Ухвала

від 11.05.2023 по справі 128/3287/21

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/3287/21

УХВАЛА

11 травня 2023 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Дусанюк Н.О.

та учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Левицької-Корчун В.І.,

представника відповідача адвоката Піпка А.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкомподілля» про стягнення орендної плати,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 03.12.2021 відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкомподілля» про стягнення орендної плати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та перше судове засідання у справі призначено на 04 січня 2022 року.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 15.02.2022 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Левицької-Корчун В.І. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування доказів.

24.06.2022 від позивача ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшла заява про зміну предмета позову, яка обґрунтована тим, що Вінницьким районним судом Вінницької області була розглянута справа № 128/296/20, рішення у зазначеній справі набуло законної сили 16.05.2022. Даним рішенням було визнано договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,3302 га, кадастровий номер 0520682000:01:008:008, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Вінкомподілля» 20.09.2010 за реєстровим номером 052060004002104, припиненим з 28.10.2018 та визнано договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,3309 га, кадастровий номер 0520682000:01:008:007, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Вінкомподілля» 20.09.2010 за реєстровим номером 052060004002105, припиненим з 28.10.2018. До даного часу відповідач ТОВ «Вінкомподілля» без належних правових підстав продовжує користуватися вищезазначеними земельними ділянками, незважаючи на неодноразові попередження власником земельних ділянок ОСОБА_1 про відсутність у неї намірів укладати/продовжити договори оренди земельних ділянок. Таким чином, оскільки з урахуванням судового рішення, яким договори оренди з ТОВ «Вінкомподілля» було припинено, правова підстава користування земельними ділянками відпала, тому відповідач «Вінкомподілля» без достатньої правової підстави, за рахунок власника земельних ділянок ОСОБА_1 зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування ними, отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Тому вважає, що предметом даного позову має бути стягнення з ТОВ «Вінкомподілля» коштів за фактичне користування земельними ділянками на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, а відтак просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкомподілля» безпідставно збережені кошти в сумі 60000 (шістдесят тисяч) грн.

06.07.2022 від представника відповідача адвоката Піпка А.М. надійшла заява про повернення заяви про зміну предмета позову, яка обґрунтована тим, що заява про зміну предмету позову від 24.06.2022 подана не позивачем ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 , а згідно з ч. 3 ст. 49 ЦПК України лише позивач має право змінити предмет позову. Крім того, заява про зміну предмета позову від 24.06.2022 подана з пропуском встановленого законом строку. Так, згідно з ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 03.12.2021 відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження, перше судове засідання призначено на 11 год 30 хв 04.01.2022. Заява про зміну предмета позову подана 24.06.2022, тобто з пропуском відведеного законом строку. Крім того, в заяві про зміну предмета позову позивач змінює не лише предмет позову, але й підстави позову, фактично пред`являє нову позовну заяву, що є недопустимим, адже суперечить закону. Тому просить повернути заяву про зміну предмета позову від 24.06.2022.

28.11.2022 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Левицька-Корчун В.І. подала заяву про збільшення позовних вимог, яка обґрунтована тим, що 24.06.2022 позивачем до суду було подано заяву про зміну предмета позову, яка була обґрунтована тим, що з урахуванням судового рішення у справі № 128/296/20, яким договори оренди земельних ділянок з відповідачем, як орендарем, було припинено, правова природа коштів, яку позивач просив стягнути як орендну плату, фактично є безпідставно збереженими коштами. При цьому протягом 2022 року відповідач продовжував використовувати належні позивачу земельні ділянки у своїх цілях і станом на 25.11.2022 у встановленому законом порядку земельні ділянки ОСОБА_1 не повернув. Наявність вищевикладених обставин дає підстави позивачу для звернення з вимогою про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками за 2022 рік. Тому просить розглянути справу з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог; стягнути з відповідача суму безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками позивача ОСОБА_1 у 2022 році в сумі 20000 грн.

В судовому засіданні 11.05.2023 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Левицька-Корчун В.І. підтримала подану раніше заяву про зміну предмета позову та заяву про збільшення позовних вимог, просила їх прийняти до провадження та розглянути справу з урахуванням вказаних заяв.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 11.05.2023 підтримала думку свого представника у повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Піпко А.М. в судовому засіданні 11.05.2023 підтримав раніше подану до суду заяву про повернення заяви про зміну предмета позову. Зазначив, що в заявіпро змінупредмета позовупозивач змінюєне лишепредмет позову,але йпідстави позову,фактично пред`являєнову позовнузаяву,що єнедопустимим,адже суперечитьзакону. Просив відмовити в задоволенні заяви про збільшення позовних вимог, оскільки позивачем не виконано вимоги законодавства.

Заслухавши думки учасників справи, дослідивши заяву позивача про зміну предмета позову та заяву представника позивача про збільшення позовних вимог, оглянувши матеріали цивільної справи № 128/3287/21, суд дійшов такого висновку.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства визначений у статті 13 ЦПК України, вимагає від суду розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені статтею 49 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом (частини перша статті 120 ЦПК).

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Пункт 6 частини другої статті 43 ЦПК України передбачає, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 03.12.2021 відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та перше судове засідання у справі призначено на 04 січня 2022 року.

Заяву про зміну предмета позову стороною позивача подано до Вінницького районного суду Вінницької області 24.06.2022, а заяву про збільшення позовних вимог 28.11.2022, тобто після першого судового засідання.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб його спір було вирішено. Встановлений строк з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку є своєрідним бар`єром, який повинен запобігати зловживанню правами.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 1312.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності, а також стимулюють учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи викладене, заява позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову та заява представника позивача адвоката Левицької-Корчун В.І. про збільшення позовних вимог були подані до суду після закінчення процесуальних строків, визначених статтею 49 ЦПК України, а саме: після першого судового засідання у даній справі.

Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст.4ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, однак виключно в порядку, встановленому цим Кодексом.

З заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову убачається одночасна зміна предмета і підстав позову, оскільки позивачем було змінено і матеріальну вимогу, з якою позивач звернулася до відповідача, і обставини, на яких ґрунтується вимога.

Враховуючи викладене,у прийняттізаяви позивача ОСОБА_1 про змінупредмета позову слід відмовити.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповіднозбільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

З заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Левицької-Корчун В.І. про збільшення позовних вимог убачається, що вона стосується предмета позову, який позивач змінив, подавши заяву про зміну предмета позову.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ЦПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Судом установлено, що до заяви про збільшення позовних вимог не додано доказів направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Таким чином, суд не приймає до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та вважає за необхідне повернути її заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 43, 49, 260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову відмовити.

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Левицької-Корчун Вікторії Ігорівни повернути без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на дану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено 12.05.2023.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА