Ухвала

від 05.05.2023 по справі 712/3649/19

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Провадження № 2/712/17/23

Справа № 712/3649/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі КАПЛЯ А.С.

з участю адвокатів ЛАВРІНЕНКО Є.Ю., МАНЗАР Т.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася з позовом до відповідача про стягнення боргу за розпискою.

Також ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання правочину недійсним.

Ухвалою від 25 січня 2023 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

До початку судового засідання від представника ОСОБА_4 адвоката Новіка В.І. надійшла заява про залишення первісної позовної заяви у зв`язку з повторною неявкою позивача, явка якої до судового засідання визнана обов`язковою.

В судовому засіданні відповідач по первісному позову та позивач по зустрічному позову ОСОБА_4 та адвокат Манзар Т.В. заяву про залишення позову без розгляду підтримали, а також просили залишити зустрічний позов без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Представник ОСОБА_3 адвокат Лавріненко Є.Ю. проти залишення первісного позову без розгляду заперечував, а проти залишення зустрічного позову без розгляду не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.

За змістом статей43,44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до частини третьоїстатті 131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятоїстатті 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України).

Дійсно, відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Тобто, коли від сторони позивача подана до суду заява про розгляд справи за його відсутності, у суду немає підстав залишити позовну заяву без розгляду через неявку позивача чи його представника в судове засідання. У випадку, коли від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, але його відсутність перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов`язковою відповідно до пункту 5 частини другоїстатті 223 ЦПК України.

Неявка позивача, участь якого у засіданні визнана судом обов`язковою для дачі особистих пояснень, також може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду, за правилами пункту 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України.

Саме такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2020 року у справі за № 210/109/18ц (провадження № 61-7240св19) т.1 ас.179-181.

Якщо відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності, і належним чином позивач повторно не з`явився у судове засідання, але повідомив про причину неявки, суд повинен оцінити повідомлені позивачем причини такої неявки.

Судом встановлено, що справа перебувала в провадженні суду на протязі тривалого часу. Ухвалою суду від 06.11.2019 року явку сторін по справі до судового засідання визнано обов`язковою.

В судові засідання, які були призначені судом на 20.04.2023 року позивач не з`явилася, повідомлявся належним чином, що підтверджено довідкою про доставку судової повістки у додаток Viber. На 05 травня 2023 року позивач повторно в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки у додаток Viber.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач повторно не з`явилася до суду без поважних причин та не повідомила про причини свої неявки.

Зважаючи на викладене та те, що справа у провадженні суду перебуває значний час, а позивач повторно не з`являється до судового засідання, суд вважає за можливе на підставістатті 257 Цивільного процесуального кодексу Українизалишити первісну позовну заяву без розгляду, з роз`ясненням позивачу його повторного права звернення до суду.

Щодо клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 , заявленого в судовому засіданні про залишення зустрічного позову без розгляду, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

В даному випадку у зв`язку з поданою заявою, можливо залишити зустрічний позов без розгляду, з роз`ясненням вимог ч.2 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 257 ч. 1 п. 5 та ч.2, 258-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою залишити без розгляду.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу за первісним та зустрічним позовом їхнє право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текстсудового рішенняскладено 10 травня 2023 року.