Ухвала

від 07.02.2017 по справі п/811/1396/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 лютого 2017 рокусправа № П/811/1396/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія ІФГ Капітал на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року по справі № П/811/1396/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія ІФГ Капітал до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" про визнання незаконним та скасування рішення про опис майна в податкову заставу, зобов'язання звільнити з податкової застави нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія ІФГ Капітал звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення заступника начальника Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС Тітекіної А.В. № 245 від 23.08.2012 року про опис майна ПІІ ТОВ Кіровоград-Нафта в податкову заставу; зобов'язати Кіровоградську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області звільнити з податкової застави нерухоме майно ПІІ ТОВ Кіровоград-Нафта , яке перебуває в заставі та іпотеці у ТОВ ІФГ Капітал , яке описано у податкову заставу на підставі Акту опису майна № 31 від 02.04.2013 року та Акту опису майна №16 від 22.04.2015 року, а саме: нежитлове приміщення, що розташоване у м. Олександрія, вул. Червоного Козацтва, 47 (записи про обтяження: №9558337 від 05.05.2015 року; №759003 від 12.03.2013 року); офісне приміщення, яке знаходиться у м. Кіровоград, вул. Корольова академіка, 25/6 (запис про обтяження: №9558836 від 05.05.2015 року); офісне приміщення, яке знаходиться у м. Кіровоград, вул. Генерала Жадова, 23 (запис про обтяження: №9557325 від 05.05.2015 року).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права - п.87.3 ст. 87, п.89.2 ст. 89, п. 90.1 ст. 90 Податкового кодексу України, положення статей 1, 3 Закону України Про іпотеку та порушення норм процесуального права - статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апелянт вказує на те, що перебування майна ПІІ ТОВ Кіровоград-Нафта у податковій заставі створює перешкоди для задоволення вимог позивача, як іпотекодержателя. При наявності норм, які припускають неоднозначне їх трактування (статті 89.2 та 87.3 Податкового кодексу України), суд проігнорував приписи статті 56.21 цього ж Кодексу і не використав можливість прийняття рішення на користь платника податків.

У судовому засіданні представник апелянта Іванченко О.П. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, до суду повноважених представників не направили, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Здійснюючи перевірку законності та обґрунтованості оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, колегія суддів керується приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що перебування нерухомого майна в іпотеці чи заставі саме по собі не є перешкодою для застосування стосовно такого майна податкової застави, однак підлягає врахуванню при вирішенні питання щодо звернення стягнення на майно, яке перебуває в податковій заставі з дотриманням законодавчо встановленого періоду обтяжень.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Позивачем в адміністративній справі, як визначено пунктом 8 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу, є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду. Статтею 6 цього ж Кодексу передбачено право кожної особи на звернення до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Аналіз зазначених вище положень процесуального закону дозволяє колегії суддів дійти висновку, що суд при розгляді адміністративного позову має встановити, по-перше, наявність правовідносин між сторонами по справі та їх характер; по-друге, які права, свободи та інтереси позивача порушені суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах у зв'язку із прийняттям рішення, вчинення дій або допущеної бездіяльності; по-третє, відновити порушені права, обравши відповідний спосіб захисту, визначений статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю ІФГ Капітал оскаржило до суду рішення заступника начальника Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС № 245 від 23.08.2012 року про опис майна ПІІ ТОВ Кіровоград-Нафта в податкову заставу, стверджуючи, що цим рішенням порушуються його права, як іпотекодержателя та створюються перешкоди для задоволення його вимог також як іпотекодержателя. В обґрунтування позову ТОВ ІФГ Капітал посилається на Договір № 31-Л від 05 вересня 2013 року, укладений між ним та ТОВ Український промисловий банк , яким було досягнуто згоди щодо порядку погашення заборгованості за кредитними договорами в позасудовому порядку. Також позивач зазначає, що він є правонаступником ТОВ Український промисловий банк .

Колегія суддів зазначає, що Договір № 31-Л, на який посилається позивач, був укладений 05 вересня 2013 року, проте як спірне рішення заступника начальника Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС № 245 було прийнято 23 серпня 2012 року. Докази протиправності цього рішення (тобто порушення права позивача) на час його прийняття суду не надані. Відсутні відомості і про оскарження рішення іпотекодержателем - ТОВ Український промисловий банк .

Щодо позовної вимоги про звільнення нерухомого майна ПІІ ТОВ Кіровоград-Нафта з податкової застави.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що наявні в матеріалах справи, 05.09.2013 року укладено договір про передавання в управління непроданих активів №31-Л за умовами якого ТОВ Український промисловий банк (Установник управління) передає в управління ТОВ Інвестиційна компанія ІФГ Капітал (Управитель) активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення цього договору, а управитель приймає в управління активи і зобов'язується вжити всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління за рахунок активів (т.1 а.с.10-16). Відповідно до акту приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ Укрпромбанк від 01.10.2013 року передано право вимоги за кредитними договорами, у тому числі, до ПІІ ТОВ Кіровоград-Нафта згідно кредитних договорів №35/К-03 та №79/К-04 (т.1 а.с.17-30).

Частиною 2 статті 316 Цивільного кодексу України передбачений особливий вид права власності - право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. Відповідно статті 1029 цього ж Кодексу за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Таким чином, Управитель за договором управління діє виключно в інтересах Установника управління. Наявність такого інтересу виключає заміну сторони у зобов'язанні.

Згідно частин 1, 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відсутність доказів припинення діяльності ТОВ "Український промисловий банк" шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу чи перетворення) або настання будь-яких інших обставин, з якими законом пов'язується зміна кредитора у зобов'язанні іншою особою (відступлення права вимоги, виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем), виконання обов'язку боржника третьою особою тощо).

Зі змісту договору про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 року № 31-Л не вбачається, що ТОВ "Український промисловий банк" відступило на користь ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" права вимоги за кредитними договорами, у забезпечення виконання зобов'язань за якими було укладено відповідні договори застави. Зазначений договір не містить відповідних умов, тоді як чинне законодавство передбачає відмінності інституту довірчої власності від відступлення права вимоги, що зокрема виключає визнання ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" правонаступником ТОВ "Український промисловий банк".

Позивач також стверджує, що він є іпотекодержателем, і перебування нерухомого майна у податковій заставі створює перешкоди в реалізації ним, як іпотекодержателем, своїх прав.

Колегія суддів зазначає, що, по-перше, нерухоме майно, яке позивач просить звільнити від податкової застави, в довірче управління позивачу не передавалось. Договір № 31-Л не може вважатись таким, що дозволяє позивачу здійснювати управління нерухомим майном, оскільки відповідно до частини 2 статті 1031 Цивільного кодексу України договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню, а установником управління може бути власник майна ( частина 1 статті 1032 Цивільного кодексу України). По-друге, докази того, що позивач є іпотекодержателем нерухомого майна або кредитором суду не надані (договори відступлення права вимоги між позивачем та ТОВ "Український промисловий банк"). У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за позивачем, як іпотекодержателем.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 квітня 2003 року між ТОВ "Український промисловий банк" та Підприємством з іноземними інвестиціями товариством з обмеженою відповідальністю Кіровоград-Нафта укладено договір на відкриття відкличної кредитної лінії №35/К-03. На виконання пункту 4 названого договору Умови забезпечення кредиту укладено договір застави №35/Zк-03-01 від 30.05.2003 року, який посвідчений нотаріусом. Під заставу ПІІ ТОВ Кіровоград-Нафта передано наступне майно: квартиру №44 у м.Кіровограді по вул.Академіка Корольова, буд. № 25/6 та квартиру №43 у м.Кіровограді по вул.Генерала Жадова, буд. № 23. На дане майно накладено заборону відчуження зареєстровано в реєстрі за №2800 (т.1 а.с.31-39). 28 липня 2004 року між ТОВ "Український промисловий банк" та Підприємством з іноземними інвестиціями товариство з обмеженою відповідальністю Кіровоград-Нафта укладено кредитний договір на відкриття відновлюваної кредитної лінії №79/К-04 (т.1 а.с.40-43) та 10.05.2006 року на виконання пункту 3 названого договору укладено іпотечний договір №79/Zкin-06, який посвідчений нотаріусом, відповідно якого в іпотеку передано наступне майно: нежитлове приміщення розташоване в м. Олександрія по вул. Червоного Козацтва, 47. Про що внесено запис до реєстру за №1918 (т.1 а.с.44-47).

02 квітня 2013 року податковим керуючим на підставі рішення начальника Кіровоградської ОДПІ №1053 від 06.08.2012 року складений акт №31 опису майна: офісні приміщення, які розташовані у м. Кіровограді по вул. Полтавська, 58; по вул. Червоного Козацтва, 47 та по вул. Генерала Жадова, 23. 22 квітня 2015 року контролюючим органом складено акт опису майна (щодо зміни предмета податкової застави) №16, яким звільнено з податкової застави офісне приміщення за адресою: м. Кіровоград, вул. Полтавська, 58.

Статтею 1 Закону України Про заставу від 02.10.1992 р. №2654-ХІІ визначено поняття застави - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно з абз. 3 статті 1 Закону України Про іпотеку від 05.06.2003 р. №898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Частиною 6 статті 3 Закону України Про іпотеку у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Зважаючи на те, що під час розгляду адміністративного позову факту порушення прав позивача у зв'язку із прийняттям відповідачем спірного рішення не встановлено, то навіть у разі, якщо рішення та дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Оскільки ТОВ Інвестиційна компанія ІФГ Капітал не є іпотекодержателем або управителем нерухомого майна, яке перебуває у податковій заставі, не здійснює представницькі повноваження ТОВ "Український промисловий банк", не є його правонаступником, адміністративний позов про визнання протиправним рішення заступника начальника Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС № 245 від 23.08.2012 року про опис майна ПІІ ТОВ Кіровоград-Нафта в податкову заставу; зобов'язання Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області звільнити з податкової застави нерухоме майно ПІІ ТОВ Кіровоград-Нафта задоволенню не підлягає через його безпідставність та необґрунтованість.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, тому оскаржене судове рішення має бути залишено без змін, апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись статями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія ІФГ Капітал - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року по справі № П/811/1396/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: С.В. Чабаненко