Рішення

від 04.05.2023 по справі 187/1313/20

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1313/20

2/0187/12/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2023 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говоруха В.О., за участі секретаря судового засідання Єрмолаєва О.В., розглянувши в відкритому судовомузасіданні, за участі представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача адвоката Беззубкіна С.М. цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №43» ТОВ "ТРЕСТ "ДНІПРОВОДБУД" про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В:

01.10.2020 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_2 з позовом до Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області про відшкодування збитків.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2020 відкрито провадження у справі. 26.01.2021 за ухвалою суду відповідача у справі Лобойківську сільську раду замінено її правонаступником на Петриківську селищну раду.

04.08.2022 відповідача у справі Петриківську селищну раду замінено на належного відповідача - ДП «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №43» ТОВ "ТРЕСТ "ДНІПРОВОДБУД".

За заявою про збільшення розміру позовних вимог від 20.03.2023 (поданої до суду 20.03.2023) позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача на його користь 446248,40 грн. за відшкодування завданих збитків; 206338,51 грн. інфляційного збільшення суми боргу з відшкодування завданих збитків; 39146 грн. три проценти річних з відшкодування завданих збитків і 300000 грн. з відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником земельної ділянки і будинку по АДРЕСА_1 . До будинку проведено газопровід. Сусідня земельна ділянка по АДРЕСА_2 перебуває у власності відповідача. Ця ділянка огороджена парканом, на ній є будівлі. Ділянка і будівлі по АДРЕСА_2 використовують комунальні служби.

15.04.2020 р. упав паркан, яким огороджено ділянку по АДРЕСА_2 , внаслідок чого було пошкоджено газопровід до його будинку. Він звернувся до ПП "ГазСервісПлюс" щодо проведення ремонтних робіт по відновленню газопроводу. Вартість таких робіт складає 57566 грн.

Подавши 21.03.2023 до суду відповідну заяву позивач доповнив обґрунтування позовних вимог вказавши, що за час, що минув від падіння паркану відповідача, збільшилась інфляція, а тому зменшилась вартість грошей. У зв`язку із цим у позивача є підстави стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення, що є зміною предмету позову.

Так, інфляційні витрати з 16.04.2020 р. до 19.03.2023 р. становлять: травень 2020 100,30 червень 2020 100,20 липень 2020 99,40 серпень 2020 99,80 вересень 2020 100,50 жовтень 2020 101,00 листопад 2020 101,30 грудень 2020 100,90 січень 2021 101,30 лютий 2021 101,00 березень 2021 101,70 квітень 2021 100,70 травень 2021 101,30 червень 2021 100,20 липень 2021 100,10 серпень 2021 99,80 вересень 2021 101,20 жовтень 2021 100,90 листопад 2021 100,80 грудень 2021 100,60 січень 2022 101,30 лютий 2022 101,60 березень 2022 104,50 квітень 2022 103,10 травень 2022 102,70 червень 2022 103,10 липень 2022 100,70 серпень 2022 101,10 вересень 2022 101,90 жовтень 2022 102,50 листопад 2022 100,70 грудень 2022 100,70 січень 2023 100,80 лютий 2023 100,70.

Індекс інфляції за весь період = (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40: 100) x (99,80:100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30: 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,70 : 100) = 1.46238487

Інфляційне збільшення з відшкодування завданих збитків становить: 446248,40 x 1.46238487 - 446248,40 = 206338,51 грн.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою:

С x 3 x Д:365:100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення. Період прострочення грошового зобов`язання: Кількість днів у періоді Сума

з 16/04/2020 до 31/12/2020

446248,40 x 3 % x 260 : 366 : 100 260 9510,21 грн.

з 01/01/2021 до 19/03/2023

446248,40 x 3 % x 808 : 365 : 100 808 29635,78 грн.

Всього 3% річних з відшкодування завданих збитків становлять 39146,00 грн.

Із урахуванням первинних позовних вимог ціна позову становить 991732,91 грн.

(446248,40 + 206338,51+ 39146 + 300000 = 991732,91).

Позивач посилаючись на положення статтей 22, 625, 1166, 1192 просить суд стягнути з відповідача на його користь завдані збитки, інфляційне збільшення суми боргу з відшкодування завданих збитків, три проценти річних з відшкодування завданих збитків і відшкодувати моральну шкоду.

Під час підготовчого провадження представник відповідача адвокат Беззубкін С.М. 05.12.2022 подав до суду письмові пояснення по справі в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимоги в повному обсязі вказуючи про те, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. Однак, позивачем не доведено належними і допустимими доказами наявність всіх складників загальних умов відповідальності відповідача.

Крім того, 21.03.2023 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, де останній вказав, що так, дійсно ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО "ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 43 "ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРЕСТ "ДІІІПРОВОДБУД" є користувачем земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На зазначеній земельній ділянці розташовані будівлі та споруди відповідача, в тому числі і споруда паркан із залізобетонних плит по периметру вищезазначеної земельної ділянки. Залізобетонні плити паркану відповідача змонтовані на вертикальні металеві опори (металеві труби), що забетоновані в землі, а залізобетонні плити закріплені з металевими опорами привареним металевим кутом з обох боків плити.

15 квітня 2020 року дві залізобетонні плити впали. Під час демонтажу плит, що впали та відновлення паркану відповідачу стало відомо, що до металевих опор (металевих груб), що тримають паркан з залізобетонних плит, у тому числі ті, що впали, додатково приварені металеві кути, які виконують роль тримання труби газопроводу.

Тобто, весь газопровід змонтований на відповідних опорах з металевих труб, що забетоновані в землю, а в тому місці, де газопровід проходить, вдовж з парканом відповідача, труба покладена на металевий трикутник, приварений до металевої опори (труби) паркану відповідача. «ПМК №43» ТДВ «ТРЕСТ «ДНІПРОВОДБУД» не здійснював дій з прокладання зазначеного газопроводу, у тому числі не приварював металевий трикутник до металевої опори паркану для прокладання груби газопроводу, також відповідач жодним особам не надавав дозвіл на використання власного паркану (металевих опор залізобетонного паркану) для монтажу труби газопроводу. Оскільки, металева опора залізобетонного паркану відповідача не була розрахована на додаткове кріплення газопровідної груби до неї, частина паркану не витримала додаткове навантаження з труби газопроводу та впала.

Вказуючи про те, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами наявність всіх складників загальних умов відповідальності відповідача за завдані збитки, представник відповідача зазначає, що відповідач не вчиняв жодних дій, направлених на прокладання, монтаж груби газопроводу, у тому числі влаштування додаткового кріплення металевих кутків до металевих опор власного паркану, так як і не давав відповідного дозволу жодним особам для вчинення дій з влаштування таких додаткових опор для газової труби як зварювання металевих кутків до власних металевих опор залізобетонного паркану.

Позивачем не доведено факту пошкодження спірної газової труби. Тобто, позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт наявності фізичного пошкодження труби. Більше того, в матеріалах судової справи наявний акт обстеження від 11.10.2021, складений Петриківською селищною радою, в якому зазначено, що газопровід знаходиться в занедбаному стані з наявними ознаками фізичного зносу, за відсутності ознак пошкодження будь-якими іншими конструкціями.

З огляду на відсутність протиправної поведінки відповідача причинний зв`язок зі збитками позивача наразі відсутній.

Відповідач не вчиняв протиправних дій чи бездіяльності, які б могли спричинити падіння двох залізобетонних плит власного паркану. Більш того, не надавав дозволу на вчинення таких дій іншим особам. Тому, вини відповідача в падінні частини залізобетонною паркану наразі немає.

Окремо, представник відповідача зазначає, що 07.03.2023 Кам`янське відділення AT «Дніпропетровськгаз» надало відповідь на його адвокатський запит № 49008-Лв-5237-0323, в якому зазначено, що документація відносно газопроводу, проведеного вздовж паркану, розташованого на межі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 відсутня. В базі даних АТ «Дніпропетровський» відсутній об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки, AT «Дніпропетровськгаз» є єдиною структурою, що відповідає за постачання газу в Дніпропетровській області у тому числі за питання погодження Технічної документації з газифікації, під`єднання до мережі газопостачання та інше, відсутність в газовій службі проектної (технічної) документації щодо спірної газової групи, призводить до висновку, що спірна газова груба були прокладено незаконно, без додержання державних стандартів прокладання газових тpyб.

А враховуючи факт відсутності газопостачання по такій трубі, взагалі спростовує те, що це є труба для газопостачання.

Позивачем не доведено того факту, що спірна груба є власністю Позивача так як в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б могли підтвердити, що саме Позивач є власником спірної груби.

В свою чергу, позивач подав до суду відповідь на відзив в якому вказав про наступне. Із визнаних представником відповідачем обставин вбачається, що газопровідну трубу позивача пошкоджено внаслідок падіння залізобетонних плит паркану, який належить відповідачу.

Посилання представника відповідача на те, що газопровідна труба була приварена до металевої опори паркану відповідача нічим не підтверджується. Додатками до відзиву є фотознімки, але не вказано, хто їх зробив, коли і де. Відповідач заключив договір із адвокатом Беззубкіним С.М. 22.11.2022 р. Із фотознімків видно листя на деревах, рослинність. Отже, ці фотознімки не могли бути зроблені після 22.11.2022 р. До позивача ніхто не звертався, щоб пройти на його ділянку зробити фотознімки. Подані фотознімки є неналежними доказами, які не можуть братись судом до уваги.

Якщо відповідач визнає, що здійснив демонтаж секцій паркану, які впали, то він має пояснити, що замість залізобетонних секцій він встановив сітку. Довжина кожної секції паркану становить 6 метрів. Відповідач встановив замість секції паркану, які впали, сітку довжиною 12 метрів. На земельній ділянці відповідача, де впали секції паркану, знаходиться трансформаторна підстанція. Але фотознімків із встановленою сіткою замість секцій паркану, які впали, і трансформаторною підстанцією до суду разом із відзивом не надано. Це доводить, що надані фотознімки нерелевантні щодо обставин падіння секцій паркану.

Відзначає, що представник відповідача записав у відзиві про кріплення газопровідної труби до металевої опори залізобетонного паркану могло і повинно було бути виявлено відповідачем під час проведення демонтажу секцій паркану, що впали. Також у відзиві написано, що «частина паркану не витримала додаткове навантаження з труби газопроводу та впала». Якби це було дійсною причиною падіння паркану, то було б логічно, щоб відповідач звернувся до позивача із претензією щодо незаконного кріплення газопровідної труби до металевих опор паркану, що призвело до пошкодження паркану, бо від цього падіння могла бути пошкоджена трансформаторна підстанція відповідача. Але ж відповідач ніяких претензій до позивача не висував. Мала місце бездіяльність відповідача, який неналежно закріпив секції залізобетонного паркану, не здійснював догляду за парканом щодо надійності кріплення його секцій, через що ці секції упали і пошкодили газопровід позивача. Бездіяльність підтверджується і тим, що якби відповідач здійснював догляд за парканом та його кріпленням, то він би виявив кріплення газопровідної труби позивача до металевих опор паркану, навіть якщо брати до уваги таку вигадку представника відповідача, записану у відзиві.

Для відновлення попереднього стану потрібно здійснення ремонтних робіт, вартість яких визначає розмір збитків позивача. Якби секції паркану не впали, ці ремонтні роботи не треба було проводити для відновлення газопровідної труби до попереднього стану.

Отже, має місце причинний зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо догляду за парканом, падінням секцій паркану, пошкодженням газопровідної труби позивача і необхідності проведення відновлювальних робіт для приведення газопровідної труби у попередній стан. Вина відповідача полягає у формі необережності.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Відповідач зобов`язаний був перевіряти належний стан залізобетонного паркану та його кріплення, аби не було його падіння. Необережність відповідача не звільняє його від цивільної відповідальності.

21.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представники позивача адвокат Стеценко Ю.В. позовні вимоги підтримав повністю. Зазначив, що внаслідок пошкодження майна позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях. Пошкодження майна позивача змінило його звичний образ життя, він змушений був звертатись до різних підприємств, які проводять ремонтні роботи, більше двох років він повинен доводити винуватість відповідача, з`являтись до суду, шукати експерта, адвоката, витрачати кошти на правову допомогу і проведення експертизи. Відповідач потайки від позивача демонтував плити паркану, зробивши вигляд, що газопровідну трубу не було пошкоджено і деформовано від падіння на неї залізобетонних плит паркану. Мала місце недобросовісна поведінка відповідача. ОСОБА_1 спростовує заперечення представника відповідача та просить оцінити аргументи сторін із позиції стандарту доказування «вірогідності доказів».

Представника відповідача адвокат Беззубкін С.М. в судовому засіданні заперечуючи проти позову вказував на безпідставність позовних вимог та посилався на обставини і їх оцінку, викладені в відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу і дослідивши письмові докази вважає, що позовні вимоги безпідставні та задоволенню не підлягають.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч. 1. ст.13 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст. 89 ЦПК, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно до ст.76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 2, 3 статті 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частини 1 статті 80 ЦПК).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,9466 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1223781700:03:008:0084, що підтверджується свідоцтвом про право власності (а.с. 18, 194).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.06.2011 позивач успадкував адміністративну будівлю (об`єкт незавершеного будівництва) по АДРЕСА_1 (а.с. 198).

На підставі свідоцтва про право власності від виданого 28.12.2012 позивач набув право власності на виробничо-адміністративної будівлю по АДРЕСА_1 , про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на будівлі (а.с. 196).

Опис вказаної виробничо-адміністративної будівлі, станом на 16.11.2012 викладено в технічному паспорті (а.с. 6-9).

В користуванні ПМК №43» ТОВ "ТРЕСТ "ДНІПРОВОДБУД" перебуває земельна ділянка площею 3,1534 га призначена для обслуговування виробничої бази по АДРЕСА_1 (а.с. 114-116).

Виходячи з пояснень сторін судом встановлено, що земельна ділянка, що перебуває в користуванні відповідача, має паркан із залізобетонних плит. 15.04.2020 дві залізобетонні плити даного паркану впали.

Судом встановлено, що вказані плити впали на металеві труби, які позивач характеризує як «газопровід», що є приналежною частиною виробничо-адміністративної будівлі та призначений для постачання газу до такої будівлі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальна норма ст. 1166 ЦК України, вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди).

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 березня 1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначив, що "розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що ... шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини".

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов`язковою умовою настання відповідальності.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями.

Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.

Виходячи з позиції сторін щодо обставин, на існуванні яких наполягає позивач та які заперечує відповідач, зокрема, щодо перебування у власності позивача «газопроводу», який на його думку, було пошкоджено в результаті протиправної необережності відповідача, і чим безпосередньо обґрунтовано існування збитків, суд виходить з наступного:

За твердженням позивача в 1999 р. ПВКФ «Альянс Холдинг» провела газопровідну трубу від вказаної адміністративної будівлі до вул. Шевченка, де проходить газова магістраль. На підтвердження вказаного позивачем надано копію експертного висновку про відповідність проектної документації нормативним актам з питань охорони праці від 18.08.1999 р. і технічним умовам газопроводу. При цьому представник позивача наполягає на тому, що ОСОБА_2 успадкував виробничо-адміністративну будівлю і газопровід та є їх власником.

Відповідач заперечує факт існування саме «газопроводу», як окремого об`єкту цивільних правовідносин, погоджуючись з тим, що бетонні плити його паркану впали на металеві труби, однак він висловив сумніви в тому, що вказані труби були саме «газопроводом» і що вони перебувають у власності позивача вказуючи на відсутність належних і достатніх доказів такого і відсутність відомостей про газопровід в володінні Кам`янське відділення AT «Дніпропетровськгаз».

Враховуючи вказану позицію сторін та виходячи з того, що позовні вимоги ОСОБА_2 полягають в відшкодування йому збитків саме шляхом стягнення суми коштів, необхідних для відновлення попереднього стану газопроводу, проведенням відповідного ремонту, вартість якого визначає розмір збитків, судом даним обставинам надана окрема оцінка.

Для належного визначення правовідносин, що виникли між сторонами, необхідно визначитися з природою майна, за пошкодження якого позивач просить стягнути з відповідача відповідне відшкодування, а саме чиє це майно саме «газопроводом» і чи є достатнє підтвердження того, що це майно як «газопровід» належить позивачу. Перевірка і в становлення в судовому засіданні вказаних обставин, разом з іншими обставинами справи, має важливе значення, оскільки відсутність відомостей про те, що означене позивачем майно є саме «газопроводом» перешкоджає перевірці обґрунтованості позову в частині, існування такого майна в просторі і на конкретній місцевості, оскільки «газопровід» має свої особливості викликані правилами його побудови, правилами його установки, тощо. Вказані обставини заперечуються відповідачем, в контексті визначення причин падіння паркану. Крім того, природа даного майна як «газопроводу» тобто як цілісного об`єкту, або іншого виду майна металевих труб, впливає на визначення способу і розміру відшкодування, на що крім того, може вплинути можливість його введення в експлуатацію і використання за призначенням.

Так, згідно фотокопії одного аркушу експертного висновку про відповідність проектної документації нормативним актам з питань охорони праці від 18.08.1999 р., виготовлений він на робочий проект газифікації ПВКФ «Альянс Холдінг» в АДРЕСА_2 . (а.с. 197).

Відповідно до фотокопії одного аркушу технічних умов на проектування газопостачання сушарки зерна, опалення АБ, виготовлені вони на замовлення ПВКФ «Альянс Холдінг», адреса: АДРЕСА_2 та діють до 19.05.2001 (а.с. 199).

Згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.04 ліквідовано юридичну особу ПВКФ «Альянс Холдінг» (а.с. 200).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.06.2011 позивач успадкував адміністративну будівлю (об`єкт незавершеного будівництва) по АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2001.

Надані позивачем копії документів, в розумінні достатності доказів, не дають можливості суду зробити однозначний висновок про те, що у власність позивача як спадкоємця, разом з (об`єкт незавершеного будівництва) адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 , перейшов саме «газопровід», як об`єкт, що є приналежною річчю до головної речі - адміністративної будівлі, проектування якого здійснено на замовлення ПВКФ «Альянс Холдінг».

Відповідно до листа Кам`янського відділення AT «Дніпропетровськгаз будь-яка документація відносно газопроводу, проведеного вздовж паркану, розташованого на межі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня. У базі даних AT «Дніпропетровськгаз» відсутній об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 211).

Виходячи з того, що позовні вимоги ОСОБА_2 ґрунтуються на факті пошкодження саме об`єкту «газопроводу», як приналежного до об`єкту нерухомості виробничо-адміністративної будівлі і цим обґрунтовано, крім іншого, спосіб і характер його пошкодження, розмір відшкодування, тому суд приходить до висновку про недоведеність позивачем юридичного факту спричинення йому збитків шляхом пошкодження належного йому майна, саме «газопроводу».

Ненадання суду належних і достатніх доказів на підтвердження правової природи такого майна саме як «газопроводу» і перебування його у власності ОСОБА_2 позбавляє суд можливості належним чином перевірити інші складові правовідносин, що виникли між сторонами з ухваленням відповідних висновків. Застосування до вказаних обставин і при оцінці аргументів сторін стандарт доказування «вірогідності доказів», недопустимо в силу характеру вирішуваних правовідносин.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування йому завданих збитків безпідставні та в їх задоволенні слід відмовити.

За недоведеності юридичного факту спричинення позивачу збитків, шляхом пошкодження належного йому майна, суд не надає оцінки іншим елементам цивільного правопорушення про яке заявляє позивач, а саме, існування протиправності поведінки відповідача, можливого причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою і вині відповідача, як заподіювача шкоди.

Оскільки, позовні вимоги, ОСОБА_2 про відшкодування йому завданих збитків задоволенню не підлягають, тому вимоги про відшкодування інфляційного збільшення суми боргу з відшкодування завданих збитків і три проценти річних з відшкодування завданих збитків, як такі, що пов`язані з задоволенням першої вимоги, також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частин 1-4 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Так як, позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування йому моральної шкоди обґрунтовані тим, що внаслідок пошкодження належного йому майна, йому завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, зміною його звичного образу життя, вимушених дій, направлених на проведення ремонтних робіт, при цьому, за висновками суду позовні вимоги про відшкодування позивачу завданих збитків безпідставні, тому вимоги про відшкодування моральної шкоди також безпідставні та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. ст. ст.12, 13,259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №43» ТОВ "ТРЕСТ "ДНІПРОВОДБУД" про відшкодування збитків, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 12.05.2023.

Суддя: В. О. Говоруха