Постанова

від 15.11.2023 по справі 759/16813/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2023 року місто Київ

справа № 759/16813/20

провадження№22-ц/824/10421/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеус А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

позивач - ОСОБА_2

відповідач - ТОВ «Епіцентр К»

відповідач - АТ «Страхова група «ТАС»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» та Товариства з обмеженою відповідальність «Епіцентр К», подану адвокатом Надточієм Дмитром Володимировичем,

на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 9 травня 2023 року, ухвалене у складі судді Шум Л.М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» та Товариства з обмеженою відповідальність «Епіцентр К», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2020 року позивачі ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідачів, в якому просили стягнути з ТОВ «Епіцентр К» на користь ОСОБА_1 суму матеріального збитку, яка складає 254250 грн., та в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 грн.; на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 3 вересня 2019 року о 12.39 год. ОСОБА_3 під час виконання трудових обов`язків ( працює водієм ТОВ «Епіцентр К»), керуючи автомобілем «Volvo FN12», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «Епіцентр К», та рухаючись по Житомирському шосе, 19 км, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, скоїв зіткнення з рядом автомобілів, серед яких був автомобіль Mercedes Bens» sprinter 316 пас., д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2 ) під керуванням водія ОСОБА_1 .

Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 2 грудня 2019 року ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності та визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Власник автомобіля прийняв рішення про реалізацію пошкодженого транспортного засобу, вартість реалізованого автомобіля становила 49000 грн.

Сума, яка підлягає стягненню з відповідача, з яким ОСОБА_3 перебуває у трудових стосунках, становить 254250 грн.

Крім того, ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях через неможливість користуватися транспортним засобом.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 9 травня 2023 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з АТ «СГ`ТАС» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у сумі 100000 грн. за страховим полісом від 13 жовтня 2018 року № АМ/9145742, з ТОВ «Епіцентр К» майнову шкоду в розмірі 154250 грн., з ТОВ «Епіцентр К» на користь ОСОБА_1 в рахунок моральної шкоди в сумі 5000 грн.; з ТОВ «Епіцентр К» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Стягнуто з ТОВ «Епіцентр К» витрати на правову допомогу на користь ОСОБА_1 18000 грн., на користь ОСОБА_2 7000 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідачі ПрАТ «Страхова група «ТАС» та ТОВ «Епіцентр К» подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі зазначають про те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, яке грубо порушує норми матеріального та процесуального права, а також, на думку апелянтів, судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи.

Зокрема, представник ПрАТ «СГ «ТАС» в апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_1 до АТ «СГ «ТАС» (приватне) не звертався та не подавав жодних документів з приводу дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 3 вересня 2019 року, та не подавав заяви про виплату страхового відшкодування, як це передбачено нормами спеціального Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Судом першої інстанції не визначено вартість автомобіля у пошкодженому стані як це передбачено нормами чинного законодавства (висновок експерта), окрім того судом не взято до уваги розмір франшизи 510 грн.

Представник ТОВ «Епіцентр К» в апеляційній скарзі посилався на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір матеріальної шкоди, а наданий звіт про оцінку матеріальних збитків автомобіля Mercedes Bens» sprinter 316 пас. Від 3 вересня 2019 року , складений СП ФОП ОСОБА_4 є неналежним доказом, оскільки не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092. Крім того, наданий позивачем звіт не містить положень, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду. Судом не визначено вартість автомобіля у пошкодженому стані як це передбачено нормами чинного законодавства, ця обставина вплинула на невірний розрахунок суми розрахунку збитку, який помилкового був стягнутий з ТОВ «Епіцентр К». Також зазначає про те, що моральна шкода жодним чином не підтверджена. Крім того, зазначає про те, що судові витрати позивачів не підтверджені належними та допустимими доказами. Всупереч ч.ч.1 та 2 ст.141 ЦПК України суд першої інстанції стягнув, по-перше, абсолютно всі судові витрати з ТОВ «Епіцентр К», а по-друге, не розподілив їх пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відзиві представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Яценко О.В. просила апеляційні скарні ТОВ «Епіцентр К» та АТ «СГ «ТАС» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване залишити без змін. Крім того, просила покласти на ТОВ «Епіцентр К» та АТ «СГ «ТАС» пропорційно витрати на правову допомогу в розмірі 19000 грн.

В судове засідання представник АТ «СГ «ТАС» не з`явився, про місце день та час засідання суду був повідомлений шляхом направлення судового повідомлення на офіційну електронну адресу, причини своєї неявки суду не повідомив. Крім того, в судове засідання не з`явилися ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 , судові повідомлення направлялися на їх поштові адреси, повідомлення повернуті до суду першої інстанції з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» ( т.2 а.с.105, 106). За таких обставин колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.8 ст.128, ч.2 ст.372 ЦПК України.

В судовому засіданні представник ТОВ «Епіцентр К» Надточій Д.В. апеляційні скарги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник ОСОБА_1 адвокат Яценко О.В. просила апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в межах доводів апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції дійшов наступного.

Судом установлено, що 3 вересня 2019 року о 12 год.39 хв., ОСОБА_3 під час виконання трудових обов`язків (працює водієм ТОВ «Епіцентр К», керуючи автомобілем «Volvo FN12», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «Епіцентр К» та рухаючись по Житомирському шосе, 19 км, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, скоїв зіткнення з рядом автомобілів, серед яких був автомобіль «Mercedes Bens» sprinter 316 пас., д.н.з. НОМЕР_2 , рік випуску: 2005, об`єм двигуна 2685 (власник ОСОБА_2 ), під керуванням водія ОСОБА_1 . Дії водія ТОВ «Епіцентр К» призвели до механічних пошкоджень транспортного засобу та завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.п.12.1, 13.1 ПДР.

Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 2 грудня 2019 року ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності та визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбачено ст.124 КУпАП. Зазначена постанова суду набрала законної сили.

3 жовтня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суб`єкта оціночної діяльності з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого як власнику транспортного засобу. Згідно висновку вартість матеріального збитку становить 303250 грн.

Судом установлено, що є економічно необґрунтованим здійснювати ремонт автомобіля, за висновком експерта вартість ремонту складатиме 439534 грн. У «Бюллетені автотовароведа» вартість автомобіля «Mercedes Bens» sprinter 316 пас. станом на серпень 2019 року становила 303250 грн.

ОСОБА_2 реалізовано транспортний засіб. За договором купівлі-продажу вартість автомобіля після ДТП становила 49000 грн., що підтверджується довідкою територіального сервісного центру МВС 3246 від 18 вересня 2020 року.

Зважаючи на те, що автомобіль «Mercedes Bens» sprinter 316 пас., д.н.з. НОМЕР_2 , є фізично знищеним, суд першої інстанції визначив розмір матеріальної шкоди в сумі 254250 грн. (303250 грн. - 49000 грн.)

Крім того, судом установлено, що між ТОВ «Епіцентр К» та АТ «СГ «ТАС» був укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів від 13 жовтня 2018 року (поліс № АМ/9145742). Згідно з умовами полісу про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності при настанні страхового випадку страхова компанія зобов`язується здійснити виплату страхового відшкодування, зокрема, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілого та його майну, на суму завданих збитків, але не більше встановленого в договорі ліміту страхової суми: 200000 грн. - за шкоду, заподіну життю і здоров`ю; 100000 грн. - за шкоду, заподіяну на одного потерпілого.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини працівника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_3 , був пошкоджений автомобіль «Mercedes Bens» sprinter 316 пас., д.н.з. НОМЕР_2 , речові права на який належать ОСОБА_1 , проти чого не заперечує власник автомобіля ОСОБА_2 . Внаслідок пошкодження автомобіля ОСОБА_1 зазначав матеріальної шкоди, розмір якої становить 254250 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність ТОВ «Епіцентр К» застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС», відповідальність в межах страхового відшкодування 100000 грн. має нести страховик, а різницю між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування в розмірі 154250 грн. має нести ТОВ «Епіцентр К» , працівник якого заподіяв шкоду.

Крім того, суд першої інстанції виходив із того, що позивачами доведено факт заподіяння їм моральної шкоди відповідачем ТОВ «Епіцентр К», яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв`язків, оскільки автомобіль, яким ОСОБА_1 керував на момент ДТП, було пошкоджено з вини відповідача, у зв`язку з чим позивачі беззаперечно зазнали моральних переживань та змушені були докладати додаткових зусиль для врегулюванням питань, пов`язаних із наслідками ДТП. Визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 5000 грн. кожному позивачеві, суд першої інстанції виходив із принципів розумності та справедливості.

Також суд першої інстанції вважав витрати позивачів на професійну правничу допомогу обґрунтованим та доведеними, у зв`язку з чим стягнув з ТОВ «Епіцентр К» на користь ОСОБА_1 18000 грн., а на користь ОСОБА_2 7000 грн.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції повністю погодись не можна, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Судом установлено, що дорожньо-транспортна пригода, в якій був пошкоджений автомобіль «Mercedes Bens» sprinter 316 пас., д.н.з. НОМЕР_2 , яким володів ОСОБА_1 , сталася з вини ОСОБА_3 , працівника ТОА «Епіцентр К», під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідальним в даному випадку за заподіяння шкоди ОСОБА_1 , який правомірно керував автомобілем на момент ДТП, є ТОВ «Епіцентр К».

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовую у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страхова компанія відповідає за завдану шкоду у межах визначених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

При визначенні меж відповідальності страхової, спеціальні норми Закону обмежують розмір шкоди (збитків) (як оціненої, так і фактично), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (п.22.1 ст.22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст.29); відповідно до п.п.32.4, 32.7 ст.32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з п.12.1 ст.12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованого за правилами цього підпункту.

Установлено, що цивільно-правова відповідальність ТОВ «Епіцентр К» перед третіми особами, щодо транспортного засобу «Volvo FN12», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «СК «ТАС» згідно з полісом № АМ/9145742 від 13 жовтня 2018 року, ліміт страхового відшкодування становить 100000 грн., розмір франшизи 510 грн.

Отже, в межах суми страхового відшкодування, за мінусом розміру франшизи, відповідальність за заподіяну працівником ТОВ «Епіцентр К» шкоду має нести ПрАТ «СК «ТАС».

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п.30.2 ст30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається фізично знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Вирішуючи питання про відшкодування потерпілій особі різниці між фактичним розміром шкоди, завданої його транспортному засобу у ДТП, і страховою виплатою, яка підлягає виплаті потерпілому, Верховний Суд у постанові від 1 серпня 2018 року у справі №363/2222/16-ц зробив такий правовий висновок.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Згідно наданого позивачем звіту про експертну оцінку матеріальних збитків автомобіля «Mercedes Bens» sprinter 316 пас., д.н.з. НОМЕР_2 , складеного експертом - оцінювачем СПД ФО ОСОБА_4 , на замовлення ОСОБА_2 , матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Mercedes Bens» sprinter 316 пас. (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) в результаті його пошкодження при ДТП складає 303250 грн.

Встановивши, що витрати на ремонт пошкодженого в ДТП автомобіля «Mercedes Bens» sprinter 316 пас. (439534 грн. - це лише вартість складових, необхідних для заміни під час ремонту) перевищують вартість транспортного засобу до ДТП ( вартість аналогічного транспортного засобу за інформацією, яка містилася в «Бюллетені Автотовароведа (серпень 2019 року) складає 303250 грн.), суд першої інстанції погодився з доводами позивачів, що в даному випадку наявні підстави вважати транспортний засіб «Mercedes Bens» sprinter 316 пас. фізично знищеним.

Залишкова вартість автомобіля «Mercedes Bens» sprinter 316 пас. після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 3 вересня 2019 року, складає 49000 грн., за таку суму автомобіль був проданий.

Взявши до уваги вартість автомобіля «Mercedes Bens» sprinter 316 пас. до дорожньо-транспортної пригоди на рівні 303250 грн. і після 49000 грн., суд першої інстанції дійшов висновку про те, що розмір матеріальної шкоди складає 254250 грн. (303250 грн. - 49000 грн.).

Доводи апеляційних скарг в тій частині, що позивачем не доведено розмір матеріальної шкоди, завданий пошкодженням автомобіля, а наданий звіт є неналежним та недопустимим доказом, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наданий позивачем звіт не є висновком експерта, а тому має враховуватися як письмовий доказ, який містить інформацію щодо предмета доказування. Крім того, віт є допустимим доказом, оскільки складений експертом - оцінювачем СПД ФО ОСОБА_4 , який має право на проведення оцінки, що підтверджується кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача, посвідченням про підвищення кваліфікації оцінювача, сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності.

Належних та допустимих доказів на спростування визначеного позивачем розміру матеріальної шкоди відповідачами, у передбаченому ст.ст.12, 81 ЦПК України порядку, суд не надано.

Виходячи із розміру завданих позивачеві збитків, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу ОСОБА_1 має відшкодувати шкоду ПрАТ «СГ «ТАС» в межах суми страхового відшкодування в розмірі 100000 грн., а ТОВ «Епіцентр К» в сумі 154250 грн. як різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ПрАТ «СГ «ТАС» страхового відшкодування в розмірі 100000 грн.

У пункті 33.14 ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний не відкладено, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (п.35.1 ст.35).

Згідно з п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до п. 37.14 ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Закон передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов`язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4 п.37.1 ст.37 Закону № 1961-IV), зі сприянням у визначенні характеру та розміру збитків ( пункт 33.1 ст. 33 Закону № 1961-IV).

Відтак право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП * висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17).

В іншій постанові Великої Палати Верховного Суду зроблено висновок, що зазначений у підпункті 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV річний строк є преклюзивним і поновленню не підлягає ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15).

Установлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася 3 вересня 2019 року. Позивачами не заперечується, що ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 до страховика винної у ДТП особи ПрАТ «СГ «ТАС» з заявою про виплату страхового відшкодування не зверталися. З позовом до суду позивачі звернулися у жовтні 2020 року.

Позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачами здійснені розумні заходи для отримання відшкодування за рахунок страховика винної особи, а також не доведено, що річний строк пропущено через незалежні від них причини. При цьому, судом враховано, що інші потерпілі у цій дорожньо-транспортній пригоді, володільці ще трьох автомобілів, на підставі заяв про виплату страхового відшкодування отримали від ПрАТ «СГ «ТА» страхове відшкодування.

Отже, позивачі, маючи зобов`язання та право на звернення за регламентними виплатам до страхової компанії, дані про яку він не був позбавлений дізнатися, , з такою заявою протягом одного року не звернулися, відповідно втратили право на відшкодування шкоди від страховика в межах страхових виплат.

За таких обставин у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з ПрАТ «СГ «ТАС» на користь позивача ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 100000 грн. Відповідно рішення суду в частині стягнення з ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у сумі 100000 грн. підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про відмову у задоволенні вимог в цій частині.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Епіцентр К» в частині недоведеності позивачем позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділових репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням обставин справи, вимушеності змін звичайного способу життя ОСОБА_1 , який користувався автомобілем, знаходився в автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, відмови ОСОБА_2 від замовлень пов`язаних з використанням транспортного засобу, тривалості часу, протягом якого позивачі вживали заходи для відновлення своїх порушених прав, апеляційний суд вважає розмір відшкодування моральної шкоди на користь позивачів, завданої ним внаслідок ушкодження належного їм автомобіля, визначений судом першої інстанції по 5000 грн. кожному, є справедливим.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За загальним правилом судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України.

Позовні вимого ОСОБА_1 задоволені на 44,95 % від заявлених позовних вимог (159250 х100% : 304250), а вимоги ОСОБА_2 на 10% від заявлених позовних вимог (5000 х 100% : 50000).

Відповідно витрати на професійну правничу допомогу, які стягнув суд першої інстанції, виходячи з пропорційності задоволених позивних вимог, підлягають зменшенню: на користь ОСОБА_1 з 18000 до 8091 грн.; з на користь ОСОБА_2 з 7000 грн. до 700 грн.

Крім того, з ТОВ «Епіцентр К» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції., в сумі 8540,50 грн., пропорційно до задоволених вимог (загальна сума витрат заявлена позивачем складає 19000 грн.).

В свою чергу, у зв`язку з задоволенням апеляційної скарги ПАТ «СГ «ТАС», на користь товариства з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1500 грн.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальність «Епіцкентр К» та Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» задовольнити частково..

Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 9 травня 2023 року скасувати в частині стягнення з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у сумі 100000 грн. за страховим полісом від 13 жовтня 2018 року № АМ/9145742 і відмовити у задоволенні цих вимог.

Рішення Святошинського районного суду м.Києва в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу змінити, зменшивши суму, яка підлягає стягненню з 18000 грн. до 8091 грн.

Рішення Святошинського районного суду м.Києва в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу змінити, зменшивши суму, яка підлягає стягненню з 7000 грн. до 700 грн.

Рішення Святошинського районного суду м.Києва в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» на користь ОСОБА_1 судового збору змінити, зменшивши суму, що підлягає стягненню з 4292,50 грн. до 1642,50 грен.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю на користь «Епіцентр К» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу 8540,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1500 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова складена 8 грудня 2023 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М.Стрижеус