Рішення

від 03.05.2023 по справі 520/2327/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 р. Справа № 520/2327/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Домніч О.В,

представника позивача - Лушпієнко Юлії Олегівни,

представника відповідача - Садієва Ніджат Алігусєйн огли,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/2327/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укргеопошук" (вул. Китаєнка, буд. 1,м. Харків,61020) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргеопошук" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00240180706 від 05.11.2021.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що діяльність ТОВ « УКРГЕОПОШУК» безпосередньо та нерозривно пов`язана із наданням допоміжних послуг у сфері добування нафти і газу та спрямована на отримання доходу, зокрема подальшого надання позивачем консультаційних послуг у сфері добування нафти і газу і створення власного комплексного інформаційно-облікового ресурсу з різних аспектів діяльності в сфері добування нафти та газу, задля чого і було укладено договір з ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ», в результатів чого стались зміни у структурі активів та зобов`язань підприємства позивача. У зв`язку з цим, ТОВ "Укргеопошук" впродовж тривалого часу проводило масштабні роботи із формування власного ресурсу протягом 2016-2020 років, за результатом чого позивачем підписано договір з ТОВ «БІ ДЖІ ВІ ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» у 2021 році, що вплинуло на майновий стан позивача, спричинило зміни у структурі активів. Таким чином, враховуючи те, що позивачем не відразу було отримано дохід від співпраці з ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ», то ТОВ "Укргеопошук" дотримано процедуру відображення від`ємного значення ПДВ за відповідний період, а тому підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін в судове засідання та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримана уповноваженим представником.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що актах виконаних робіт, які підписані між ТОВ « УКРГЕОПОШУК» та його контрагентом ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ», не зазначено ясі саме послуги було виконано на користь позивача, не розкрито зміст наданих послуг, відсутні звіти щодо виконаних послуг, відсутні документи оформлення результатів роботи, виконаних послуг, а також ТОВ « УКРГЕОПОШУК» не отримувало дохід від реалізації вищевказаних консультаційних послуг чи власного створеного інформаційно-облікового ресурсу замовникам. Таким чином, оскільки ТОВ "Укргеопошук" у перевіряємий період задекларовано від`ємне значення об`єкта оподаткування з ПДВ за рахунок отриманих послуг від ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ», використання яких неможливе в господарській діяльності у зв`язку з відсутністю такої діяльності в перевіряємому періоді, а також подальшої реалізації послуг з метою отримання доходу, то позивачем порушено норми п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, наслідком чого є прийняття ГУ ДПС у Харківській області податкового повідомлення-рішення від 05.11.2021 № 00240180706 форми «В4».

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій вказав на помилковість позиції представника податкового органу, яка сформована виключно на підставі власного тлумачення вимог податкового законодавства та без поглибленого з`ясування природи господарської діяльності підприємства.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Харківській області з 23.09.2021 по 29.09.2021 проводилася документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Укргеопошук" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від`ємного значення з ПДВ, яке сформовано у період з травня 2016 року по липень 2021 року.

За результатами перевірки було складено акт від 06.10.2021 року №17634/20-40-07- 06-10/39804410 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Укргеопошук" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість», в якому встановлено завищення підприємством від`ємного значення з ПДВ за липень 2021 року на суму 1042347 грн., що вказує на порушення ТОВ "Укргеопошук" пункту "г" п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України.

Не погодившись із висновками, наведеними у акті перевірки ТОВ "Укргеопошук" направило контролюючому органу заперечення від 18.10.2021 року №18-01/10-21 на акт перевірки від 06.10.2021року №17634/20-40-07-06-10/39804410.

Листом від 01.11.2021 вих. №47705/6/20-40-07-06-15 контролюючий орган висновки акту перевірки від 06.10.2021року №17634/20-40-07-06-10/39804410 підтримав.

На підставі висновків акту перевірки від 06.10.2021 року №17634/20-40-07- 06-10/39804410 ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення рішення №00240180706 від 05.11.2021 року, яким підприємству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 042 347,00 грн., та встановлено порушення, що здійснене ТОВ "Укргеопошук" в липні 2021 року, згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПКУ №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем умисно завищено від`ємне значення з ПДВ за липень 2021 року на суму 1 042 347.00 грн.

ТОВ "Укргеопошук" вважаючи податкове повідомлення рішення №00240180706 від 05.11.2021року протиправним, направив до Державної податкової служби України скаргу від 18.11.2021 року (вх. 34532/6 від 23.11.2021).

Державна податкова служба України прийняла рішення від 06.12.2021 №27492/6/99-00-06-01-03-06 яким ДПС для з`ясування обставин справи прийняла рішення продовжити строк розгляду скарги до 21.01.2022 (включно).

21.12.2021 Державна податкова служба України направила ТОВ "Укргеопошук" рішення про результати розгляду скарги вих.№28594/6/99-00-06-01-03-06, за яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 05.11.2021 №00240180706, а скаргу без задоволення.

Вважаючи, податкове повідомлення-рішення від 05.11.2021 №00240180706 протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.п.198.1-198.3 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд зазначає, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна бути пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, повинна бути спрямована на отримання доходу та спричиняти реальні зміни майнового стану.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Податкового кодексу України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Податкового кодексу України).

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, в тому числі, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару та його оплати, а також наявність мети отримання товару, пов`язаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Згідно пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

З наведених законодавчих положень випливає, що формування платником податку об`єкту оподаткування здійснюється шляхом врахування витрат підприємства за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором товарів/послуг у власній господарській діяльності.

Згідно з пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7. статті 201 Податкового кодексу України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що сам факт наявності у платника податків податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ"Укргеопошук" (Замовник) та ТОВ "Ернст енд Янг" (виконавець) укладено договір про надання професійних послуг від 18.04.2016 №Legal-2016-00031 (а.с. 65), предметом якого є зобов`язання виконавця надати професійні послуги, обсяг яких визначається у конкретному випадку в письмовій формі і фіксується у вигляді технічного завдання за проектом відповідно до форми, що наведена у Додатку С (п. 1 договору).

Представник позивача пояснив, що додатковою угодою від 22.11.2019 № 43 до договору від 18.04.2016 №Legal-2016-00031 сторонами узгоджено підписання додатків С00, С01, С02, С03, С04 до договору новими розділами з переліками нових інформаційно-консультаційних послуг, які має надати замовник (а.с. 74-84 позивачем залучено лише додатки С00, С01, С02 та Додаток D а.с. 85-87).

На підтвердження виконання умов вказаного договору та додатків до нього, позивачем залучено до матеріалів справи акти приймання-передачі послуг від 30.12.2016, 27.12.2016, 06.12.2018, 29.05.2017, 09.01.2018, 29.04.2020, 15.10.2019 (а.с. 89-96), витяги з програми навчання, семінарів, тренінгів, викопіювання з програмного забезпечення, матеріали консультацій (а.с. 97-125), а також податкові накладні, виписані ТОВ "Ернст енд Янг" по спірним операціям.

Отримані від ТОВ "Ернст енд Янг" консультацій послуги ТОВ "Укргеопошук" віднесено до складу податкового кредиту на загальну суму ПДВ 1238548, 00 грн. за період з травня 2016 року по грудень 2020 року.

При цьому, як встановлено в акті перевірки, на момент проведення перевірки ТОВ "Укргеопошук", підприємство сформувало від`ємне значення з ПДВ на послуги, які не були використані в господарській діяльності в перевіряємому періоді, а також подальшої реалізації послуг, з метою отримання доходу, оскільки придбавало послуги для подальшого провадження з метою отримання доходу (згідно наданих пояснень посадових осіб підприємства (а.с. 42-43).

Так, в контексті вищезазначеного, суд вважає за необхідне надати оцінку та детально дослідити зміст господарської операції позивача з контрагентом в розрізі додатків до договору (технічних завдань) та наданих позивачем доказів отримання таких послуг.

Зокрема, в технічному завданні до договору від 18.04.2016 №Legal-2016-00031 (Додаток С) виконавець зобов`язується надати замовнику послуги із загальної юридичної перевірки основних документів, необхідних для користування надрами, та умов надрокористування, а також виявлення основних юридичних ризиків та питань для подальшого аналізу, зокрема: загальна перевірка двох спеціальних дозволів на користування надрами, перевірка дотримання основних вимог законодавства при проведенні аукціонів з видачі спецдозволів (свроєчасне здійснення відповідних платежів, укладання відповідних договорів купівлі продажу), перевірка отримання необхідних державних/регуляторних узгоджень, перевірка наявності актів перевірок державних органів (якщо такі проводилися), їх опис, обговорення випадків порушення умов спецдозволів, тощо (а.с. 72-73)..

Результати послуг виконавця, визначеному у п. 1.1 цього додатку, будуть оформлені у вигляді стислого звіту російською мовою (п. 1.3 Додатку С).

На виконання умов вказаного договору, позивач залучив до матеріалів справи акт від 30.12.2016 приймання передачі консультаційних послуг відповідно до умов додатку С до договору від 18.04.2016 №Legal-2016-00031 (а.с. 89), за змістом якого замовник прийняв консультаційні послуги відповідно до датку С до договору від 18.04.2016 № Legal-2016-00031.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано до суду доказів дотримання умов п. 1.3 Додатку С, а саме не надано звіт про результати послуг за переліком, який зазначено у п. 1.1 Додатку С до договору від 18.04.2016 № Legal-2016-00031 з якого можливо було встановити конкретний перелік отриманих послуг, які також не конкретизовані і в акті від 30.12.2016.

Обґрунтовану необхідність отримання саме таких юридичних послуг за переліком Додатку С як на момент підписання акту приймання передачі наданих послуг від 30.12.2016року, так і в майбутньому, позивачем не наведено, враховуючи те, що навіть договір з ТОВ "БІ ДЖІ ВІ ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ" не передбачав отримання від ТОВ "Укргеопошук" саме послуг юридичного характеру дії/зупинення/анулювання спецдозволів на користування надрами, особливостей проведення аукціонів з видачі спецдозволів, а обмежувався сферою електронного документообігу.

Водночас позивачем не надано обґрунтованих пояснень стосовно того, яким чином послуги, отримані у 2016 році від ТОВ "Ернст енд Янг" (зокрема по переліку Додатку С) позивач планував використати для надання аналогічних послуг третім особам, оскільки можливість надання таких послуг третім особам позивач отримав лише у листопаді 2019 року шляхом підписання додаткової угоди № 3 (а.с. 88), яка вступила в силу з моменту підписання обома сторонами.

Також, дослідивши зміст актів приймання передачі наданих консультаційних послуг, суд звертає увагу, що відсутність деталізації та конкретизації в актах приймання передачі наданих консультаційних послуг, отриманих від ТОВ "Ернст енд Янг" перешкоджає достеменному з`ясуванню надання позивачем саме цього конкретно визначеного переліку послуг третій особі - ТОВ "БІ ДЖІ ВІ ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ", враховуючи також те, що залучені позивачем матеріали консультаційних послуг чітко не вказують на факт їх формування в результаті отриманих інформаційно консультаційних послуг саме від ТОВ "Ернст енд Янг", наслідком чого є не підтвердження необхідності отримання позивачем таких послуг від контрагента, наявності необхідної ділової мети та потреби у таких послугах у період, коли ТОВ "Укргеопошук" включило вказані витрати у свій податковий кредит.

Зокрема, додатком № С01 (а.с. 77) передбачено надання виконавцем замовнику обсягу консультаційних послуг щодо автоматизації бюджетування для нафтогазової галузі на базі технологій 1С:підприємство 8 з переліком функціональних напрямків, які, однак не відображено (не конкретизовано) у відповідному акті приймання передачі наданих консультаційних послуг (а.с. 91).

Додатком № С02 передбачено надання виконавцем замовнику обсягу консультаційних послуг щодо автоматизації документообігу на базі технологій 1С:підприємство 8 з переліком певних видів документів, на які поширюються такі послуги, проте в акті приймання передачі наданих консультаційних послуг від 29.05.2017 року лише вказано загальну назву наданих послуг - «консультаційні послуги щодо автоматизації документообігу на базі технологій 1С:підприємство 8» (а.с. 92).

Додатком D передбачено надання виконавцем на користь замовника послуг податково юридичних консультацій за переліком питань (а.с. 25), які також не конкретизовано в акті приймання передачі наданих консультаційних послуг від 30.12.2016 (а.с. 93).

При цьому, як вбачається зі змісту актів здачі приймання робіт (а.с. 137-139), які підписані позивачем з ТОВ «БІ ДЖІ ВІ ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» (якому позивачем були надані аналогічні інформаційно консультаційні послуги, отримані від ТОВ «Ернст енд Янг», як вказує позивач), ТОВ «БІ ДЖІ ВІ ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» отримані наступні послуги від позивача: консультаційні послуги з питань інформатизації щодо створення системи електронного документообігу та базі BAS «Документообіг» та її інтеграції з обліковими системами; консультаційні послуги з питань інформатизації щодо адаптації автоматизованої системи управління нормативно довідковою інформацією на базі «УТП» та інтеграції з іншими комп`ютерними системами; консультаційні послуги з питань інформатизації щодо інтеграції програмних продуктів «Консолідації» та УТП у бюджетні процеси підприємства.

Тобто, вказані послуги за змістом, характером та суті має відмінності від отриманих позивачем послуг від ТОВ «Ернст енд Янг», доказів надання позивачем податково юридичних консультацій за переліком додатку D матеріали справи не містять, а згідно доданих позивачем консультаційних матеріалів (а.с. 100-125), неможливо встановити до яких саме актів наданих послуг відносяться ті чи інші письмові консультації, відсутні критерії визначення вартості наданих послуг.

Позивачем не надано до суду належним та допустимих доказів на підтвердження формування власного комплексного інформаційнооблікового ресурсу з різних аспектів діяльності в сфері добування нафти та газу, як результату співпраці з ТОВ "Ернст енд Янг", оскільки залучені позивачем консультаційні матеріали не містять жодного логотипу компанії саме ТОВ "Укргеопошук", не завірені жодним чином (ані мокрою печаткою, ані електронним цифровим підписом), не містять жодних посилань на авторські права та інтелектуальну власність саме ТОВ "Укргеопошук".

Посилання позивача на те, що продукт, який сформовано ТОВ "Укргеопошук" за результатом отриманих послуг від ТОВ "Ернст енд Янг" є комп`ютерною програмою не нівелює право позивача на надання до суду скріншотів/фотокопій з даної програми, які доказу її існування та власної правової позиції по справі.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що директором підприємства прийнято наказ «Про визначення напрямку діяльності товариства» № 01-04/16 від 01.04.2016, в якому обрано основний вид діяльності консультування інших суб`єктів з питань газу і нафти, оскільки вказане розпорядження є лише наміром підприємства без доказів їх реального виконання, зокрема шляхом зміни основного напрямку діяльності по КВЕД за законодавчо встановленою процедурою.

Окрім того, як вбачається зі змісту акту приймання передачі наданих професійних послуг від 27.12.2016 року (а.с. 90) не вбачаться за можливе встановити які саме послуги були отримані замовником, оскільки вказаний документ не містить взагалі посиланням на технічні завдання (додатки до договору), а містить лише вказівку на отримання послуг відповідно до договору від 18.04.2016 №Legal-2016-00031 та ціну отриманих послуг, що унеможливлює підтвердження факту того, що господарська операція взагалі відбулась.

Так, у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №826/9368/15 вказано, що якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Надання інформаційно консультаційних послуг (перелік наведено в технічних завданнях) належать до безтоварних операцій і за своєю суттю є адміністративними витратами.

Документами, що підтверджують фактичне отримання послуг з консультацій можуть бути акти приймання-передачі послуг та (або) інші документи, що підтверджують фактичне надання (отримання) послуг, які повинні мати всі обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», звіти про надані послуги, в яких мають бути викладені результати наданих консультаційних послуг та відповідні рекомендації замовнику в розрізі конкретних статей.

Однак наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт не підтверджують реальність виконання договору від 18.04.2016 №Legal-2016-00031, оскільки у них зазначено лише загальне найменування послуг та їх вартість без конкретизування, які саме послуги були надані, їх вид, детальний опис, та обсяг, що робить неможливим встановлення реального змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності.

Із наданих документів не можливо встановити, які критерії використовувались для визначення вартості послуг, не обґрунтовано причинного зв`язку між придбаними послугами та отриманням економічної (тощо) вигоди, а залучені позивачем матеріали консультацій не підтверджують досягнення конкретної цілі, у тому числі і підписання договору з ТОВ "БІ ДЖІ ВІ ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ", оскільки критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з оплатою послуг, товариство повинно було надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги у вигляді звіту, висновку, актів виконаних робіт з чітким переліком отриманих послуг, оскільки відображення такого переліку в технічних завданнях не свідчить про факт виконання/отримання таких послуг, а вказує лише на досягнення сторонами домовленостей про певний обсяг послуг та саме по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій.

Аналогічна позиція щодо підтвердження реальності здійснення послуг та вимоги до первинних документів щодо їх оформлення викладені у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 804/56/15, від 24.04.2018 року у справі № 804/4249/15, від 12.03.2019 року у справі № 826/14489/16.

Окремо суд зауважує, що зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження).

Відтак, відсутність розумних економічних причин (ділової мети) отримання інформаційно консультаційних послуг, якщо такі послуги не використовуються у господарській діяльності платника податку, унеможливлює включення відповідних сум до складу витрат за наявності складених документів. В цьому випадку такі документи мають юридичну ваду змісту та не можуть сприйматися як належне джерело формування фінансової та податкової звітності.

Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах від 19.04.2019 у справі №803/236/15-а, від 21.10.2019 у справі №0540/7843/18-а, від 09.10.2020 у справі №826/11085/18) зазначав, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту.

Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано до суду належних первинних документів, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Ернст енд Янг" за переліками, які зазначені у всіх Додатках до договору (технічних завданнях) та фіксували б дії, які викликають зміни у зобов`язаннях ТОВ "Укргеопошук" та структурі його активів та зобов`язань, а надані первинні документи не розкривають економічний зміст та не доводять досягнення мети в результаті отриманих позивачем послуг від контрагента у прив`язці до періодів та сум ПДВ, які віднесені позивачем до складу податкового кредиту за період з травня 2016 року по грудень 2020 року, враховуючи те, що наявність у платника податків документів, якими оформлені господарські операції, та податкових накладних, оформлених з дотриманням норм ПК, не є безумовною підставою виникнення у платника податків права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного прибутку на суму витрат.

Про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.01.2021 року у справі № 420/3897/19, від 07.04.2021 року у справі № 813/1200/18.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд враховує враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 19.06.2018 у справі №808/2447/17 та від 31.07.2018 у справі №820/3119/17.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду підтверджено порушення ТОВ "Укргеопошук" в липні 2021 року, згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПКУ №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем завищено від`ємне значення з ПДВ за липень 2021 року на суму 1 042 347.00 грн., з огляду на що, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 05.11.2021 № 00240180706 є правомірним.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Решта доводів учасників справи не спростовують висновків суду.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "УКРГЕОПОШУК" задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укргеопошук" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10 травня 2023.

Суддя А.С. Мороко