Постанова

від 09.05.2023 по справі 710/1542/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/574/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №710/1542/22 Категорія: Сивокінь С.С. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії: Новікова О. М., Гончар Н. І., Сіренка Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області - адвоката Бабіч Тетяни Григорівнина рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради, Звенигородського району Черкаської області, Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, Лип`янського сільського голови Звенигородського району Черкаської області Іщенка Сергія Юрійовича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Управління Державної казначейської служби України у Шполянському районі Черкаської області про стягнення заборгованості по заробітній платі та про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в :

29.11.2022 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути з Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області на свою користь заборгованість по заробітній платі при звільненні у загальному розмірі 60 196,00 грн., яка складається:

з невиплаченої ОСОБА_1 щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на нього обов`язків за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки у загальному розмірі 25 845,00 грн.;

з невиплаченої ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток у 2020 та 2022 роках у загальному розмірі 13 297,00 грн.;

з невиплаченої позивачеві грошової компенсації за невикористані 40 календарних днів щорічної відпустки за час роботи з 17.12.2019 по 10.08.2020 у розмірі 21 054,00 грн.

Також просив стягнути з Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 31.08.2022 по день постановлення судом рішення у справі.

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він працював на посаді керівника закладу загальної середньої школи: Лип`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Шполянської районної ради, в подальшому Лип`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, та Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради у період часу з 15.08.1981 по 19.08.2022.

Розпорядженням Лип`янського сільського голови Звенигородського району Черкаської області від 19.08.2022 № 143-К «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади директора Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради 19.08.2022 за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України,

На час звільнення позивача 19.08.2022, розмір заборгованості Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області по виплаті заробітної плати Позивачу становить 60 196,00 грн.

Відповідач-2 своєчасно не виконав покладений законом обов`язок щодо проведення повного розрахунку з Позивачем у день його звільнення, а відтак в силу вимог закону підлягає застосуванню стаття 117 Кодексу законів про працю України.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено, та вирішено стягнути із Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, на користь ОСОБА_1 , заборгованість по заробітній платі при звільненні у загальному розмірі 60196,00 (шістдесят тисяч сто дев`яносто шість гривень 00 копійок), яка складається із:

щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання покладених обов`язків за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки у загальному розмірі 25 845,00 (двадцять п`ять тисяч вісімсот сорок п`ять гривень 00 копійок) з утримання із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів; допомоги на оздоровлення при наданні щорічних відпусток у 2020 та 2022 роках у загальному розмірі 13 297,00 (тринадцять тисяч двісті дев`яносто сім гривень 00 копійок), з утримання із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів; грошової компенсації за невикористані 40 календарних днів щорічної відпустки за час роботи з 17.12.2019 по 10.08.2020 у розмірі 21 054,00 (двадцять одну тисячу п`ятдесят чотири гривні 00 копійок), з утримання із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Стягнуто із Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської областіна користь ОСОБА_1 , середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2022 по 14.02.2023 в розмірі 60196,00 (шістдесят тисяч сто дев`яносто шість гривень 00 копійок), з утримання із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Стягнуто із Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, на користь ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Стягнуто із Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області на користь держави, судовий збір в розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано наявними доказами про несплату вказаних виплат при звільненні та їх розмір.

В частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції дійшов до переконання, що розмір середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, перевищує розмір заборгованості по заробітній платі при звільненні у загальному, тобто є очевидно неспівмірним із загальною сумою заборгованості, суд вважає справедливим зменшення розміру середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні позивача до розміру суми, яку відповідач 2 заборгував позивачу при звільненні, а саме до 60196,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, адвокат Бабіч Т. Г., діючи в інтересах Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 14.02.2023 та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі адвокат зазначає, що суд неправильно застосував норми матеріального права, стягнувши з відповідача суми, вказані в рішенні. Зазначає, що законодавець чітко визначив, що надання щорічної грошової винагороди здійснюється відповідно до Положення, затвердженого керівником навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом, за рішенням та за погодженням з організацією вищого рівня, а стосовно керівника навчального закладу, яким є позивач, - за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

Також суд не взяв до уваги, що постановою Черкаського апеляційного суду від 18.02.2021 встановлено, що позивачем як працівником, який виконує виховну функцію було вчинено аморальних проступок, що вочевидь свідчить про те, що останньому не могла виплачуватися премія.

Вважає, що рішення про здійснення виплати конкретному педагогічному працівнику є дискредиційним повноваженням органу вищого рівня, яке суд першої інстанції неправомірно передрав на себе, тому судове рішення в частині стягнення на користь позивача щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання покладених обов`язків за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки у загальному розмірі 25845, 00 грн. підлягає скасуванню з вказаних підстав.

Далі, скаржник вказує, що при поновленні позивача на роботі відповідно до рішення Шполянського районного суду у справі № 710/18/20, було стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.12.2019 по 03.12.2020 в розмірі 127903 грн. 05 коп., у вказаний період позивач не працював, але отримав середній заробіток за цілий рік, враховуючи і час, який міг бути використаний для оплачуваної відпустки.

Також апелянт вказує, що даний спір було вирішеного за неналежного складу учасників, що є самостійною відмовою у позові, оскільки на час виникнення спору, позивач перебував у трудових відносинах з Лип`янським ліцеєм Лип`янської сільської ради, і належним відповідачем має бути Виконавчий комітет Лип`янської сільської ради.

Від позивача ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому він просить закрити апеляційне провадження, оскільки апеляційна скарга підписана не повноваженою особою, яка має здійснювати представництво Лип`янської сілької ради, так як офіційний веб-сайт Лип`янської сільської ради не містить жодних відомостей про прийняття сільською радою на пленарному засіданні рішення про закупівлю послуг з адвокатської діяльності у адвоката Бабіч Т. Г. В разі не закриття апеляційного провадження, просить відхилити доводи апеляційної скарги представника позивача, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає даним вимогам закону.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи рішенням №15-11/1 від 02.09.2019 року Лип`янської сільської ради Шполянського району, Черкаської області, прийнято безоплатно з 1 вересня 2019 року з комунальної власності Шполянської районної ради Черкаської області в комунальну власність Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області згідно порядку розмежування видатків між бюджетами комунальний заклад ( як юридичну особу) Лип`янську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Шполянської районної ради Черкаської області, її цілісний майновий комплекс та майно, вказане в акті приймання - передачі необоротних активів, матеріальних цінностей та записів, цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні установи. Надано право оперативного управління Лип`янською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Шполянської районної ради, Черкаської області, відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму виконавчого комітету Лип`янської сільської ради. Змінити з 1 вересня 2019 року назву Лип`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Шполянської районної ради Черкаської області у зв`язку із зміною власника на Лип`янську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Розпочато фінансування Лип`янської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів з 1 вересня 2019 року (а.с.25-27 том.1).

Відповідно до запису № 4 від 15.08.1981 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 (дата заповнення 21.08.1978) ОСОБА_1 було переведено на посаду директора Лип`янської середньої школи. Запис зробленона підставі наказу №278 від 12.08.1981 року по ОСОБА_2 . Відповідно до запису №5 від 20.07.1992 року, у трудовій книжці ОСОБА_1 Лип`янська середня школа перейменована на загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів с. Лип`янки відповідно до наказу Міністерства освіти України від 20.07.1992 року №74. Згідно запису №6 від 11.02.2005 року Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Лип`янка перейменована в Лип`янську Загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Шполянської районної ради Черкаської області. Підстава запису наказ по відділу освіти Шполянської райдержадміністрації від 11..02.2005 №55.

Відповідно до запису № 9 від 16.12.2019 року позивача звільнено із займаної посади за вчинення аморального проступку -16.12.2019 року (п.1 ст. 41 КЗпП України). Підстава запису розпорядження сільського голови №179/к від 03.12.2019 року.

Згідно із записом №10 від 07.12.2020 року запис №9 є недійсним, поновлений на попередній роботі. Запис зроблений на підставі розпорядження сільського голови №161/к від 07.12.2020 року.

Відповідно до запису №11 від 19.10.2021 року позивача переведено на строковий трудовий договір (контракт) терміном на 1 (один) рік з 19.10.2021 року по 18.10.2022 року. Підстава запису розпорядження сільського голови №158/к від 18.10.2021 року.

Відповідно до запису №12 від 04.01.2022 року Лип`янську Загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області перейменовано на Лип`янський ліцей Лип`янської сільської ради.

Відповідно до запису № 13 від 19.08.2022 року звільнено за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України) припинено дію строкового трудового договору (контракту). Підстава запису розпорядження сільського голови №143-к від 19.08.2022 року. (а.с. 28-38).

Відповідно до розпорядження Лип`янського сільського голови Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 19.08.2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 » було звільнено із займаної посади директора Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради ОСОБА_1 19.08.2022 року за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. Припинено дію Контракту (строкового трудового договору) згідно додаткової угоди про розірвання Контракту (строкового договору) 19 серпня 2022 року. Головному бухгалтеру відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності Лип`янської сільської ради ОСОБА_3 виплатити грошову компенсацію за 34 невикористані дні щорічної відпустки та вжити заходів, передбачених чинним законодавством України, пов`язані зі звільненням ОСОБА_1 (а.с.39).

Як видно з розрахункового листа від 19.08.202 року, виданого Лип`янською сільською радою ОСОБА_1 було нараховано до виплати за мінусом податків та зборів 23 934,43 грн. До складу виплаченої суми увійшли: посадовий оклад 8410,00 грн. (вчитель), 7701,00 грн (директор), педагогічна зарплата за місяць 3335,82 грн; доплата за перевірку зошитів 10% -335,18 грн; компенсація за невикористану відпустку 34 дні 18 201,34 грн; за вислугу років 30% - 1005,54 грн (вчитель); 1506,72 грн (директор), за престижність 5% - 167,59 грн (вчитель); 251,72 грн (директор); керівництво школою 5022,39 грн; перерахунок за липень 264,50 грн. Утримано податків та зборів 6171,77 грн. ОСОБА_1 отримав розрахунковий лист 19.08.2022 року. (а.с. 40).

Відповідно до платіжного доручення № 117 від 19.08.2022 року підтверджується перерахування Лип`янською сільською радою 23 934,44 грн на картку у філії Черкаського ОУ АТ «Ощадбанк» м. Черкаси, розрахункові за серпень 2022 року. Оплата проведена УДКСУ у Шполянському районі, система дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства Казначейство» 30.08.2022 року.

Відповідно до платіжного доручення № 118 від 19.08.2022 року підтверджується перерахування Лип`янською сільською радою 5419,12 грн на Казначейство України, податок на доходи фіз. осіб із розрахункових за серпень 2022 року, перераховано повністю. Оплата проведена УДКСУ у Шполянському районі, система дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства Казначейство» 30.08.2022 року.

Відповідно до платіжного доручення № 119 від 19.08.2022 року підтверджується перерахування Лип`янською сільською радою 451,59 грн на Казначейство України, військовий збір із розрахункових за серпень 2022 року, перераховано повністю. Оплата проведена УДКСУ у Шполянському районі, система дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства Казначейство» 30.08.2022 року.

Відповідно до платіжного доручення № 120 від 19.08.2022 року підтверджується перерахування Лип`янською сільською радою 6623,36 грн. на Казначейство України, ЄСВ нарахований із розрахункових за серпень 2022 року, перераховано повністю. Оплата проведена УДКСУ у Шполянському районі, система дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства Казначейство» 30.08.2022 року.

Як вбачається з листа Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 13.01.2021 №02-64/10 «Про надання публічної інформації» у 2020 році у комунальній власності Лип`янської сільської ради перебувало 2 заклади освіти: Нечаєвський НВК «ЗДО ЗОШ» І-ІІІ ступенів та Лип`янська ЗОШ І-ІІІ ступенів, щорічна грошова винагорода виплачувалась керівнику Нечаєвського НВК «ЗДО- ЗОШ» І-ІІІ Стужук Л.В., ОСОБА_1 був поновлений на роботі 07.12.2020 року, виплата щорічної винагороди не проводилась. У 2021 у комунальній власності Лип`янської сільської ради перебувало 3 заклади загальної освіти: Нечаєвський НВК «ЗДО ЗОШ» І-ІІІ ступенів, Лип`янська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Ярославський НВК «ЗДО- ЗОШ» І-ІІ ступенів, щорічна грошова винагорода виплачувалася керівникам закладів загальної середньої освіти: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Щодо директора Лип`янської ЗОШ Гнатика М.С. у квітні 2021 року було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани (станом на 13.01.2022 дане розпорядження оскаржується у судовому порядку), тому виплата щорічної винагороди не проводилась до вирішення питання по суті. (а.с.41-42).

Відповідно до рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 03.12.2020 справа № 710/18/20 було задоволено частково позов ОСОБА_1 .Визнано незаконними та скасувано розпорядження голови Лип`янської сільської ради Іщенка С.Ю. від 29.11.2019 № 176/К «Про звільнення ОСОБА_1 » та від 03.12.2019 № 179/К «Про внесення змін до розпорядження сільського голови № 176/К «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29.11.2019». Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Лип`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області (на даний час Звенигородський район), с. Лип`янка, вул. Шкільна).

Зобов`язано Лип`янську сільську раду Шполянського району Черкаської області в трудовій книжці ОСОБА_1 , в розділі «Відомості про роботу» зробити запис № 10 наступного змісту: «Запис за № 9 є недійсним, поновлений на попередній роботі» та у графі 4 зробити посилання на розпорядження Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області про поновлення на роботі ОСОБА_1 , на підставі рішення суду.

Стягнуто з Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. матеріальну шкоду в розмірі 3295,80 грн. та середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 127903,05 грн. (а.с. 43-63 ).

Відповідно до постанови Черкаського апеляційного суду від 18.02.2021 року справа № 22-ц/821/315/21 Апеляційну скаргу Лип`янської сільської ради задоволено частково.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 03 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лип`янської сільської ради, третя особа Лип`янська загальноосвітня школа І-ІІІступенів Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області в частині задоволення позовних вимог про стягнення майнової шкоди скасовано, та ухвалено в цій частині нове рішення яким відмовлено в задоволенні зазначених позовних вимог.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 до Лип`янської сільської ради, третя особа Лип`янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення, стягнення моральної шкоди рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 03 грудня 2020 року вирішено змінити, виклавши мотивувальну частину щодо мотивів задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення позивача, виклавши в цій частині мотивувальну частину рішення в редакції вказаної постанови та зменшивши стягнуту судом першої інстанції завдану моральну шкоду до 3000,00 гривень. В іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с.64- 76).

Відповідно до рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 28.04.2022 справа № 710/673/21 було задоволено частково позов ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області № 95 від 26.04.2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 ».

Стягнуто з Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1816,00 грн. В іншій частині відмовлено (а.с. 78-92).

Відповідно до контракту (строкового трудового договору) з керівником комунального закладу загальної середньої освіти Лип`янської сільської ради, між Лип`янською сільською радою Черкаської області та ОСОБА_1 був укладений договір про те, що ОСОБА_1 призначається на посаду директора Лип`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Шполянського району Черкаської області на термін з 19 жовтня 2021 року по 18 жовтня 2022 року (включно). Цей контракт є трудовим договором ( а.с. 93-99).

Відповідно до меморіального ордеру №15 від 17.03.2021 року Лип`янська сільська рада виплатила ОСОБА_1 127 903,05 грн., середню заробітну плату за час вимушеного прогулу відповідно до виконавчого листа Шполянського районного суду Черкаської області від 05.03.2021 по справі №710/18/20 (а.с. 100).

Згідно з довідкою про нараховану та виплачену заробітну плату видану Лип`янською сільською радою Шполянського району Черкаської області № 167/02-24 від 14.11.2022 року, ОСОБА_1 з 01.09.2019 31.12.2020 року нарахована та виплачена 41957,64 грн. заробітна плата. За 2020 рік виплачена заробітна плата в розмірі 129 793,38 грн. За 2021 рік виплачена 171 753,40 грн. заробітна плата та 7107,00 грн. - виплата педагогічним і науково педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки. З 01.01.2022 по 19.08.2022 року включно 151 528,32 грн. виплачена заробітна плата. Посадовий оклад директора ЗЗСО та ЄСТ та штатним розписом за період з 01.09.2019 по 19.08.2022 р: з 01.09.2019 по 31.12.2019 встановлений -5114,00 грн.; з 01.01.2020 по 31.08.2020 встановлений 5596,00 грн.; з 01.09.2020 по 31.12.2020 встановлений 5923,00 грн.; з 01.01.2021 по 31.11.2021 встановлений 7107,00 грн.; з 01.12.2021 по 19.08.2022 встановлений 7701,00 грн. (а.с. 101).

Відповідно до розпорядження Лип`янського сільського голови Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області від 29.11.2019 року №176/К «Про звільнення ОСОБА_1 ». Звільнено ОСОБА_1 , директора Лип`янської ЗОШ І-ІІІ ступенів Шполянської районної ради Черкаської області із займаної посади 3 грудня 2019 року за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи. Виплатити компенсацію за 16 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи 11.08.2019 по 03.12.2019 року (а.с. 102).

Відповідно до розпорядження Лип`янського сільського голови Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області від 03.12.2019 року №179/К «Про внесення змін до розпорядження сільського голови №176/К «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29.11.2019 року, внесено зміни до пункту 1та 2 виклавши в новій редакції: вважати датою звільнення ОСОБА_1 , директора Лип`янської ЗОШ І-ІІІ ступенів Шполянської міської ради Черкаської області перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності. Про виплату компенсації за невикористану відпустку буде винесено додаткове розпорядження (а.с. 103).

Згідно з розпорядженням Лип`янського сільського голови Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області від 07.12.2019 року №161/К «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Лип`янської загальноосвітньої І-ІІІ ступенів», поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Лип`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області з 08.12.2020 року. (а.с. 104).

Згідно з розпорядженням Лип`янського сільського голови Лип`янської сільської ради Шполянського району Черкаської області від 10.06.2022 року №95/К «Про надання щорічної основної відпустки директору Лип`янського ліцею Гнатику М.С.», надано частину щорічної основної відпустки ОСОБА_1 директору Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради за період роботи з 11.08.2021 по 10.08.2022 року тривалістю 24 календарних дні з 27 червня по 20 липня 2022 року. Надано додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю 3 (три) календарних дні з 21липня 2022 року по 23 липня 2022 року включно. (а.с.105).

Відповідно до довідки №128/08-04 від 07.09.2022 року, яка видана Лип`янською сільською радою Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_1 працював в Лип`янському ліцеї Лип`янської сільської ради (звільнений розпорядженням №143-К від 19.08.2022 року, форма працевлаштування основне, займав посаду директора Лип`янського ліцею. Загальна сума доходу за період з січня 2022 року по серпень 2022 року становить 151 528,32 (сто п`ятдесят одна тисяча п`ятсот двадцять вісім гривень 32 копійки.). (а.с.106).

Відповідно до розділу 3, Положення про надання грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженого директором Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради від 30.03.2022 року, погодженого на засіданні профкому протокол від 11.05 № 6, щорічна грошова винагорода виплачується в межах загальних коштів, передбачених кошторисом на оплату праці працівників навчального закладу. Розмір щорічної грошової винагороди не може перевищувати одного посадового окладу (ставки заробітної плати). Грошова винагорода відповідно до цього положення видається педагогічним працівникам на підставі наказу директора ліцею та за обов`язковим погодженням з профспілковим комітетом ліцею; директору ліцею на підставі наказу начальника відділу освіти та за обов`язковим погодженням з райкомом профспілки.

Суд першої інстанції, враховуючи встановлені обставини справи, задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнув з відповідача заборгованість по заробітній платі при звільненні на суму 60196,00 грн., та середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні 60196,00 грн.

Згідно зі ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно зі ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 зазначила, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Щодо доводів апеляційної скарги в частині вимог про стягнення щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на нього обов`язків за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки, то колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про освіту» у редакції станом на 09.08.2019, станом 16.11.2020, станом на 21.11.2021, станом на 06.04.2022, держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам: виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків.

Відповідно до п.п. 8, 13 Постанови «Пленуму Верховного Суду України» № 13 від 24.12.99 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Умови оплати щорічної винагороди педагогічним працівникам регулюються Порядком надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 05.06.2000 року.

Відповідно до п 2-5 цього Порядку щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам надається за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків за умови досягнення ними успіхів у вихованні дітей, навчанні, вихованні, професійній підготовці учнівської та студентської молоді, методичному забезпеченні, відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни та здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу чи методичної установи на оплату праці. Щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків надається відповідно до положення, яке затверджується керівником навчального закладу чи методичної установи за погодженням з профспілковим комітетом і може включати в себе додаткові критерії, крім визначених у пункті 2 цього Порядку, з урахуванням специфіки навчального закладу чи методичної установи. Щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам видається на підставі наказу керівника навчального закладу чи методичної установи, а керівникам - за погодженням з організацією вищого рівня. Щорічна грошова винагорода керівникам навчальних закладів чи методичних установ, які працюють на умовах контракту, надається незалежно від умов, визначених у контракті. Розмір щорічної грошової винагороди не може перевищувати одного посадового окладу (ставки заробітної плати) з урахуванням підвищень.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2., 3.3. положення про надання грошової винагороди педагогічним працівникам за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов1язків затвердженого наказом директора Лип`янського ліцею Лип`янської сільської ради від 30.03.2022 року та погодженого на засіданні профкому (протокол від 11.05 №6), щорічна грошова винагорода виплачується в межах загальних коштів, передбачених кошторисом на оплату праці працівників навчального закладу. Розмір щорічної грошової винагороди не може перевищувати одного посадового окладу (ставки заробітної плати). Грошова винагорода відповідно до цього положення видається педагогічним працівникам на підставі наказу директора ліцею та за обов`язковим погодженням з профспілковим комітетом ліцею; директору ліцею на підставі наказу начальника відділу освіти та за обов`язковим погодженням з райкомом профспілки.

Отже, ураховуючи вимоги порядку щорічна грошова винагорода керівнику навчального закладу повинна надаватись за наказом вищестоящої організації, якою є Лип`янська сільська рада, а у відповідності до вимог положення з 2022 року - на підставі наказу начальника відділу освіти та за обов`язковим погодженням з райкомом профспілки.

Колегія суддів вважає, що вказаними пунктами як порядку, так і положення на позивача, як керівника навчального закладу, покладався обов`язок погоджувати розмір винагороди із вищестоящою організацією, а з 2022 року - з начальником відділу освіти з подальшим погодженням з райкомом профспілки.

Матеріали справи не містять даних про погодження ОСОБА_1 . Лип`янською сільською радою та начальником відділу освіти щорічної грошової винагороди.

Крім того,колегія суддівзвертає увагу,що у2019році ОСОБА_1 як працівником, який виконує виховну функцію, вчинено аморальний проступок, який полягає у тому, що ним в приміщенні закладу освіти зберігався апарат для виготовлення самогону, а також здійснювалося виготовлення самогону.

Такий проступоксуд апеляційноїінстанції усвоїйпостанові від18лютого 2021року усправі №710/18/20 розцінив як аморальний, з огляду на те, що він порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, щодо формування у дітей навичок здорового способу життя, шкідливого впливу алкоголю на людський організм, в тому числі небезпечний вплив алкоголю на організм дитини, недопущення та профілактика розвитку дитячого алкоголізму, тощо.

При цьому, аналізуючи вказані вище норми закону, колегія суддів приходить до висновку, що право надання чи ненадання грошової допомоги, а також визначення її розміру не входить до компетенції суду, оскільки встановлення розміру такої винагороди належить до компетенції вищестоящої організації (органів управління освітою) в межах загальних коштів, передбачених на відповідні видатки.

Отже, на переконання апеляційного суду права позивача у даній частині роботодавцем не порушені, а тому дані вимоги позовної заяви задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення невиплаченої допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2020 та 2022 роки, то колегія суддів в даній частині позовних вимог виходить із наступного.

Згідно зістаттею 74 КЗпП Українигромадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до вимогстатті 75 КЗпП Українищорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який підліковується з дня укладення трудового договору.

Пунктом 3.5. укладеного Лип`янською сільською радою Черкаської області з ОСОБА_1 контракту на термін з 19 жовтня 2021 року по 18 жовтня 2022 року (включно) передбачено, що керівникові надається щорічна основна відпустка тривалістю 56 календарних днів, додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю 3 календарних дні згідно з чинним законодавством, колективним договором закладу та графіком відпусток, затвердежним в установленому порядку.

Керівнику надається допомоги на оздоровлення під час щорічної відпустки у розмірі посадового окладу (пункт 3.2. контракту).

У разі звільнення працівника йому відповідно до вимогстатті 83 КЗпП Українивиплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Основною умовою, за якої виплачується матеріальна допомога на оздоровлення, є факт надання працівникові щорічної відпустки (повністю або її частини).

Таким чином, подією, яка безпосередньо пов`язується з виплатою цієї допомоги, має бути рішення про надання щорічної відпустки (або частини такої відпустки).

Якщо працівник отримав грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки, матеріальна допомога на оздоровлення не виплачується.

Системний аналіз вказаних норм Закону з урахуванням умов укладеного між сторонами контракту свідчить про те, що така допомога на оздоровлення надається лише при наданні щорічної відпустки. У випадку виплати компенсації за невикористану відпустку допомога на оздоровлення не виплачується.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі №761/1091/18 (провадження №61-2437св19).

Установивши, що у 2020 році ОСОБА_1 відпустка не надавалася, у зв`язку з чим він має право на грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки з 17 грудня 2019 року по 10.08.2020 року (40 днів), про що ним заявлено вимоги у даній справи,тому колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача допомоги на оздоровлення за вказаний період.

У той же час, відповідно до розпорядження Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області №95/К від 10 червня 2022 року «Про надання щорічної основної відпустки директору Лип`янського ліцею Гнатику М.С.», позивачу надано частину щорічної основної відпустки за період роботи з 11.08.2021 року по 10.08.2022 року тривалістю 24 календарних днів з 27 червня 2022 року по 20 липня 2022 року та надано додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю з (три) календарних дні з 21 липня 2022 року по 23 липня 2022 року (т. 1 а.с. 105).

У даному розпорядженні не міститься інформації про виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення під час щорічної відпустки у розмірі посадового окладу.

З огляду на те, що позивач реалізував своє право на отримання частини щорічної основної відпустки у 2022 році, однак в порушення умов контракту йому не виплачено допомоги на оздоровлення у розмірі 7701,00 грн., тому вказана сума підлягає стягненню на його користь.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною першоюстатті 47 КЗпП України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду, передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (частина першастатті 116 КЗпП України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду).

Відповідно до частини першоїстатті 117КЗпП України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду) в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені устатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, передбачений частиною першоюстатті 117 КЗпП України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду, обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні, факт проведення з ним остаточного розрахунку та встановлення вини.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахункуз працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченоїстаттею 117 КЗпП України.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Таким чином, при затримці розрахунку при звільненні роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) зазначила, що належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Згідно з частиною другоюстатті 117 КЗпП України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Частина друга статті 117 КЗпП України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду, стосується випадків, коли наявний спір між роботодавцем і колишнім працівником про належні до виплати суми та фактично охоплює два випадки вирішення такого спору.

Якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто, зазначене в частині першій статті 117 КЗпП України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду). Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальності роботодавця протягом усього періоду прострочення.

Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені на момент звільнення, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17 (провадження №11-1210апп19).

У даній справі, колегія суддів встановила, що при звільненні відповідач не виплатив позивачу компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у 2022 році у загальному розмірі 28755,00 грн.

У зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у визначені законом строки є підставою для відповідальності, передбаченоїстаттею 117 КЗпП України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду.

Встановлений статтею 117 КЗпП України,у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду, механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності в цивільному праві необхідно дійти висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15 (провадження № 14-623цс18).

У даній справі, суд першої інстанції встановив, що розмір невиплачених сум при звільненні позивача становив 60196,00 грн., а тому дійшов висновку про зменшення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до вказаного розміру.

З урахуванням того, що суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги позивача щодо стягнення щорічної грошової винагороди за сумлінну працю та допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки у 2020 році задоволенню не підлягають, тому колегія суддів доходить висновку, що справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи та наведеним вище критеріям, означеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), є визначення розміру відповідальності Лип`янської сільської ради за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 28755,00 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги з приводу неналежного суб`єктного складу учасників справи, а саме неналежного відповідача, апеляційний суд зазначає наступне.

Як вбачається зі строкового трудового договору з керівником комунального закладу загальної середньої освіти Лип`янської сільської ради від 19.10.2021, він укладений між ОСОБА_1 і Лип`янськю сільською радою, також вказані відомості підтверджуються записами в трудовій книжці.

Крім того, в мотивувальній частині постанови Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.11.2021 у справі № 710/18/20 про визнання незаконним розпорядження Лип`янського сільського голови Іщенка С. Ю. «Про звільнення ОСОБА_1 » зазначено, о належними співвідповідачами у даній справі є Лип`янська сільська рада, з якою позивач укладав трудовий договір, Лип`янський сільський голова ОСОБА_6 як посадова особа, яка приймала рішення про звільнення ОСОБА_1 , та Лип`янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (нині Лип`янський ліцей).

Тому доводи скаржника в цій частині є безпідставними, оскільки позивачем правильно обрано коло відповідачів у даному спорі.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що сільською радою не могли бути виділені кошти на оплату послуг адвоката колегія суддів відхиляє, оскільки суд не зобов`язаний перевіряти походження коштів у учасника справи на оплату послуг представника, а перевірці підлягають лише документи, що посвідчують повноваження представника.

При цьому, відповідно до частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Повноваження адвоката Бабіч Т.Г. на представлення інтересів Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області в суді апеляційної інстанції підтверджені Ордером серії №1050248 від 15.03.2023 року, що свідчить про наявність у адвоката права на підписання апеляційної скарги, а тому у задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження з указаних підстав слід відмовити.

Отже, за результатами розгляду справи, судова колегія дійшла до висновку, що суд не в повній мірі з`ясував обставини у справі та дійшов помилкового висновку у частині наявності підстав для стягнення щорічної грошової винагороди за сумлінну працю та допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки у 2020 році, у зв`язку з чим рішення суду у даній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову у цій частині вимог.

Крім того, у зв`язку з наведеними обставинами є підстави і для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а тому у цій частині рішення суду підлягає зміні.

В решті вирішених вимог рішення суду відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Відповідно до частини 13 статі 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, тому судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області - адвоката Бабіч Тетяни Григорівни задовольнити частково.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2023 року скасувати у частині стягнення з Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 щорічної грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання покладених обов`язків за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки у загальному розмірі 25 845,00 грн., допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у 2020 році у розмірі 5596,00 грн. та ухвалити у даній частині нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2023 року змінити у частині стягнення з Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2022 по 14.02.2023 з 60196,00 грн. до 28755,00 грн., з утримання із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути із Лип`янської сільської ради Звенигородського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Компенсувати за рахунок держави Лип`янській сільській раді Звенигородського району Черкаської області судовий збір у розмірі 1488, 60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді