Постанова

від 09.05.2023 по справі 640/13997/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/13997/22 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддів Файдюка В.В.,

Суддів Мєзєнцева Є.І.,

Собківа Я.М.,

При секретарі Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Юзівська» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Юзівська» до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Надра Юзівська» (далі - позивач, ТОВ «Надра Юзівська») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі - відповідач, ДПС України), в якій просило:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України по незабезпеченню збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" (угода про розподіл продукції від 24 січня 2013 року № Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "НАДРА ЮЗІВСЬКА" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме сплачену суму ПДВ в розмірі 3 580 779, 52 гривень;

- зобов`язати Державну податкову службу України вчинити дії щодо збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" (угода про розподіл продукції від 24 січня 2013 року №Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "НАДРА ЮЗІВСЬКА" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме суму ПДВ у розмірі 3 580 779, 52 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2022 року зазначений адміністративний позов було залишено без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу було відомо про не збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме суми ПДВ у розмірі 3 580 779, 52 гривень з липня 2021 року - на підставі листа Державної податкової служби України від 23 липня 2021 року №17003/6/99-00-18-03-04-06.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу про залишення позову без розгляду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позивач вважає ухвалу такою, що винесена на підставі невірної оцінки обставин справи та помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду.

Відповідач подав відзив на скаргу позивача, в якому наполягав на законності оскаржуваної ухвали. Зазначив, що твердження позивача про те, що про порушення своїх прав він дізнався 18 січня 2022 року є хибним, адже у липні 2021 року позивач знав про відсутність у СЕА ПДВ реєстраційного ліміту в сумі 3 580 779, 52 грн на підставі листа ДПС України №17003/6/99-00-18-03-04-06.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Представником Державної податкової служби України подано клопотання про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якого вказано, що позивачем було пропущено шестимісячний строк для звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналась про порушення своїх прав. Відповідач зазначив, що твердження позивача про те, що про порушення своїх прав він дізнався 18 січня 2022 року, є хибним, адже у липні 2021 року позивач знав про відсутність у СЕА ПДВ реєстраційного ліміту в сумі 3 580 779,52 грн.

На думку Державної податкової служби України, позивач з липня 2021 року міг і повинен був знати про порушення свого права, на захист якого 26 серпня 2022 року подано цей позов. На переконання відповідача, ніщо не перешкоджало позивачу своєчасно звернутись до суду за даним позовом.

Оскільки позивач не скористався наданим правом на подання інших пояснень щодо поважності причин пропуску строку, зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання попередніх пояснень позивача щодо причин пропуску поважними.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.

Згідно ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1-2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, положення "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

В свою чергу, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп. 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Наведене свідчить про те, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Як вбачається з адміністративного позову, Рішенням Головного Управління ДФС у м.Києві №5447/26-15-12-01-21 від 31 жовтня 2018 року було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Угоди про розподіл продукції від 24 січня 2013 року №Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ «Надра Юзівська» 38077614, податковий номер 592740078.

Позивач як інвестор (оператор), що відповідає за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах ділянки Юзівська від 24 січня 2013 року, податковий номер 592740078, подав скаргу на Рішення до ДФС України 14 листопада 2018 року.

Скарга була задоволена в повному обсязі. Згідно рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 10 грудня 2018 № 39872/6/99-99-12-03-01-15 контролюючий орган має внести до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію Угоди про розподіл продукції від 24 січня 2013 року № б/н- інвестор (оператор) ТОВ «Надра Юзівська» 38077614 (код податковий номер 592740078) платником ПДВ з урахуванням вимог абз. 6 п.5.10 розділу V Положення про реєстрацію платників ПДВ Наказу Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року №1130 (зі змінами).

Надалі Рішенням Головного Управління Державної податкової служби у м.Києві №31933/26-15-04-13-21 від 25 лютого 2020 року знов було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Угоди про розподіл продукції від 24 січня 2013 року №Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ «Надра Юзівська» 38077614, податковий номер 592740078. Таке Рішення також було скасовано Державною податковою службою України згідно рішення про результати розгляду скарги від 10 квітня 2020 № 12862/6/99-00-04-01-01-06.

11 лютого 2019 року платником податків - Угода про розподіл продукції від 24 січня 2013 року № Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "НАДРА ЮЗІВСЬКА" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078) було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2019 року. Документ було прийнято, про що свідчить квитанція № 2 від 11 лютого 2019 року, реєстраційний №9016344949. На момент прийняття декларації сума накладних з ПДВ (?Накл) складала 3580779,52 гривень. Тобто, в електронному кабінеті платника податків відображалася сума ПДВ кредиту (?Накл) у розмірі 3 580 779,52 гривень.

13 березня 2019 року платником податків - Угода про розподіл продукції від 24 січня 2013 року № Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "НАДРА ЮЗІВСЬКА" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078) було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2019 року. Документ було прийнято, про що свідчить квитанція № 2 від 13 березня 2019 року, реєстраційний №9044163199, але на момент прийняття декларації сума накладних з ПДВ (?Накл) склала 0 грн.

23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року №466-IX, яким пункт 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України доповнено абзацами 27 і 28, згідно яких у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, ?Накл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Крім того, за приписами п.7-1 Порядку №569 ДПС протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, здійснює перерахунок суми (?Накл) такого платника за звітний (податковий) період, у якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

16 червня 2021 позивач звернувся до відповідача з листом № 06/21-65, в якому просив відновити облік показників в СЕА ПДВ реєстраційної суми, які були до анулювання реєстрації платника ПДВ Угода про розподіл продукції від 24 січня 2013 року № Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "НАДРА ЮЗІВСЬКА" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078), а саме: 3 580 779,52 гривень.

Листом № 17003/6/99-00-18-03-04-06 від 23 липня 2021 року Державна податкова служба України повідомила, що після доопрацювання зазначеного механізму показники в СЕА ПДВ буде автоматично перераховано згідно норм Кодексу відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX.

На переконання колегії суддів, вказаний лист не стверджує про відсутність права позивача на бюджетне відшкодування від`ємного значення або можливість його врахування у наступних податкових періодах.

За таких обставинах з отриманої відповіді Державної податкової служби України неможливо зробити висновок про те, що права позивача були порушені. Натомість, позивач мав обґрунтовані сподівання на автоматичне вирішення питання щодо відшкодовування від`ємного значення, тому дії (бездіяльність) податкового органу у даному випадку носять триваючий характер.

18 січня 2022 року позивач повторно звернувся до відповідача з листом №01/22-9 з проханням щодо вчинення дій з відновлення обліку показників в СЕА ПДВ на суму 3 580 779,52 грн.

Однак, відповіді на даний лист позивачем не отримано, станом на дату подання даного адміністративного позову показники в СЕА ПДВ на суму 3 580 779,52 грн. відповідачем не перераховано.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Між тим, самі по собі строки поза зв`язком з конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 листопада 2022 року у справі № 9901/480/19).

Як було зазначено вище, з листа Державної податкової служби №17003/6/99-00- 18-03-04-06 від 23 липня 2021 року жодним чином не випливає, що податковий орган відмовив позивачу у праві на бюджетне відшкодування або у можливості його врахування у наступних податкових періодах.

Відповідно, позивач не знав про порушення свого права і мав обґрунтовані очікування на автоматичне вирішення питання щодо відшкодовування від`ємного значення і що, як зазначалось у вказаному листі відповідача, «після доопрацювання зазначеного механізму показники СЕ А ПДВ буде автоматично перераховано згідно з нормами Кодексу відповідно до Закону України №466».

Натомість, про порушення своїх прав позивач дізнався 18 січня 2022 року, перевіривши показники СЕА ПДВ, та в той же день направивши до відповідача листа №01/22-9, в якому повідомив відповідача про те, що автоматичного усунення триваючого порушення, про яке податковий орган зазначив у своєму листі за № 17003/6/99-00-18-03, не відбулося.

Водночас, триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону.

Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом; припиненням дії відповідної норми закону.

В контексті спірних правовідносин у даній справі підставою для звернення позивача з даним позовом до суду стала саме триваюча бездіяльність контролюючого органу (відповідача) щодо не вчинення дій стосовно відновлення обліку показників в СЕА ПДВ.

Тобто, порушення з боку податкового органу, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, є триваючими, оскільки пов`язані з тривалим, безперервним невиконанням обов`язків суб`єктом владних повноважень і такі порушення не усунуті на час розгляду справи судом, а тому помилковим є висновок суду першої інстанції про наявність передбачених ч. 3 статті 123 КАС України підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Аналогічна правова позиція стосовно тлумачення бездіяльності щодо незбільшення суми реєстраційного ліміту у системі електронного адміністрування податку на додану вартість саме як триваючого правопорушення викладена Верховним Судом у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 2040/6747/18.

Також колегією суддів враховано, що клопотання відповідача про залишення позову без розгляду позивачу не надходило, про подання відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду позивач дізнався лише з оскаржуваної ухвали про залишення позову без розгляду. Відповідно, позивач не знав про таке клопотання, не був ознайомлений з його змістом та не мав можливості надати свої пояснення щодо спливу (строків звернення до суду із даним позовом.

Тобто, оскаржуване рішення суду про залишення позову без розгляду приймалось лише із урахуванням доводів відповідача, без врахування доводів позивача.

Слід також зазначити, що ч. 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, вимагає дотримання норм, які регламентують строки подання скарг. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби правового захисту (рішення у справі "Мельник проти України" №23436/03).

У рішенні "Стагно проти Бельгії" Європейський Суд з прав людини дійшов до висновку, що при застосуванні законодавчого строку давності національні суди мають приймати до уваги конкретні обставини справи, таким чином, щоб обмеження на доступ до суду було пропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя (Stagno v. Belgium № 1062/07).

Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 18 листопада 2010 року по справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо необхідності застосування у спірних правовідносинах процесуальних наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, а тому зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до статті 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Юзівська» - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2022 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення виготовлено 09 травня 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Я.М. Собків