Ухвала

від 10.05.2023 по справі 340/3741/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 травня 2023 року

м. Київ

справа № 340/3741/21

адміністративне провадження № К/990/14170/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №340/3741/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 08 червня 2021 року №0820174-2404-1123 на суму 203 839,92 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі №340/3741/21 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі №340/3741/21 без змін.

До суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 06 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами повернуто заявникові без розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 23 січня 2023 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі №340/3741/21 (провадження № 2-ап/340/5/23) та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 16 лютого 2023 року.

25 січня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Кармазиної Т.М.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року, заяву ОСОБА_1 про відвід суддів залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 25 січня 2023 заяву про відвід судді Кармазиної Т.М. визнано необґрунтованою. Матеріали адміністративної справи передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для вирішення питання про відвід.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегея Р.І. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазиної Тетяни Миколаївни.

27 січня 2023 року до суду повторно засобами електронного зв`язку надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Кармазиної Т.М. В обґрунтування вказаної заяви позивач посилався на те, що суддя Кармазина Т.М. має упереджене ставлення до нього, неодноразово виклала свою думку та міркування стосовно предмету спору в адміністративній справі №340/3741/21, має переконання в цій справі, своїм рішенням про повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду унеможливила доступ йому, як позивачу до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Ухвалою суду від 30 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кармазиної Т.М. визнано необґрунтованою. Матеріали адміністративної справи передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазиної Тетяни Миколаївни.

09 лютого 2023 року до канцелярії суду втретє надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Кармазиної Т.М., яка була ідентичною за змістом з заявою від 27 січня 2023 року.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді залишено без розгляду.

Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції, пославшись на положення частини третьої статті 39 КАС України, зазначив, що Позивач подав заяву про відвід з тих самих підстав, вона повністю ідентична його заяві від 27 січня 2023 року, яку вже розглянуто, з прийняттям суддею Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П. рішення щодо відмови у задоволенні заяви про відвід судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазиної Т.М.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року залишено без змін.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року в адміністративній справі №340/3741/21 відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач 27 лютого 2023 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 2684 грн.

В межах строку для усунення недоліків позивачем подано до суду апеляційної інстанції квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції вказав, що позивач не надав документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги саме на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року у справі №340/3741/21 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду.

Не погодившись з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Перевіряючи касаційну скаргу суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як підтверджується змістом касаційної скарги, Позивач не погоджується фактично зі змістом ухвали суду першої інстанції, якою йому було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами, фрагментарно наводить доводи щодо допущення порушень процесуального права при вирішенні апеляційним судом питання про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року.

При цьому не наводить взагалі жодних доводів (тобто наяності порушення норм матеріального та процесуального права) на підтвердження підстав касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2023 року.

Щодо доводів касаційної скарги про помилковість неврахування апеляційним судом при поверненні апеляційної скарги на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року документа про сплату судового збору, який подавався при оскарженні ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 9 лютого 2023 року, то суд звертає увагу на таке.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Мета встановлення судового збору за подання апеляційної скарги не зводиться до переслідування фінансових цілей - наповнення доходної частини Державного бюджету України, а передбачає запобігання поданню безпідставних та очевидно необґрунтованих скарг. Коло осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору у вигляді звільнення від його сплати, визначено законом.

Частинами першою, другою статті 132 КАС України обумовлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), відповідно до частини першої статті 3 якого судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Так, визначення судового збору міститься у частині першій статті 1 Закону №3674-VІ та означає збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №3674-VІ платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону № 3674-VІ. Зокрема, відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої цієї статті ставка судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ за подання апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказані у касаційній скарзі доводи не дають підстави вважати, що наведені вище норми процесуального права дають можливість сплачувати судовий збір лише один раз в разі подання декількох апеляційних скарг на окремі ухвали суду першої інстанції.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що Позивач навів передбачені процесуальним законодавством підстави касаційного оскарження і ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року.

А тому, враховуючи наведене в сукупності, змістовний виклад позивачем доводів касаційної скарги із їх нормативним обґрунтуванням не дає підстав вважати, що у касаційній скарзі викладені як це передбачено положеннями КАС України підстави касаційного оскарження.

Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального та процесуального права порушено судами першої та (або) апеляційної інстанцій, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

Керуючись статтею 332 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №340/3741/21 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов