Ухвала

від 12.05.2023 по справі 910/1563/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/1563/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Першого заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Ващенко Т. М.

від 18.10.2022 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Тищенко А. І., Михальська Ю. Б., Скрипка І. М.

від 14.03.2023

за позовом Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації, Рівненської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промед Технолоджис"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 602 095,89 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації та Рівненської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промед Технолоджис" про:

- визнання недійсним пункту 2 додаткової угоди № 1 від 25.05.2021 до договору поставки № 30-04 від 30.04.2021, укладеного між Департаментом цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промед Технолоджис";

- визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 06.08.2021 до договору поставки № 30-04 від 30.04.2021, укладеного між Департаментом цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промед Технолоджис";

- визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 30.09.2021 до договору поставки № 30-04 від 30.04.2021, укладеного між Департаментом цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промед Технолоджис";

- визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 08.10.2021 до договору поставки № 30-04 від 30.04.2021, укладеного між Департаментом цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промед Технолоджис";

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промед Технолоджис" на користь Департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором № 30-04 від 30.04.2021 в розмірі 602 095,89 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/1563/22 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою від 14.03.2023 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/1563/22.

02 травня 2023 року Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/1563/22.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Першого заступника керівника Київської міської прокуратури, Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В касаційній скарзі Перший заступник керівника Київської міської прокуратури зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі № 910/1563/22 є наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм Закону України № 530 від 17.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України № 225 від 20.03.2020 "Деякі питання закупівлі товарів, робіт, послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширення, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України" в сукупності із пунктом 4-1 Порядку та умов надання у 2021 році субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №47 від 26.01.2021 "Деякі питання надання у 2021 році субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров`я" в контексті правового підґрунтя для оперативного здійснення державного комплексу невідкладних заходів, пов`язаних із закупівлею товарів, необхідних для боротьби із хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, на території України.

Разом з тим, Перший заступник керівника Київської міської прокуратури не зазначив конкретну норму Закону України № 530 від 17.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" та постанови Кабінету Міністрів України № 225 від 20.03.2020 "Деякі питання закупівлі товарів, робіт, послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширення, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України" щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду стосовно її (їх) застосування в сукупності із пунктом 4-1 Порядку та умов надання у 2021 році субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №47 від 26.01.2021 "Деякі питання надання у 2021 році субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров`я".

Суд звертає увагу, що у разі визначення підставою касаційного оскарження судових рішень у справі наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен чітко зазначити конкретну норму (норми) права (пункт, частину, статтю) щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду її (їх) застосування і висновок щодо застосування якої (яких) необхідно зробити Верховному Суду.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки у даній справі позов поданий у 2022 році, для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 481,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року встановлений у розмірі 2 481,00 грн.

З огляду на зазначене, за подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва судовий збір підлягав оплаті у сумі 18 955,44 грн, а саме:

- 9 031,44 грн - за майнову вимогу - стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором № 30-04 від 30.04.2021 в сумі 602 095,89 грн (1,5% від 602 095,89 грн);

- 9 924,00 грн - за чотири немайнові вимоги - визнання недійсним пункту 2 додаткової угоди № 1 від 25.05.2021 до договору поставки № 30-04 від 30.04.2021; визнання недійсними додаткових угод № 2 від 06.08.2021, № 3 від 30.09.2021 та № 4 від 08.10.2021 до договору поставки № 30-04 від 30.04.2021 (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 481,00 грн * 4).

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи викладене, при зверненні до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/1563/22 судовий збір підлягав оплаті у сумі 37 910,88 грн, а саме 18 955,44 грн * 200%, де 18 955,44 грн - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.

Однак до касаційної скарги Першого заступника керівника Київської міської прокуратури не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду, про що складений акт № 29.1-25/243 від 09.05.2023.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга Першого заступника керівника Київської міської прокуратури залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом:

- зазначення конкретної норми (норм) Закону України № 530 від 17.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" та постанови Кабінету Міністрів України № 225 від 20.03.2020 "Деякі питання закупівлі товарів, робіт, послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширення, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України" щодо якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду стосовно її (їх) застосування в сукупності із пунктом 4-1 Порядку та умов надання у 2021 році субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №47 від 26.01.2021 "Деякі питання надання у 2021 році субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров`я";

- надання Суду доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/1563/22 у встановленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 37 910,88 грн.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/1563/22 залишити без руху.

2. Надати Першому заступнику керівника Київської міської прокуратури строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Першому заступнику керівника Київської міської прокуратури, що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко