Постанова

від 02.05.2023 по справі 340/1058/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 травня 2023 року м. Дніпросправа № 340/1058/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 ( суддя першої інстанції Кравчук О.В.) в адміністративній справі №340/1058/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЛОВОДСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Світловодський маслосирзавод з адміністративним позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №00058820712 від 23.12.2021 та податкове повідомлення-рішення №00058830712 від 23.12.2021 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року позов було задоволено повністю. Разом із тим, питання щодо розподілу судових витрат у справі в частині витрат на отримання професійної правничої допомоги судом не вирішувалось у зв`язку із поданням представником позивача заяви у порядку статті Кодексу адміністративного судочинства України про подання доказів щодо підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

26 грудня 2022 року представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 56250,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги та подав суду докази щодо надання позивачеві професійної правничої допомоги, які не були подані раніше.

Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Світловодський маслосирзавод про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення витрат на професійну правову допомогу задоволено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Світловодський маслосирзавод за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 56250,00 грн.

Додаткове рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач- Головне управління ДПС у Кіровоградській області, яке в апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване додаткове рішення суду винесене з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити з підстав наведених в апеляційній скарзі.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції зробив висновок, що заявлені до стягнення витрати позивача на професійну правничу допомогу є співмірними із складністю справи та узгоджуються із обсягом робіт, які адвокату належало виконати задля підготовки адміністративного позову та представництва ТОВ Світловодський маслосирзавод в адміністративній справі №340/1058/22. При цьому суд виходить з того, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (до прикладу, Постанова Верховного Суду у справі № 178/1522/18).

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 252 КАС України визначено, що саме суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом частин другої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження понесених судових витрат позивачем надано до суду: копію договору про надання правової допомоги від 25 січня 2022 року, копію акту приймання-передачі послуг від 23 грудня 2022 року в якому міститься деталізація наданої правової допомоги з часом та датою виконання та копію додатку до договору про надання правової допомоги, яким встановлено порядок визначення розміру допомоги.

Так, означеними документами обумовлена вартість послуг адвоката, що надаються адвокатом Куренним С.В. Товариству з обмеженою відповідальністю Світловодський маслосирзавод при підготовці позову та розгляді адміністративної справи №340/1058/22, у розмірі 1500 грн/год.

Згідно з актом приймання-передачі послуг від 23 грудня 2023 року адвокатом надані Товариству такі послуги:

аналіз первинної документації (8 годин);

підготовка позовної заяви (16 годин);

формування 3 пакетів документів (позовна заява з додатками, копіювання, друк - 4 години);

підготовка відповіді на відзив (3 години);

підготовка та подання заяви про доповнення підстав позову (2 години);

участь у 3 судових засіданнях (4 години);

підготовка та подання клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (0,5 години)

Загальна вартість наданої правової допомоги склала 56250,00 грн (37,50 год х 1500 грн).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем у суді першої інстанції у розмірі 56250,00 грн є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

В свою чергу, колегія суддів наголошує, шо послуги, пов`язані з аналізом документів, підготовка позовної заяви та формуванням 3 пакетів документів безпосередньо охоплюються такими послугами як підготовка та подання позовної заяви до Кіровоградського окружного адміністративного суду, а тому не підлягають виокремленню.

Зазначення вказаних вище послуг як окремих і самостійних не є підставою для відшкодування їх вартості відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням співмірності та пропорційності витраченого часу, складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, зважаючи на предмет спору, заявлені позовні вимоги, зміст позовної заяви, значення справи для сторони, апеляційний суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума витрат на професійну допомогу у розмірі 56250,00 грн не є співмірною зі складністю спору та предметом доказування у справі, а отже підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн., що є співмірним зі складністю справи та відповідає принципу справедливості.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Положеннями частини 1статті 317 КАС Українивстановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, враховуючи, що суд першої інстанції невірно визначив розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, колегія суддів вважає, що додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 в адміністративній справі №340/1058/22 слід змінити в частині розподілу судових витрат, виклавши мотивувальну частину рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в редакції цієї постанови та замінивши в абзаці другому резолютивної частини рішення суду першої інстанції суму "56250,00 грн " на суму "25 000 грн".

Керуючись ст.ст.132, 134, 139 ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 252, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 в адміністративній справі №340/1058/22 змінити в частині розподілу судових витрат, виклавши мотивувальну частину рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в редакції цієї постанови та замінивши в абзаці другому резолютивної частини рішення суду першої інстанції суму "56250,00 грн " на суму "25 000 грн"

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст виготовлено 05 травня 2023 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяС.В. Білак

суддяВ.А. Шальєва