Постанова

від 11.05.2023 по справі 380/12055/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/12055/22 пров. № А/857/1943/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року (ухвалене головуючою-суддею Мричко Н.І. за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у м. Львові) у справі за адміністративним позовом Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал до Західного офісу Держаудитслужби в особі філії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного акціонерного товариства Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1 про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в :

У вересні 2022 року Львівське міське комунальне підприємств «Львівводоканал» (далі - КП «Львівводоканал», позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби в особі філії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (далі - Управління Держаудитслужби, Управління, відповідач) (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного акціонерного товариства Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1 (далі - ПрАТ Львівське СБМУ №1, Товариство, третя особа), в якому просило визнати протиправним та скасувати повністю висновок Управління про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-13-000542-a від 18.08.2022 (інформацію оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro, https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-13-000542-a).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити КП Львівводоканал у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оспорюваний висновок прийнятий у зв`язку з виявленням допущених Товариством порушень під час проведення процедури публічної закупівлі. Вказує, що переможцем торгів не підтверджено відповідність кваліфікаційному критерію, встановленому ст.16 Закону України Про публічні закупівлі №922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон №922) в частині документального підтвердження наявності обладнання, зокрема, техніки, яка тендерною документацією позивачам визначалась як обов`язкова для забезпечення виконання робіт. Суд не врахував те, що позивач не відхилив пропозицію учасника, як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 Закону №922, не надав йому можливості виправити у встановлений Законом спосіб недоліки тендерної пропозиції, а визнав його переможцем торгів та уклав із ним договір про закупівлю. Звертає увагу на те, що договором №28-1022Т від 06.12.2021 передбачено його розірвання, що не заперечується у позовній заяві. Також, в оспорюваному висновку відповідач конкретизував яких саме заходів має вжити КП Львівводоканал та визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

У відзиві на апеляційну скаргу КП Львівводоканал та третя особа просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно п.1 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою відмовити КП Львівводоканал у задоволені позовних вимог повністю, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що відповідно до наказу начальника Управління Держаудитслужби №19-з від 03.08.2022, посадові особи відповідача у період з 03.08.2022 по 18.08.2022 провели моніторинг процедури закупівлі відкритих торгів за предметом Послуги з поточного ремонту гостро аварійної ділянки водопроводу по вул. Любінська, 76-80 у м. Львові, 1833265 UAH, 45330000-9, ДК021,1 за номером ID : UA-2021-10-13-000542-а, здійсненої КПЛьвівводоканал.

За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі відповідач склав висновок від 18.08.2022 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-10-13-000542-а, в якому зафіксував порушення Підприємством законодавства у сфері публічних закупівель, а саме :

- за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення ч.5 ст.17 та п.2 ч.2 ст.22 Закону №922;

- за результатами моніторингу відповідності пропозиції ПрАТ Львівське СБМУ №1 умовам тендерної документації встановлено порушення п.1 ч.1 ст.31 Закону №922.

З огляду на виявлені порушення, відповідач зобов`язав позивача вжити заходів щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору №28-1022Т від 06.12.2021 з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію, що свідчить про вжиття таких заходів.

Вважаючи оспорюваний висновок протиправним, КПЛьвівводоканал звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені порушення позивачем вимог Закону №922 за своїм змістом є незначними та в цілому не призвели до негативних наслідків, що можна було б кваліфікувати як порушення фінансової дисципліни, а тому вимога відповідача розірвати договір не відповідає критерію пропорційності.

Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням вимог статті 308 КАС України, колегія суддів не надає правову оцінку обставинам справи, які не охоплені вимогами апеляційної скарги.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст.1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні №2939-XII від 26.01.1993 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2939), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно ч.1 ст.2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є : здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістом ст.5 Закону №2939, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленомуЗаконом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон №922, п.14 ч.1 ст.1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Частинами 6, 7 статті 8 Закону №922 передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються : 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

При цьому ч.4 ст.8 №922 обумовлено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Частиною десятою статті 8 Закону №922 передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Згідно ст.22 Закону №922, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.

Відповідно до п.4 ч.1ст.22 Закону №922, замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом (ч.6ст.28 Закону №922).

Відповідно до абз.1 ч.1, ч.2 ст.32 Закону №922, рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів.

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

З матеріалів справи видно, що за результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій переможцем було визначено ПрАТ Львівське СБМУ №1, яке уклало договір з КП Львівводоканал.

Разом з цим, у спірному висновку відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.1 ч.1 ст.31 Закону №922, щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ПрАТ Львівське СБМУ №1.

Так, в констатуючій частині оспорюваного висновку зазначено, що відповідно до пункту 3 Наявність обладнання, матеріально - технічної бази та технологійдодатку 1Кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріямтендерної документації Замовником встановлено вимогу щодо обов`язкової наявності техніки для забезпечення виконання робіт, а саме : машини поливально-мийної. Однак, ПрАТ Львівське СБМУ №1 у складі тендерної пропозиції не подало інформації щодо наявності машини поливально-мийної. З цих підстав відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.1 ч.1 ст.31 Закону №922 тендерну пропозицію ПрАТ Львівське СБМУ №1 не відхилено як таку, що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленимстаттею 16 Закону №922.

Колегія суддів зазначає, що саме позивач на стадії процедури моніторингу закупівлі зобов`язаний надати докази (відповідні документи) на підтвердження того, що має право обрання саме тендерної пропозиції ПрАТЛьвівське СБМУ №1.

Колегія суддів вважає, що Держаудитслужба навела достатнє обґрунтування причин, за наявності яких прийнято оспорюваний висновок.

У спірному висновку орган державного фінансового контролю зазначив про порушення позивачем як підконтрольною установою наведених положеньЗакону №922 та у цьому зв`язку зобов`язав його здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором №28-1022Т від 06.12.2021 з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів.

Щодо висновків суду першої інстанції про неправомірність зобов`язання усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель у наведений відповідачем спосіб, то колегія суддів вважає за необхідне вказати, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону №922, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятоюстатті 203 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, а тому неправомірне укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Відповідач конкретизував у висновку, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на чіткість оспорюваного висновку та визначеність такого.

Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору підлягали виконанню.

Можливість усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оспорюваному висновку спосіб узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26.10.2022 по справі №420/693/21, від 10.11.2022 по справі №200/10092/20-а.

Проте, наведені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Таким чином, оскільки Держаудитслужба діяла підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оспорюваний висновок є правомірним.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими та складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року по справі №380/12055/22 скасувати та прийняти постанову, якою повністю відмовити Львівському міському комунальному підприємству Львівводоканал у задоволенні позовних вимог до Західного офісу Держаудитслужби в особі філії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного акціонерного товариства Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1 про визнання протиправним та скасування висновку.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар