Рішення

від 05.05.2023 по справі 456/5056/21

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/5056/21

Провадження № 2/456/69/2023

РІШЕННЯ

іменем України

05 травня 2023 року місто Стрий Львівської області

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Стасів О.Я.,

сторони та інші учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Геотехнічна Дорога»;

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Моршинська міська рада Львівської області;

третя особа2,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача Стрийський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів);

відповідач ОСОБА_1 ;

зміст позовних вимог про відшкодуваннямайнової таморальної шкоди,заподіяних узв`язку зкористуванням самовільнозайнятою земельноюділянкою, застосування наслідків порушення грошового зобов`язання у вигляді стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості;

розглянувши дану цивільну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні суду, що знаходиться по вул. Т. Шевченка, 89, за правилами загального позовного провадження, за відсутності усіх її учасників, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.

Позивач ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» 05.10.2021 року звернувся у Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 19204, в якій, з урахуванням поданої 28.12.2021 року заяви про збільшення позовних вимог, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 25049, та поданої 21.02.2022 року заяви про відмову від частини пред`явлених позовних вимог, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 3122, просить ухвалити рішення про стягнення на свою користь з відповідача ОСОБА_1 майнової шкоди у вигляді понесених витрат за користування частиною самовільно зайнятої ним земельної ділянки площею 0,0175 га, розташованої у АДРЕСА_1 , за період з 01.09.2017 року по 19.11.2021 року у розмірі 18 638 грн. 91 коп. та моральної шкоди, заподіяної внаслідок таких протиправних дій зазначеного відповідача, котру оцінено у розмірі 50000 грн., а також про застосування наслідків порушення грошового зобов`язання у загальному розмірі 15393 грн. 84 коп., котре виникло на підставі судового рішення, у вигляді стягнення на свою користь з відповідача ОСОБА_1 інфляційних втрат за період прострочення з 30.09.2018 року по 17.11.2021 року у розмірі 3 452 грн. 82 коп., та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості за вказаний період у розмірі 1 475 грн. 11 коп.. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за пред`явлення цієї позовної заяви до суду у загальному розмірі 4540 грн., а також в оплаті коштів на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн., а всього коштів у розмірі 16540 грн., позивач ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» просить при ухваленні рішення у цій справі покласти на відповідача ОСОБА_1 ..

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх збільшення у частині та заяви про відмову від їх іншої частини обґрунтовано тим, що 19.05.2010 року між позивачем ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» та третьою особою 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні цього позивача Моршинською міською радою Львівської області, укладено договір оренди земельної ділянки б/н загальною площею 0,1644 га із цільовим призначенням для обслуговування будівлі керносховища та влаштування проїзду, кадастровий номер: 4610700000:01:004:0210, розташованої у АДРЕСА_1 , строком на 49 років. Проте, станом на серпень 2017 року задокументовано, що відповідачем ОСОБА_1 було самовільно захоплено частину зазначеної земельної ділянки, зокрема площею 0,0175 га, та встановлено на ній огорожу, котра використовувалася ним для власних потреб. Заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області, ухваленим 23.04.2018 року у справі за єдиним унікальним номером 456/3906/17 та номером провадження 2/456/513/2018 за позовною заявою ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні цього позивача Моршинської міської ради Львівської області, до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення майнової шкоди, котре 08.07.2019 року набрало законної сили, вказані позовні вимоги було задоволено, зокрема усунено ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» перешкоди у користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту ним її частину площею 0,0175 га, розташовану у АДРЕСА_1 , шляхом зняття встановленої на ній огорожі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» 13193 грн. 84 коп. заподіяної майнової шкоди за самовільне зайняття та користування названою частиною земельної ділянки, а також 2200 грн. понесених судових витрат у справі, а всього 15393 грн. 84 коп.. Однак вказане судове рішення у частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою залишалося не виконаним відповідачем ОСОБА_1 аж до 20.11.2021 року, а в частині стягнення майнової шкоди залишалося не виконаним до 18.10.2021 року. Зважаючи на те, що позивачеві ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога», починаючи з часу звернення до суду із названою позовною заявою, тобто з 01.09.2017 року, й по дату повернення самовільно зайнятої частини земельної ділянки, тобто до 20.11.2021 року, надалі заподіювалася відповідачем ОСОБА_1 майнова шкода, пов`язана з орендною платою за користування самовільно зайнятою ним частиною земельної ділянки, а грошове зобов`язання за вказаним заочним рішенням суду відповідачем ОСОБА_1 було виконано лише 18.10.2021 року, коли відповідні кошти поступили на рахунки позивача ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога», то в зазначеного позивача виникла необхідність подати до суду даний позов, у котрому просити про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяних внаслідок користування самовільно зайнятою земельною ділянкою, та, одночасно, про застосування наслідків порушення грошового зобов`язання за вказаним заочним рішенням суду у вигляді стягнення на свою користь з відповідача ОСОБА_1 інфляційних втрат за визначений ним період прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості за визначений ним період. Відтак позивач ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» просить на підставі статей 11, 15-16, 22-23, 256, 261, 267, 509, 524, 526, 533-535, 610-611, 625 ЦК України свої позовні вимоги задовольнити.

Третя особа1,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача Моршинська міськарада Львівськоїобласті,у запропонованісудом строкта порядкуписьмових поясненьна позовнузаяву ТзОВ«Українська ГеотехнічнаДорога»,з участютретьої особи2,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача Стрийського відділуДВС уСтрийському районіЛьвівської областіЗахідного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції (м.Львів),до відповідача ОСОБА_1 про відшкодуваннямайнової таморальної шкоди,заподіяних узв`язку зкористуванням самовільнозайнятою земельноюділянкою, застосування наслідків порушення грошового зобов`язання у вигляді стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості, не подала, свою позицію по справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навела. Проте, зазначена третя особа, у порядку представництва, котре здійснювала ОСОБА_2 , у своєму клопотанні про розгляд цієї справи за відсутності зазначеної представниці, одночасно вказала про те, що проти задоволення позивних вимог не заперечує, а при ухваленні рішення у цій справі покладається на розсуд суду.

Третя особа2,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача Стрийський відділДВС уСтрийському районіЛьвівської областіЗахідного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції (м.Львів),у запропонованісудом строкта порядкуписьмових поясненьна позовнузаяву ТзОВ«Українська ГеотехнічнаДорога»,з участютретьої особи1,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача Моршинської міськоїради Львівськоїобласті,до відповідача ОСОБА_1 про відшкодуваннямайнової таморальної шкоди,заподіяних узв`язку зкористуванням самовільнозайнятою земельноюділянкою, застосування наслідків порушення грошового зобов`язання у вигляді стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості, не подала, свою позицію по справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навела.

Відповідач ОСОБА_1 у запропонованісудом строкта порядкувідзиву напозовну заявуТзОВ «УкраїнськаГеотехнічна Дорога»,з участютретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніцього позивача Моршинськоїміської радиЛьвівської областіта Стрийськоговідділу ДВСу Стрийськомурайоні Львівськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняміністерства юстиції(м.Львів),до ньогопро відшкодуваннямайнової таморальної шкоди,заподіяних узв`язку зкористуванням самовільнозайнятою земельноюділянкою, застосування наслідків порушення грошового зобов`язання у вигляді стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості, не подав, свою позицію по справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навів. Щодо поданого ним 21.10.2022 року з порушенням запропонованих судом строку та порядку відзиву на вказану позовну заяву, то такий був йому повернутий. Проте, відповідач ОСОБА_1 , будучи присутнім у кількох із призначених судових засідань під час розгляду цієї справи по суті, зазначив про те, що проти задоволення вказаних позовних вимог заперечує та просить в їх задоволенні відмовити у повному обсязі. Заперечення проти позову обґрунтовані пред`явленням вказаних позовних вимог у цілому до нього як до неналежного відповідача, так як земельна ділянка площею 0,0175 га, розташована у АДРЕСА_1 , про відшкодування майнової та моральної шкоди за протиправне користування котрою йдеться, була самовільно зайнята не ним, а його батьком, який власне й користувався цією земельною ділянкою, та, на його переконання, й повинен відповідати за пред`явленими вимогами у цій справі.

Заяви та клопотання учасників справи.

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Стрийський відділ ДВС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), скориставшись канцелярією, 18.11.2021 року подала у Стрийський міськрайнний суд Львівської області клопотання, що було зареєстроване в діловодстві за вх. № 22221, у котрому просила проводити розгляд цієї справи у цілому за відсутності уповноваженого представника зазначеної третьої особи.

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Моршинська міська рада Львівської області, у порядку представництва, котре здійснює ОСОБА_2 , скориставшись канцелярією, 26.11.2021 року подала у Стрийський міськрайнний суд Львівської області клопотання, що було зареєстроване в діловодстві за вх. № 22840, у котрому просила проводити розгляд цієї справи у цілому за відсутності уповноваженого представника зазначеної третьої особи.

Позивач ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога», у порядку представництва, котре здійснює адвокат Родіков Т.В., скориставшись канцелярією, 21.02.2022 року подав у Стрийський міськрайонний суд Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 3122, про закриття провадження у цій справі у частині пред`явленої вимоги про повернення самовільно зайнятої частини земельної ділянки.

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Моршинська міська рада Львівської області, у порядку представництва, котре здійснює ОСОБА_2 , скориставшись засобами електронного зв`язку, 28.04.2022 року повторно подала у Стрийський міськрайнний суд Львівської області клопотання, що було зареєстроване в діловодстві за вх. № ЕП-229, у котрому надалі просила проводити розгляд цієї справи у цілому за відсутності уповноваженого представника зазначеної третьої особи.

Позивач ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога», у порядку представництва, котре здійснює адвокат Родіков Т.В., скориставшись засобами електронного зв`язку, 22.07.2022 року подав у Стрийський міськрайонний суд Львівської області клопотання, що було зареєстроване в діловодстві за вх. № ЕП-815, про ознайомлення з матеріалами цієї справи.

Позивач ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога», у порядку представництва, котре здійснює адвокат Родіков Т.В., скориставшись канцелярією, 25.07.2022 року подав у Стрийський міськрайонний суд Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 9814, про приєднання до матеріалів цієї справи письмового доказу на підтвердження понесених судових витрат за надання професійної правничої допомоги.

Позивач ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога», у порядку представництва, котре здійснює адвокат Родіков Т.В., скориставшись канцелярією, 31.10.2022 року подав у Стрийський міськрайонний суд Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 14379, про відкладення судового розгляду цієї справи у зв`язку із зайнятістю зазначеного представника в іншому судовому процесі.

Позивач ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога», у порядку представництва, котре здійснює адвокат Родіков Т.В., скориставшись засобами електронного зв`язку, 12.12.2022 року подав у Стрийський міськрайонний суд Львівської області клопотання, що було зареєстроване в діловодстві за вх. № ЕП-1775, про відкладення судового розгляду цієї справи у зв`язку із перебуванням зазначеного представника на листку непрацездатності.

Позивач ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога», у порядку представництва, котре здійснює адвокат Родіков Т.В., скориставшись канцелярією, 21.03.2023 року подав у Стрийський міськрайонний суд Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 4200, про продовження перерви у судовому засіданні щодо розгляду цієї справи по суті у зв`язку із перебуванням зазначеного представника на листку непрацездатності.

Інших заяв чи клопотань від учасників цієї справи до суду не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 06.10.2021 року заяву ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» про вжиття заходів забезпечення позову повернуто заявнику на підставі ч. 9 ст. 153 ЦПК України.

Оскільки відповідачем у вказаній позовній заяві зазначена фізична особа, який не має статусу підприємця, то суддею, на виконання вимог частин 6, 7 ст. 187 ЦПК України, 06.10.2021 року було вжито заходів для звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи відповідача ОСОБА_1 ..

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 22.10.2021 року, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 , який не має статусу підприємця, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Визначено місце, дату та час підготовчого засідання у справі зал судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область, 26.11.2021 року, 12:00 год..

Ухвалами Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2021 року та від 28.12.2021 року, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання у справі відкладалося на підставі ч. 2 ст. 198, пункту 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України. Востаннє визначено місце, дату та час підготовчого засідання у справі зал судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область, 21.02.2022 року, 12:00 год..

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.02.2022 року провадження у цій справі у частині пред`явленої позовної вимоги про повернення самовільно зайнятої частини земельної ділянки закрито на підставі пункту 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки позивач ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» відмовився від позову і його відмова у цій частині пред`явлених позовних вимог прийнята судом.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.02.2022 року закрито підготовче провадження та призначено цю справу до розгляду по суті в іншій частині пред`явлених позовних вимог. Визначено місце, дату та час судового засідання щодо розгляду цієї справи по суті зал судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область, 18.04.2022 року, 12:00 год..

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18.04.2022 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні цього позивача Моршинської міської ради Львівської області та Стрийського відділу ДВС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) про розгляд цієї справи по суті за відсутності їх уповноважених представників.

Ухвалами Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18.04.2022 року, від 26.05.2022 року та від 25.07.2022 року, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, судове засідання щодо розгляду цієї справи по суті відкладалося на підставі пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України. Востаннє визначено місце, дату та час нового судового засідання щодо розгляду цієї справи по суті зал судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область, 31.08.2022 року, 12:00 год..

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.07.2022 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 222 ЦПК України заяву позивача ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» про зменшення позовних вимог як таку, що без поважних причин не була подана на стадії підготовчого провадження.

Судові засідання щодо розгляду цієї справи по суті, котрі призначалися у залі судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область, 31.08.2022 року о 12:00 год. та 31.10.2022 року о 10:00 год., не відбулися у зв`язку із зняттям справи з розгляду в силу оголошених повітряних тривог. Востаннє визначено місце, дату та час нового судового засідання щодо розгляду цієї справи по суті зал судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область, 12.12.2022 року, 10:00 год..

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.12.2022 року судове засідання щодо розгляду цієї справи по суті відкладено на підставі пункту 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України. Визначено місце, дату та час нового судового засідання щодо розгляду цієї справи по суті зал судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область, 31.01.2023 року, 10:00 год..

У судовому засіданні, котре було призначене на 31.01.2023 року о 10:00 год., відповідними ухвалами Стрийського міськрайонного суду Львівської області, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, відповідачеві ОСОБА_1 повернуто відзив на вказану позовну заяву, як такий, що поданий ним з порушенням запропонованих судом порядку та строку без поважних на те причин й без клопотання про поновлення відповідного строку на його подання, розпочато з`ясування обставин цієї справи та перевірки їх доказами. Здійснено доповідь про зміст пред`явлених позовних вимог та заперечень проти позову, уповноважений представник позивача ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» - адвокат Родіков Т.В. виступив із вступним словом, під час котрого підтримав пред`явлені позовні вимоги з урахуванням заяви про їх збільшення у частині та заяви про відмову від їх іншої частини, після чого судом досліджено зібрані у цій справі письмові докази, закінчено з`ясування обставин та перевірки їх доказами, та відповідною ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, оголошено перерву до 21.03.2023 року, 12:00 год..

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.03.2023 року у судовому засіданні щодо розгляду цієї справи по суті продовжено перерву на підставі частин 2, 3 ст. 240 ЦПК України та за відповідним клопотанням позивача ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога», поданим через представника адвоката Родікова Т.В., до 05.05.2023 року, 10:00 год..

У судовому засіданні, котре було призначене на 05.05.2023 року о 10:00 год., судом завершено розгляд цієї справи за відсутності усіх її учасників, оскільки такі учасники у вказане судове засідання не з`явилися та не забезпечили явки своїх уповноважених представників, як і не повідомили заздалегідь про причини їх неявки, після чого судом було ухвалено дане рішення без його проголошення.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись. Усі заяви та клопотання учасників цієї справи були вирішені судом у встановленому чинним ЦПК України порядку.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (справа «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, рішення Європейського Суду з прав людини від 21 лютого 1975 року).

Згідно із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У свою чергу підстави звільнення від доказування визначені у ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, виходячи із наведених вище норм цивільного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав позивача ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, та причетність до порушення таких його прав відповідача ОСОБА_1 , встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено,що позивач ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» на підставі договору оренди земельної ділянки б/н, укладеного 19.05.2010 року між ним та третьою особою 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні цього позивача Моршинською міською радою Львівської області (копія міститься у справі, а. с. 5-70) та акта приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 19.05.2010 року (копія міститься у справі, а. с. 8), є належним користувачем земельної ділянки загальною площею 0,1644 га із цільовим призначенням для обслуговування будівлі керносховища та влаштування проїзду, кадастровий номер: 4610700000:01:004:0210, розташованої у АДРЕСА_1 , відповідне право користування встановлено вказаному позивачеві строком на 49 років.

Заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області, ухваленим 23.04.2018 року у справі за єдиним унікальним номером 456/3906/17 та номером провадження 2/456/513/2018 за позовною заявою ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні цього позивача Моршинської міської ради Львівської області, до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення майнової шкоди, котре після його апеляційного перегляду 08.07.2019 року набрало законної сили (копія міститься у справі, а. с. 14-18), усунено позивачеві ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» перешкоди у користуванні земельною ділянкою, зобов`язавши відповідача ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту ним її частину площею 0,0175 га, розташовану у АДРЕСА_1 , шляхом зняття встановленої на ній огорожі, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» 13193 грн. 84 коп. заподіяної майнової шкоди за самовільне зайняття та користування названою частиною земельної ділянки, та 2200 грн. понесених судових витрат у справі, а всього 15393 грн. 84 коп.. Вказаним судовим рішенням зокрема було встановлено ті обставини, згідно з котрими відповідач ОСОБА_1 , у порушення вимог діючого законодавства, без жодної правової підстави, станом на 02.08.2017 року самовільно захопив частину земельної ділянки, площею 0,0175 га, належним користувачем котрої є позивач ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога», встановивши на ній огорожу, чим спричинив зазначеному позивачеві збитки у вигляді оплати за користування цією частиною земельної ділянки у розмірі 13193 грн. 84 коп., виходячи з розрахунку розміру орендної плати, проведеної станом на 01.03.2010 року, котрий у подальшому не змінювався.

Судом встановлено й те, що вищевказане заочне рішення у цивільній справі за єдиним унікальним номером 456/3906/17 та номером провадження 2/456/513/2018, у частині стягнення заподіяної майнової шкоди та судових витрат у загальному розмірі 15393 грн. 84 коп., було виконано у повному обсязі, зокрема перерахунком коштів двома платежами по 13193 грн. 84 коп. та 2200 грн. відповідно, кошти поступили на рахунки позивача ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» 18.10.2021 року, що стверджується відповідною випискою за його рахунками за 18.10.2021 року (копія міститься у справі. а. с. 65). В іншійчастині,а саме щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, таке було виконано 20.11.2021 року, у спосіб зняття встановленої відповідачем ОСОБА_1 огорожі, тобто вже під час розгляду судом даної цивільної справи, що, власне, й послужило підставою для відмови позивача ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» від пред`явленої ним вимоги у наведеній частині.

Крім того, як вбачається із розрахунку плати податку на землю, самовільно зайнятої відповідачем ОСОБА_1 , понесені позивачем ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» витрати за користування цією частиною земельної ділянки за період з 01.09.2017 року по 19.11.2021 року складають 18638 грн. 91 коп. (1098 грн. 88 коп. за чотири місяці 2017 року, 3306 грн. 48 коп. за 2018 рік, 3663 грн. 72 коп. за 2019 рік, 6203 грн. 04 коп. за 2020 рік, 4366 грн. 79 коп. за десять місяців і дев`ятнадцять днів 2021 року).

Релевантні норми та джерела права, а також роз`яснення, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди, щодо відшкодування моральної шкоди, щодо застосування наслідків порушення грошового зобов`язання, у тому числі й за рішенням суду, у вигляді стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості, зокрема й у межах позовної давності, регулюютьсяКонституцією України,Цивільним кодексомУкраїни (надалі ЦК України), Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколами до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Так,за змістомст.22ЦК Україниособа,якій завданозбитків урезультаті порушенняїї цивільногоправа,має правона їхвідшкодування. Збиткамиє: 1)втрати,яких особазазнала узв`язкузі знищеннямабо пошкодженнямречі,а такожвитрати,які особазробила абомусить зробитидля відновленнясвого порушеногоправа (реальнізбитки); 2)доходи,які особамогла бреально одержатиза звичайнихобставин,якби їїправо небуло порушене(упущенавигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі . Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Загальні підставивідповідальності зазавдану майновушкоду визначеністаттею 1166ЦК України.Так,майнова шкода,завдана неправомірнимирішеннями,діями чибездіяльністю особистимнемайновим правамфізичної абоюридичної особи,а такожшкода,завдана майнуфізичної абоюридичної особи,відшкодовується вповному обсязіособою,яка їїзавдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом (частини 1, 2, 4 ст. 1166 ЦК України).

У пункті 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. За приписами ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно дост.23ЦК Україниособа маєправо навідшкодування моральноїшкоди,завданої внаслідокпорушення їїправ. Моральнашкода полягає: 1)у фізичномуболю тастражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я; 2)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів; 3)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна; 4)у приниженнічесті тагідності фізичноїособи,а такожділової репутаціїфізичної абоюридичної особи. Якщоінше невстановлено законом,моральна шкодавідшкодовується грошовимикоштами,іншим майномабо вінший спосіб. Розміргрошового відшкодуванняморальної шкодивизначається судомзалежно відхарактеру правопорушення,глибини фізичнихта душевнихстраждань,погіршення здібностейпотерпілого абопозбавлення йогоможливості їхреалізації,ступеня виниособи,яка завдаламоральної шкоди,якщо винає підставоюдля відшкодування,а такожз урахуваннямінших обставин,які маютьістотне значення.При визначеннірозміру відшкодуваннявраховуються вимогирозумності ісправедливості. Моральнашкода відшкодовуєтьсянезалежно відмайнової шкоди,яка підлягаєвідшкодуванню,та непов`язаназ розміромцього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду наведені у статті 1167 ЦК України, за змістом котрої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

При цьому,як роз`яснюєтьсяв абз.3пункту 3постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31.03.1995року за№ 4«Про судовупрактику усправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди»,під немайновоюшкодою,заподіяною юридичнійособі,слід розумітивтрати немайновогохарактеру,що насталиу зв`язкуз приниженнямїї ділової репутації,посяганням нафірмове найменування,товарний знак,виробничу марку,розголошенням комерційноїтаємниці,а такожвчиненням дій,спрямованих назниження престижучи підривдовіри доїї діяльності.

Аналогічних висновків дійшов й Верховний Суд у постановах від 16.11.2021 року у справі за єдиним унікальним номером 915/1375/20, та від 06.10.2022 року у справі за єдиним унікальним номером 910/18745/21.

Слід зазначити,що згідноз положеннямист.8Конституції Українив Українівизнається ідіє принципверховенства права. В силу ч. 1 ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, серед іншого, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори та інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За загальнимправилом,наведеним устаттях 15,16ЦК України,кожна особаза захистомсвого особистогонемайнового абомайнового правата інтересумає правозвернутися досуду,який можезахистити цивільнеправо абоінтерес водин ізспособів,визначених частиноюпершою статті16ЦК України,або йіншим способом,що встановленийдоговором абозаконом.

Відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Положеннями ч. 1ст. 261 ЦК Українипередбачено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно частинами 3, 4ст. 267 ЦПК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 509 ЦК Українизобов`язаннямє правовідношення,в якомуодна сторона(боржник)зобов`язанавчинити накористь другоїсторони (кредитора)певну дію(передатимайно,виконати роботу,надати послугу,сплатити грошітощо)або утриматисявід вчиненняпевної дії(негативнезобов`язання),а кредитормає правовимагати відборжника виконанняйого обов`язку.Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу.

У свою чергу системний аналіз статей524-526,533-535ЦК Українидає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому стаття 625 ЦК Українирозміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5ЦК Українипоширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5ЦК України).

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначене повністю узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.04.2018 року у справі за єдиним ункальним номером 758/1303/15-ц та номером провадження 14-68цс18.

Слід зазначити, що уст. 625 ЦК Українивизначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 01.10.2014 року у справі за єдиним унікальним номером 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі за єдиним унікальним номером 686/21962/15-ц та номером провадження 14-16цс18.

У свою чергу інфляція це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихКонституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Так, згідно із ст. вказаного Законуіндексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Відповідно до ст. 3 вказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв`язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено.

Узагальнена оцінка доводів та аргументів, наведених у справі, щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог за результатами розгляду цієї справи.

Вочевидь, встановлені судом обставини у цій справі, а також обставини, котрі були встановлені у справіза єдинимунікальним номером456/3906/17та номеромпровадження 2/456/513/2018й відображенів ухваленомуу нійСтрийським міськрайоннимсудом Львівськоїобласті 23.04.2018року заочномурішенні,котре 08.07.2019року набралозаконної сили,щодо порушеннясаме відповідачем ОСОБА_1 вимог діючогозаконодавства тасамовільного захопленняним станомна серпень2017року частиниземельної ділянки,площею 0,0175га,належним користувачемкотрої єпозивач ТзОВ«Українська ГеотехнічнаДорога»,як іповернення такоїчастини земельноїділянки зазначеномупозивачеві лишеу листопаді2021року, дають суду підстави для висновку про неправомірність описаних дій саме вказаного відповідача, як і про те, що між такими діями і заявленою позивачем ТзОВ «УкраїнськаГеотехнічна Дорога» майновою шкодою у вигляді проведення завідповідну частинусамовільно зайнятоївідповідачем ОСОБА_1 земельної ділянкищомісяця орендноїплати й,при цьому,неможливості користуваннянею, є безпосередній причинний зв`язок та є вина саме вказаного відповідача.

Щодо розміру збитків у сумі 18 638 грн. 91 коп., то такий, як і першого разу, заявлено позивачем ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога», виходячи з аналогічного розрахунку розміру орендної плати, котрий не змінювався, до того ж такий розмір збитків відповідачем ОСОБА_1 не оспорюється, своїх розрахунків заподіяних збитків ним суду не було представлено. При цьому такий розмір збитків заявлено за період з 01.09.2017 року по 19.11.2021 року включно, тобто по останній день, котрий передував поверненню вказаному позивачеві відповідачем ОСОБА_1 самовільно зайнятої ним частини земельної ділянки, що виходить за межі встановленого трирічного строку загальної позовної давності, проте у даному конкретному випадку, все ж підлягає до стягнення у повному обсязі, оскільки відповідачем ОСОБА_1 відповідної заяви про застосування позовної давності щодо наведеної частини пред`явлених вимог до ухвалення даного судового рішення зроблено не було, а суд позбавлений можливості самостійно застосовувати наслідки спливу позовної давності.

Щодо моральної шкоди, розмір котрої оцінюється позивачем ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» у сумі 50000 грн., то суд вважає, що цей позивач, будучи юридичною особою, та обґрунтовуючи вимоги про відшкодування названої шкоди неправомірністю дій відповідача ОСОБА_1 , пов`язаних із самовільним зайняттям ним частини земельної ділянки, за котру цим позивачем сплачувалася орендна плата, проте не використовувалася ним за призначенням, а не неправомірністю дій, пов`язаних з приниженням його ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до його діяльності, - тим самим не довів належними засобами доказування факт спричинення йому немайнової шкоди, у зв`язку з чим такий розмір на відшкодування моральної шкоди до стягнення на його користь з відповідача ОСОБА_1 не підлягає. Таке переконання суду у наведеній частині у повній мірі відповідає висновкам Верховного Суду, викладених ним у вже згаданих вище постановах від 16.11.2021 року у справі за єдиним унікальним номером 915/1375/20 та від 06.10.2022 року у справі за єдиним унікальним номером 910/18745/21.

Зібраними матеріалами цієї справи підтверджується та обставина, що відповідач ОСОБА_1 має грошове зобов`язання перед позивачем ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога», котре виникло на підставі заочного рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.04.2018 року у цивільній справі за єдиним унікальним номером 456/3906/17 та номером провадження 2/456/513/2017, котре 08.07.2019 року набрало законної сили, про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» 13193 грн. 84 коп. заподіяної майнової шкоди за самовільне зайняття та користування названою частиною земельної ділянки, а також 2200 грн. понесених судових витрат у справі, а всього 15393 грн. 84 коп., й у рахунок виконання такого грошового зобов`язання відповідачем ОСОБА_1 через відповідні рахунки Стрийського відділу ДВС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), позивачеві ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» перераховано кошти двома платежами по 13193 грн. 84 коп. та 2200 грн. відповідно, ці кошти поступили на рахунки позивача ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» лише 18.10.2021 року.

Отже, з огляду на те, що відповідач ОСОБА_1 порушив вказане грошове зобов`язання, у позивача ТзОВ «УкраїнськаГеотехнічна Дорога» виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості відповідно доположень ч. 2 ст. 625 ЦК України.Проте, на переконання суду, відповідні наслідки порушення грошового зобов`язання за рішенням суду можуть бути застосовані не з 30.09.2018 року, як про це просить позивач ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога», а з 08.07.2019 року, тобто з дати набрання таким рішенням суду законної сили, котра одночасно є датою виникнення у відповідача ОСОБА_1 відповідного грошового зобов`язання.

З врахуванням наведеного наявні правові підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» інфляційних втрат за період прострочення з 08.07.2019 року по 17.10.2021 року включно, тобто по останній день, котрий передував поступленню на рахунки зазначеного позивача у повному обсязі коштів на виконання грошового зобов`язання, у розмірі 2 209 грн. 88 коп., та трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 1052 грн. 69 коп., а всього 3262 грн. 57 коп., розрахунок котрих проведено безпосередньо судом у визначені для цього спосіб й порядку.

З огляду на усе вказане вище, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Розподіл судових витрат у справі, котрі полягають у сплаті позивачем ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» судового збору за пред`явлення до суду вказаної позовної заяви у загальному розмірі 4 540 грн. і підтверджуються платіжним дорученням № 345 від 01.10.2021 року (копія міститься у справі, а. с. 1), а також понесенні інших судових витратах, пов`язаних з розглядом цієї справи, зокрема у сплаті позивачем ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» коштів на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 12000 грн. і підтверджується платіжним дорученням № 499 від 21.07.2022 року (копія міститься у справі, а. с. 118), а всього коштів у розмірі 16540 грн., слід здійснити у порядку, визначеному у статтях 133, 141 ЦПК України, та, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, окрім як сплати позивачем ТзОВ «Українська Геотехнічна Дорога» судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду й оплати коштів на професійну правничу допомогу, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями 2, 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимогиТовариства зобмеженою відповідальністю«Українська ГеотехнічнаДорога»,з участютретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача Моршинської міськоїради Львівськоїобласті таСтрийського відділудержавної виконавчоїслужби уСтрийському районіЛьвівської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Львів),до ОСОБА_1 ,про відшкодуваннямайнової таморальної шкоди,заподіяних узв`язку зкористуванням самовільнозайнятою земельноюділянкою, застосування наслідків порушення грошового зобов`язання у вигляді стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Геотехнічна Дорога» 18638(вісімнадцятьтисяч шістсоттридцять вісім)грн.91коп. на відшкодування витрат, понесених у зв`язку з користуванням самовільно зайнятою земельною ділянкою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Геотехнічна Дорога» 3262 (три тисячі двісті шістдесят дві) грн. 57 коп. інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості за порушення грошового зобов`язання.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Геотехнічна Дорога» 4923(чотиритисячі дев`ятсотдвадцять три)грн.96коп. судового збору та інших судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом цієї справи, пропорційно до задоволених у ній позовних вимог.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Геотехнічна Дорога»; місцезнаходження юридичної особи: вул. Д. Галицького, 36, м. Моршин, Львівська область, 82482; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України:32615548.

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Моршинська міська рада Львівської області; місцезнаходження юридичної особи: вул. І. Франка, 15, м. Моршин, Львівська область, 82482; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України:04372448.

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Стрийський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів); місцезнаходження юридичної особи: вул. Болехівська, 27, м. Стрий, Львівська область, 82400; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 34903571.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Дата складення повного судового рішення: 05 травня 2023 року.

Суддя Володимир МИКИТИН