Ухвала

від 12.05.2023 по справі 472/387/23

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/387/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року смт.Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 18.03.2023 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023152260000112, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2023 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 18.03.2023 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023152260000112, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без можливості внесення застави, оскільки вбачається наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто запобігання спробам з боку обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено кримінальну відповідальність більше 8 років позбавлення волі, також ОСОБА_4 ніде не працював до затримання працівниками поліції, має посередню характеристику за місцем проживання, фактично не має міцних соціальних зв`язків, які б могли утримувати постійно за місцем мешкання, а тому він може здійснити виїзд за межі території України, або виїзд на непідконтрольну Україну територію.

Крім того, вбачається наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, так як ОСОБА_4 не має на даний час та не мав до затримання працівниками поліції стабільного джерела прибутку він може свої матеріальні потреби намагатися задовольнити злочинним шляхом.

Також, посилаючись на відсутність підстав для повернення обвинувального акта та відсутність підстав для закриття кримінального провадження, просив про його призначення до судового розгляду.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 вважають, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню, а ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховуватися від суду, є недоведеним. При цьому, не заперечили щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості продовження обвинуваченим вчинення кримінальних правопорушень. Просять суд обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім того, вважають за можливим призначити справу до судового розгляду.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що прокурором доведено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи чи продовжуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»),

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З огляду на вказане, суд переконаний, що прокурором доведено ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховуватися від суду, та ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. При цьому, суд враховує відсутність у обвинуваченого постійного чи тимчасового місця роботи та підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину під час збройної агресії російської федерації.

Згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

За обставин, зазначених вище, враховуючи, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 16 травня 2023 року, а ризики передбачені п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України не змінилися, то суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

З матеріалів обвинувального акту та додатків до нього вбачається, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, порушень при складенні обвинувального акту не виявлено і підстав для його повернення прокурору не вбачається.

Прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності.

Дане кримінальне провадження підсудне Веселинівському районному суду Миколаївської області.

Підстав, передбачених п.п. 4-8 частини першої та частини другої ст. 284 КПК України для закриття провадження, немає.

Відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 до судового розгляду.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України відсутні.

В судове засідання викликати учасників судового провадження: прокурора, захисника, обвинуваченого та потерпілого, а також свідків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 193, 194, 314-317 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта по кримінальному провадженню, внесеному 18.03.2023 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023152260000112, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщені Веселинівського районного суду Миколаївської області на 07 червня 2023 року о 13 год. 00 хв.

В клопотанні захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 щодо обрання останньому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор", за адресою: вул. Легерне поле, 5 м. Миколаїв, строком на 60 (шістдесят) діб до 11 липня 2023 року (включно).

В судове засідання викликати учасників судового провадження: прокурора, захисника, обвинуваченого, потерпілого та свідків.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за кримінальним провадженням.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_1