Постанова

від 10.05.2023 по справі 641/101/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/101/20 Головуючий суддя І інстанції Чайка І. В.

Провадження № 22-ц/818/589/23 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах про недоговірні зобов`язання, з них

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючогоЯцини В.Б.

суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2020 року, ухвалене у складі головуючого судді Чайка І.В., по справі № 641/101/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕЙК», Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Прокопенко Олесі Олегівни, треті особи: Споживчий кооператив «Перспектива», Харківська міська рада про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «СНЕЙК» (далі ТОВ «СНЕЙК»), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Прокопенко О. О., треті особи: Споживчий кооператив «Перспектива», Харківська міська рада, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що15 січня 2007 року між Споживчим кооперативом «Перспектива» (далі СК «Перспектива», кооператив) та ОСОБА_2 було укладено договір пайової участі № 19/АПГ, відповідно до умов якого останняє пайщиком у будівництві об`єкта нерухомості, що має бути зведений за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання умов цього договору ОСОБА_2 були перераховані грошові кошти на загальну суму 245 500,38 грн.

24 грудня 2015 року СК «Перспектива», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали угоду про заміну сторони по договору пайової участі асоційованого члену кооперативу № 19/АПГ від 15 січня 2007 року, за умовами якої з моменту підписання угоди всі права та обов`язки по договору від 15 січня 2007 року № 19/АПГ від ОСОБА_2 перейшли до ОСОБА_1 .

Також у додатковій угоді зазначено, що СК «Перспектива» підтверджує виконання грошових зобов`язань ОСОБА_2 в розмірі 100 % в сумі 245 500,38 грн в зазначені у договорі строки.

Тобто, згідно з угодою про заміну сторони по договору пайової участі асоційованого члену кооперативу від 24 грудня 2015 року, ОСОБА_1 стала пайщиком у будівництві об`єкта нерухомості, що має бути зведений за адресою: АДРЕСА_1 .

27 листопада 2006 рокуСК «Перспектива»уклав договір № 1-Г про спільну діяльність у будівництві цього об`єкту з ТОВ«СНЕЙК».

У подальшому, у новій редакції договору від 24 лютого 2012 року, до вказаного договору про спільну діяльність також було залучено Обслуговуючий кооператив «ЖСК «Перспектива» (далі ОК «ЖСК «Перспектива»).

Відповідно до умов Договору № 1-Г від 27 листопада 2006 року у редакції від 24 лютого 2012 рокуСК «Перспектива»та ОК «ЖСК «Перспектива» залучали грошові кошти на будівництво трьох шістнадцятиповерхових будинків та торговельно-офісного центру з підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 шляхом реалізації квартир та приміщень в них, на підставі Договорів пайової участі у будівництві.

В той же час, ТОВ«СНЕЙК»з Харківською міською радою уклали договір оренди земельної ділянки під будівництво багатоповерхового житлового та торговельно-офісного центру з підземним паркінгом від 20 вересня 2006 року, кадастровий номер земельної ділянки 6310136900:06:003:0069, реєстраційний номер 1768930963101.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25 вересня 2018 року у справі № 922/1715/18, у зв`язку із невиконанням умов договору орендарем, договір оренди землі, укладений 20 вересня 2006 року між Харківською міською радою та ТОВ«СНЕЙК», розірвано.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04 грудня2018 року рішення Господарського суду Харківської області від 25 вересня 2018 року залишено без змін.

10 червня 2019 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Прокопенко О. О. за відсутністю чинного договору оренди землі та/або будь-яких інших документів, що посвідчують речове право на землю, зареєструвала право власності на об`єкт незавершеного будівництва на вказаній ділянці за ТОВ«СНЕЙК».

Позивачка вважає, що ТОВ«СНЕЙК»незаконно набуло право власності на все нерухоме майно, в будівництво якого вкладалися грошові кошти не тільки нею, а й усіх пайщиків за договорами на пайову участь, укладеними зСК «Перспектива»та ОК «ЖСК «Перспектива».

Вказує, що державним реєстратором порушені вимоги пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майн та їх обтяжень» і правових підстав вчинення оскаржуваної реєстраційної дії з державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ«СНЕЙК»не існувало.

Оскаржуваними реєстраційними діями державний реєстратор порушила майновий інтерес позивачки, позбавивши її можливості отримати у власність, внаслідок виконання договору пайової участі № 116/АПГ від 17 жовтня 2007 року та договору пайової участі № 301/АПГ від 18 березня 2011 року, частину нерухомого майна.

Посилаючись на викладені обставини, позивачка просила:

-скасувати рішення державного реєстратора права на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Прокопенко О. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 47316492 від 12 червня 2019 року (з відкриттям розділу);

-скасуватизапис про право власності № 31965338 від 10 червня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1850443763101;

-зобов`язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Прокопенко О. О. внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності (№ запису про право власності 31965338, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1850443763101) за ТОВ «СНЕЙК» (код ЄДРПОУ 31643401).

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2020року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково,рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2020року змінено у мотивувальній частині, викладено її у редакції цієї постанови.

Постановою Верховного Суду від 25 січня 2023 року постанову Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з рішенням районного суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати вказане рішення та задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки при його ухваленні було порушено норми матеріального і процесуального права.

В обґрунтування скарги зазначено, що судом першої інстанції здійснений помилковий висновок про відповідність Дозволу на виконання будівельних робіт № 07/48 від 19.02.2007 вимогам п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Судом не враховано, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1104 «Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт», яка втратила чинність 13.04.2011, вимагалось продовження дії, а не видача дозволу, що суперечить тим висновкам, які зробив суд з аналізу діючого законодавства. Дозвіл на виконання будівельних робіт з усіма його продовженнями видавався і продовжувався на перший пусковий комплекс першої черги будівництва, тобто на 1/3 частину житлового комплексу. Тоді як ТОВ «Снейк» зареєструвало на підставі цього документу весь житловий комплекс на праві власності. У зв`язку з реєстрацією права власності на житловий комплекс за ТОВ «Снейк» у позивача та майже 100 пайщиків була втрачена можливість на отримання своїх квартир після добудови дому.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 , діючи в інтересах Департаменту реєстрації Харківської міської ради, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Зазначає, що згідно з п. 8 розділу V «Прикінцевих положень» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозволи на виготовлення будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта. Дозвіл на виконання будівельних робіт від 19.02.2007 № 07/48 було видано, продовжено, перереєстровано відповідно до вимог законодавства та він є чинним до завершення будівництва. Доказів, що підтверджували би його анулювання, скасування, визнання недійсним, позивачем до суду не надано.

У відзиві на апеляційну скаргу Харківська міська рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Зазначає, що Державним реєстратором відповідно до вимог ст. ст. 10, 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» була встановлена наявність у Державному реєстрі прав зареєстрованого речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:06:003:0069 та для проведення державної реєстрації Державному реєстратору були надані всі необхідні документи, передбачені діючим законодавством, підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації були відсутні.

У письмових поясненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 вказала, що іншим способом захистити своє порушене право вона не може. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.04.2016 у справі № 641/2161/16-ц за позовом іншого пайщика Кооперативу було встановлено, що договори, укладені з Кооперативом, є інвестиційними договорами, тому визнавати за пайщиками право власності на квартири підстав немає.

Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що державним реєстраторомза результатом розгляду заяви представника ТОВ «СНЕЙК» та доданих до неї документів було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва у межах повноважень та з дотриманням вимог Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»таПорядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державнимреєстратором було встановлено, що заявлені права та подані документи відповідають усім заявленим вимогам та відсутні підстави для відмови в державній реєстрації прав.

При цьому суд вказав, що позивачкою не зазначено, яким чином реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва за ТОВ «СНЕЙК» порушує її права та позбавляє її можливості здійснити, реалізувати своє майнове право за договором пайової участі. Позивачка жодним чином не зазначає, який спір виник у неї з іншим відповідачем ТОВ «СНЕЙК», у чому полягає неправомірність дій цього відповідача, наслідком яких стала державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва. Окрім похідних вимог про скасування рішення державного реєстратора, жодних вимог по суті спору щодо майна або майнових прав на нерухоме майно, що підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, позивачкою не заявлено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Щодо застосування обраного позивачем способу захисту цивільного права та у контексті усунення недоліків першого апеляційного розгляду скарги колегія суддів враховує правові висновки, які були висловлені у постанові КЦВ ВС від 25 січня 2023 року у цій справі № 641/201/20 (провадження № 61-16625св21).

Так, касаційний суд скасовуючи постанову Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з тих мотивів, що суд апеляційної інстанції не перевірив висновки суду першої інстанції про те, що реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва за ТОВ «СНЕЙК» права позивачки не порушує, одночасно висловив з цього приводу наступні правові висновки. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 року у справі№ 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ «СНЕЙК», скасувати запис про право власності та зобов`язати державного реєстратора внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності за ТОВ «СНЕЙК».

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюютьсяЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 2 Закону № 1952-IV(тут і далі - в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації (частина другастатті 3 Закону № 1952-IV).

В абзаці третьому частини третьоїстатті 26 Закону № 1952-IV, зокрема, встановлювалося, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зазначене положеннязаконуобумовлено тим, що суд вирішує спір про право. Скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.

При розгляді справи цієї категорії суд визначає: (а) неправомірність дій особи, яка зазначена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник (адже саме ці дії призвели до внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цих відомостей); (б) тим самим суд констатує, що ці дії не були здатні призвести до набуття права власності особою, яка позначена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник, а тому (в) в цієї особи відсутнє право власності, а отже (г) право власності належить позивачеві (якщо позивач доведе всі наведені вище обставини).

ПоложенняЗакону № 1952-IVрегламентуютьпроцедуру внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор повинен керуватися положеннямиЗакону № 1952-IV, чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення.

Абзацом другим частини третьоїстатті 26 Закону № 1952-IV(у чинній нині редакції) передбачено, що якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав.

Чинна нині редакція абзацу другого частини третьоїстатті 26 Закону№ 1952-IVвстановлює, що у разі якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Чинне нині положення абзацу третього частини третьоїстатті 26 Закону № 1952-IVтакож містить пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Таким чином, порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення врегульований чинними нині абзацами другим і третім частини третьоїстатті 26 Закону № 1952-IV.

Отже, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

При цьому, в силу положень абзацу першого частини третьоїстатті 26 Закону № 1952-IV, відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення.

Обов`язок суду скасовувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав (обтяжень) слід розуміти як обов`язок суду вирішити наявний спір про право.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьоїстатті 26 Закону № 1952-IVзадоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами).

До таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).

Судом першої інстанції встановлено, що15 січня 2007 року СК «Перспектива» та ОСОБА_2 уклали договір пайової участі № 19/АПГ, відповідно до умов якого кооператив приймає пайщика в асоційовані члени кооперативу та в пайову участь будівництва будинку та реалізації кооперативом поставленої мети щодо забезпечення житлом фізичних осіб. Пайщик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань СК «Перспектива». Також пайщик зобов`язується прийняти на себе частину фактичних витрат щодо будівництва комплексу 16-ти поверхових будинків за адресою: АДРЕСА_1 , а також частини витрат, пов`язаних з утриманням кооперативу та реалізацію ним статутних цілей і завдань на умов вказаного договору, а кооператив зобов`язується здійснити будівництво будинку та після здачі будинку до експлуатації, передати пайщику закріплену за ним квартиру, за умов виконання пайщиком зобов`язань за даним договором. Витрати, пов`язані з утриманням кооперативу, реалізацію ним статутних цілей і завдань в повній мірі входять в розмір паю.

24 грудня 2015 року між СК «Перспектива», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено угоду про заміну сторони за договором пайової участі асоційованого члену кооперативу № 19/АПГ, відповідно до якої сторони дійшли згоди про заміну пайщика за договором пайової участі № 19/АПГ від 15 січня 2007 року. Кооператив підтверджує виконання грошових зобов`язань ОСОБА_2 в 100 % розмірі в сумі 245 500,38 грн у встановлені строки, а також перехід права на отримання квартири до ОСОБА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 209320095 від 18 травня2020 року об`єкт незавершеного будівництва літ. «А» в районі житлових будинків АДРЕСА_1 (багатоповерховий житловий будинок та торгівельно-офісний центр з підземним паркінгом), кадастровий номер земельної ділянки: 6310136900:06:003:0069, реєстраційний номер: 1768930963101, зареєстрований на праві власності за ТОВ «Снейк» ( код ЄДРПОУ: 31643401).

Підстава виникнення права власності: договір оренди землі, серії та номер: б/н виданий 20 вересня 2006 року, видавник: Харківська міська рада; дозвіл на будівельні роботи, серія та номер: 07/48, виданий 19 лютого 2007 року, видавник: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова, технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 31 травня 2019 року, видавник: ТОВ «Архілаін». Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47316492 від 12 червня 2019 року, державний реєстратор: Прокопенко О. О., Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25 вересня 2018 року у справі № 922/1715/18 розірвано договір оренди землі, укладений 20 вересня 2006 року між Харківською міською радою та ТОВ «Снейк», зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 20 серпня2006 року за № 440667100101.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04 грудня2018 року рішення Господарського суду Харківської області від 25 вересня 2018 року залишено без змін.

Відповідно до Договору про спільну діяльність у будівництві від 27 листопада 2006 року, укладеного між ТОВ «Снейк» та СК «Перспектива», сторони зобов`язалися сумісно діяти через просте товариство без утворення юридичної особи для досягнення цілей по будівництву трьох шістнадцятиповерхових житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1 . ТОВ «Снейк» вносить в спільну діяльність внесок у вигляді майнового права на проектну документацію, право забудови за адресою: АДРЕСА_1 трьох шістнадцяти поверхових будинків та торгівельно-офісного центру. Внесок оцінюється на суму 700 000 грн, в тому числі 20 % ПДВ. СК «Перспектива» зобов`язується внести в спільну діяльність вклад вигляді грошових коштів в сумі 49 295 000 грн. Доля ТОВ «Снейк» складає 1,4%, доля ВК «Перспектива» складає 98,6%.

Додатковою угодою від 26 листопада 2010 року до договору № 1-Г про сумісну діяльність в будівництві від 27 листопада 2006 року строк дії договору продовжено до 30 грудня 2012 року.

Додатковою угодою від 27 листопада 2015 року до договору № 1-Г про сумісну діяльність в будівництві від 27 листопада 2006 року строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(далі Закон № 1952-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV (тут і далі в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону № 1952-IV).

В абзаці третьому частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV, зокрема, встановлювалося, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зазначене положення закону обумовлено тим, що суд вирішує спір про право. Скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.

При розгляді справи цієї категорії суд визначає: (а)неправомірність дій особи, яка зазначена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник (адже саме ці дії призвели до внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майноцих відомостей); (б) тим самим суд констатує, що ці дії не були здатні призвести до набуття права власності особою, яка позначена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник, а тому (в) в цієї особи відсутнє право власності, а отже (г) право власності належить позивачеві (якщо позивач доведе всі наведені вище обставини).

Положення Закону № 1952-IV регламентуютьпроцедуру внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор повинен керуватися положеннями Закону № 1952-IV, чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення.

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у чинній нині редакції) передбачено, що якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав.

Чинна нині редакція абзацу другого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV встановлює, що у разі якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Чинне нині положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV також містить пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Таким чином, порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення врегульований чинними нині абзацами другим і третім частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV.

Отже, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

При цьому, в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV, відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами).

До таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).

Встановлено, що 10.06.2019 до державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Прокопенко О.О. від представника ТОВ «СНЕЙК» для реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва багатоповерховий житловий та торгівельно-офісний центр з підземним паркінгом були подані документи, передбачені Законом та Порядком, а саме: заява про державну реєстрацію права власності; договір оренди землі, серія та номер: б/н, видавник: Харківська міська рада; дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер: 07/48, видавник: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова; технічний паспорт, серія та номер: б/н, видавник: ТОВ «АРХІЛАЙН».

Вказане також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також витребуваною ухвалою суду належним чином завіреної копії реєстраційної справи на об`єкт незавершеного будівництва № 1850443763101.

В ході розгляду заяви державним реєстратором були здійснені пошуки в Державному реєстрі прав щодо зареєстрованого речового права на земельну ділянку під об`єктом незавершеного будівництва.

Так, згідно з інформацією з Державного реєстру прав, станом на 12.06.2019 на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:06:003:0069, площею 1.0646 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, землі житлової та громадської забудови для будівництва багатоповерхового житлового та торговельно-офісного центру з підземним паркінгом (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), та подальшої експлуатації об`єкту зареєстровано право комунальної власності за Харківською міською радою Харківської області, код ЄДРПОУ 04059243.

Таким чином, державним реєстратором відповідно до вимог ст. ст. 10, 271Закону, було встановлено наявність у Державному реєстрі прав зареєстрованого речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:06:003:0069.

При цьому суд першої інстанції правильно вказав, що позивачка також не довела, що реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва за ТОВ «СНЕЙК» порушує її права та позбавляє її можливості на підставі договору про пайову участь у будівництві, який у неї був укладений з іншою юридичною особою, СК «Перспектива», яка перебуває у договірних відносинах з відповідачем по цій справі - ТОВ «СНЕЙК», - набути право власності відповідно до умов цього договору. Доводи скарги цього висновку суду не спростували.

З огляду на те, що при ухваленні рішення районним судом були додержані норми матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 375 ЦПК України залишає скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 11 травня 2023 року.

ГоловуючийВ.Б. Яцина.

Судді І.В. Бурлака.

Ю.М. Мальований.