Рішення

від 03.05.2023 по справі 727/6943/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/6943/22

Провадження № 2/727/90/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Літвінової О.Г.

при секретарі Вальків А.М.

розглянувши в судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом адвоката Оберемко Романа Анатолійовича який діє в інтересах ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариство «Український інноваційний Банк» про визнання недійсним Рішення Чернівецької міської ради про відведення земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди землі від 12.11.2019 року №11172, -

сторонни провадження:

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_3

представник відповідача Карпюк Ю.

представник відповідача ОСОБА_4

в с т а н о в и в :

У серпні 2022 року адвокат Оберемко Роман Анатолійович який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариство «Український інноваційний Банк» про визнання недійсним Рішення Чернівецької міської ради про відведення земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди землі від 12.11.2019 року №11172. В подальшому адвокатом Оберемко Р.А. було подану уточнену позовну заяву.

В обґрунтуванні вимог посилається на те, що 31.10.2006 між ОСОБА_1 та ПАТ «Українська інноваційна компанія» було укладено договір про надання споживчого кредиту №274. Відповідно до умов кредиту між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно: а саме: нежитлову будівлю оздоровчий комплекс з кафе баром в АДРЕСА_1 , загальною площею 277,95 кв.м. 06.03.2012 між сторонами було укладено договір оренди нежитлових приміщень, згідно п.4.1. якого термін договору оренди становить 3 роки з правом викупу позивачем нерухомого майна, то передбачено п. 11.2 цього договору. Позивачем загальну площу нежитлової будівлі було збільшено на 544,9 кв.м. за погодженням відповідача згідно протоколу №34. Таким чином позивач, збудувавши нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 . має право у відповідності до положень ст. ст. 258. 376 ЦК України на визнання права власності на збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, виділеній для цієї мети позивачу, на якій органами місцевого самоврядування та державними органами погоджувалось виконання будівельних робіт. Тому він має переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки. Позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 па підставі рішення Чернівецької міської ради від 26.09.2019 року № 1865 було передано на підставі договору оренди земельну ділянку на якій розташоване нерухоме майно. На підставі цього рішення між ЧМР та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі від 12.11.2019 №11172 терміном до 12.11.2024 року. У відповідності до п. 72 рішення Чернівецької міської ради від 26.09.2019 року №1214 визнано таким, що втратив чинність пункт 4 додатка 3 до Рішення виконавчого комітету міської ради від 17.07.2021 року №594 «Про надання в користування і передачу у приватну власність земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення» в частині надання ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.0455 га.. для обслуговування пункту склотари в постійне користування та визнано таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею від 10.12.2001, виданий ОСОБА_1 , у зв`язку із переходом права власності на нерухоме майно до ОСОБА_2 . Тому просив, суд визнати незаконними та скасувати п. 72 та п. 72.1 рішення Чернівецької міської ради від 26.09.2019 року №1214 відносно визнання таким, що втратив чинність державний акт на право постійною користування землею від 10.12.2001 р. № 2124, виданий ОСОБА_1 , визнати незаконним надання ОСОБА_2 дозволу на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0455 га, в оренду терміном на 5 (п`ять) років для будівництва та обслуговування торгівлі (код 03.07) (оздоровчий комплекс з кафе баром), підставою було витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.11.2017 року № 105288845). Визнати незаконним та скасувати рішення Чернівецької міської ради від 26.09.2019 року №1865 в частині відведення та надання ОСОБА_2 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площа 0,0455 га кадастровий номер 7310136300:08:001:0213 в оренду терміном 5 (п`ять) років для будівництва та обслуговування будівель (код03.07). Визнати недійсним договір оренди землі від 12.11.2019 року №11172 терміном до 12.11.2024 року, укладений між ЧМР та ОСОБА_2 . Витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0455 га кадастровий номер 7310136300:08:001:0213.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.08.2022 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.74).

Від представника відповідача Чернівецької міської ради надійшов відзив на позовну заяву в якій просить відмовити в задоволені позову. Зазначаючи що, стосовно дозволу на реконструкції та добудови приміщення у відповідності до пункту 4 Порядку затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. № 466 підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю не видавав та не реєстрував документів, які надавали право позивачу виконувати будівельні роботи. Згідно з пунктом 72 рішення Чернівецької міської ради 53 сесії VII скликання від 16.04.2018 року № 1214 втратив чинність пункт 4 додатка 3 до рішення виконавчого комітету міської ради від 17.07.2001 р. № 594/15 «Про надання в користування і передачу у приватну власність земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін раніше прийняті рішення» в частині надання ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0455га, для обслуговування пункту склотари в постійне користування та визнано таким, що втратив чинність, державний акт на право постійного користування землею від 10.12.2001 року №2124, виданий ОСОБА_1 у зв`язку із переходом права власності на нерухоме майно до ОСОБА_2 . Тобто, позивач користується земельною ділянкою без належних на те правових підстав, адже у нього відсутні правовстановлюючі документи. Крім того, рішенням Чернівецької міської ради від 13.06.2006 року № 134/3 було затверджено Акт державної приймальної комісії загальною площею 277,95 кв.м., а не 544,9 кв.м. Державний акт від 10.12.2001 року № 2124, яким надано право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_1 втратив чинність, тобто на даний час власником земельної ділянки є територіальна громада. Відповідно до вище зазначеного, просять суд відмовити у позові в повному обсязі.

Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Карпюк Ю.М. надійшов відзив на позовну заяву в якій просить відмовити в задоволені позову. Зазначаючи що, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 305517479 від 21.07.2022 року власником на нежитлові будівлі, загальною площею (кв.м): 277.95, опис: оздоровчий комплекс з кафе-баром загальною площею 277,95 кв.м, що знаходиться за адресою: Чернівецька обл. є ОСОБА_2 . Вказана земельна ділянка відповідно до договору оренди землі № 11172 від 12.11.2019 року надано в оренду ОСОБА_2 на строк до 12.11.2024 року. На спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , а не позивачу що підтверджується інформаційною довідкою від 21.07.2022 року, а тому з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна. Тобто, на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , а не позивачу, а тому Рішення Чернівецької міської ради від 26.09.2019 року № 1865, договір оренди № 11172 від 12.11.2019 року не порушують права позивача, у зв`язку з чим, просять відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача було надано відповідь на відзив. В якій зазначено, що у відповідності до Акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 24.04.2006 року, було введено в експлуатацію оздоровчий комплекс з кафе-баром та 24.10.2007 року за позивачем Чернівецьким БТІ зареєстроване право власності на нерухоме майно. За період з 15.05.2012 року до 2019 року (реєстрації права власності за відповідачем), позивачем самовільно загальну площу нежитлової будівлі з площі 277,95 кв. м. збільшено на площу 544,9 кв. м. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Таким чином, на момент реєстрації за відповідачем права власності на нерухоме майно, воно набуло статус самочинного будівництва, яке не може у силу ст. 376 ЦК України бути власністю відповідача. Просить позов задовольнити.

Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Карпюк Ю.М. надійшло заперечення. В якій зазначено, що згідно інформаційної довідки право власності зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індекс номер: 38373550 від 28.11.2017. Відповідно до вказаної довідки земельна ділянка, кадастровий номер: 7310136300:08:001:0213 площею 0.0455, цільове призначення: для обслуговування оздоровчого комплексу з баром, адреса: АДРЕСА_1 у комунальній власності Територіальної громади м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради. Вказана земельна ділянка відповідно до договору оренди землі № 11172 від 12.11 року надано в оренду ОСОБА_2 на строк до 12.11.2024 року. З моменту прийняття нового Земельного кодексу України фізичні особи були обмежені в набутті права постійного користування на земельні ділянки державної (комунальної) власності, а таке право мали лише державні (комунальні) підприємства, установи та організації. Громадяни не можуть набувати права постійного користування земельними ділянками, що належить у данному випадку до земелькомунальної власності. Відповідно до приписів ст.92 ЗК України , якою унормовано суб`єктний склад осіб , які можуть мати право на постійне користування земельними ділянками, що є комунальною власністю. Крім того, на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , а не позивачу, а тому Рішення Чернівецької міської ради від 26.09.2019 року № 1865, договір оренди № 11172 від 12.11.2019 року не порушують права позивача, у зв`язку з чим просять у задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.09.2022 року залучено співвідповідача та здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення справи до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06.02.2023 року закрито підготовче провадження в справі та призначено справо до судового розгляду.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні позов підтримали з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив та відповіді на заперечення на відповідь на відзив, просили позов задовольнити.

Представник відповідача Чернівецької міської ради Смотр Д.М. в судовому засіданні позов не визнала, з підстав викладених у відзиві та запереченні на відзив просила в позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала, з підстав викладених у відзиві та запереченні на відзив просила в позові відмовити.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2006 між ОСОБА_1 та ПАТ «Українська інноваційна компанія» було укладено договір про надання споживчого кредиту №274. Відповідно до умов кредиту між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно: а саме: нежитлову будівлю оздоровчий комплекс з кафе баром в АДРЕСА_1 , загальною площею 277,95 кв.м. 06.03.2012 між сторонами було укладено договір оренди нежитлових приміщень, згідно п.4.1. якого термін договору оренди становить 3 роки з правом викупу позивачем нерухомого майна, то передбачено п. 11.2 цього договору. Позивачем загальну площу нежитлової будівлі було збільшено на 544,9 кв.м. за погодженням відповідача згідно протоколу №34. Таким чином позивач, збудувавши нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 . має право у відповідності до положень ст. ст. 258. 376 ЦК України на визнання права власності на збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, виділеній для цієї мети позивачу, на якій органами місцевого самоврядування та державними органами погоджувалось виконання будівельних робіт. Тому він має переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки. Позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 па підставі рішення Чернівецької міської ради від 26.09.2019 року № 1865 було передано на підставі договору оренди земельну ділянку на якій розташоване нерухоме майно. На підставі цього рішення між ЧМР та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі від 12.11.2019 №11172 терміном до 12.11.2024 року. У відповідності до п. 72 рішення Чернівецької міської ради від 26.09.2019 року №1214 визнано таким, що втратив чинність пункт 4 додатка 3 до Рішення виконавчого комітету міської ради від 17.07.2021 року №594 «Про надання в користування і передачу у приватну власність земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення» в частині надання ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0.0455 га.. для обслуговування пункту склотари в постійне користування та визнано таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею від 10.12.2001, виданий ОСОБА_1 , у зв`язку із переходом права власності на нерухоме майно до ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником нежитлової будівлі, загальною площею 277,95 м.кв. є ОСОБА_2 .

Земельна ділянка, на якій розташовано вищезазначене майно є власністю територіальної громади м.Чернівці в особі Чернівецької міської ради та відповідно до договору оренди від 12.11.2019 року №11172 передана ОСОБА_2 у оренду.

Відповідно п.72 Рішення Чернівецької міської ради від 16.04.2018 року № 1214 визнано таким, що втратив чинність п.4 додатка 3 до рішення виконавчого комітету міської ради від 17.07.2001 року № 594/15 « Про надання в користування і передачу у приватну власність земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення» в частині надання ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0455 га для обслуговування пункту склотари в постійне користування та визнання таким, що втратив чинність, державний акт на право постійного користування землею від 10.12.2001 року №2124, виданий ОСОБА_1 у зв`язку із переходом права власності на нерухоме майно до ОСОБА_2 .

Згідно п.»е» ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України, однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташовані на земельній ділянці.

До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття прав власності на житловий будинок, припиняється договір оренди земельною ділянки в частині оренди попередній орендарем земельної ділянки,, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Н спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , а тому відповідно до норм закону з моменту перехода права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться майно, відбувається заміна на нового власника відповідного нерухомого майна.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч.1 ст.15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспоренні права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина третя статті16 ЦК України).

Право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги задопомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає у тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина першастатті 626 ЦК України).

Позивач обґрунтовує своє порушене право ще й тим, що, на його думку, він став співвласником спірного нежитлового приміщення, так як здійснював до нього суттєву добудову, внаслідок чого воно збільшилося з 277.95 кв.м до 455 кв. м. В своїх доводах позивач посилається на виданий 30.04.2015 року, на його ім`я, Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації технічний паспорт. З даного приводу суд зазначає, що ч.3 ст.3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV передбачено, що право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації, таким чином технічний паспорт не є правовстановлюючим документом та не засвідчує право власності позивача на спірну нежитлову будівлю чи його частину.

З огляду на наведене, у правовідносинах, що склалися, суд не вбачає порушеного права позивача ОСОБА_1 , лскільки озивач не являється власником майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці.

Інших доказів на обгрунтування його порушеного права, позивачем не надано.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України витрати пов`язані з розглядом справи, в разі відмови в позові, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4,12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273,275 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог адвоката Оберемко Романа Анатолійовича який діє в інтересах ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариство «Український інноваційний Банк» про визнання недійсним Рішення Чернівецької міської ради про відведення земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди землі від 12.11.2019 року №11172 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо або через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

В порядку ч. 6 ст. 259 ЦПК України, складання повного тексту судового рішення відкладено до 10 діб, а саме 10 травня 2023 року.

Суддя: О.Г.Літвінова