Постанова

від 10.05.2023 по справі 910/8050/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2023 р. Справа№ 910/8050/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Хрипуна О.О.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши у письмовому провадженні заяву Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліфлайт»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022

у справі №910/8050/22 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Державного підприємства «Адміністрація річкових портів»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліфлайт»

про стягнення 106 486,34 грн,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Хрипуна О.О., Шаптали Є.Ю. перебувала справа №910/8050/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліфлайт» на рішення Господарського суду Києва від 12.12.2022.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліфлайт» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі №910/8050/22 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі №910/8050/22 залишено без змін; судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Хеліфлайт».

24.04.2023 через систему «Електронний суд» до суду апеляційної інстанції від Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8050/22 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліфлайт» на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.04.2023 заяву Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8050/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Хрипун О.О., Шаптала Є.Ю.

Відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції в даній справі розглянута без повідомлення учасників справи відповідно до частини 10 статті 270 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (у порядку письмового провадження без повідомлення учасників), колегія суддів вважає за необхідне розглянути заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення в суді апеляційної інстанції без проведення судового засідання та виклику сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 прийнято до розгляду заяву Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8050/22, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Хеліфлайт» строк для подачі своїх пояснень або заперечень щодо поданої Державним підприємством «Адміністрація річкових портів» заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8050/22 до 05.05.2023.

Вказана ухвала була направлена на електронну адресу представника відповідача Лисича О.В. (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а також доставлена позивачу та його представнику до електронного кабінету в системі «Електронний суд».

Заперечень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8050/22 від відповідача до суду не надійшло.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8050/22, дійшов наступних висновків.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Колегією суддів встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач у відповідності до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України навів попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи (10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

Після прийняття 19.04.2023 постанови Північним апеляційним господарським судом у даній справі (повний текст постанови отримано позивачем 21.04.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи), 24.04.2023 позивач через систему «Електронний суд» подав до Північного апеляційного господарського суду заяву, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу, стягнувши з позивача 10 000,00 грн.

До відзиву та заяви про ухвалення додаткового судового рішення в якості додатків додані копії Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 06.01.2019, укладеного між ДП «Адміністрація річкових портів» (клієнт) та адвокатом Сербуловим Олександром Володимировичем (адвокат), додаткової угоди до договору від 10.02.2023, довіреності на справу №910/8050/22 від 20.02.203, акту прийому-передачі наданих послуг (окремого обсягу) №2404/01 від 24.04.2023, рахунку-фактури №00039 від 24.04.2023 на суму 10 000,00 грн, виписаного адвокатом Сербуловим О.В. клієнту, ордеру серії АІ №1232504 від 10.02.2023 на представництво інтересів ДП «Адміністрація річкових портів» у Північному апеляційному господарському суді адвокатом Сербуловим Олександром Володимировичем, а також докази відправки заяви відповідачу.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2019 між позивачем (клієнтом) та адвокатом Сербуловим Олександром Володимировичем укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги, за умовами пункту 1.1. якого адвокат приймає на себе доручення клієнта надати професійну правничу допомогу (юридичні послуги) на умовах, передбачених даним договором.

Згідно пункту 6.1. Договору гонорар - винагорода адвоката за здійснення представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правничої допомоги на умовах та в порядку, що визначені цим договором.

Гонорар складається з суми вартості послуг, що складається з фіксованого розміру та погодинної оплати (пункт 6.2. Договору).

За змістом пункту 6.5. Договору складова гонорару у вигляді фіксованої оплати становить:

6.5.1. За участь Адвоката у судових засіданнях в суді першої та апеляційної інстанції - 5 000 грн із розрахунку одного судового засідання. Кожне наступне судове засідання, в межах розгляду однієї справи у відповідній інстанції - 3 000 грн.

6.5.2. За участь Адвоката у судових засіданнях Верховного Суду (касаційному та/або апеляційному порядку) - 10 000 грн. Сторони домовились, що у разі, якщо у Верховному Суді, в межах однієї справи, відбудеться більше ніж два судових засідання, сума, визначена у цьому пункті підлягає збільшенню за домовленістю Сторін.

6.6. Сторони домовились, що в залежності від досягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт, Клієнтом додатково сплачується гонорар в розмірі, встановленому додатковою угодою.

6.8. Факт наданих послуг підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг із детальним переліком наданої правничої допомоги, підписаний представниками Сторін. Клієнт протягом 2 робочих днів із дня одержання акту прийому-передачі наданих послуг, зобов`язаний повернути Адвокату підписаний акту прийому-передачі наданих послуг або мотивовану відмову у підписанні.

6.9. Підставою для сплати гонорару є акт прийому-передачі наданих послуг.

6.11. Сторони домовились, що розмір гонорару може бути змінений за домовленістю сторін, зокрема, але не виключено в акті прийому-передачі наданих послуг.

8.1. Цей договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами до його розірвання або виконання.

8.2. Будь-які зміни та доповнення до цього Договору, оформлюються додатковою угодою, мають силу та вважаються невід`ємною частиною цього Договору, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані обома Сторонами.

10.02.2023 між клієнтом та адвокатом було укладено додаткову угоду до Договору, якою доповнено Договір пунктом 1.12. наступного змісту: «Адвокат приймає на себе доручення Клієнта надати професійну правничу допомогу (юридичні Послуги), представництво у справі №910/8050/22 Господарського суду міста Києва, на стадії апеляційного розгляду справи, а саме, складає, підписує та подає всі необхідні процесуальні документи забезпечує представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні.».

Також доповнено Договір пунктом 6.5.14. наступного змісту: «Клієнт сплачує Адвокату гонорар в розмірі 10 000,00 грн протягом трьох днів після набрання рішенням у справі №910/8050/22 законної сили.».

Всі інші умови Договору залишаються без змін.

Дана Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами і є частиною Договору виключно в межах судової справи, визначеної в пункті 1 цієї угоди або іншого доручення Клієнта на виконання дій, необхідних для належного виконання представництва Клієнта згідно Договору, з урахуванням цієї угоди (пункт 5 додаткової угоди до Договору).

24.04.2023 адвокат О.В. Сербулов та директор ДП «Адміністрація річкових портів» О. Козловський підписали акт прийому-передачі наданих послуг (окремого обсягу) №2404/01 від 24.04.2023, в якому підтвердили, що адвокат надав клієнту наступні юридичні послуги у справі №910/8050/22 (забезпечено представництво, проаналізовано апеляційну скаргу, вивчено судову практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, складено та подано відзив на апеляційну скаргу) загальною вартістю послуг (фіксований гонорар) 10 000,00 грн. Підписанням цього акту Клієнт підтверджує факт належного отримання послуг згідно Договору про надання правничої допомоги від 06.01.2019 та відсутність претензій до адвоката стосовно обсягу та якості послуг, вказаних у цьому акті.

Як уже зазначалося, зміст частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах.

Отже, фактично у матеріалах справи міститься документ (акт про виконання доручення), в якому відображено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Водночас, як уже зазначалося вище, у відповідності до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

У даному випадку гонорар адвоката погоджено сторонами Договору в додатковій угоді у фіксованому розмірі - 10 000,00 грн, що не суперечить положенням наведеної норми закону та, відповідно, не потребує зазначення адвокатом інформації щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Таким чином, з огляду на подані представником позивача документи, факт понесення відповідачем витрат на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн підтверджується матеріалами справи.

При цьому, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Як уже наголошувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Заперечень відповідача проти розподілу витрат на послуги адвоката в сумі 10 000,00 грн до суду не надійшло, після подання позивачем заяви про розподіл судових витрат не подано до суду жодних клопотань про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення позивачем.

Колегія суддів, у свою чергу, дослідивши матеріали справи та оцінюючи надані позивачем до заяви про ухвалення додаткового судового рішення докази, вважає їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, підстав не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу судом не встановлено.

Невідповідності заявленої до стягнення позивачем суми (10 000,00 грн) критеріям співмірності та дійсної необхідності судом апеляційної інстанції не встановлено, заявлена позивачем сума є розумним розміром витрат позивача на послуги адвоката в даній справі, а відтак заява ДП «Адміністрація річкових портів» про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №910/8050/22 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хеліфлайт» (Україна, 01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2, корп. А; ідентифікаційний код: 43329285) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (Україна, 04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 40; ідентифікаційний код: 33404067) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/8050/22 повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді О.О. Хрипун

Є.Ю. Шаптала