Ухвала

від 10.05.2023 по справі 757/2272/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 травня 2023 року

м. Київ

справа № 757/2272/14-ц

провадження № 61-6158ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шаповалов Андрій Миколайович, на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 квітня 2014 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (далі - ЗАТ «СК ««Інкомстрах») про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 362,41 доларів США, що еквіваленті по курсу НБУ станом на 08 січня 2014 року становить 58 847,74 грн, та пені у розмірі 10 503,36 грн.

Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 квітня 2014 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ЗАТ «СК «Інкомстрах» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором позики у розмірі 7 362,41 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 08 січня 2014 року становить 58 847, 74 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ЗАТ «СК «Інкомстрах» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» пеню у розмірі 10 503,36 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 квітня 2014 року залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Шаповаловим А. М., задоволено частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 квітня 2014 року у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ПАТ «СК «Інкомстрах» про стягнення коштів скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ПАТ «СК «Інкомстрах» про стягнення коштів задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ЗАТ «СК «Інкомстрах» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором позики у розмірі 7 362,41 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 08 січня 2014 року становить 58 847,74 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ЗАТ «СК «Інкомстрах» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» пеню у розмірі 10 503,36 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У квітні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шаповалов А. М., із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 квітня 2014 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та

у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі 2 684,00 грн з 01 січня 2023 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у даній справі становить 69 351,10 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268 400,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.

При цьому, згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені

підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України,

за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому доводи касаційної скарги зводяться виключно до незгоди з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Крім того, аналіз судових рішень у справі та наведені заявником у скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що дана справа має виняткове значення для заявника (підпункт в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шаповалов А. М., подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 274, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шаповалов Андрій Миколайович, на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 квітня 2014 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» про стягнення коштів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник