Постанова

від 10.05.2023 по справі 694/1049/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 травня 2023 року

м. Київ

справа № 694/1049/21

провадження № 61-12487св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_34 ,

треті особи: приватний нотаріус Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області Побіянська Неллі Борисівна, Ватутінська міська рада Черкаської області, ОСОБА_35 , ОСОБА_36 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_37 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року в складі колегії суддів Сіренка Ю. В., Гончар Н. І., Новікова О. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

09 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними і скасування наказів та зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат ОСОБА_1 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло, зокрема, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050 площею 69,5875 га та право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0048 площею 17,4196 га, які розташовані за межами села Юрківка Звенигородського району Черкаської області.

Вказував, що є спадкоємцем другої черги після смерті свого брата ОСОБА_1 та у встановлений законом строк прийняв спадщину. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_1 є його мати та дочка, які також прийняли спадщину. Зазначав, що відразу після смерті свого брата задекларував земельні ділянки та взяв на себе обов`язок зі сплати орендної плати, оскільки між спадкоємцями була домовленість, що саме йому у спадщину перейде право оренди земель. Така домовленість у подальшому була задокументована укладеними між спадкоємцями договорами про поділ спадкового майна від 22 березня 2021 року.

Проте, в процесі підготовки до вчинення нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину було виявлено, що відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050 площею 69,5875 га зникли з Публічної кадастрової карти України, що стало підставою для прийняття нотаріусом постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину в частині права оренди на вказану земельну ділянку. На право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0048 площею 17,4196 га нотаріус видав позивачу свідоцтво про право на спадщину.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило позивача, що дія договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050 площею 69,5875 га припинилася в зв`язку зі смертю орендаря та незвернення його спадкоємців з наміром продовжити користуватися земельною ділянкою. При цьому за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050, яка поділена на земельні ділянки меншої площі, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області затвердило проєкти землеустрою та надало у власність громадян земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Позивач зазначав, що головне управління Держгеокадастру у Черкаській області за наявності спадкоємця, який прийняв в спадщину право оренди земельних ділянок, в одноособовому порядку припинив таке право, чим порушив права та інтереси позивача, який відкрито користувався земельною ділянкою, вчасно вносив плату за її використання і витрачав значні кошти, сили та час на оброблення землі, яка фактично внаслідок протиправних дій відповідача була передана у приватну власність інших осіб.

ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким:

визнати протиправними та скасувати накази головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-12082/14-20-СГ від 10 грудня 2020 року «Про припинення права оренди земельними ділянками» та №23-12792/14-20-СГ від 30 грудня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність із зміною цільового призначення»;

зобов`язати головне управління Держгеокадастру у Черкаській області скасувати у Поземельних книгах записи про державну реєстрацію земельних ділянок, що утворились в результаті поділу ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050 площею 69.5875 га;

зобов`язати головне управління Держгеокадастру у Черкаській області поновити у Поземельній книзі відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050 площею 69.5875 га, яка була надана ОСОБА_1 в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 червня 2022 року позов задоволено:

визнано незаконним та скасовано наказ головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-12082/14-20-СГ від 10 грудня 2020 року «Про припинення права оренди земельними ділянками»;

визнано незаконним та скасовано наказ головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-12792/14-20-СГ від 30 грудня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність із зміною цільового призначення»;

зобов`язано головне управління Держгеокадстру у Черкаській області скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, що утворилися в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050, площею 69,5875 га, а саме земельних ділянок:

кадастровий номер 7121289400:02:001:0127, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0128, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0129, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0130, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0131, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0132, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0133, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0134, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0135, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0137, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0136, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0138, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0139, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0140, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0141, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0122, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0123, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0124, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0126, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0159, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0121, площею 1,9573 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0145, площею 1,9573 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0146, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0147, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0148, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0149, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0150, площею 1,9589 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0151, площею 1,9735 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0152, площею 1,9735 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0153, площею 1,9735 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0154, площею 1,9735 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0155, площею 1,9735 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0156, площею 1,9777 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0157, площею 1,9825 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0125, площею 1,959 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0144, площею 0,4305га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0143, площею 0,2497 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0142, площею 0,1772 га;

кадастровий номер 7121289400:02:001:0158, площею 0,1463 га;

зобов`язано головне управління Держгеокадастру у Черкаській області поновити у Поземельній книзі відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050, площею 69,5875 га, яка була передана в оренду спадкодавцю ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем другої черги після смерті свого рідного брата ОСОБА_1 та своєчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Суд установив, що позивач, будучи спадкоємцем другої черги, отримав право на спадкування майна свого рідного брата, оскільки шляхом укладення нотаріально посвідчених договорів між ним та спадкоємцями першої черги була змінена черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування, а також здійснено поділ спадкового майна, внаслідок якого саме позивач успадкував право оренди спірної земельної ділянки.

Суд зазначив, що згідно з вимогами статті 7 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями. Аналогічні положення містяться й у пункті 38 договору оренди землі, укладеного зі спадкодавцем. Тому суд уважав, що право оренди земельної ділянки мало б увійти до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_1 та перейти до спадкоємця ОСОБА_1 , який прийняв спадщину та виявив бажання успадкувати це право.

Суд відхилив доводи головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про те, що позивач не повідомив інформацію про факт свого спадкоємства та не засвідчив готовність виконувати обов`язки орендаря, оскільки Законом України «Про оренду землі» та Земельним кодексом України не передбачена чітка процедура заміни орендаря у випадку його смерті. При цьому позивач вчасно прийняв спадщину, а відсутність у нього свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його такого права. Суд прийняв до уваги, що бажання продовжувати користуватись земельними ділянками, що перебували в оренді спадкодавця, позивач засвідчив тим, що задекларував ці земельні ділянки та протягом тривалого часу вносив орендну плату за них.

У зв`язку з наведеним суд зробив висновки, що оспорені накази головного управління Держгеокадастру не відповідають вимогам закону та підлягають скасуванню, а відомості щодо реєстрації земельних ділянок підлягають поверненню в стан, що передував поділу спірної земельної ділянки.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Черкаського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_38 задоволено, рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню як таке, що стосується прав та обов`язків особи, яка не була залучена до участі в справі, а саме ОСОБА_38 , яка 02 червня 2021 року придбала у відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дві земельні ділянки площею 1,9589 га з кадастровими номерами 7121289400:02:001:0131 та 7121289400:02:001:0132, які є предметом спору в цій справі.

Щодо суті спору колегія суддів зазначила, що оспорені позивачем накази головного управління Держгеокадастру у Черкаській області видані в грудні 2020 року, а договори між спадкоємцями першої черги та ОСОБА_1 про зміну черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування та поділ спадкового майна укладені 22 березня 2021 року, тобто значно пізніше наказів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскільки на час видання оскаржених наказів позивач ОСОБА_1 був спадкоємцем другої черги, то за наявності спадкоємців першої черги такі накази не порушували його спадкових прав.

Аргументи учасників справи

10 грудня 2022 року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду та просив її скасувати як таку, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що право на оренду земельної ділянки після смерті фізичної особи-орендаря переходить до його спадкоємців. При цьому в силу положень частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Оскільки зміна черговості спадкування не впливає на обсяг спадкового майна та не змінює положень частини п`ятої статті 1268 ЦК України, а позивач прийняв спадщину після смерті свого брата, заявник уважає, що оспорювані накази порушують його права як спадкоємця. Наполягає на тому, що припинення відповідачем в одноособовому порядку права оренди земельної ділянки, яка перебувала в користуванні спадкодавця, за умови, що позивач прийняв спадщину та з моменту смерті брата взяв на себе обов`язок зі сплати орендної плати, витрачав час, сили та кошти на оброблення земельної ділянки, є протиправним. Уважає, що оскільки спадкоємці прийняли спадщину після смерті ОСОБА_1 , а зміна черговості спадкування допускається до отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину, то укладення спадкоємцями договору про зміну черговості спадкування та поділ спадкового майна після прийняття оспорюваних наказів не свідчить про непорушення такими наказами прав позивача.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, оскільки, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, ОСОБА_1 не зазначив норму права, щодо якої відсутній висновок про її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та сплатив судовий збір не в повному обсязі.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

На виконання вимог указаної ухвали ОСОБА_1 доплатив судовий збір та подав уточнену касаційну скаргу, в якій як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень статті 7 Закону України «Про оренду землі» у системному поєднанні зі статтями 1216, 1217, 1218, частини першої статті 1259 ЦК України.

Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У лютому 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 .

Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 звернулись спадкоємці першої черги: дочка ОСОБА_39 та мати ОСОБА_40 , а також спадкоємець другої черги - рідний брат ОСОБА_1 , в зв`язку з чим 02 липня 2019 року заведено спадкову справу № 64398136.

22 березня 2021 року між спадкоємцем другої черги ОСОБА_1 та спадкоємцем першої черги ОСОБА_40 укладено договір про зміну черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування, згідно якого спадкоємець ОСОБА_1 отримує право на спадкування як спадкоємець першої черги, а ОСОБА_40 спадкує як спадкоємець другої черги.

22 березня 2021 року між спадкоємцями першої черги ОСОБА_1 та ОСОБА_39 укладено договір про поділ спадкового майна, згідно з яким спадкоємці вирішили, що до ОСОБА_39 перейде право на страхові виплати відповідно до умов договору страхування життя з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка життя», а ОСОБА_1 перейде право на інше спадкове майно, зокрема: право оренди земельних ділянок, право власності на нерухоме майно, транспортні засоби, грошові вклади, право власності на складений капітал фермерського господарства, а також борги спадкодавця.

Постановою нотаріуса від 25 березня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на право оренди земельної ділянки площею 69,5875 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Юрківської сільської ради Звенигородського району, кадастровий номер 7121289400:02:001:0050, в зв`язку з тим, що відомості про земельну ділянку з таким кадастровим номером відсутні на Публічній кадастровій карті України.

У подальшому ОСОБА_1 отримав свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата, зокрема:

ІНФОРМАЦІЯ_2 - на право оренди земельної ділянки площею 17,4196 га з кадастровим номером 7121289400:02:001:0048, право оренди земельної ділянки площею 15,5262 га з кадастровим номером 7121280800:03:004:0118, право оренди земельної ділянки площею 45,4666 га з кадастровим номером 7121287600:02:001:0040, право оренди земельної ділянки площею 61,1254 га з кадастровим номером 7121287600:02:001:0041;

07 червня 2021 року - на право оренди земельної ділянки площею 2,2010 га з кадастровим номером 7121280800:03:004:0117, право оренди земельної ділянки площею 4,1601 га з кадастровим номером 7121280800:03:004:0116, 1/3 частку у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 ;

09 червня 2021 року - на транспортні засоби, що належали спадкодавцю;

15 липня 2021 року - на 1/20 частку у праві власності на комплекс по АДРЕСА_3 ;

13 серпня 2021 року - на нежитлові будівлі по АДРЕСА_4 ;

19 серпня 2021 року - на частку в розмірі 5000 грн у складеному капіталі ФГ «Хуторяночка».

Досліджуючи обставини відмови позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину в частині права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 69,5875 га з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050, суди встановили, що наказом головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-12082/14-20-СГ від 10 грудня 2020 року право оренди земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 87,0071 га, а саме: земельної ділянки площею 69,5875 га з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050 та земельної ділянки площею 17,4196 га з кадастровим номером 7121289400:02:001:0048, що були надані ОСОБА_1 за договором оренди, визнане припиненим у зв`язку зі смертю орендаря та відсутністю звернень спадкоємців щодо успадкування права оренди.

За рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7121289400:02:001:0050 на підставі наказу Головного управління № 23-12792/14-20-СГ від 30 грудня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність» затверджено проект землеустрою та надано у власність громадян 39 земельних ділянок меншою площею (загальною площею 66,7148 га) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Юрківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області.

Позиція Верховного Суду

Оскаржена постанова апеляційного суду прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_38 , яка не була залучена судом до участі в справі.

При обґрунтуванні порушення своїх прав рішенням місцевого суду ОСОБА_38 посилалася на те, що 02 червня 2021 року придбала у відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дві земельні ділянки площею 1,9589 га з кадастровими номерами 7121289400:02:001:0131 та 7121289400:02:0132, які є предметом спору в цій справі.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).

Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що стаття 352 ЦПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. У разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 рокув справі № 714/877/15(провадження № 61-13835св21) зазначено, що «право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їхні права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду».

У справі, яка переглядається:

при перегляді та скасуванні рішення місцевого суду в цілому суд апеляційної інстанції виходив із того, що таким судовим рішенням вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_38 , яка до участі в справі судом першої інстанції залучена не була;

апеляційний суд не врахував, що предметом спору є 39 окремих земельних ділянок, які були виділені 34 фізичним особам. При цьому з апеляційною скаргою звернулася лише ОСОБА_38 , яка придбала у відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дві земельні ділянки площею 1,9589 га з кадастровими номерами 7121289400:02:001:0131 та 7121289400:02:001:0132;

апеляційний суд не встановив, які права та інтереси ОСОБА_38 вирішено судом першої інстанції, зокрема, при розгляді позовних вимог про визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23-12082/14-20-СГ від 10 грудня 2020 року та зобов`язання поновити відомості у Поземельній книзі, які пред`явлені виключно до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та стосуються врегулювання правовідносин між указаним органом та правонаступниками ОСОБА_41 ;

суд апеляційної інстанції не врахував, що рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті за апеляційною скаргою особи у разі, якщо ним не вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, а апеляційне провадження за скаргою такої особи підлягає закриттю;

за таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про перегляд по суті рішення суду першої інстанції в цілому за апеляційною скаргою ОСОБА_38 , зокрема, в частині позовних вимог, які не стосуються належних заявниці земельних ділянок.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

У зв`язку з необхідністю врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі № 714/877/15 (провадження № 61-13835св21), касаційну скаргу слід задовольнити частково: постанову апеляційного суду скасувати, а справу - направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Висновки щодо розподілу судових витрат

У статті 416 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

З урахуванням висновку щодо суті касаційних скарг розподіл судових витрат за касаційний розгляд справи підлягає здійсненню тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409,410, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

З прийняттям постанови суду касаційної інстанції постанова Черкаського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року втрачає законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук