 89 ПК України. Вважає, що судами не прийнято до уваги положення частин 6, 7 статті 3 Закону України «Про іпотеку», які передбачають, що у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Зауважує, що акцесорні зобов`язання встановлюються з метою виконання основного зобов`язання та мають похідний характер, а відтак у зв`язку з передачею прав вимоги за кредитними договорами до позивача, до нього перейшли права й забезпечувальними зобов`язаннями, а тому висновки судів, що позивач не є іпотекодержателем, відповідно і належним позивачем, є такими, що не відповідають фактичним обставинам у справі.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24.02.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Відповідач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.05.2023 прийняв касаційну скаргу до провадження, призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 09.05.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що за договором №31-Л про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 ТОВ «Український промисловий банк» передало в управління Товариству активи, наявні на балансі на дату укладення договору, зокрема, право вимоги до ПІІ ТОВ «Кіровоград-Нафта» згідно з кредитними договорами №35/К-03 та №79/К-04.

23.04.2003 між ТОВ «Український промисловий банк» та ПІІ ТОВ «Кіровоград-Нафта» укладено договір на відкриття відкличної кредитної лінії №35/К-03. Зобов`язання за вказаним договором забезпечено договором застави від 30.05.2003 №35/Zk-03-1, за умовами якого ПІІ ТОВ «Кіровоград-Нафта» передано в заставу ТОВ «Український промисловий банк» квартиру №44, що знаходиться у м. Кіровограді, вул. Академіка Корольова, 25/6 та квартиру №43, що знаходиться в м. Кіровограді, вул. Генерала Жадова, 23. Як наслідок, 30.05.2003 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу накладено заборону відчуження відповідного майна, зареєстровану в реєстрі за №2800.

28.07.2004 між ТОВ «Український промисловий банк» та ПІІ ТОВ «Кіровоград-Нафта» укладено договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії №39/К-04. Зобов`язання за вказаним договором забезпечено іпотечним договором від 10.05.2006 №79/Zkin-06, за умовами якого ПІІ ТОВ «Кіровоград-Нафта» передано в іпотеку ТОВ «Український промисловий банк» нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Олександрія, вул. Червоного Козацтва, 47, 15.09.2008 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис щодо обтяження.

Рішенням Інспекції від 23.08.2012 №245 про опис майна у податкову заставу вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності ПІІ ТОВ «Кіровоград-Нафта».

Відповідно до зазначеного рішення актом опису майна від 02.04.2013 №31 податковим керуючим Інспекції проведено опис майна Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Кіровоград-Нафта», а саме: офісного приміщення за адресою: м. Кіровоград, вул. Короленка, 25/6; офісного приміщення за адресою: м. Кіровоград, вул. Полтавська, 58; офісного приміщення за адресою: м. Олександрія, вул. Червоного Козацтва, 47 та офісного приміщення за адресою: м. Кіровоград, вул. Генерала Жадова, 23.

Зважаючи на заяву генерального директора ПІІ ТОВ «Кіровоград-Нафта» від 02.04.2013 актом опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) від 22.04.2015 №16 звільнено з податкової застави офісне приміщення за адресою: м. Кіровоград, вул. Полтавська, 58.

З огляду на відповідні акти до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про обтяження - податкову заставу відповідного нерухомого майна.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, Верховний Суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пункту 88.1 статті 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

При цьому право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 89.7 статті 89 ПК України заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (пункт 89.8 статті 89 ПК України).

Згідно з положеннями статей 11 та 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом. Якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Якщо відповідно до закону обтяжувач вправі притримати рухоме майно, що належить боржнику, для забезпечення своєї вимоги, пріоритет такого права притримання встановлюється з моменту його реєстрації.

Водночас, пунктом 90.1 статті 90 ПК України визначено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 №2654-ХІІ визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно з абзацом 3 статті 1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 №898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Частинами 1, 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Виходячи зі змісту вказаних положень чинного законодавства колегія суддів зазначає, що положеннями підпункту 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України встановлено обмеження щодо майна платника податків, яке не може бути саме використане як джерело погашення податкового боргу платника податків (реалізовано для погашення відповідного податкового боргу) на час дії відповідної застави (зареєстрованої у порядку встановленому чинним законодавством), з урахуванням положень статті 89 та 90 Податкового кодексу України щодо опису майна та меж (пріоритету) податкової застави, а також визначення їх черговості. Однак, колегія суддів зазначає, що вказаними положеннями не обмежено право контролюючого органу здійснити саме опис майна (у порядку встановленому чинним законодавством) у податкову заставу відповідного платника податків, який на час вчинення таких дій має податковий борг (без здійснення дій щодо отримання дозволу та реалізації такого майна).

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів дійшла до висновку, що перебування нерухомого майна в іпотеці чи заставі саме по собі не є перешкодою для застосування стосовно такого майна податкової застави, однак підлягає врахуванню при вирішенні питання щодо звернення стягнення на майно, яке перебуває в податковій заставі з дотриманням законодавчо встановленого пріоритету обтяжень.

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі та наведене правове регулювання, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність прийняття відповідачем рішення про опис майна в податкову заставу та відсутність підстав для зобов`язання відповідача звільнити з податкової застави нерухоме майно ПІІ ТОВ «Кіровоград-Нафта», яке перебуває в заставі та іпотеці у позивача, яке описано у податкову заставу на підставі актів опису майна.

Позивач доводами касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій. Товариство касаційною скаргою не обґрунтувало і не зазначило, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова