Рішення

від 09.05.2023 по справі 759/16813/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16813/20

пр. № 2/759/312/23

09 травня 2023 рокуСвятошинський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді:Шум Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Сукайло Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», АТ «Страхова Група» "ТАС", третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2020 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про відшкодування шкоди. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 03.09.2019 року о 12 год. 39 хв. ОСОБА_3 під час виконання трудових обов`язків (працюючи водієм ТОВ «Епіцентр К») керуючи автомобілем Volvo FH12 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «Епіцентр К» та рухаючись по Житомирському шосе, 19 км., не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, скоїв зіткнення з рядом автомобілів, серед яких був автомобіль «Mercedes-Benz» sprinter 316 пас., д.н.з. НОМЕР_2 , рік випуску 2005, об`єм двигуна 2685, (власник ОСОБА_2 ), під керуванням водія ОСОБА_1 .

Дії водія ТОВ «Епіцентр К» призвели до механічних пошкоджень транспортного засобу та завдано матеріальних збитків.

Позивачі просять суд стягнути на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Епіцентр К» суму матеріального збитку, яка складає 254 250,00 грн. Стягнути на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Епіцентр К» відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн. користь ОСОБА_1 з ТОВ «Епіцентр К» витрати на правову допомогу у розмірі 18 000 грн. Стягнути на користь ОСОБА_2 з ТОВ «Епіцентр К» відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. Стягнути на користь ОСОБА_2 з ТОВ «Епіцентр К» витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 грн. Стягнути на користь адвокатського бюро «Оксани Яценко» з ТОВ «Епіцентр К» судові витрати у розмірі 4292 грн. 50 коп.

Ухвалою суду від 08.10.2020 року відкрито провадження у справі.

В листопаді 2020 року від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, а також заява від представника відповідача Надточія Д.В. в інтересах ТОВ «Епіцентр К» про залучення третьої особи ОСОБА_3 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

20.05.2021 року до суду надійшла заява від представника позивачів адвоката Яценко Оксани Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про залучення співвідповідача страхову компанію АТ «Страхова Група» «ТАС» (ЄДРПОУ 30115243, адреса м. Київ, просп. Перемоги, 65) разом з тим надано заяву про уточнення позовних вимог та просить стягнути з АТ «СГ» «ТАС» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) майнову шкоду у сумі 100 000,00 гривень, за страховим полісом від 13.10.2018 № АМ/9145742. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» код ЄДРПОУ 32490244, майнову шкоду в розмірі 154 250,00 гривень. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» код ЄДРПОУ 32490244, відшкодування моральної шкоди - 100 000,00 гривень. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» код ЄДРПОУ 32490244 витрати на правову допомогу у розмірі 18 000 гривень (двадцять п`ять тисяч гривень). Стягнути на користь ОСОБА_2 паспорт НОМЕР_4 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» код ЄДРПОУ 32490244, відшкодування моральної шкоди - 50 000,00 гривень. Стягнути на користь ОСОБА_2 паспорт НОМЕР_4 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» код ЄДРПОУ 32490244 витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 гривень (десять тисяч гривень). Стягнути на користь Адвокатського Бюро «Оксани Яценко» Код отримувача: 42141224 Рахунок отримувача у форматі відповідно до стандарту IBAN: НОМЕР_5 Назва банку: КИЇВСЬКЕ ГРУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» код ЄДРПОУ 32490244 судові витрати у розмірі 4292 гривень 50 копійок.

При цьому зазначивши, що з огляду на те, що між ТОВ «Епіцентр К» та АТ «СГ» «ТАС» був укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів від 13.10.2018 (поліс № АМ/9145742). Згідно з полісом про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності при настанні страхового випадку страхова компанія зобов`язується здійснити виплату страхового відшкодування, зокрема, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілого та його майну, на сумі завданих збитків, але не більше встановленого в договорі ліміту страхової суми: 200 000 грн - за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю; 100 000 грн - за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого.

Згідно із ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року N 1961-IV (далі - Закон N 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

В зв`язку з вищевикладеним позивач просив суд позов задовольнити в повному обсязі, оскільки.

В судове засідання 09.05.2023 року представник позивача не з"явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, при цьому свої позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, надаючи пояснення посилались на обставини, що викладені в позовній заяві. Крім того, зазначила, що завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, під час виконання трудових обов`язків, незалежно від характеру такої шкоди (матеріальна або моральна) відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо водієм, при цьому оскільки між ТОВ «Епіцентр К» та АТ «СГ» «ТАС» був укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів від 13.10.2018 (поліс № АМ/9145742). Згідно з полісом про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності при настанні страхового випадку страхова компанія зобов`язується здійснити виплату страхового відшкодування, зокрема, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілого та його майну, на сумі завданих збитків, але не більше встановленого в договорі ліміту страхової суми: 200 000 грн - за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю; 100 000 грн - за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, при цьому згідно з відзивом позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні, оскільки між ТОВ «Епіцентр К» та АТ «СГ» «ТАС» був укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів від 13.10.2018 (поліс № АМ/9145742). Згідно з полісом про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності при настанні страхового випадку страхова компанія зобов`язується здійснити виплату страхового відшкодування.

При цьому зазначив, що стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_2 є недоведеною.

Позивач зазначив, що протягом тривалого часу ОСОБА_1 були проблеми із сном, адже перед очима металевий прут який міг ввійти в голову, якби не підголовник водійського сидіння. Жахлива картина не давала спокою, а також повернення до нормального життя, що спричинило виникнення пригніченого та депресивного стану. Крім того, був порушений звичний спосіб життя.

Теж стосується і ОСОБА_2 який змушений був відмовитись від замовлень пов`язаних із використанням транспортного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 03.09.2019 о 12 год. 39 хв., ОСОБА_3 під час виконання трудових обов`язків (працює водієм ТОВ «Епіцентр К») керуючи автомобілем «Volvo FH 12», номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «Епіцентр К» та рухаючись по Житомирському шосе, 19 км, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, скоїв зіткнення з рядом автомобілів, серед який був автомобіль «Mercedes-Benz» sprinter316 пас., номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску: 2005, об`єм двигуна 2685, (власник ОСОБА_2 ), під керуванням водія ОСОБА_1 . Дії водія ТОВ «Епіцентр К» призвели до механічних пошкоджень транспортного засобу та завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.

Таким чином, постановою Святошинського районного суду м.Києва 02 грудня 2019 року ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності та визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України. Зазначена постанова суду набрала законної сили та надається до суду.

Судом встановлено, що 03.10.2019 року ОСОБА_2 звернувся до суб`єкта оціночної вартості з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого, як власнику транспортного засобу. За зроблений висновок, за яким вартість матеріального збитку становить 303 250, 00 гривень.

Судом встановлено, що є економічно не обґрунтованим здійснювати ремонт автомобіля, за висновком експерта вартість ремонту складатиме 439 534, 00 гривень. До «Бюллетня автовароведа» вартість автомобіля «Mercedes-Benz» sprinter316 станом на серпень 2019 року становила 303 250, 00 гривень.

За вищевказаними доводами, транспортний засіб вважається фізично знищеним: у випадку, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 реалізовано транспортний засіб. За договором купівлі - продажу, вартість автомобіля після ДТП становила 49 000,00 гривень. Про що є довідка територіального сервісного центру МВС 3246 від 18.09.2020 року.

Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Визначення шкоди, якщо транспортний засіб вважається знищеним: має відшкодовуватися різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

Тому, сума відшкодування здійснювалась наступним чином, 303 250,00 грн. (вартість автомобіля) - 49000,00 грн. (вартість автомобіля на момент продажу) = 254 250,00 гривень сума, яка підлягає відшкодуванню.

Згідно із ч.2 ст.1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту гл.82 ЦК вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч.1 ст.1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, викладених у постановах від 06.11.2013 №6-108цс13, від 05.09.2018 № 534/872/16-ц.

Судом встановлено, між ТОВ «Епіцентр К» та АТ «СГ» «ТАС» був укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів від 13.10.2018 (поліс № АМ/9145742). Згідно з полісом про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності при настанні страхового випадку страхова компанія зобов`язується здійснити виплату страхового відшкодування, зокрема, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілого та його майну, на сумі завданих збитків, але не більше встановленого в договорі ліміту страхової суми: 200 000 грн - за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю; 100 000 грн - за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого.

Згідно із ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року N 1961-IV (далі - Закон N 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі N 14-176цс18 (справа N 755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України N1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Згідно зі ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.22 ЦК України, Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно зі ст. 1194 ЦК, а також з урахуванням ст.22 Закону України № 1961-IV, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застраховано за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом України № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37) чи якщо розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежено різницею між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, як викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі N 14-176цс18 (справа N 755/18006/15-ц), при цьому, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України N 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Згідно ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

При цьому, відповідач підтвердив про наявність укладеного договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних і відповідальність за ним АТ «СГ» «ТАС».

У відзиві на позовну заяву АТ «СГ «ТАС» просили відмовити у задоволенні позовних вимог до страхової компанії в повному обсязі через їх безпідставність та необґрунтованість. Оскільки позивачі не зверталися до АТ «СГ`ТАС» з заявою про страхове відшкодування та не надав жодних документів в порядку передбаченому законодавством, внаслідок чого питання про виплату страхового відшкодування не розглядалося, а отже звернення до суду позивача є безпідставним. Тому, АТ «СГ «ТАС» просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до страхової компанії у повному обсязі.

В статті 23 ЦК України, зазначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до пункту 1 частини 2 цієї статті моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Отже, щодо моральної шкоди позивач має довести факт заподіяння цієї шкоди, її розмір, протиправність поведінки її заподіювача, а також причинний зв`язок між цією поведінкою та шкодою, а відповідач - відсутність своєї вини у заподіянні цієї шкоди.

Відсутність своєї вини відповідно до вимог ч.2 ст. 1166 ЦК України має доводити заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з положень пункту 3 роз`яснень Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з пунктом 5 роз`яснень Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Аналізуючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачами доведено факт заподіяння їм моральної шкоди відповідачем, яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв`язків, оскільки автомобіль, яким ОСОБА_1 керував на момент ДТП, було пошкоджено з вини відповідача, у зв`язку з чим позивачі беззаперечно зазнали моральних переживань та змушений був докладати додаткових зусиль для врегулювання питань, пов`язаних із наслідками ДТП.

Враховуючи викладене, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити позов частково і визначити розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачам, в сумі 5000 грн. ОСОБА_1 , та 5000 грн. ОСОБА_2 .

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним законом - Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» N 1961-IV (далі Закон N 1961-IV).

У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами статті 3 Закону N 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону N 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону N 1961-ІV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Разом з тим у Законі N 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.

Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі N 1961-IV не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.

10.09.2019 року та 12.08.2020 року між адвокатським бюро «Оксани Яценко" та позивачами укладено договір про надання правничої допомоги.

01.10.2020 року між замовниками та адвокатським бюро «Оксани Яценко" підписано акт надання послуг.

01.10.2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до квитанції сплачено 25 тисяч гривень 00 коп.(а.с. 14).

10.05.2023 року АБ «Оксани Яценко» подано звіт до акту приймання - передачі робіт за договорами про надання правової допомоги.

За таких обставин, підлягає задоволенню вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 25 тисяч гривень 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, оскільки позивачем доведені свої позовні вимоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22,23,1172,1187,1194 ст.ст. 76, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», АТ «Страхова Група» "ТАС", третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з АТ «СГ» «ТАС» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) майнову шкоду у сумі 100 000,00 гривень, за страховим полісом від 13.10.2018 № АМ/9145742.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» код ЄДРПОУ 32490244, майнову шкоду в розмірі 154 250,00 гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» код ЄДРПОУ 32490244, відшкодування моральної шкоди - 5 000,00 гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» код ЄДРПОУ 32490244 витрати на правову допомогу у розмірі 18 000 гривень (вісімнадцять тисяч гривень).

Стягнути на користь ОСОБА_2 паспорт НОМЕР_4 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» код ЄДРПОУ 32490244, відшкодування моральної шкоди - 5 000,00 гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_2 паспорт НОМЕР_4 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» код ЄДРПОУ 32490244 витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 гривень (сім тисяч гривень).

Стягнути на користь Адвокатського Бюро «Оксани Яценко» Код отримувача: 42141224 Рахунок отримувача у форматі відповідно до стандарту IBAN: НОМЕР_5 Назва банку: КИЇВСЬКЕ ГРУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» код ЄДРПОУ 32490244 судові витрати у розмірі 4292 гривень 50 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Л.М. Шум