Ухвала від 09.05.2023 по справі 910/2440/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.05.2023Справа № 910/2440/21

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росторг-Інвест»

на дії (бездіяльність) Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у

м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росторг-Інвест»

до Концерну «Військторгсервіс»

про стягнення 619.462,75 грн

суддя Сівакова В.В.

секретар судових засідань Мелконян Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача Татарчук Р.О., довіреність № 8 від 03.01.2023

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі № 910/2440/21 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Концерну «Військторгсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росторг-Інвест» 562.089,34 грн основного боргу, 24.791,11 грн пені, 25.720,40 грн інфляційних втрат, 6.200,43 грн 3% річних, 9.282,02 грн витрат по сплаті судового збору та 19.868,01 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/2440/21 від 21.12.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі № 910/2440/21 залишено без змін.

11.02.2022 на виконання рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

11.04.2023 позивачем в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» сформовано скаргу на дії (бездіяльність) Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить

1) Поновити ТОВ «Росторг-Інвест» строк для звернення зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Марків Яни Євгенівни щодо невиконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/2440/21 по ВП № НОМЕР_1;

2) Зобов`язати головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Марків Яну Євгенівну поновити вчинення виконавчих дій по ВП № НОМЕР_1.

В обґрунтування скарги позивач зазначає, що 22.02.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/2440/21. За період з 22.02.2022 по 11.04.2023 на розрахунковий рахунок стягувача державним виконавцем було перераховано кошти в розмірі 532.310,99 грн. Проте борг складає 115.640,32 грн, який станом на день звернення зі скаргою не погашений боржником. Останнє зарахування коштів за ВП № НОМЕР_1 було здійснено 04.10.2022 та протягом останнім шести місяців жодних зарахувань на рахунок стягувача не надходило. Відзначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження на адресу стягувача надіслано не було, у зв`язку з чим у стягувача немає доступу до особистого кабінету ВП № НОМЕР_1 у автоматизованій системі виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2440/21 від 13.04.2023 розгляд скарги призначено на 25.04.2023.

25.04.2023 позивачем через систему ЄСІТС «Електронний суд» подано заяву про розгляд скарги без участі представника позивача.

25.04.2023 в судовому засіданні головним державним виконавцем Марків Я.Є. подано пояснення щодо скарги та копію виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.

21.04.2023 від відповідача на пошту електронної адреси суду надійшли: клопотання про зупинення провадження з розгляду скарги до розгляду поданої відповідачем заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню; пояснення відповідно до яких просить скаргу позивача залишити без задоволення.

25.04.2023 в судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.05.2023.

З огляду на те, що заяву відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню розглянуто 02.05.2023, за наслідком якого судом винесено відповідну ухвалу, а отже відпала необхідність у розгляді клопотання відповідача про зупинення провадження з розгляду скарги до розгляду поданої відповідачем заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Позивач в судове засідання 09.05.2023 не з`явився.

Відповідач в судовому засіданні 09.05.2023 проти задоволення скарги заперечував повністю.

Розглянувши скаргу позивача, господарський суд відзначає наступне

Відповідно до статті 339Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі ст. 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно приписів п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», якщо обов`язок органу державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв`язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

В даному випадку оскаржується бездіяльність органу, яку може бути оскаржено в будь-який час, оскільки обов`язок органу державної виконавчої служби виконати виконавчий документ прямо передбачено законом, але строк його вчинення не зазначений.

З огляду на викладене, скаржником не пропущено строк для звернення зі скаргою, а тому відсутні підстави для поновлення такого строку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі наказів суду.

За змістом ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

22.02.2022 головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Марків Яною Євгенівною винесено постанову ВП № НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/2440/21 від 11.02.2022 про стягнення з Концерну «Військторгсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росторг-Інвест» 562.089,34 грн основного боргу, 24.791,11 грн пені, 25.720,40 грн інфляційних втрат, 6.200,43 грн 3% річних, 9.282,02 грн витрат по сплаті судового збору та 19.868,01 грн витрат на професійну правничу допомогу.

22.02.2022 головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Марків Яною Євгенівною винесено постанову ВП № НОМЕР_1 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, зокрема визначено їх розмір на суму 319,00 грн.

22.02.2022 головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Марків Яною Євгенівною винесено постанову ВП № НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору у розмірі 64.795,13 грн.

22.02.2022 та 28.06.2022 на запити виконавця отримано відповідь від Державної фіскальної служби України про наявність рахунків у боржника.

22.02.2022 та 28.06.2022 на запити виконавця отримано відповідь від Міністерства внутрішніх справ України про наявність зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Відповідно до п. 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція), у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

23.02.2022 головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Марків Яною Євгенівною винесено постанову ВП № НОМЕР_1 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Відповідно до п. 13 розділу VII Інструкції у разі наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів державний виконавець невідкладно після ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує одне розпорядження (додатки 6, 7) (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 15 розділу Інструкції у разі надходження суми, яка не задовольняє вимоги усіх стягувачів, а також за необхідності відрахування виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження виконавець невідкладно складає розрахунок, який повинен містити загальну суму стягнених коштів, суму, що залишилась після відрахування витрат виконавчого провадження, перелік стягувачів кожної черги, визначених статтею 46 Закону, та суму коштів, яка перераховується кожному стягувачу, суму стягненого виконавчого збору або основної винагороди приватного виконавця, штрафів у разі винесення відповідних постанов. Розрахунок долучається до матеріалів зведеного виконавчого провадження.

Розрахунок державного виконавця затверджується начальником органу державної виконавчої служби (кошти розподіляються на підставі розрахунку державного виконавця та перераховуються на підставі розпорядження).

Згідно розпорядження державного виконавця № НОМЕР_1 від 13.04.2022 стягнуті з Концерну «Військторгсервіс» кошти та зараховані на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби перераховані в розмірі 247.951,31 грн на користь ТОВ «Росторг-Інвест»; 24.7985,13 грн виконавчого збору, 69,00 грн та 250,00 грн витрат виконавчого провадження.

Згідно розпорядження державного виконавця № НОМЕР_1 від 09.05.2022 стягнуті з Концерну «Військторгсервіс» кошти та зараховані на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби перераховані в розмірі 59.715,73 грн на користь ТОВ «Росторг-Інвест»; 5.971,57 грн виконавчого збору.

Згідно розпорядження державного виконавця № НОМЕР_1 від 01.07.2022 стягнуті з Концерну «Військторгсервіс» кошти та зараховані на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби перераховані в розмірі 23.128,94 грн на користь ТОВ «Росторг-Інвест»; 2.312,90 грн виконавчого збору.

Згідно розпорядження державного виконавця № НОМЕР_1 від 11.07.2022 стягнуті з Концерну «Військторгсервіс» кошти та зараховані на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби перераховані в розмірі 116.575,08 грн на користь ТОВ «Росторг-Інвест»; 11.657,51 грн виконавчого збору.

Згідно розпорядження державного виконавця № НОМЕР_1 від 06.10.2022 стягнуті з Концерну «Військторгсервіс» кошти та зараховані на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби перераховані в розмірі 53.352,16 грн на користь ТОВ «Росторг-Інвест».

Таким чином, наказ Господарського суду міста Києва № 910/2440/21 від 11.02.2022 виконано загалом на суму 500.723,22 грн; залишок нестягнутої заборгованості становить 147.228,09 грн (647.951,31 грн загальна сума за наказом - 500.723,22 грн).

Відповідно до статті 46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету;

5) у п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов`язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів.

У разі якщо виконавчі документи щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інших вимог, пов`язаних із трудовими правовідносинами, надійшли протягом одного дня і стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог за такими виконавчими документами, відповідні вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми.

Даною нормою передбачено черговість задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами. При цьому пропорційність задоволення вимог стягувачів можлива з урахуванням черговості та в мажах певної черги, а також за виконавчими документами щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інших вимог, пов`язаних із трудовими правовідносинами.

Відповідно до п. 16 розділу ІІІ Інструкції за наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.

Суд відзначає, що в межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2 перебуває ряд виконавчих документів (відкрито 23 виконавчих провадження), за якими державним виконавцем здійснюються виконавчі дії, а отже списані із рахунків боржника кошти спрямовується в порядку черговості на виконання зобов`язань за іншими виконавчими документами, відшкодування виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Слід відзначити, що Законом України № 2129-IX від 15.03.2022 внесено зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповнивши його пунктом 10-2.

Так, згідно з абз. 22 п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2101-ІХ, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Відповідно до Статуту Концерну «Військторгсервіс», який затверджений наказом Міністерства оборони України № 574 від 15.11.2018 встановлено, що основним завданням Концерну «Військторгсервіс» є забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань продукцією (товарами, роботами, послугами), задоволення матеріально-побутових потреб, організація відпочинку та оздоровлення військовослужбовців, їх сімей, громадян України.

Пунктом 1.1 Статуту визнано, що Концерн «Військторгсервіс» є державним господарським об`єднанням, заснованим на державній власності у формі Концерну та належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Наказом Міністерства оборони України № 270 від 20.05.2016 «Про затвердження переліку органів військового управління, в яких передбачено посади державної служби» Концерн «Військторгсервіс» визначено органом військового управління.

Наказом Міністерства оборони України № 8 від 21.01.2020 «Про функціональне управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства оборони України» Головне управління майна та ресурсів Міністерства оборони України виконує завдання з функціонального управління Концерном «Військторгсервіс».

Отже, на відповідача поширюється дія п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який передбачає зупинення у період дії воєнного стану в Україні вчинення виконавчих дій.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Скаржником належними засобами доказування не доведено неправомірність в діях головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Марків Яною Євгенівною щодо невиконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/2440/21 від 11.02.2022.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Росторг-Інвест» на дії (бездіяльність) Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Росторг-Інвест» на дії (бездіяльність) Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) відмовити повністю.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу складено 11.05.2023.

СуддяВ.В. Сівакова