Ухвала
08 травня 2023 року
м. Київ
справа № 569/10951/21
провадження № 61-5502ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Сердюка В. В.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного малого підприємства Виробничо-комерційна фірма «М.В.Меридіан» на постанову Рівненського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»</a>, треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , Приватне мале підприємство Виробничо-комерційна фірма «М.В.Меридіан», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про зобов`язання здійснити перерахунок опалювальної площі,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»</a> (далі - ТОВ «Рівнетеплоенерго») здійснити перерахунок вартості наданих послуг з централізованого опалення в будинку АДРЕСА_1 з листопада 2017 року до квітня 2021 року включно відповідно до показників будинкового приладу обліку теплової енергії, включивши в реєстр опалювальних площ вказаного будинку такі нежитлові приміщення: перукарня площею 166,3 кв. м, що належить ОСОБА_4 ; магазин площею 293,3 кв. м, що належить Приватному малому підприємству Виробничо-комерційна фірма «М.В.Меридіан» (далі - ПМП ВКФ «М.В.Меридіан»); підвал та перший поверх магазину продтоварів площею 400,7 кв. м, що належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 (1/2 частина) та ОСОБА_7 (1/2 частина); магазин госптоварів площею 151,7 кв. м, що належить ОСОБА_2 , магазин автозапчастин площею 76,6 кв. м, що належить ОСОБА_3 .
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що балансоутримувачем багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 є Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку«Прометей». З 20 листопада 2017 року послуги відповідача з централізованого теплопостачання житлових і нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 оплачуються споживачами за показниками теплового лічильника. Відповідачем до реєстру опалювальних площ по багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 не внесено та не враховано всі опалювальні площі, а саме: нежитлові приміщення цокольного поверху загальною площею 166,3 кв. м, власником яких є ОСОБА_4 , з яких враховано лише приміщення перукарні площею 90,2 кв. м; нежитлові приміщення цокольного поверху магазину загальною площею 293,3 кв. м, власником яких є ПМП ВКФ «М.В.Меридіан»; нежитлові приміщення підвалу та першого поверху магазину продтоварів загальною площею 400,7 кв. м, власниками яких є ОСОБА_6 (1/2 частина) та ОСОБА_7 (1/2 частина); нежитлові приміщення першого поверху магазину госптоварів загальною площею 151,7 кв. м, власником яких є ОСОБА_2 ; нежитлові приміщення першого поверху магазину автозапчастин загальною площею 76,6 кв. м, власником яких є ОСОБА_3 . Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок опалювальної площі в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 шляхом включення вищевказаних приміщень до реєстру опалювальних площ.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року (повний текст якої складено 09 листопада 2022 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов задоволено. Зобов`язано ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснити перерахунок вартості наданих ОСОБА_1 послуг з централізованого опалення в квартирі АДРЕСА_2 з листопада 2017 року до квітня 2021 року (включно) згідно з показниками будинкового приладу обліку теплової енергії, включивши в реєстр опалювальних площ вказаного будинку такі нежитлові приміщення: перукарню площею 166,3 кв. м, що належить ОСОБА_4 ; магазин площею 293,3 кв. м, що належить ПМП ВКФ «М.В.Меридіан»; підвал та перший поверх магазину продтоварів площею 400,7 кв. м, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 (1/2 частина) та ОСОБА_7 (1/2 частина); магазин госптоварів площею 151,7 кв. м, що належить ОСОБА_2 ; магазин автозапчастин площею 76,6 кв. м, що належить ОСОБА_3
14 квітня 2023 року ПМП ВКФ «М.В.Меридіан» подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2022 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є зобов`язання здійснити перерахунок опалювальної площі в багатоквартирному будинку.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.
Цитування в касаційній скарзі змісту підпунктів а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не є обґрунтування обставин, передбачених вказаними нормами ЦПК України.
Виходячи із статусу Верховного Суду, в деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, так як розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, за статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Зазначення апеляційним судом в оскаржуваній постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову в цій справі та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на відмову у відкритті касаційного провадження.
Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання ПМП ВКФ «М.В.Меридіан» про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного малого підприємства Виробничо-комерційна фірма «М.В.Меридіан» на постанову Рівненського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго»</a>, треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , Приватне мале підприємство Виробничо-комерційна фірма «М.В.Меридіан», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про зобов`язання здійснити перерахунок опалювальної площі.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко В. В. Сердюк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2023 |
Оприлюднено | 16.05.2023 |
Номер документу | 110806901 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Стрільчук Віктор Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні