ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/6553/22 Суддя першої інстанції: Валентина ТИМОШЕНКО
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Кобаля М.І., Костюк Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного науково-виробничого підприємства «Прометей-Сервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2022 року Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Позивач, Черкаське ОВ ФСЗІ) звернулося до Приватного науково-виробничого підприємства «Прометей-Сервіс» (далі - Відповідач, ПНВП «Прометей-Сервіс») про стягнення з Відповідача на користь Позивача 40 022,73 грн адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2021 році та 8 165,10 грн пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій на рахунок Позивача.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що ПНВП «Прометей-Сервіс» були виконані всі законодавчо передбачені вимоги щодо забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим підстави для притягнення останнього до адміністративно-господарської відповідальності відсутні.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти у справі нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, по-перше, судом не було розглянуто клопотання Черкаського ОВ ФСЗІ про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, по-друге, судом не було враховано, що Відповідачем не було надано Позивачу документів, які б підтверджували факт працевлаштування та наявності трудових відносин з особами з інвалідністю, а протягом 2021 звітного року форму №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» з відміткою про необхідність працевлаштування осіб з інвалідністю ПНВП «Прометей-Сервіс» не подавало.
Після усунення визначених в ухвалі від 20.03.2023 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 25.04.2023.
У відзиві на апеляційну скаргу ПНВП «Прометей-Сервіс» просить відмовити повністю в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, по-перше, жодних відомостей про отримання повідомлення від Черкаського міського центру зайнятості щодо неподання Відповідачем форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» з відміткою про необхідність працевлаштування осіб з інвалідністю матеріали справи не містять, а відтак доводи апеляційної скарги в указаній частині є необґрунтованими, зокрема, й через те, що такі відомості підприємством подавалися, по-друге, зазначені у позовній заяві листи і претензії взагалі не направлялися на адресу Відповідача, що не давало змоги останньому належним чином реагувати на них, по-третє, в апеляційній скарзі не враховано, що у вересні 2022 року підприємством було працевлаштовано особу з інвалідністю, по-четверте, подання звітності за формою №3-ПН після відкриття вакансії свідчить про дотримання обов`язку роботодавця з інформування про її наявність та неможливість покладення на нього відповідальності за незабезпечення працевлаштування особи з інвалідністю у випадку, якщо така особа не направлялася до нього відповідним центром зайнятості, по-п`яте, у період воєнного стану ПНВП «Прометей-Сервіс» перераховувало кошти на забезпечення продуктами будинку ветеранів, що свідчить про активну соціальну позицію підприємства та непропорційність втручання Черкаського ОВ ФСЗІ шляхом намагання стягнути кошти з суб`єкта господарювання.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, наказом ПНВП «Прометей-Сервіс» від 01.01.2021 №01/21-Ш «Про зміни в штатному розписі» створено додаткову (вакантну) штатну посаду «інженера-проектувальника» для працевлаштування особи з інвалідністю (а.с. 38).
03.02.2021 та 04.08.2022 підприємством подано до місцевого центру зайнятості звіти форми №3-ПН з інформацією про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування особи з інвалідністю на посаду «інженер-проектувальник» (цивільне будівництво) з посадовим окладом 6 500,00 грн (а.с. 40-45). При цьому, у рядку 2 розд. ІІ «Коментарі до даних про вакансії» звітності форми №3-ПН від 03.02.2021 та у рядку 1.14 глави 1 «Основні характеристики вакансії(й) та вимоги до кандидата(ів)» звітності форми №3-ПН від 04.08.2022 вказано про можливість працевлаштування особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно додатку до листа Головного управління ДПС у Черкаській області від 25.03.2022 №490/5/23-00-24-01-02 середньомісячна кількість штатних працівників за 2021 рік у ПНВП «Прометей-Сервіс» становить 11 осіб. За 2021 рік показник «Кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб» становить 0, середньомісячна кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0 (а.с. 16-17).
Судом першої інстанції встановлено, що Позивач листом від 29.04.2022 №610/01-28 інформував Відповідача про необхідність належного виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», зокрема, шляхом подання звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за формою №10-ПОІ (а.с. 10-11).
Крім того, 12.09.2022 листом №1468/01-28 Черкаське ОВ ФСЗО проінформувало ПНВП «Прометей-Сервіс» про невиконання вимог листа від 29.04.2022 №610/01-28, а також вказало на те, що існують обставини, які дають підстави стверджувати про невиконання підприємством нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». У листі також зазначено, що Позивач вважає Відповідача порушником законодавства у сфері працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим залишає за собою право звернення до суду із позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені (а.с. 12).
Матеріали справи свідчать, що ПНВП «Прометей-Сервіс» 27.10.2022 на адресу Черкаського ОВ ФСЗІ направило звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю форми №10-ПОІ (а.с. 13). У цьому звіті зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, складає - 0 осіб, кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» - 0.
Листом від 03.11.2022 №1740/01-28 Позивач повідомив Відповідача про необхідність сплати ним адміністративно-господарських санкцій за незайняті особами з інвалідністю робочі місця у 2021 році в сумі 40 022,73 грн та пені станом на 03.11.2022 в сумі 6 468,04 грн (а.с. 14).
На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 18, 18-1, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон), ст. ст. 218, 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також ряду підзаконних актів і постанов Верховного Суду, суд першої інстанції прийшов до висновку, що подання ПНВП «Прометей-Сервіс» звіту про відкриття вакансій, відсутність направлених осіб з інвалідністю для працевлаштування на підприємстві, а також доказів безпідставної відмови у такому працевлаштуванні свідчить про відсутність правових підстав для накладення на підприємство адміністративно-господарських санкцій.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.
Відповідно до ч. ч. 1-3, 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Приписи ч. 2 ст. 20 вказаного Закону визначають, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Як було встановлено раніше, чисельність осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 19 Закону, становила 1 осіб, з яких працевлаштовано було 0.
Судовою колегією враховується, що діючим законодавством встановлюється обов`язковий для підприємств норматив робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, а також передбачається сплата підприємствами адміністративно-господарських санкцій у разі порушення встановлених нормативів щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю.
Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, з огляду на приписи Порядку подання підприємствами, установами організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 (далі - Порядок №70), роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.
Таким чином, передбачена ч. 1 ст. 20 Закону міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справах № 817/652/17, № 802/707/17-а.
Із змісту положень ст. 18-1 Закону вбачається, що Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Таким чином обов`язок суб`єкта господарювання із створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № П/811/696/17, від 06.02.2018 у справі № П/811/693/17, від 08.05.2018 у справі № 805/2275/17-а, від 24.04.2019 у справі №817/1188/18, від 28.05.2019 у справі №807/554/17, від 11.09.2020 у справі № 440/2010/19, від 01.10.2020 у справі № 520/3933/19.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 №316 (який був чинний у 2021 році) затверджено форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок її подання.
Приписи п. п. 3-5 розд. І Порядку подання інформації про попит на робочу силу (вакансії) визначають, що форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.
Актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку.
Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
У постанові від 09.11.2021 у справі №380/4305/20 Верховний Суд підкреслив, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом «Про зайнятість населення» та Наказом № 316; звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом та Порядком № 70; у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік (форма №10-ПОІ) було подано ПНВП «Прометей-Сервіс» лише 27.10.2022 (вх. №2546), тобто поза межами встановленого Порядком №70 строку - до 1 березня (а.с. 13).
Щодо наданої ПНВП «Прометей-Сервіс» до відзиву на позов та до апеляційної скарги звітності форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» із датою заповнення 03.02.2021 (а.с. 40) в якості доказів виконання підприємством вимог Закону і Порядку №316, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Так, в указаній звітності відсутні відомості про її прийняття відповідальною особою центру зайнятості, яка приймає звітність. Крім того, Відповідачем не надано доказів, що остання направлялася до центру зайнятості засобами поштового зв`язку. У свою чергу, згідно наданої Позивачем до суду апеляційної інстанції копії листа Черкаського міського центру зайнятості від 19.12.2022 №08-07/1700 (який був базовим центром зайнятості у розумінні п. 2 Положення про Державну службу зайнятості, затвердженого наказом Мінекономіки України від 16.12.2020 № 2663), протягом 2021 року ПНВП «Прометей-Сервіс» не подавало до Черкаського міського центру зайнятості звіти за формою №3-ПН. Судом апеляційної інстанції враховується цей лист в якості доказу з огляду на те, що він зазначений у п. 7 додатків до позовної заяви, а за відсутності доказів складання працівниками Черкаського окружного адміністративного суду акту про відсутність чи неповноту поданих документів, вважається таким, що подавався разом з позовом до суду першої інстанції.
Отже, на переконання судової колегії, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів виконання підприємством обов`язку з надавання державній службі зайнятості необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформації у порядку, передбаченому Законом та Порядком № 316
Посилання ПНВП «Прометей-Сервіс» на те, що останнім не отримувався жоден з листів, доданих Черкаським ОВ ФСЗІ до позовної заяви, судовою колегією відхиляється, оскільки відсутність доказів направлення Позивачем на адресу Відповідача листів про інформування, про повторне інформування, а також про нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені жодним чином не звільняє підприємство як від обов`язку дотримання приписів Закону, Порядку №70 і Порядку №316, так і від самостійної сплати адміністративно-господарських санкцій у порядку та строки, визначені, зокрема, ч. 4 ст. 20 Закону.
Викладене, на переконання судової колегії, свідчить, що Відповідач протягом 2021 року не вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення правопорушення, а тому наявні підстави для стягнення з останнього адміністративно-господарських санкцій та пені.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про помилковість твердження суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим вважає за необхідне оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Судова колегія відхиляє посилання ПНВП «Прометей-Сервіс» на працевлаштування останнім у вересні 2022 року особи з інвалідністю в якості підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки, як було встановлено раніше, спірним у цій справі є виконання такого обов`язку Відповідачем саме у 2021 році.
Крім іншого, не можуть слугувати підставою для висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог аргументи відзиву на апеляційну скаргу про те, що у період дії воєнного стану ПНВП «Прометей-Сервіс» було перераховано грошові кошти на забезпечення харчовими продуктами будинку ветеранів на суму 13 000,00 грн, оскільки, по-перше, додане до відзиву на апеляційну скаргу платіжне доручення датоване жовтнем 2021 (а.с. 49), а не жовтнем 2022 року, як зазначає Відповідач, по-друге, вияв активної громадянської позиції полягає не лише у наданні допомоги іншим, а й у неухильному дотриманні положень чинного законодавства та виконанні його приписів.
Доводи ПНВП «Прометей-Сервіс» про неврахування Черкаським ОВ ФСЗІ положень Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», які, на переконання Відповідача, свідчать про неможливість застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та пені, колегія суддів вважає помилковими, оскільки, як вже було вкотре наголошено вище, спірні правовідносини стосуються 2021 року, тобто виникли до введенні в Україні воєнного стану 24.02.2022.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, зважаючи на встановлену вище наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на недотримання суб`єктом господарювання законодавчо визначеного обов`язку з працевлаштування осіб з інвалідністю протягом 2021 року, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Черкаського окружного адміністративного суду про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - задовольнити повністю.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства «Прометей-Сервіс» (18034, м. Черкаси, вул. Святотроїцька, 73/1, к. 313, код ЄДРПОУ 35435961) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/105, код ЄДРПОУ 21368023) 40 022 (сорок тисяч двадцять дві) гривні 73 копійки адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2021 році та 8 165 (вісім тисяч сто шістдесят п`ять) гривень 10 копійок пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді М.І. Кобаль
Л.О. Костюк
Повний текст постанови складено 10 травня 2023 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2023 |
Оприлюднено | 12.05.2023 |
Номер документу | 110769865 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні