Рішення

від 12.05.2023 по справі 243/8104/21

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд.унік 243/8104/21

Провадження 2/243/178/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2023 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.

за участю секретаря судового засідання Петруся Д.О.,

представника позивача адвоката Нещерет О.С.,

представника відповідача адвоката Гур`єва В.М.

розглянувши у судовому засіданні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу №29-к про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Нещерет Олександра Сергійовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП Укрпромресурс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «НПП Укрпромресурс», в особі свого представника, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за позикою (поворотною фінансовою допомогою) наданою згідно заяви на видачу готівки №2 від 08.07.2020 року в сумі 175000 грн., в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з позики (поворотної фінансової допомоги), в сумі 175000 грн., та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу у розмірі 175000 грн, за користування якою не передбачено нарахування відсотків, але які обов`язкові для повернення. Відповідно до заяви на видачу готівки №2 від 08.07.2020 року зроблену у відділенні АТ «ПУМБ» про безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі за договором № 06/07-2020 від 06.07.2020, відповідач ОСОБА_1 , 08.07.2020 у відділенні АТ «ПУМБ» отримав кошти у розмірі 175000 грн. Відповідачу були направлені листи із вимогою повернення коштів , однак відповідачем вони були проігноровані. З огляду на викладене просив задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 175000 грн., а також судових витрат у розмірі 2625,0 грн.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Нещерет О.С., який діє на підставі ордеру серії ДН № 4879, а також Договору про надання правової допомоги від 17.05.2021 року, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові та просив задовольнити вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі за участю його представника адвоката Гур`єва В.М.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Гур`єв В.М., який діє на підставі Договору про надання правової допомоги від 25.10.2022 року, а також ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 25.10.2022 року в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, свої заперечення обґрунтував тим, що згідно наказу від 09.02.2012 ОСОБА_1 було призначено на посаду директора ТОВ «НПП Укрпромресурс», на посаді директора він пропрацював до 01.01.2021. При звільненні його з посади, до нього ніяких претензій щодо повернення коштів не було. Вказує на те, що в роботі підприємства постійно використовувалися готівкові кошти, яку за порадою бухгалтера, підприємство завжди оформляло як фінансову допомогу, як директор зазначеного підприємства ОСОБА_2 постійно ходив в банк, отримував готівку, займався фінансовою діяльністю підприємства як директор. Зазначає, що згідно заяви № 2 про видачу готівки на яку посилається позивач, яка була сформована в електронному вигляді 08.07.2020, через ОСОБА_1 була отримана готівка, тобто отримувачем готівки, згідно вказаної заяви № 2, було ТОВ «НПП Укрпромресурс», отримана готівка була призначена для виробничих цілей підприємства. Договір № 06/07-2020 від 06.07.2020, на який посилається позивач не існує, до матеріалів справи не доданий, ОСОБА_1 вказаний договір не укладав та нічого не підписував. З огляду на викладене, вважає, що ті докази які надані до суду позивач не підтверджують того, що ОСОБА_1 саме для себе, своїх власних потреб, отримував грошові кошти у сумі 175000 грн., які в подальшому не повернув. В задоволені позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до наказу № 1/ОК від 09.02.2012 «про виконання обов`язків директора», ОСОБА_1 з 09.02.2012 року приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «НПП Укрпромресурс». Зазначений наказ підписаний ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «НПП Укрпромресурс»( -Товариство) від 01.03.2021 року, виведено зі складу учасників Товариства ОСОБА_1 у зв`язку з укладенням Договору купівлі продау частки в статутному капіталі товариства 01.03.2021між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Звільнено з 01.03.2021 з посади директора ОСОБА_1 , призначено з 02.03.2021 на посаду директора ОСОБА_3 . Вказаний Протокол підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та справжність підписів заврено приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Костенко С.О.

Відповідно до Акту приймання передавання частки у статутному капіталі ТОВ «НПП Укрпромресурс» від 01.03.2021 ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_3 прийняв частку у статутному капіталі ТОВ «НПП Укрпромресурс» у розмірі 50% від загального розміру статутного капіталу Товариства, яка в грошовому еквіваленті становить 175000 грн. Акт підписаний сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та справжність підписів завірено приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Костенко С.О.

Відповідно до довідки № KRK -07.8/72 від 06.05.2021, наданої заступником керуючого відділенням з контрольно операційної діяльності відділення ПУМБ в м. Краматорськ, 08.07.2020 у відділенні ПУМБ в м. Краматорськ з рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «НПП Укрпромресурс», код 34009320, ОСОБА_1 були отримані кошти у сумі 175000 грн., згідно заяви на видачу готівки № 2 від 08.07.220 наданої підприємством.

Відповідно до заяви замовлення № 2 про видачу готівкової національної валюти, ОСОБА_1 видано списані з поточного рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «НПП Укрпромресурс», код 34009320, 175000 гривень. У вказаній заяві замовлення зазначено зміст операції, а саме безвітсоткова фінансова допомога на поворотній основі за договором № 06/07-2020 від 06.07.2020 року. Крім цього вказано, що вказані кошти видані ОСОБА_1 на підставі пред`явленого документу, а саме ID карти № НОМЕР_2 , виданої 1455, 27.11.2018.

Відповідно до заяви про видачу готівки № 2 від 08.07.2020, банк отримувача Відділення ПУМБ в м. Краматорськ, отримувач ТОВ «НПП Укрпромресурс», через ОСОБА_1 , було отримано кошти у розмірі 175000 гривень. ОСОБА_1 . Вказані кошти були списані з поточного рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «НПП Укрпромресурс», код 34009320. У вказаній заяві зазначено, що підставою для отримання коштів є договір № 06/07-2020 р. Вказане також підтверджується випискою/особовий рахунок за 08.07.2020 рік.

Крім цього в судовому засіданні було досліджено лист директора ТОВ «НПП Укрпромресурс» від 15.07.2021 ОСОБА_3 , скерований ОСОБА_1 , щодо повернення коштів у розмірі 175000 грн., та встановлено строк повернення до 26.07.2021 року. Направлення зазначеного листа ОСОБА_1 підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 19.07.2021 року.

Відповідно дост. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2статті 77 ЦПК Українивстановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6статті 81 ЦПК Українидокази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідностатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків ( ч. 1ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ч. 4ст. 203 Цивільного кодексу України(далі -ЦКУ) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з приписамист. 208 ЦКУу письмовій формі належить вчиняти правочини, зокрема, між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першоюстатті 206 цього Кодексу.

Статтею 207 ЦКУпередбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2).

Положеннями частини 1статті 638 цього Кодексувизначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до підпункту14.1.257 статті 14 Податкового кодексу Україниповоротна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Відповідно достатті 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У законодавстві не встановлюється будь-яких обмежень щодо кола осіб, які можуть бути сторонами договору позики. Тому позикодавцем та позичальником можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, як резиденти, так і нерезиденти. Чинним цивільним законодавством не передбачені обмеження також й щодо суми позики.

Зазначений висновок також узгоджується з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 1-7/158-09-3124.

Згідно зстаттею 1049 ЦКУпозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1). Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч.2).

Отже, виходячи із доводів позивача та враховуючи вказані положення чинного законодавства лише договір позики, укладений у письмовій формі, породжує певні права і обов`язки, що обумовлені ним.

Також, враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства належним доказом в підтвердження своїх вимог щодо стягнення заборгованості за договором позивачем повинно було бути подано примірник договору, на підставі якого у відповідача виникла заборгованість, як вважає позивач.

Так, частиною першоюстатті 526 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першоюстатті 598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

У відповідності зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першоюстатті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, з боку позивача не було надано належних доказів в підтвердження обставин укладення між сторонами договору поворотної фінансової допомоги, отже не доведено, що такий договір був укладений.

Відповідно до ч. 4ст. 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В свою чергу, відповідач заперечував щодо укладання з позивачем будь-яких договорів.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем належними і допустимими доказами позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу, адже у силу вимогстатті 1047 ЦК Україниналежними доказами підтвердження укладення договору позики може бути або письмовий договір, або розписка, яку надає позикодавцеві позичальник, але, такі докази відсутні.

При цьому, надані позивачем заява замовлення № 2 про видачу готівкової національної валюти, заява про видачу готівки № 2 від 08.07.2020, не підтверджують укладення між сторонами договору, оскільки не підтверджують факт отримання відповідачем у борг певної грошової суми від позивача та його обов`язок повернути ці кошти, що свідчить про відсутність підстав для стягнення вказаної суми як боргу за договором поворотної фінансової допомоги. Крім цього суд звертає увагу на те, що в заяві про видачу готівки № 2 від 08.07.2020, одержувачем зазначено саме ТОВ«НПП Укрпромресурс», однак отримання через ОСОБА_1 , який був директором зазначеного підприємства, та із пояснень представника відповідача, займався фінансовою діяльністю підприємства та періодично отримував кошти для виробничих цілей підприємства.

Саме по собі посилання у вищевказаних доказах на договір про поворотну фінансову допомогу не свідчить про його укладення та не дозволяє з`ясувати умови, щодо яких між сторонами досягнута згода.

Із вказаних суперечливих доказів, досліджених судом, неможливо встановити дійсний характер спірних правовідносин сторін.

Відповідно до наведених вище положень процесуального законодавства обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Із встановлених судом обставин справи не вбачається, що позивач довів обставини, на які він посилається як на підставу задоволення своїх позовних вимог.

Таким чином суд дійшов висновку, що існування заборгованості у відповідача перед позивачем без належного обґрунтування підстав виникнення такої заборгованості, існування договірного характеру сторін є припущенням.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2019 року у справі № 633/444/17, провадження № 61-39142ск18.

Такої позиції дотримується і Верховний Суд в постанові від 29 січня 2020 року у справі № 905/304/19.

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Нещерет Олександра Сергійовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП Укрпромресурс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги в частині стягнення поворотної фінансової допомоги є такими, що не підлягають задоволенню за недоведеністю.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. У разі відмови в позові - на позивача.

Виходячи з положеньст. 141 ЦПК України, з огляду на відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,5,12,13,76,81,89,259,263 - 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Нещерета Олександра Сергійовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП Укрпромресурс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У відповідності до п.п.15.5 п. 1 Розділу ХШПерехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення постановлено і підписано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Повний текст рішення виготовлений 12 травня 2023 року.

Суддя Слов`янського міськрайонного суду В.І. Старовецький