Ухвала від 02.05.2023 по справі 910/2440/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.05.2023Справа № 910/2440/21

За заявою Концерну «Військторгсервіс»

про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ від 11.02.2022

у справі у справі № 910/2440/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росторг-Інвест»

до Концерну «Військторгсервіс»

про стягнення 619.462,75 грн

суддя Сівакова В.В.

секретар судових засідань Мелконян Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача Татарчук Р.О., довіреність № 8 від 03.01.2023

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі № 910/2440/21 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Концерну «Військторгсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росторг-Інвест» 562.089,34 грн основного боргу, 24.791,11 грн пені, 25.720,40 грн інфляційних втрат, 6.200,43 грн 3% річних, 9.282,02 грн витрат по сплаті судового збору та 19.868,01 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/2440/21 від 21.12.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі № 910/2440/21 залишено без змін.

11.02.2022 на виконання рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

18.04.2023 відповідачем до суду подано заяву, в якій просить

1) визнати наказ Господарського суду міста Києва від 11.02.2022 у справі № 910/2440/21 таким, що не підлягає виконанню;

2) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Росторг-Інвест» повернути Концерну «Військторгсервіс» безпідставно стягнуті кошти за виконавчим документом, виданим Господарським судом міста Києва від 11.02.2022 у справі № 910/2440/21 у розмірі 59.715,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2440/21 від 19.04.2023 розгляд заяви призначено на 02.05.2023.

02.05.2023 позивачем через систему ЄСІТСТ «Електронний суд» подано заперечення проти заяви відповідача про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, в якій просить у задоволенні заяви відповідача відмовити та розглядати заяву без участі представника позивача.

Позивач в судове засідання 02.05.2023 не з`явився.

Відповідач в судовому засіданні 02.05.2023 вимоги поданої ним заяви підтримав повністю.

Розглянувши заяву відповідача, господарський суд відзначає наступне

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі наказів суду.

За змістом ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

22.02.2022 головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Марків Яною Євгенівною винесено постанову ВП № НОМЕР_2 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/2440/21 від 11.02.2022 про стягнення з Концерну «Військторгсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росторг-Інвест» 562.089,34 грн основного боргу, 24.791,11 грн пені, 25.720,40 грн інфляційних втрат, 6.200,43 грн 3% річних, 9.282,02 грн витрат по сплаті судового збору та 19.868,01 грн витрат на професійну правничу допомогу.

22.02.2022 головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Марків Яною Євгенівною винесено постанову ВП № НОМЕР_2 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, зокрема визначено їх розмір на суму 319,00 грн.

22.02.2022 головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Марків Яною Євгенівною винесено постанову ВП № НОМЕР_2 про стягнення виконавчого збору у розмірі 64.795,13 грн.

Відповідно до п. 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція), у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

23.02.2022 головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Марків Яною Євгенівною винесено постанову ВП № НОМЕР_2 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Відповідно до п. 13 розділу VII Інструкції у разі наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів державний виконавець невідкладно після ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує одне розпорядження (додатки 6, 7) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби.

Згідно розпорядження державного виконавця № НОМЕР_2 від 13.04.2022 стягнуті з Концерну «Військторгсервіс» кошти та зараховані на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби перераховані в розмірі 247.951,31 грн на користь ТОВ «Росторг-Інвест»; 24.7985,13 грн виконавчого збору, 69,00 грн та 250,00 грн витрат виконавчого провадження.

Згідно розпорядження державного виконавця № НОМЕР_2 від 09.05.2022 стягнуті з Концерну «Військторгсервіс» кошти та зараховані на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби перераховані в розмірі 59.715,73 грн на користь ТОВ «Росторг-Інвест»; 5.971,57 грн виконавчого збору.

Згідно розпорядження державного виконавця № НОМЕР_2 від 01.07.2022 стягнуті з Концерну «Військторгсервіс» кошти та зараховані на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби перераховані в розмірі 231.128,94 грн на користь ТОВ «Росторг-Інвест»; 2.312,90 грн виконавчого збору.

Згідно розпорядження державного виконавця № НОМЕР_2 від 11.07.2022 стягнуті з Концерну «Військторгсервіс» кошти та зараховані на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби перераховані в розмірі 116.575,08 грн на користь ТОВ «Росторг-Інвест»; 11.657,51 грн виконавчого збору.

Згідно розпорядження державного виконавця № НОМЕР_2 від 06.10.2022 стягнуті з Концерну «Військторгсервіс» кошти та зараховані на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби перераховані в розмірі 53.351,16 грн на користь ТОВ «Росторг-Інвест».

Таким чином, з матеріалів виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 вбачається, що наказ Господарського суду міста Києва № 910/2440/21 від 11.02.2022 виконано на суму 500.723,22 грн; залишок нестягнутої заборгованості становить 147.228,09 грн (647.951,31 грн загальна сума за наказом - 500.723,22 грн).

Відповідно до змісту частин 1 та 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Частина друга названої норми містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Підстав вважати, що наказ суду, який заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню, видано помилково у суду відсутні.

В обґрунтування заяви про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню відповідач посилається на те, що ним самостійно сплачено позивачу кошти в розмірі 400.000,00 грн, які були зараховані позивачем як сплату за договором № 1/П-2020 від 30.04.2020, проте при зверненні до державної виконавчої служби позивачем не було повідомлено про це державного виконавця, що стало наслідком безпідставного списання коштів та вже існує переплата за виконавчим документом у справі № 910/2440/21.

Наведені відповідачем обставини суд не приймає до уваги з огляду на наступне

В матеріалах справи наявний договір про реструктуризацію боргу Концерну «Військторгсервіс» перед ТОВ «Росторг-Інвест» від 26.07.2021 за умовами якого сторони підтвердили наявність залишку боргу Концерну «Військторгсервіс» перед ТОВ «Росторг-Інвест» згідно рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/18786/20 в розмірі 748.952,27 грн.

Пунктом 2 наведеного договору боржник зобов`язався: 2.1. з метою економії коштів та не допуску арешту розрахункових рахунків Концерну «Військторгсервіс» відізвати апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/18786/20, яка перебуває в провадженні Північного апеляційного господарського суду і розгляд якої призначено на 27.07.2021 та 2.2. перерахувати кредитору частину суми заборгованості в розмірі 400.000,00 грн в строк не пізніше 26.07.2021.

Згідно поданого платіжного доручення № 325 від 26.07.2021 вбачається, що відповідачем перераховано на рахунок позивача кошти в розмірі 400.000,00 грн з призначенням платежу: оплата заборгованості зг дог № ВКС-3119 від 15.05.2020 та № 1-П-2020 від 30.04.2020.

З поданого відповідачем акту звірки взаємних розрахунків за період 01.05.2020 - 22.12.2021 між Концерном «Військторгсервіс», «Східна» філія Концерну «Військторгсервіс» та ТОВ «Росторг-Інвест», який підписаний та скріплений печаткою лише з боку ТОВ «Росторг-Інвест» вбачається, що платіж, який надійшов згідно платіжного доручення № 325 від 26.07.2021 зараховано останнім в рахунок оплати за договором поставки № 1/П30.04.20 від 30.04.2020, тоді як предметом спору у справі № 910/2440/21 було неналежне виконання умов договору поставки № 1/П-2020 від 30.04.2020.

Разом з цим, навіть якщо припустити, що позивачем допущено помилку в акті звірки та вірним номером договору поставки є № 1/П-2020 все одно зарахування позивачем коштів в сумі 400.000,00 грн з урахуванням списаних державною службою коштів при примусовому виконанні наказу № 910/2440/21 від 11.02.2022 не може беззаперечно свідчити про повне виконання рішення у справі № 910/2440/21, оскільки кошти могли бути зараховані позивачем в рахунок оплати інших поставок за договором, а не за спірними видатковими у справі № 910/2440/21.

Інших доказів в підтвердження виконання рішення у справі № 910/2440/21 відповідачем не подано.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заявником не подано належні та допустимі докази в підтвердження добровільного виконання ним у повному обсязі наказу Господарського суду міста Києва від 11.02.2022 у справі № 910/2440/21 чи іншою особою або з інших причин.

Частина 4 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо стягнення за виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Відповідачем не доведено безпідставність одержання позивачем коштів в сумі 59.715,73 грн, стягнутих державним виконавцем при примусовому виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/2440/21 від 11.02.2022.

Враховуючи викладене, суд вважає заяву Концерну «Військторгсервіс» про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 11.02.2022 у справі № 910/2440/21 таким, що не підлягає виконанню необґрунтованою, а отже такою, що не підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви Концерну «Військторгсервіс» про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 11.02.2022 у справі № 910/2440/21 таким, що не підлягає виконанню відмовити повністю.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу складено 08.05.2023.

СуддяВ.В. Сівакова