Рішення

від 09.05.2023 по справі 710/268/23

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/268/23

Провадження № 2/710/190/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.05.2023 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Гадіон К.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог.

27.02.2023 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов позов, в якому позивач просив стягнути з відповідача борг у сумі 2 888 919,40 грн.

Позов мотивований тим, що 06.02.2023 ОСОБА_3 (надалі - відповідач) взяла у позивача - ОСОБА_1 (надалі - позивач) в борг 79000,00 (сімдесят дев`ять тисяч) доларів США. При цьому Відповідач зобов`язувалася повернути позивачу 10.02.2023 20000,00 (двадцять тисяч) доларів США, до 25.02.2023 - 59000,00 (п`ятдесят дев`ять тисяч) доларів США. Разом з тим станом на 26.02.2023 цього не зроблено і грошові кошти в сумі 79000,00 (сімдесят дев`ять тисяч) доларів США не повернуто. Факт отримання відповідачкою від позивача грошей в сумі 79000,00 (сімдесят дев`ять тисяч) доларів США підтверджується письмовою розпискою від 06.02.2023. Тому відповідач звернувся з цим позовом до суду.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02.03.2023 було відкрито провадження у справі.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 28.02.2023 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: земельну ділянку, площею 2,0196 га, кадастровий номер 7125784000:04:001:0138, що знаходиться в межах Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 77,2 кв.м.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 03.03.2023 було відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Ухвалою суду від 30.03.2023 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач та представник позивача в судове засідання з`явилися, просили задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до розписки від 06.02.2023, ОСОБА_3 взяла в борг у ОСОБА_1 79000,00 (сімдесят дев`ять тисяч) доларів США. При цьому ОСОБА_3 зобов`язалася повернути ОСОБА_1 10.02.2023 20000,00 (двадцять тисяч) доларів США, решту ОСОБА_3 зобов`язалася повернути до 25.02.2023 - 59000,00 (п`ятдесят дев`ять тисяч) доларів США. Свідками вказано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 10).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім, оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу за договором позики позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Таким чином, досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 642/4200/17 (провадження № 61-6492св19) зазначено, що тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

У постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15 викладено правовий висновок, що на підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Отже розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дату отримання коштів.

Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Наявність оригіналу боргової розписки у позивача (кредитора) свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане. Так виснував Верховний Суд у постановах від 16 червня 2022 року у справі № 344/17277/20 (провадження № 61-12109св21), від 7 грудня 2022 року у справі № 565/12/19 (провадження № 61-4470св22) та від 19 грудня 2022 року у справі № 754/10390/16 (провадження № 61-9032св22), від 20 березня 2023 року у справі № 724/569/20.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оригінал розписки від 06.02.2023 та надавши їм належну оцінку, суд встановив, що укладений сторонами письмовий договір позики від 06.02.2023 підтверджує не лише факт укладення такого договору, а й факт передачі позикодавцем позичальнику грошової суми в розмірі 79 000 доларів США; ОСОБА_3 свої зобов`язання за вказаним договором не виконала, грошові кошти ОСОБА_1 у визначений розпискою строк не повернула.

Разом з тим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19) зроблено висновки про те, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. Зазначення судом у рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність у розумінні суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривнях стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях.

З відомостей, отриманих з інтернет ресурсу, а саме офіційного сайту Національного банку України за посиланням https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=23.02.2021period=daily суд встановив, що 79000,00 дол. США станом на 27.02.2023 (дата звернення позивача до суду) за курсом НБУ дорівнює 2888919,4 грн. Тому суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 79000,00 дол. США, як зазначено в розписці від 06.02.2023, що станом на дату звернення до суду за курсом НБУ дорівнює 2888919,4 грн.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 28.02.2023 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: земельну ділянку, площею 2,0196 га, кадастровий номер 7125784000:04:001:0138, що знаходиться в межах Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 77,2 кв.м.

Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Відповідного клопотання подано не було, а тому, вжиті судом заходи забезпечення позову, продовжують діяти в межах строку, визначеного ч.7 ст. 158 ЦПК України.

Згідно зі ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 13420,00 грн., несплачений позивачем при поданні позову, а також 1073,60 грн. судовий збір, несплачений позивачем при зверненні до суду з заявами про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, 353, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шпола, Черкаської області, зареєстрованої АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Шполянським РС УДМС України в Черкаській області 22.01.2016, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Шпола, Черкаської області, паспорт з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , інші дані про особу суду невідомі, заборгованість у розмірі 79000,00 (сімдесят дев`ять тисяч) доларів США, що еквівалентно 2888919,4 грн (два мільйона вісімсот вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять гривень 40 коп).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шпола, Черкаської області, зареєстрованої АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Шполянським РС УДМС України в Черкаській області 22.01.2016, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , інші дані про особу суду невідомі, на користь держави - Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795 (отримувач коштівГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, бюджетний рахунок UA 908999980313111256000026001, кодкласифікації доходівбюджету 22030106) судовий збір в розмірі 14493,60 грн (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто три гривні шістдесят копійок).

Заходи забезпечення вжиті ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 28.02.2023 діють протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення в повному обсязі складене 11.05.2023.

Суддя Н.П. Побережна